Постанова № 9619009, 13.05.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2010 року Справа № 2а-2087/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ушакова Т.С.,

при секретарі Юрченко О.М.,

за участю:

представника позивача старший державний податковий інспектор юридичного

відділу Деревянченко І.С. (довіреність від 11.01.2010 № 1),

відповідач не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по платі за забруднення навколишнього природного середовища,

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2010 року Сватівська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 166,43 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності та внесений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців. З 23.02.1999 року відповідач перебуває на обліку в Сватівській МДПІ Луганської області, основний вид діяльності: 60.22.0 діяльність таксі. У порушення Інструкції «Про порядок нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього середовища» від 19.07.1999 та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ відповідач не надав розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища за 2007 рік повинен був звітувати до 11 лютого 2008 року.

Податковим повідомленням-рішенням від 05.03.2008 року № 0000711710/0 на підставі акту перевірки № 236/17/НОМЕР_1 від 22.02.2008 року за неподання розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища по терміну надання до 11.02.2008, на підставі п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ФОП ОСОБА_2 було нараховано штрафну санкцію в розмірі 170 грн., у сплату якої було зараховано переплату в сумі 3,57 грн. Таким чином, на цей час за відповідачем рахується заборгованість у сумі 166,43 грн. На адресу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 було виставлено першу податкову вимогу від 23.03.2009 року № 1/311 та другу податкову вимогу від 23.04.2009 року № 2/673, які були отримані відповідачем своєчасно.

Оскільки сума податкового боргу відповідачем сплачена не була, позивач просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 166,43 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області фізичною особою підприємцем, дата проведення державної реєстрації 19 лютого 1999 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - 237401 70000 000918 (арк. справи 9).

З 23.02.1999 року відповідач перебуває на податковому обліку в Сватівській МДПІ Луганської області (а.с. 6).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» передбачені обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303, є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303, базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення - у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів; за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів - у разі розміщення відходів; за місцем перебування платника збору на податковому обліку - у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення.

Платники збору згідно із пунктом 10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303, протягом десяти календарних днів, що настають після граничного строку подання податкового розрахунку, сплачують збір: за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення - у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів; за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів - у разі розміщення відходів; за місцем перебування платника збору на податковому обліку - у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення.

Згідно із пунктом 15 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303, контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно до підпункту „а” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

При перевірці своєчасності подання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього середовища фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 встановлено факт неподання звітності в порушення п.п. 4.1.4 п. 4 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (11.02.2008).

На підставі акта перевірки від 22 лютого 2008 року № 236/17/НОМЕР_1 за порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 згідно із підпунктом «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим повідомленням-рішенням від 05 березня 2008 року № 0000711710/0 визначено податкове зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 166,43 грн. (арк. справи 14-15). 28 лютого 2008 року відповідач отримав податкове повідомлення-рішення, що підтверджується поштовим повідомленням. (арк. справи 12).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобовязання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно положень п.п. 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідач податкове повідомлення-рішення Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області від 05 березня 2008 року № 0000711710/0 ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував, тому визначене контролюючим органом податкове зобовязання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважається узгодженим у день отримання відповідачем.

В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума штрафних (фінансових) санкцій протягом десяти календарних днів від дня отримання податкових повідомлень-рішень відповідачем не сплачена.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Сватівською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 було виставлено першу податкову вимогу від 23.03.2009 № 1/311 та другу податкову вимогу від 23.04.2009 № 2/673, які були отримані відповідачем (арк. справи 5).

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 166,43 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 26 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по платі за забруднення навколишнього природного середовища задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, номер ДРФО НОМЕР_1) в доход державного бюджету м. Сватове 50080300, код отримувача 24048267, банк ГУДКУ м. Луганськ, МФО 804013, р/р 33111330700272 заборгованість по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 166,43 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено 18 травня 2010 року.

СуддяУшаков Т.С.