Ухвала суду № 96189692, 09.04.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/107/21

пр № 2/464/648/21

У Х В А Л А

про надання позивачу строку для усунення недоліків

09 квітня 2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Сабари Л.В.,

при секретарі судового засідання Мерзи Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б\н від 05.10.2013 в розмірі 61427,65 грн.

16.01.2021 ухвалою Сихівського районного суду м. Львова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив суду клопотання про розгляд позовної заяви без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, та в суду відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Разом з тим, перевіривши позовну заяву на предмет дотримання вимог встановлених ст. 175, 177 ЦПК України, суд зазначає наступне.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч.2 вказаної норми).

Так, згідно п.п. 5, 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У відповідності до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, у відповідності до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Одночасно, докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи вважаються достовірними у відповідності до ст. 79 ЦПК України.

Разом з тим ст. 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова. Вищевказана норма кореспондується зі ст.12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Відповідно до частини 1-3 статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (далі інструкція). Так, ст. 1 вказаної Інструкції визначено, що вхідна кореспонденція це документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду. При цьому ст. 8 Інструкції передбачено, що уділоводстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно ч.11 ст. 187 ЦПК України, якщо суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позов подано письмові документи на підтвердження фактичних обставин, що підтверджують заявлені вимоги, які викладені іноземною мовою без перекладу на державну мову. Вказані документи, що є письмовим доказом, неможливо дослідити судом з метою встановлення об`єктивної істини у справі, оскільки інформація у цих документах є викладеною на іноземній мові, що унеможливлює встановити суду, чи мають ці документи відношення до предмету доказування.

За наведених обставин, суд звертає увагу позивача на необхідність офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою.

Частиною 2 статті 185 ЦПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що недоліки вказаної позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду офіційного перекладу на українську мову наданих позивачем письмових доказів, які викладені іноземною мовою.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для постановлення ухвали надання позивачу строку для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись статтями 175, 177, 185, 187 ЦПК України, суддя –

У Х В А Л И В:

Встановити позивачу Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» строк для усунення недоліків позовної заяви, які вказані в мотивувальній частині ухвали протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Сабара Л.В.