Ухвала суду № 96190913, 12.04.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Клименко А. М.

Справа № 644/1716/21

Провадження № 1-кп/644/525/21

12.04.2021

УХВАЛА

Іменем України

07 квітня 2021 року.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Клименка А.М.,

за участю:

секретаря судових засідань – Джебраілової Е.С.,

прокурора – Латишева С.Ю.,

захисника – Стрельникова Д.В.,

особи, стосовно якої внесено клопотання, - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП № 1 Харківського РУП ГУНП в Харківській області, погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3, про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № 12020220530000122 від 16.01.2020 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою – спеціальною освітою, не працюючого, який є особою з інвалідністю другої групи, не одруженого, зареєстрованого і фактично проживаючого в квартирі АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні суспільно - небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2020 року о 12 годині ОСОБА_2 , перебуваючи у відділі електроніки супермаркету «ВелМарт», розташованому за адресою: м. Харків, бульвар Грицевца, 2А, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи навмисно, не усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, оскільки відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 171 від 06.03.2020 перебував у стані хронічного психічного захворювання у формі шизофренії параноїчної та не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, шляхом вільного доступу взяв з полиці навушники-гарнітура 1.1 м 20180910 СОМРКЕ 027, вартістю 149,99 грн., та навушники бездротові арт. НV-Н978ВТ Хевіт, вартістю 513,73 грн., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 227/20 від 21.01.2020, які сховав, поклавши у внутрішню кишеню куртки, у яку був одягнутий.

Після цього, ОСОБА_1 пройшов через касову зону, не оплатив за вказаний товар і направився до виходу з магазину, але довести свій намір до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівником служби охорони супермаркету «ВелМарт».

Дізнавач СД ВП № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП України в Харківській області звернувся до суду з клопотанням, погодивши його з прокурором Харківської місцевої\ прокуратури № 3, про застосування відносно ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № 12020220530000122 від 16.01.2020.

В обґрунтування клопотання дізнавач посилається на те, що ОСОБА_3 вчинено суспільно – небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, і відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 171 від 06.03.2020 у період часу, якому відповідає кримінальне правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані хронічного психічного захворювання і, відповідно до свого психічного стану, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і просив його задовольнити.

Захисник особи, відносно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, у судовому засіданні клопотання підтримав, але зауважив, що з часу проведення судово – психіатричної експертизи у відношенні його підзахисного пройшов значний проміжок часу, протягом якого ОСОБА_1 пройшов курс стаціонарного лікування у психіатричній лікарні. На теперішній час стан його здоров`я задовільний, і він не потребує стаціонарного лікування, тому вважав можливим визначити ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторного лікування.

ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та про обставини вчинення суспільно – небезпечного діяння пояснив так, як це викладено у клопотанні.

Оцінивши зібрані під час кримінального провадження і досліджені в судовому провадженні докази, суд вважає, що клопотання про застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із звичайним наглядом підлягає задоволенню. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного…

Суд вважає, дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. ст. 185 КК України, а саме: закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), і повністю доведені доказами, зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження, підтверджені показами самого ОСОБА_1 , наданими ним у судовому засіданні, та не оспорюється ніким з учасників судового розгляду.

Під час досудового розслідування кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.02.2020, у відношенні ОСОБА_1 проведена стаціонарна судово - психіатрична експертиза, відповідно до висновку якої № 171 від 06.03.2020, у період часу, якому відповідає кримінальне правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані хронічного психічного захворювання у формі шизофренії параноїдної, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїдної, відповідно до свого психічного стану не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Зазначений висновок експерта не викликає у суду сумнівів щодо його об`єктивності і наявності у ОСОБА_1 хронічної психічної хвороби, яка зумовлює його неосудність і викликає потребу в застосуванні до нього примусових заходів медичного характеру, вказаних у висновку. При цьому суд не приймає до уваги ствердження сторони захисту про можливість застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторного лікування, оскільки достатність такого виду лікування жодними належними і допустимими доказами стороною захисту не підтверджена.

Відповідно до ст. 503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності.

Згідно ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

При цьому, суд враховує дані про особу ОСОБА_1 , який раніше не судимий, на обліку у лікаря - нарколога та перебуває, спостерігається в МПНД № 3 з діагнозом: шизофренія, параноїдна форма.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються примусові заходи медичного характеру.

За змістом ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння, які вчинили у стані обмеженої осудності злочини, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати, зокрема, примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із звичайним наглядом.

Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку (ч.3 ст.94 КПК України).

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів - психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб (ст. 96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.

Крім того, суд також враховує те, що невжиття відносно ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру, може зумовити заподіяння неминучої шкоди цій особі або іншим особам.

Відповідно до ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно - небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

З врахуванням викладеного, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із звичайним наглядом.

Виходячи з положень п. 15 Пленуму Верховного Суду України, які викладені у Постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строку, на який ці заходи призначені.

У відповідності до положень ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази: навушники – гарнітура 20180910 COMPKE 027, навушники бездротові HV-H978ВТ Xebit, які перебувають на відповідальному зберіганні у представника потерпілого Жестовського Е.Г., слід залишити йому за належністю.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 19, 92-94, 96, 96-1, 96-2 КК України, ст. ст. 100, 512, 513, 516, 392, 395 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Харківського РУП ГУНП в Харківській області, погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3, про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № 12020220530000122 від 16.01.2020 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із звичайним наглядом.

Речові докази: навушники – гарнітура 20180910 COMPKE 027, навушники бездротові HV-H978ВТ Xebit, які перебувають на відповідальному зберіганні у представника потерпілого Жестовського Е.Г., - залишити йому за належністю.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через районний суд.

Суддя: А.М. Клименко