Ухвала суду № 96190447, 12.04.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2021 Справа №607/8298/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

Головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Безручко Т.В.

представника заявника Шеремети І.Н.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сетрифікації» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (надалі ДП «Тернопільстандартметрологія») 10 грудня 2020 року звернулось в суд із заявою про перегляд рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2019 року у зв`язку із нововиявленими обставинами. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2019 року у цивільній справі №607/8298/18 було поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору стандартизації та інформаційного забезпечення ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сетрифікації» з 12.04.2018 року та стягнуто із зазначеного підприємства на користь ОСОБА_1 62921,46 грн. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, з відрахуванням установлених законодавством України податків і зборів, за період з 12.04.2018 року по 23.04.2019 років. ДП «Тернопільстандартметрологія» 12 грудня 2019 року отримало претензію від Тернопільського міськрайонного центру зайнятості про стягнення виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) ОСОБА_1 у зв`язку із поновленням його на роботі за рішенням суду. З даної претензії заявнику стало відомо, що ОСОБА_1 звертався у працевлаштуванні 07.05.2018 року, статус безробітного йому надано 07.05.2018 року по 06.07.2018 року та поновлено виплату допомоги по безробіттю з 13.08.2018 року по 22.04.2019 року. Вважають, що ОСОБА_1 ввів в оману суд, приховавши факт отримання ним допомоги на випадок безробіття, внаслідок чого, при присудженні судом оплати за час вимушеного прогулу не було враховано виплаченого матеріального забезпечення по безробіттю, що надає можливість подвійного стягнення, а саме одночасної виплати допомоги по безробіттю та виплати коштів за вимушений прогул. Згідно із наданої Тернопільським міськрайонним центром зайнятості інформації, ОСОБА_1 перебував на обліку, як безробітний та отримував дохід в сумі 27873,30 грн., як допомогу по безробіттю. Зазначена сума судом не була врахована, оскільки даний факт на час ухвалення судового рішення не був відомий. Таким чином, заявник вважає наведену обставину нововиявленою, а тому просить суд переглянути зазначене судове рішення в частині стягнення з ДП «Тернопільстандартметорологія» на користь ОСОБА_1 62921,46 грн. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, з відрахуванням установлених законодавством України податків і зборів, за період з 12.04.2018 року по 23.04.2019 року у зв`язку з ново виявленими обставинами, оскільки ОСОБА_1 не повідомив суд, що отримував допомогу по безробіттю. Також, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь заявника суму допомоги по безробіттю в розмірі 27873,30 грн. виплаченої ОСОБА_1 , поновленому на посаді начальника сектору стандартизації та інформаційного забезпечення ДП «Тернопільстандартметрологія».

Позивач ОСОБА_1 подав заперечення на подану ДП «Тернопільстандартметрорлогія» заяву у якій зазначив, що заявнику під час розгляду зазначеної справи було відомого, що позивач перебуває на обліку в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості, а тому його твердження з цього приводу не відповідають дійсності. Крім цього, представник ДП «Тернопільстандартметрологія» був ознайомлений з матеріалами справи, про що свідчить його відмітка на поданій ним заяві (т.1 а.с.184). Також, зазначив, що під час розгляду справи, головуючим Братасюком В.М. досліджувалось питання перебування на обліку у центрі зайнятості ОСОБА_1 на підставі поданих ним довідок. Також зазначив, що законом не передбачено підстав для зменшення розміру середнього заробітку, який присуджується судом працівникові, при поновленні його на роботі. Крім цього, вказав, що пункт 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» стосувався практики застосування ч.3 ст.117 КЗпП України, якою передбачалось зменшення компенсації на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи, однак дана норма права Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 20 грудня 2005 року виключена із КЗпП України, а тому на спірні відносини не поширюються. Враховуючи наведені обставини, просить у задоволенні поданої заяви ДП «Тернопільстандартметрологія» відмовити у повному обсязі та залишити подане рішення в силі.

В судовому засіданні представник заявника подану заяву підтримав та просить її задовольнити, переглянути рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2019 року у зв`язку із нововиявленими обставинами, стягнувши із ОСОБА_1 на користь ДП «Тернопільстандартметрологія» суми допомоги по безробіттю в розмірі 27873,30 гривень.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні вважають, що подана заява не підлягає до задоволення, а обставини наведені у ній не відносяться до нововиявллених обставин, а тому підстав для скасування спірного судового рішення не вбачають.

Заслухавши пояснення осіб, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2019 року року у цивільній справі №607/8298/18, позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів задоволено частково. Скасовано наказ ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» від 12 квітня 2018 року №88-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору стандартизації та інформаційного забезпечення Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» з 12.04.2018 року. Стягнуто з Державного підприємства «Тернопільський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на користь ОСОБА_1 62921,46 грн. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, з відрахуванням установлених законодавством України податків і зборів, за період з 12.04.2018 року по 23.04.2019 року. Стягнено з Державного підприємства «Тернопільський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на користь ОСОБА_1 50000 грн. завданої моральної шкоди. Стягнуто з Державного підприємства «Тернопільський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» 2305,20 грн. судового збору в дохід держави.

Зазначене судове рішення набрало законної сили та залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року, а в подальшому постановою Верховного Суду від 04 листопада 2020 року.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до ч.3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд, може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами та залишити відповідне рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

У поданій заявником заяві про перегляд судового рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 квітня 2019 року у зв`язку із нововиявленими обставинами ДП «Тернопільстандартметрологія», як нововиявлені обставини зазначає, зокрема про одержану із Тернопільського міськрайонного центру зайнятості інформацію про те, що ОСОБА_1 звертався у працевлаштуванні 07.05.2018 року, йому надано 07.05.2018 року по 06.07.2018 року статус безробітного та поновлено виплату допомоги по безробіттю з 13.08.2018 року по 22.04.2019 року, а також те, що він отримав допомогу по безробіттю у розмірі 27873,30 грн., яку заявник просить стягнути у свою користь.

Суд оцінивши та дослідивши матеріали поданої заяви, заслухавши пояснення сторін у справі, вважає, що заява ДП «Тернопільстандартметрологія» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сетрифікації» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів, не підлягає до задоволення. Відмовляючи заявнику, суд зазначає, що наведені ним у поданій заяві у розумінні положень ЦПК, не є нововиявленими обставинами у даній справі. Крім цього, суд наголошує, що при ухваленні судового рішення у даній справі, яке заявник просить переглянути, судом досліджувалось перебування ОСОБА_1 на обліку у Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості про що останнім повідомлялось суду та надавалась відповідна довідка (Т.2 а.с. 167-169). Таким чином, ДП «Тернопільстандартметрологія» під час розгляду даної справи було відомо про зазначену обставину, яка дозволяла йому з`ясувати розмір допомоги, яку отримував ОСОБА_1 . Також, суд зазначає, що частину третю статті 117 КЗпП України, яка передбачала що в разі, якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку стане на іншу роботу, розмір середнього заробітку зменшується на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи, було виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» №3248-ІV від 20 грудня 2005 року. Крім цього, положення статті 235 КЗпП України не передбачають зменшення при визначенні розміру середнього заробітку працівникові під час розгляду спору про поновлення його на роботі, на суми виплаченої йому допомоги по безробіттю. Крім цього, суд зазначає, що вирішуючи заяву за нововиявленими обставинами, суд в силу вимог ст..429 ЦПК України не вправі вирішувати питання про стягнення із сторони позивача по справі грошових коштів у користь відповідача.

Також, вирішуючи спір, суд, вважає, що слід стягнути із Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» у користь держави судовий збір у розмірі 3457 (три тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн.. 70 коп., які останнє повинно було сплати при поданні даної заяви про перегляд судового рішення за нововивявленими обставинами.

Керуючись ст.ст. 423-429, 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сетрифікації» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів, відмовити у повному обсязі.

Стягнути із Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» у користь держави судовий збір у розмірі 3457 (три тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн.. 70 коп.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та її проголошено 12 квітня 2021 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан