Вирок № 96189333, 08.04.2021, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/7726/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2021 року місто Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Боровкова Д.О.

суддів Бориславського Ю.Л., Ліуша А.І.,

при секретарі Данилович Н.В.,

за участю прокурора Савчишина А.І.,

представника потерпілого Коростильова В.А.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисників Макар М.В., Сеньківа А.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, громадянина України, українця, із повною загальною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

25.10.2007 року Залізничним районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до позбавлення волі на 1 рік 6 місяців;

25.10.2008 року Залізничним районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 186, ст. 75 КК України до позбавлення волі на 1 рік 6 місяців з іспитовим строком 1 рік;

24.05.2011 року Залізничним районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на 4 рік 6 місяців;

15.10.2013 року Сихівським районним судом м. Львова за ст. 391, ст. 71 КК України до позбавлення волі на 2 рік 2 місяці;

26.11.2018 року Городоцьким районним судом Львівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 3 рік 1 місяць:

22.05.2019 року Залізничним районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 129 КК України до арешту на 6 місяців;

05.03.2019 року Трускавецьким міським судом Львівської області, вирок якого був змінений ухвалою Львівського апеляційного суду від 29.07.219 року в частині призначення покарання, за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 2 місяці позбавлення волі, 29.07.2019 року звільнений із залу суду в зв'язку з відбуттям терміну покарання

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно о 03 год. 00 хв., ОСОБА_2, перебуваючи на відкритій ділянці біля будинку № 112 по вул. Наукова у м. Львові, у ході раптово виниклого конфлікту з потерпілим ОСОБА_3., на ґрунті неприязних відносин, умисно вбив ОСОБА_3, здійснивши, із заздалегідь придбаної при невстановлених досудовим слідством обставинах та місці вогнепальної зброї, калібру 9 мм, постріл у ділянку розташування життєво важливих органів потерпілого. В результаті зазначених дій потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесне ушкодження у вигляді вогнепального кульового сліпого поранення грудної клітки та живота з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до гострої зовнішньої і внутрішньої крововтрати та до смерті потерпілого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у пред'явленому йому обвинувачені визнав частково, дав показання, що він 15 червня 2018 року разом з його цивільною дружиною ОСОБА_4 придбали подарунок для його матері ОСОБА_5, у якої в цей день був день народження. Мати прийшла до дому о 21 год. 00 хв. разом з його двоюрідним братом, вони принесли пляшку вина. Він не пив алкоголю, оскільки він не вживає ні алкогольні напої, ні наркотики. Приблизно о 23 год. 00 хв. він та його брат пішли до кіоску-магазину, який розташований на розі вулиць Симоненка-Наукова, та придбали ще пляшку вина, після чого повернулися до квартири, з якої о 00 год. 30 хв. ІНФОРМАЦІЯ_2 вони всі вийшли щоб провести брата, але знову пішли до магазину, де придбали дві пляшки вина, після чого розпили алкоголь, і брат поїхав до дому. Він, його мати та дружина вирішили ще раз піти до кіосків, купити сигарети та вино, ідучи з ними по дорозі, він почув голос чоловіка, який крикнув в їх сторону, щоб вони стояли, використовуючи нецензурну лайку. Він побачив двох п'яних чоловіків, яких на той час він не знав. На даний час він знає, що це був ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тоді він почав говорити з ОСОБА_4, у цей час ОСОБА_3, у якого в руках була палка (поліцейський кийок), почав нецензурно лаятися в бік його матері та вдарив її по нозі палкою. Він вирішив захистити свою мати, але ОСОБА_3 замахнувся на нього палкою, він відштовхнув матір та дружину в прохід між кіосками, і в цей час у ОСОБА_3 на землю випав пістолет, тоді він схопив пістолет та вистрілив у ОСОБА_3, який зробив пару кроків назад та впав на землю, коли той падав, то передав палку ОСОБА_4, у якого він її і відібрав. Він пістолет відразу ж викинув з рук біля загиблого ОСОБА_3, та пішов до кіоску, де мати та дружина купили сигарети. Вони у трьох пішли до дому, по дорозі він викинув палку у ставок, але він та мати повернулися назад до кіоску, біля якого він побачив ОСОБА_4, який стояв на колінах біля трупа, він підійшов до ОСОБА_4, біля якого знаходився ще один п'яний хлопець, і сказав щоб той викликав карету швидкої допомоги, на що той сказав йому іти звідси та викликав швидку. Він пішов до дому, по дорозі він бачив поліцейські машини з мигалками, а також, зустрів поліцейський патруль, які спитали його чи він щось чув, на шо він відповів, що нічого не чув. Ніякої гільзи в траві після загибелі він не шукав, він шукав ключі, які перед тим загубив. Через декілька днів його затримали працівники поліції, привезли у відділ поліції, де він провів всю ніч, з ранку до нього прийшла його захисник, від якої він потім відмовився, та сказала, щоб він на допиті говорив, що пістолет був його, а не ОСОБА_3, оскільки в іншому випадку його мати та дружина можуть стати співучасниками злочину. Після цього, він побачив візуально знайомого працівника поліції, який спитався його про те, чи він знає, що треба говорити під час допиту, і тоді, він повторив версію свого захисника, що було записано на камеру, про що він на той час не знав. Слідчі ж вже допитали його, коли він перебування в ІТТ. Він не хотів вбивати ОСОБА_3, він захищав свою мати, яку загиблий образив. Він вибачається перед батьком загиблого - ОСОБА_1, оскільки він розуміє, що ніхто не має право позбавляти іншу людину життя. Він готовий відшкодувати потерпілому певну шкоду, але зараз він знаходиться в СІЗО, і тому немає ніяких для цього можливостей.

Не дивлячись на часткове заперечення обвинуваченим ОСОБА_2 своєї причетності до інкримінованого йому злочину, суд вважає, що винуватість останнього підтверджується сукупністю зібраних доказів, які були досліджені та перевірені судом в судовому засіданні, а саме:

наданими у судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що він є батьком загиблого ОСОБА_3 Син проживав разом з ним та його дружиною, працював неофіційно таксистом, був неконфліктною людиною. 15.06.2018 року син прийшов додому, помив руки, оскільки він з друзями заготовляли дрова, згодом він вийшов з квартири. Приблизно о 06 год. 00 хв. 16.06.2018 року прийшли працівники патрульної поліції, він пішов з ними на місце події на вул. Наукова у м. Львові, де він пізнав у вбитій особі свого сина ОСОБА_3 Цивільний позов про стягнення на його користь моральної шкоди в розмірі 300000 грн. підтримує, просить позов задовольнити, оскільки він та його дружина, як особи похилого віку, пережили великі душевні страждання в зв'язку із загибеллю сина, який був їх годувальником;

наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що вона проживає разом з ОСОБА_2. та його матір'ю ОСОБА_5 у них в квартирі АДРЕСА_1. 15.06.2018 року вони в дома святкували день народження ОСОБА_5 Вже 16.06.2018 року вночі, приблизно о 03 год. 00 хв., вона, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 пішли за сигаретами у нічний магазин, розташований на розі вулиць Наукова-Симоненка у м. Львові. За ними по вулиці йшли двоє невідомих чоловіків, які почали кричати, один з них, як вона дізналася пізніше був ОСОБА_3, який і вдарив ОСОБА_5 палицею. ОСОБА_2 почав відштовхувати її та ОСОБА_5, вони впали на землю. Після того, як вони піднялися, то вона, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 пішли додому, але останній виявив, що він загубив ключі від квартири, тоді вони повернулися до місця, на якому стався конфлікт, де вона і знайшла ключі, і тоді вона пішла додому, а ОСОБА_2 залишився на місці, а його мати залишилася чекати його приблизно в 20 метрах від магазину. Вона у ту ніч ніякого пострілу не чула;

наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що вона є матір'ю ОСОБА_2 15.06.2018 року вона разом зі сином та іншими близькими їй особами святкувала у себе в дома в квартирі АДРЕСА_1 день народження. Вже вночі 16.06.2018 року вона разом із сином та ОСОБА_4 пішли купити сигарет у нічний магазин. За ними йшли двоє п'яних хлопців, які підійшли до них та штовхнули ОСОБА_4, остання відійшла в сторону. Згодом один з тих чоловіків вдарив її палицею, і тоді її син ОСОБА_3 відібрав у нього палицю, після цього вони купили у магазині ще одну пляшку вина, і пішли всі втрьох до дому. Підійшовши до дому, вони виявили відсутність ключів від вхідних дверей до квартири, і тому ОСОБА_2 та ОСОБА_4 повернулися до магазину щоб віднайти ключі. Через деякий час ОСОБА_4 повернулася сама та пішла до них додому, а вона пішла за сином, з яким повернулася додому приблизно о 04 год. 00 хв. Вона не бачила моменту шарпанини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3., але її син на п'ять хвилин лишався сам на сам з двома вказаними чоловіками, у той час вона їх не бачила, пострілів не чула;

наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_2, який знаходиться поруч з нічним магазином, розташованим на розі вулиць Наукова-Симоненка. У ночі 16.06.2018 року вона не спала, оскільки в неї боліла голова, раптом вона почула постріл, а згодом крики чоловіка: «ОСОБА_3 тримайся!». Вона вийшла на балкон та побачила, що на землі лежить чоловік, а інший чоловік схилився над ним, до них підійшов ще один хлопець у зелених шортах, оскільки його покликали на допомогу. Згодом зі сторони вул. Симоненка підійшли молоді дівчина та хлопець, останній сказав: «Будем робити слідчий експеримент, шукай гільзу», вказаний хлопець підійшов до чоловіка, який лежав, та сказав іншим, щоб ті викликали автомобіль швидкої допомоги, і потім приїхали працівники поліції. Впізнати вона нікого не може, оскільки має поганий зір;

наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_3. У ночі 16.06.2018 року вона почула звук, який вона сприйняла за вибух пітарди. Вона виглянула у вікно та побачила, що один хлопець лежить, а другий стоїть над ним та плаче. Пізніше прийшли хлопець та дівчина, які почали у двох щось шукати в траві, підсвічуючи собі ліхтариками, на її думку, що вони не знайшли того, що шукали. Якась жінка з їх будинку сказала, що треба викликати автомобіль швидкої допомоги;

наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що він працює інспектором Управління патрульної поліції у м. Львові, патрулюючи 16.06.2018 року місто, він приблизно о 02 год. 00 хв. почув по рації повідомлення, що на зупинці міського транспорту по вул. Науковій,112 люди чули постріли. Він зі своїм напарником ОСОБА_8 приїхали на зазначену зупинку, він пішов та за торгівельними кіосками побачив лежачу особу та чоловіка, який стояв на ним, останній повідомив про те, що той хто лежить на траві є його друг, він відлучився в туалет, а коли вертався побачив, як його товариш впав на землю. Він та його напарник робили лежачій особі серцево-легеневу реанімацію, згодом приїхала швидка та констатувала смерть;

наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8, який працює інспектором Управління патрульної поліції у м. Львові та який дав показання аналогічні показам свідка ОСОБА_7;

наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що він вночі 16.06.2018 року пішов за сигаретами у нічній магазин, що розташований на вул. Наукова у м. Львові, де зустрів ОСОБА_4, останній сказав йому, що вбили ОСОБА_3. Зі слів ОСОБА_4 йому відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 йшли купляти горілку, ОСОБА_4 відійшов, а потім почув постріли. ОСОБА_4 був в шоковому стані, плакав, але був адекватний. Він ОСОБА_3 знав погано, ліпше покійного знала його дружина ОСОБА_10;

наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що він на початку літа 2018 року мав сімейні проблеми, і тому зловживав алкогольними напоями. Він зустрівся з ОСОБА_3 приблизно о 16 год. 00 хв. 15.06.2018 року, вони випили горілки та поїхали в район торгівельного центру «Зайчик», розташованого на році вулиць Миколайчука-Г.Мазепи у м. Львові, повернулися приблизно о 24 год. 00 хв. та пішли до нього додому, де розпивали спиртні напої до 03 год. 00 хв. 16.06.2018 року, а потім пішли в нічний магазин, що розташований на вул. Наукова у м. Львові, щоб купити горілку, при виході з квартири ОСОБА_3 взяв із собою металеву палку, яка лежала поряд з вхідними дверми. Ідучи разом з ОСОБА_4 до магазину, він відійшов у кущі та почув, що ОСОБА_3 з кимось говорить на підвищених тонах, він чув лише чоловічи голоси. Вийшовши з кущів, він побачив, що біля ОСОБА_3 стоять у 2-3 метрах обвинувачений ОСОБА_2 та дві жінки, при цьому обвинувачений стояв найближче. У руках ОСОБА_2 був пістолет, він почув постріл і ОСОБА_3 впав на землю, тоді він підбіг до нього. З обвинуваченим ОСОБА_2 він не розмовляв, обвинувачений не допомагав рятувати життя ОСОБА_3, у той час ОСОБА_2 бігав з дівчиною та шукали у траві гільзу. Він не чув, щоб ОСОБА_3 ображав жінок, які були з ОСОБА_2 у ту ніч, у руках ОСОБА_3 нічого не тримав. ОСОБА_3 зі собою ні у день 15.06.2018 року, ні у ніч 16.06.2018 року не мав ніякого пістолету;

наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що 16.06.2018 року на її телефон подзвонив її друг - ОСОБА_4 та сказав, що підстрелили ОСОБА_3. Вона та ОСОБА_12 пішли на місце події на вул. Науковій у м. Львові, де побачили ОСОБА_4, який був в неадекватному стані, та поліцейських, один з яких робив штучне дихання ОСОБА_3. Потім на місце події підійшли ще двоє знайомих. ОСОБА_3 був доброю, спокійною людиною, він постійно таксував, і тому нечасто вживав алкогольні напої;

наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що 16.06.2018 року, приблизно з 02.00 год до 03.00 год на телефон подзвонив ОСОБА_4 та сказав, що підстрелили ОСОБА_3 та попросив приїхати його на місце події, коли він приїхав, то побачив ОСОБА_4 та поліцейських, інших осіб на місце події у цей час не було, один з поліцейських сидів на ОСОБА_3 та намагався його реанімувати. ОСОБА_3 був неагресивною, нормальною людиною.

Також винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованому йому злочині окрім показань потерпілих і свідків підтверджується наступними доказами:

протоколом огляду місця події та доданої фототаблиці до нього від 16.06.2018 року, під час проведення якого на відкритій ділянці місцевості по вул. Наукова,112 у м. Львові був виявлений труп чоловіка, який лежав на спині та у нижній частині грудної клітки якого, по середині наявна одна раняча кругла рана з мінус тканиною, та який при собі мав мобільний телефон «Нокіа», 3 металевих ключі та пластмасовий брилок від під'їзду, запальничку зеленого кольору, 3 купюри номіналом по 500 грн., 1 купюра номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 2 грн.. 4 купюри номіналом 1 грн., а також, поблизу трупа виявлено та вилучена фрагмент паперу з друкованим текстом, полімерний жгут, три недопалки сигарет та дві сигарети «Ротманс», та за допомогою металошукача виявлено та вилучено гільзу з маркуванням 38/88 /Т-2 а.с.1-53/;

постановою про визнання речових доказів від 17.06.2018 року, якою речі, виявлені під час огляду місця події, який проводився 16.06.2018 року по вул. Наукова,112 у м. Львові, було визнано речовими доказами, а саме: мобільний телефон «Нокіа», 3 металевих ключі та пластмасовий брилок від під'їзду, запальничку зеленого кольору, 3 купюри номіналом по 500 грн., 1 купюра номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 2 грн.. 4 купюри номіналом 1 грн., пару рукавиць чорного кольору, фрагмент паперу з друкованим текстом, полімерний жгут, три недопалки сигарет та дві сигарети «Ротманс», предмет циліндричної форми схожий на гільзу з маркуванням 38/88 /Т-2 а.с.54,55/;

протоколом огляду трупа від 16.06.2018 року, під час проведення якого в приміщенні ЛОБСМЕ, що по вул. Пекарській,51 у м. Львові, був оглянутий труп ОСОБА_3, у якого на футболці встановлено наявність ґрунту, плями РБК та отвір від кулі. На лівій штанці джинсів наявна пляма РБК. На передній поверхні грудної клітки на рівні 6 ребра або середині на відстані 120 см від підошвиної поверхні стопи є одне ушкодження круглої форми діаметром 0,9 см з мінус тканиною. Під час проведення розтину було виявлено сторонній металевий предмет конусоподібної форми із жовтого та сірого металів діаметром біля 0,9 см та довжиною 1,4 см візуально схожий на кулю /Т-2 а.с.56,57/;

постановою про визнання речових доказів від 16.06.2018 року, якою речі, вилучені під час огляду трупа ОСОБА_3 визнано речовими доказами, а саме: спортивну куртку сірого кольору, футболку червоного кольору, штани джинсові синього кольору, труси світло коричневого кольору, шкарпетки чорного кольору, кросівки сіро-чорного кольору, металевий предмет візуально схожий на кулю /Т-2 а.с.58/;

відповіддю ФОП ОСОБА_13 на запит слідчого Франківського ВП ГУНП у Львівській області Бутрин О.І. від 16.06.2018 року, якою останньому був наданий запис із камер відеоспостереження по вул. Наукова у м. Львові, а саме компакт диск «DVD-R» /Т-2 а.с.60,61/;

протоколом огляду від 20.06.2018 року, з доданими до нього фотографіями та компакт диском «DVD-R», відповідно до яких на диску містяться шість відеофайлів, зокрема, на відеофайлу під назвою ch01-20180616022130 розміром 0,99 ГБ (1 065 271 296 байт) зафіксовано, як 16.06.2019 року о 02 год. 58 хв. (відразу після вбивства ОСОБА_3) ОСОБА_2, ОСОБА_4 підходять до магазину із-за магазину, і у руках ОСОБА_2 знаходиться невідомий предмет. Колегією суддів у судовому засіданні з'ясовано, що даний предмет візуально нагадує палку /Т-2 а.с.62-65/;

постановою про визнання речових доказів від 20.06.2018 року, якою компакт диск «DVD-R» із записом камер відеоспостереження визнано речовим доказом /Т-2 а.с.66/;

протоколом проведення слідчого експерименту від 21-22.06.2018 року та доданим компакт диском, який був оглянутий у судовому засіданні, з яких убачається, що свідок ОСОБА_4 детально відтворив обставини та обстановку подій, які мали місце в ніч з 15.06.2018 року на 16.06.2018 року та показав приміщення квартири АДРЕСА_4, де він і ОСОБА_3 до 03 год. 00 хв. 16.06.2018 року розпивали алкогольні напої, після чого він пішов проводжати ОСОБА_3, при цьому, вказав на те, як саме ОСОБА_3 запхав за пояс своїх штанів палку при виході з квартири. Далі вказав маршрут по якому він і ОСОБА_3 йшли до торгівельних кіосків по вул. Наукова,112 у м. Львові та місце де вони зустріли на вулиці ОСОБА_2, який йшов з двома дівчатами, а також, вказав місце біля кіоску де стався конфлікт між ОСОБА_3. і ОСОБА_2, вказавши, як він підбігав до них, коли почув постріл та побачив, що ОСОБА_3 впав на землю, після чого він схилився на трупом та почав телефонувати, а ОСОБА_2 та двоє дівчат пішли за кіоски. Також, вказав місце в траві біля трупа, де ОСОБА_2 та одна з дівчат шукали гільзу, коли повернулися через деякий час, але, не знайшовши гільзи ці двоє пішли у невідомому йому напрямку /Т-2 а.с.67-72/;

протоколом пред'явлення особи для впізнання від 28.06.2018 року з доданою фототаблицею, з яких убачається, що свідок ОСОБА_4 впізнав по росту, тілобудові, рисах обличчя ОСОБА_2, як особу, яка 16.06.2018 року приблизно о 03 год. 00 хв., перебуваючи по вул. Наукова,112 у м. Львові стріляла у ОСОБА_3 /Т-2 а.с.73-78/;

висновком судово-медичної експертизи №132/2018-мк від 13.07.2018 року, згідно з даними якої встановлено, що при проведені судово-медичної експертизи у відділенні судово-медичної криміналістики клаптя шкіри з грудної клітки зліва від трупа ОСОБА_3 було виявлено: одне наскрізне вхідне вогнепальне ушкодження, яке заподіяне ранячим снарядом (кулею), до складу якої входила мідь /Т-2 а.с.90-93/;

висновком судово-медичної експертизи. №1562/2018 від 20.07.2018 року, згідно з даними якої за результатами дослідження шматочків внутрішніх органів та м'ягких тканин: головного мозку - 2, серця - 3, аорти - 1, легенів - 2, нирки - 2, печінки - 2, селезінки - 1, підшлункової залози - 1, м'яких тканин спини - 1, м'яких тканин переднього середостіння - 1 від трупа ОСОБА_3, встановлено: крововиливи в міокарді, навколо розривів аорти, легень, печінки, підшлункової залози; крововиливи в м'яких тканинах спини зліва та в м'яких тканинах переднього середостіння з початковими реактивними змінами /Т-2 а.с.94/;

висновком судово-медичної експертизи №799/2018-ім від 19.06.2018 року, згідно з даними якої встановлено, що кров від трупа ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-B за ізосерологічною системою АB0 /Т-2 а.с.95,96/;

висновком судово-токсикологічної експертизи №2172/2018-т від 22.06.2018 року, згідно з даними якої встановлено, що при судово-токсикологічній експертизі речового доказу - крові з трупа ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в кількості - 2,38% (проміле), не виявлено метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів /Т-2 а.с.97/;

висновком судово-токсикологічної експертизи №2173/2018-т та доданих таблиць до неї від 20.07.2018 року, згідно з даними якої встановлено, що при судово-токсикологічній експертизі внутрішніх органів: шлунка, тонкого кишківника, печінки, нирки з трупа ОСОБА_3 в шлунку, тонкому кишківнику, печінці, нирці виявлено етиловий спирт. Не виявлено метилового, ізопропілового, пропілового, ізобутилового, бутилового, ізоамілового, амілового спиртів. В шлунку, тонкому кишківнику, печінці, нирці не виявлено: похідних барбітурової кислоти, наркотичних речовин з групи алкалоїдів опію, промедолу, трамадолу, димедролу, ефедрину, ефедрону, клофеліну, бруцину, атропіну, гіосціаміну, скополаміну, нікотину, похідних фенотіазинового ряду, похідних 1,4-бензодіазепіну, амфетаміну і його похідних /Т-2 а.с.98-101/;

висновком судово-медичної експертизи № 500/218 від 24.07.2018 року, згідно з даними якої встановлено: 1.2. Причиною смерті гр. ОСОБА_3, 1965 р.н. є вогнепальне кульове сліпе поранення грудної клітки та живота з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до гострої зовнішньої та внутрішньої крововтрати і смерті та підтверджується даними судово-медичної експертизи його трупа та результатами додаткових методів дослідження. Враховуючи розвиток трупних змін, слід вважати, що смерть могла настати біля 10-12 годин до розтину його тіла. 3.4. При судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_3 було виявлено вогнепальне кульове сліпе поранення грудної клітки та живота у вигляді: рани на передній поверхні грудної клітки по середині, в проекції мечеподібного відростка грудини, котра має ознаки вхідного вогнепального ушкодження та проникає в грудну та черевну порожнини, утворюючи раневий канал, котрий проходить через м'які тканини грудної клітки, мечеподібний відросток грудини, м'які тканини переднього середостіння біля верхівки серця, ліву долю печінки, підшлункову залозу біля верхнього її краю, черевний відділ аорти, м'які тканини 11-го міжребер'я по лопатковій лінії та закінчується виявленим стороннім металевим предметом в м'яких тканинах позаду 12-го ребра зліва, з напрямком раневого каналу справа-наліво, спереду-дозаду та зверху-вниз. Беручи до уваги характер виявленої рани на тілі, наявність раневого каналу, наявність стороннього предмету в тілі трупа, характер ушкоджень кісток, внутрішніх органів та м'яких тканин, можна вважати, що вказане вогнепальне поранення утворились прижиттєво, незадовго до настання смерті від дії ранячого снаряду (кулі), до складу якого входила мідь, внаслідок пострілу з вогнепальної зброї, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент його спричинення та перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Крім цього було виявлено садно на спинці носа зліва носа зліва та поперечний перелом грудини на рівні 2-го міжребер'я і переломи 2-6-го ребер зліва та справа по середньо-ключичних лініях. Садно утворилось прижиттєво, біля 1-ї доби до настання смерті від контакту з тупим предметом, має ознаки легкого тілесного ушкодження та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебуває. Переломи ребер та грудини утворились посмертно, на що вказує відсутність крововиливів в оточуючі м'які тканини, та могли виникнути внаслідок медичних маніпуляцій - непрямого масажу серця. 5. Відповідь на запитання: «чи можливе самопоранення?» не входить в компетенцію лікаря судово-медичного експерта. Ділянка тіла, на якій було виявлено вогнепальне поранення, є доступною для дії власної руки. Беручи до уваги розташування виявленого вогнепального поранення на передній поверхні тіла, слід вважати, що «потерпілий» був повернутий передньою поверхнею тіла до «суб'єкта нападника». Відповідь на запитання про відстань, з якої було здійснено постріл по потерпілому можна буде дати після проведення медико-криміналістичної експертизи одягу. 6. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа гр.ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт у кількості - 2,38% ( проміле ). Вказана концентрація алкоголю в крові при житі може викликати алкогольне сп'яніння середнього ступеня. Крім цього при проведенні судово-токсикологічній експертизі внутрішніх органів в шлунку, тонкому кишківнику, печінці, нирці - виявлено етиловий спирт, наркотичних чи інших аналогів виявлено - не було /Т-2 а.с.107-109/;

висновком судово-медичної експертизи №157/2018-мк від 29.08.2018 року, згідно з даними якої встановлено, що при проведенні судово-медичної експертизи одягу ОСОБА_3 у відділенні судово-медичної криміналістики на передній половинці сорочки було виявлено одне вхідне вогнестрільне пошкодження, яке утворилось від дії одиночного ранячого снаряду (кулі), до складу якого входила мідь, можливо внаслідок пострілу з відстані від 40см до 100-150см, відповідає за локалізацією рані на тілі ОСОБА_3 на передній поверхні грудної клітки по середині, в проекції мечеподібного відростка грудини і могло утворитись від дії кулі наданої на експертизу. Згідно висновку експерта судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 напрямок ранового каналу був справа-наліво, спереду-дозаду та зверху-вниз /Т-2 а.с.114-119/;

висновком судово-психіатричної експертизи №372 від 02.08.2018 року, згідно з даними якої встановлено: 1.На даний час ОСОБА_3 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждає, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання наркотичних речовин, на даний час утримання, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. 2,3,4.В період інкримінованих йому дій ОСОБА_3 також хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, виявляв психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання наркотичних речовин. Наявні у нього психічні порушення не досягають рівня психічної хвороби чи недоумства та не позбавляють його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. 5. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує /Т-2 а.с.123,124/;

висновком судово-медичної експертизи №848 від 04.09.2018 року, згідно з даними якої встановлено: 1-6. При обстежені гр-ки ОСОБА_5 лікарем-хірургом на початку липня 2018 року був виставлений діагноз: "Забій м'ягких тканин верхньої третини лівого стегна по зовнішній поверхні. Інфільтрат підшкірно-жирової клітковини." Під час огляду її лікарями та при огляді лікарем судово-медичним експертом будь-яких тілесних ушкоджень або слідів їх загоєння, які б відповідали періоду ІНФОРМАЦІЯ_2, не відмічено, а тому діагноз: " Забій м'ягких тканин верхньої третини лівого стегна по зовнішній поверхні. Інфільтрат підшкірно-жирової клітковини", виставлений в поліклініці, при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не може бути прийнятим, оскільки не підтверджений об'єктивними даними, тобто наявністю синців, саден, ран, тощо, згідно п.4.6. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" Наказу №6 від 17 січня 1995 року "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України" /Т-2 а.с.137,138/;

висновком комплексної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 №126 від 07.11.2018 року, згідно з даними якої встановлено: 2. На даний час, ОСОБА_3 психічною хворобою не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. 1. Під час інкримінованих йому дій, ОСОБА_3 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим чи іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. 3. За своїм психічним станом, ОСОБА_3 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. 4,5. За своїм психічним станом, ОСОБА_3 може самостійно реалізовувати право на захист, може приймати участь у проведенні слідчих та процесуальних дій. 6. Під час інкримінованих йому дій, ОСОБА_3 в стані патологічного афекту не перебував. 7. Клінічних ознак хронічного алкоголізму чи наркоманії у ОСОБА_2 не виявлено. 8. Вірогідних даних, які б дали змогу кваліфікувати стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння у ОСОБА_2 під час інкримінованих йому дій у наданих на експертизу матеріалах кримінального провадження не простежується 6,9,10. У всіх психологічних станах, які можуть слугувати психологічною підставою сильного душевного хвилювання, після учинення інкримінованих дій суб'єкт має виявляти ознаки сил. Однак ОСОБА_2 відразу після учинення інкримінованих дій демонстрував активну поведінку, без жодних ознак упадку сил. Тому ОСОБА_2 під час інкримінованих дій не перебував у стані фізіологічного афекту та не перебував у стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження. 11. ОСОБА_2 притаманні ознаки так званої гіпертимно-емотивної особистості (за результатами тесту Леонгарда) - із добрим життєвим тонусом, прагнення широкого кола спілкувань але й із підвищеною імпульсивністю, збудливістю та здатністю іноді непомітно для себе непродумано перейти межу дозволеного. 12,13. Індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_2 не вплинули суттєво на характер його дій та під час події 16.06.2018 року /Т-2 а.с.146-150/;

висновком додаткової судово-медичної експертизи №1047/2018 від 05.11.2018 року, згідно з даними якої встановлено: При проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3, було виявлено вогнепальне кульове сліпе поранення грудної клітки та живота у вигляді: рани на передній поверхні грудної клітки по середині, в проекції мечеподібного відростка грудини, котра має ознаки вхідного вогнепального ушкодження та проникає в грудну та черевну порожнини, утворюючи раневий канал, котрий, проходить через м'ягкі тканини грудної клітки, мечеподібний відросток грудини, м'ягкі тканини переднього середостіння біля верхівки серця, ліву долю печінки, підшлункову залозу біля верхнього її краю, черевний відділ аорти, м'ягкі тканини 11-го міжребер'я по лопатковій лінії та закінчується виявленим стороннім металевим предметом, схожим на кулю, в м'ягких тканинах позаду 12-го ребра зліва, з напрямком раневого каналу спереду -дозаду, справа-наліво та зверху-вниз. Беручи до уваги напрямок раневого каналу, можна вважати, що вказане вогнепальне кульове сліпе поранення грудної клітки та живота не могло утворитись за обставин, на які вказує підозрюваний ОСОБА_2 у ході проведення за його участю 14.09.2018 слідчого експерименту, а саме, коли ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_3 перебували у положенні стоячи обличчям один-до-одного, а пістолет знаходився у лівій руці ОСОБА_2 на рівні живота у практично горизонтальному положенні /Т-2 а.с.155-157/;

висновком судово-балістичної експертизи №5/302 від 22.10.2018 року, згідно з даними якої встановлено: 1. Гільза, із маркувальним позначенням "38 88", вилучена при ОМП, 16.06.2018, є складовою частиною патрона - стріляною гільзою патрона промислового виробництва кал.9мм (9х18) до пістолета Макарова (ПМ), який є боєприпасом до військової бойової нарізної вогнепальної зброї. 2. Надана гільза стріляна з коротко ствольної вогнепальної зброї кал.9мм. Також зброєю може бути заводська чи перероблена вогнепальна зброя, кут розміщення зачепу відносно викидача якої, встановлює 185-190 градусів /Т-2 а.с.164-167/;

висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №10/612 від 26.09.2018 року та доданої ілюстративної таблиці до неї, згідно з даними якої встановлено: У змивах з поверхонь наданого на дослідження предмета, схожого на гільзу (об'єкт № 1), виявлено поодинокі клітини з ядрами, встановити генетичні ознаки яких (об'єкт № 1) не вбачається можливим /Т-2 а.с.174-178/;

висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №5/299 від 08.08.2018 року та доданої ілюстративної таблиці до неї, згідно з даними якої встановлено: 1.Куля, виявлена 16.06.2018 під час огляду трупа ОСОБА_3 в приміщенні ЛОБСМЕ по вул.Пекарській, 52 в м.Львові є частиною боєприпасу до військової нарізної вогнепальної зброї - кулею патрону кал. 9 мм до пістолета Макарова. 2.Дана куля вистріляна з вогнепальної зброї з ненарізним каналом ствола або зі зброї, яка має сильно зношений канал ствола. Такою зброєю може бути саморобна чи перероблена вогнепальна зброя під патрон кал.9 мм до пістолета Макарова, а також інша зброя (наприклад промислового виготовлення) з значно зношеним чи саморобним стволом під вказаний патрон /Т-2 а.с.184-186/;

протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 16.07.2018 року, складеного за результатами проведення оперативно-технічного заходу, а саме: аудіо-, відео - контроль ОСОБА_2, який проводився 28.06.2018 року, з долученим до нього відеозаписом на цифровому носії Micro SD № 262, який був оглянутий у судовому засіданні, з яких убачається, що ОСОБА_2 у довільній розмові із заступником начальника ВКМ Франківського ВП ГУНП у Львівській області Демківим О.І. розповів, що в ніч на 16.08.2018 року він разом з мамою та своєю дівчиною йшли купити вино в кіоску на вул. Наукова, під час цього в них виник конфлікт з ОСОБА_3., який з ОСОБА_4 йшов за ними. Ініціатором конфлікту був ОСОБА_3, який нецензурно лаявся та вдарив його маму палкою в ногу. Тоді, ОСОБА_2 показав, як він витягнув пістолет, який був запханий під резинку його штанів та вистрілив у ОСОБА_3, після чого той впав. ОСОБА_2 розповів, що пістолет «Форд», який він зберігав у себе вдома, був призначений для відстрілу гумових куль, проте він вставив у нього бойову кулю, яка була у пістолеті під час пострілу. Після цього, він шукав у траві гільзу, а згодом відправив дівчину та маму додому, та сказав ОСОБА_4 про виклик карети швидкої допомоги для ОСОБА_3., після чого остаточно пішов до дому. Згодом він позбувся вказаного пістолету, пішовши у п'ятий парк Львівської залізниці, де підв'язав пістолет під вагон поїзду, який потім поїхав по маршруту /Т-2 а.с.198-205/;

протоколами про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.09.2018 року, складеного за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, яке проводилося у період з 18.06.2018року по 18.08.2018 року стосовно ОСОБА_4, з долученим до нього аудіозаписом на флеш носії № 255, з яких убачається, що ОСОБА_2 під час телефонної розмови говорить ОСОБА_4., щоб вона та його мати під час допитів казали, що не бачили моменту пострілу, а також, те, що б ОСОБА_14 казала, що в траві вона шукала загублені нею ключі /Т-2 а.с.206-222/;

протоколом проведення слідчого експерименту від 14.09.2018 року та доданим компакт диском, який був оглянутий у судовому засіданні, з яких убачається, що ОСОБА_2 відтворив обставини та обстановку подій, які мали місце в ніч з 15.06.2018 року на 16.06.2018 року, та показав, місце біля будинку № 112 по вул. Наукова у м. Львові, де між ним та ОСОБА_3. розпочався конфлікт, а також, місце за торгівельними кіосками у якому він здійснив постріл в ОСОБА_3, коли обвинувачений та потерпілий ОСОБА_3 перебували у положенні стоячи обличчям один-до-одного, а пістолет знаходився у лівій руці ОСОБА_2 на рівні живота у практично горизонтальному положенні /Т-2 а.с.229-236/.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд, дослідивши запропоновані стороною обвинувачення вищевказані докази, прийшов до висновку, що вони є відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Розглядаючи докази з точки зору їх допустимості, суд звертає увагу, що покази обвинуваченого, потерпілого, свідків отримано з дотриманням вимог КПК України, а тому вони є допустимими.

Належними і допустимими як джерела доказів є висновки проведених у справі судових експертиз та долучені вищевказані процесуальні та інші документи, і суд не вбачає порушення вимог КПК України під час їх отримання.

Суд, аналізуючи вищевказані докази, виходить з того, що всі сторони кримінального провадження визнають час, місце вчинення злочину, а також, факт того, що смерть ОСОБА_3. настала від пострілу з пістолета, який здійснив обвинувачений ОСОБА_2

Оцінюючи вищевказані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені умисного вбивства ОСОБА_3. є доведеною як прямими та непрямими доказами, безпосередньо дослідженими в суді, не дивлячись на зайняту стороною захисту позицією у даному кримінальному провадженні.

Показання свідка сторони захисту ОСОБА_15. судом оцінюються лише в контексті тих обставин, що 15 червня 2018 року вона бачилася з ОСОБА_3. та ОСОБА_4., оскільки вони допомагали їй в поверненні позичених нею грошових коштів, а о 01 год. 00 хв. ІНФОРМАЦІЯ_2 вона на автомобілі відвезла їх на вул. Наукова у м. Львові, при цьому в одного з них у руках була палка, проте ніякого пістолету ОСОБА_3 у цей день із собою не мав, після цього вона повернулася до додому і більше їх не бачила, а відтак, показання вказаного свідка не містять ніяких відомостей, що мають значення для встановлення фактів та обставин, як щодо конфлікту, який виник між ОСОБА_2 та ОСОБА_3., так і щодо самого вбивства потерпілого. Так само показання свідка ОСОБА_16 судом оцінюються в контексті того, що конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. дійсно мав місце, оскільки свідок пояснив, що приблизно о 01 год. 00 хв. 16.06.2018 року, гуляючи по вул. Наукова у м. Львові, він бачив двох п'яних чоловіків, які нічого у руках не несли та які кричали іншим трьом особам щоб ті стояли, після чого він відійшов так, що всі п'ятеро осіб зникли з його поля зору, а коли він повернувся то побачив, що ОСОБА_2 разом з дівчиною щось шукали в траві, а ОСОБА_4 комусь дзвонив по телефону.

Окремої оцінки заслуговують показання свідка сторони захисту ОСОБА_10 в частині її показів з чужих слів, а саме про те, що після вбивства ОСОБА_3 свідок ОСОБА_4 повідомив її, що у день вбивства ОСОБА_3 мав при собі пістолет. Разом з тим, при додатковому допиті колегією суддів у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 ці показання свідка ОСОБА_10 не підтвердив та зазначив, що він бачився після вбивства з ОСОБА_17., проте він не говорив їй, що ОСОБА_3 16.06.2018 року мав при собі пістолет, оскільки він чітко знає, що ОСОБА_3 не мав при собі пістолету. Крім цього, ні свідок ОСОБА_9, який прийшов на місце вбивства разом з ОСОБА_10, ні два інших свідка, які також прийшли на це місце та мали розмову з ОСОБА_4., а саме: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 під час їх допиту у суді не підтвердили, що ОСОБА_4 повідомляв когось з них, що у день вбивства ОСОБА_3 мав при собі пістолет. За таких обставин, показання свідка ОСОБА_10 з чужих слів не може бути допустимим доказом обставин того, що ОСОБА_3 16.06.2018 року мав при собі пістолет, оскільки вказані показання протирічать показанням всіх інших свідків та не підтверджується іншими вищевказаними доказами у справі, а тому суд не посилається на показання свідка ОСОБА_10 у вироку.

Твердження захисників та обвинуваченого про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого на ст. 118 КК України тому, що ОСОБА_2 умисно вбив ОСОБА_3 при перевищенні меж необхідної оборони, захищаючись від дій потерпілого, є неспроможними.

Суд зазначає, що стан необхідної оборони виникає як в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, так і у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.

Для кваліфікації злочину за ст. 118 КК України, умисне вбивство повинно бути вчиненим з метою захисту охоронюваних правом інтересів від суспільно небезпечних посягань, але з перевищенням меж необхідної оборони. Перебування винного при вчиненні цього діяння у стані необхідної оборони є обов`язковою умовою.

З протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 від 14.09.2018 року, який проводився за участю захисника, убачається, що ОСОБА_2 під час детального відтворення обставин та обстановки подій зазначив, що між ним та ОСОБА_3 виник конфлікт, але обвинувачений жодного разу не зазначав, що потерпілий погрожував йому пістолетом. У судовому засіданні обвинувачений підтвердив, що реальних погроз, зокрема з використанням пістолета, на його адресу або на адресу його матері та дівчини не було.

Про те, що ОСОБА_3 не погрожував зброєю обвинуваченому у судовому засіданні зазначили мати та дівчина останнього - свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Крім цього, суд вважає доведеним факт того, що пістолет з якого був вбитий ОСОБА_3 належав обвинуваченому ОСОБА_2, оскільки це стверджується даними, отриманими в ході проведення негласних слідчих розшукових дій відео - та аудіоконтролю особи та зафіксованими в протоколі проведення НСРД від 16.07.2018 року, а також, показаннями, як свідка обвинувачення ОСОБА_4, який з 15.06.2018 року до моменту вбивства ОСОБА_3, тобто до 03 год. 00 хв. 16.06.2018 року, був разом з потерпілим, так і показаннями свідка сторони захисту ОСОБА_15., яка також тривалий час напередодні вбивства, а саме включно по 01 год. 00 хв. 16.06.2018 року була разом з ОСОБА_3. Так, ці двоє свідків у судовому засіданні категорично вказали, що ОСОБА_3 в цей день не мав при собі ніякого пістолету, а мав лише палку. При цьому, суд зазначає, що вказані показання свідків є послідовними та узгоджуються з іншими дослідженими доказами. За таких обставин, у суду немає підстав не довіряти показанням вказаних свідків, які надали їх добровільно, будучи попередженими про кримінальну відповідальність відповідно до КК України, а у судовому засіданні не встановлено обставин для обмови свідками обвинуваченого.

З огляду на вищевказані докази, суд приходить до висновку, що потерпілий ОСОБА_3 в ході конфлікту з обвинуваченим не становив ніякої реальної загрози ОСОБА_2 або його близьким, і підстав для самозахисту або необхідності відвернення посягання з боку потерпілого за допомогою зброї не виникало.

У тому випадку, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони носять протиправний характер і мають розцінюватись на загальних підставах.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 02 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» судам було роз'яснено, що питання про умисел, у тому числі на позбавлення іншої особи життя, необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

У контексті вищенаведеного умисний постріл з пістолета може свідчити про умисел на позбавлення особи життя - з огляду на його локалізацію та поведінку обвинуваченого після вчинення злочину. Зокрема, факт нездійснення обвинуваченим жодного попереджувального пострілу з пістолету, а здійснення ним відразу ж одного пострілу з пістолета саме у життєво важливий орган людини - грудну клітку, яке супроводжувалось у подальшому активними діями обвинуваченого з пошуку гільзи, суд розцінює, як бажання настання смерті потерпілого, тобто, як ознака суб'єктивної сторони складу такого злочину, як умисне вбивство. Крім того, заслуговує на увагу те, що конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбувся на вулиці, на відкритій території, де не було перешкод чи обмежень для вільного пересування, тому ОСОБА_2 мав можливість уникнути конфлікту.

Таким чином, винуватість ОСОБА_2 доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки він вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд, згідно з вимогами ст. 50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України; особу обвинуваченого, який є раніше неодноразово судимий, на спеціальних обліках не перебуває /Т-3 а.с.244,246/, який не розкаявся, що свідчить про відсутність у нього щирого жалю з приводу вчиненого злочину та осуду своєї поведінки, а також, не намагався будь-яким чином допомогти потерпілому ОСОБА_1 оговтатися від пережитого, компенсувати йому понесені страждання, чи полегшити душевний біль. За таких обставин, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 не є можливим без ізоляції від суспільства, а тому суд не вбачає підстав для застосування до нього ст.ст. 69, 75 КК України.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про призначення міри покарання у межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 115 КК України, яке буде необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, застосувавши положення ч. 4 ст. 70 КК України з огляду на те, що ОСОБА_2 вчинив даний злочин до ухвалення вироку Трускавецьким міським судом Львівської області від 05 березня 2019 року, який був змінений ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 липня 2019 року в частині призначення покарання, яким останнього було засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 2 місяці позбавлення волі /Т-4 а.с.72-89/, а також, до ухвалення вироку Залізничним районним судом м. Львова від 22 травня 2019 року за ч. 1 ст. 129 КК України у виді 6 місяців арешту /Т-4 а.с.69,70/.

Суд застосовує положення ч. 4 ст. 70 КК України, а тому до покарання, остаточно призначеного ОСОБА_2 за сукупністю злочинів, необхідно зарахувати повністю відбуте ним покарання за вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 05 березня 2019 року, який був змінений ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 липня 2019 року в частині призначення покарання, у виді 3 років 2 місяці позбавлення волі та за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 22 травня 2019 року у виді 6 місяців арешту, що у перерахунку відповідно до ст.72 КК України становить 6 місяців позбавлення волі

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили суд залишає у виді тримання під вартою.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

З обвинуваченого ОСОБА_2 слід стягнути документально підтверджені судові витрати на залучення експертів на загальну суму 6518,03 гривень (висновок молекулярно-генетичної експертизи № 10/612 від 26 вересня 2018 року - 2800,03 грн. /Т-2 а.с.173-177/; висновок балістичної експертизи № 5/302 від 22 жовтня 2018 року - 2288,00 грн. /Т-2 а.с.163-167/; висновок балістичної експертизи № 5/299 від 08 серпня 2018 року - 1430,00 грн. /Т-2 а.с.183-186/).

Потерпілий ОСОБА_1 пред'явив цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 /Т-1 а.с. 117,118/, у якому просить стягнути 300000,00 грн. моральної шкоди, мотивуючи це тим, що у зв'язку з умисним вбивством сина він зазнав душевних стражданнях, оскільки син був його опорою в житті, а після смерті сина він та його дружина не можуть спати, погано себе почувають, порушився сталий їх склад життя.

Відповідно до ст. 23 ЦК України суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, окрім глибини фізичних та душевних страждань, має також враховувати характер правопорушення, форму та ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інші обставини, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При цьому розмір відшкодування моральної шкоди (немайнової) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Крім того, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що втрата життя людини, яке відповідно до статті 3 Конституції України визнається в Україні найвищою соціальною цінністю та є особливим об'єктом кримінально-правової охорони, не може бути відшкодоване у будь-якому еквіваленті через незворотність смерті, проте шкода, заподіяна кримінальним правопорушенням, внаслідок якого настала смерть людини, може і повинна бути компенсована близьким родичам або членам сім'ї такої особи.

Відповідно до висновку амбулаторної судово-психологічної експертизи №461 від 24.09.2018 року встановлено, наступне: 1) Смерть сина для ОСОБА_1 є психотравмуючою, внаслідок чого ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода. 2) Для ОСОБА_1 події, що сталися, а саме смерть сина стали психотравмуючим фактором пролонгованої дії по теперішній час і безперечно мають стресовий вплив . Стресовий вплив здійснюється внаслідок його постійних переживань, що викликані трагічним сприйняттям ситуації, яка виникла внаслідок втрати йог осина. Основними причинами подібних переживань стали наступні: постійні спогади душевних і фізичних страждань; повторне переживання спогадів про трагедію, відчуття збудження та підвищеної активності; значне погіршення стану здоров'я, страшні сновидіння, неспроможність зосередження, відчуття вини, відчуття нервовості, надмірної настороженості, тремтіння, лякливість та безсоння; ОСОБА_1 змушений тратити своє здоров'я, час, зусилля, гроші, психічні і психофізіологічні ресурси для того, щоб притягнути до відповідальності, тих, хто винен у смерті сина. 3) На дане питання можлива відповідь лише після завершення суду по даній справі. 4) Матеріальний еквівалент моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 склав 82906 грн. (вісімдесят дві тисячі дев'ятсот шість гривень). Ця сума включає компенсацію за перенесені ним моральні страждання, а також вартість коригувальних заходів, спрямованих на нормалізацію його психічного стану. Експерт не може надати стверджувальну відповідь ким нанесена моральна шкода, хто має її компенсувати, так як це не входить в його компетенцію /Т-2 а.с.129-132/.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30 травня 1997 року судам було роз'яснено, що при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що згідно зі вимогами КПК України висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

За таких обставин, суд, дослідивши всі обставини справи у сукупності, врахувавши характер та обсяг душевних, психічних страждань потерпілого ОСОБА_1 у зв'язку з втратою сина, з яким він спільно проживав, істотність вимушених змін у його житті, а також, взявши до уваги поведінку обвинуваченого, який під час всього судового розгляду не намагався будь-яким чином допомогти потерпілому ОСОБА_1 оговтатися від пережитого, компенсувати йому понесені страждання, чи полегшити душевний біль, прийшов до висновку про необхідність стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого 300000,00 грн. моральної шкоди, а відтак цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 100, 118, 124, 177, 178, 183, 368, 373, 374, 376, 392-395, 484, 485 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 05 березня 2019 року та вироком Залізничного районного суду м. Львова від 22 травня 2019 року, більш суворим, призначеним цим вироком, визначити остаточне покарання ОСОБА_2 - 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 27 червня 2018 року.

Зарахувати до покарання за цим вироком, повністю відбуті ОСОБА_2 покарання за вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 05 березня 2019 року у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі та за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 22 травня 2019 року у виді 6 (шести) місяців арешту, що у перерахунку відповідно до ст.72 КК України становить 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою залишити без змін та вважати його продовженим до набрання вироком законної сили.

Речові докази: мобільний телефон «Нокіа», 3 металевих ключі та пластмасовий брилок від під'їзду, запальничку зеленого кольору, 3 купюри номіналом по 500 грн., 1 купюра номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 2 грн.. 4 купюри номіналом 1 грн., пару рукавиць чорного кольору /Т-2 а.с.54,55/ - передати потерпілому ОСОБА_1;

фрагмент паперу з друкованим текстом, полімерний жгут, три недопалки сигарет та дві сигарети «Ротманс», предмет циліндричної форми схожий на гільзу з маркуванням 38/88 /Т-2 а.с.54,55/; спортивну куртку сірого кольору, футболку червоного кольору, штани джинсові синього кольору, труси світло коричневого кольору, шкарпетки чорного кольору, кросівки сіро-чорного кольору, металевий предмет візуально схожий на кулю /Т-2 а.с.58/ - знищити;

компакт диск «DVD-R» із записом камер відеоспостереження визнано речовим доказом /Т-2 а.с.66/- залишити в матеріалах справи;

сім картку «Лайф», 2 сім картки «Київстар»; картку Міскр; договори від 19.06.2017 року, ключі з написом «Субаро»; ключ з брелком сигналізації; флешку «СП Сілісон»; сім-картку НОМЕР_1, НОМЕР_2; 2 сім-картки «Київстар»; картку «Мікро»; розписка; елемент одягу сірого кольору; 2 пари капців з написом «Адідас»; 4 сім картки (2-Лайф) 1 АСЕ&ВАСЕ, 1-Водофон); коробка із сірників; кросівки чорного кольору із білою підошвою; візитку «Здорова Родига»; мобільний телефон «Нокіа»; 1 гривня; золота картка Приватбанк; мобільний телефон «Бравіс»; пачка сигарет «Парламент» в якій знаходиться слюсарний інструмент в кількості 7 шт.; ключ від автомобіля «ВАЗ»; сім-картка мобільного зв'язку та спортивні штани /Т-4 а.с.246,247/ - повернути ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 6518 (шість тисяч п'ятсот вісімнадцять) гривень 03 коп. документально підтверджених судових витрат на залучення експертів.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 300000 (триста тисяч) гривень 00 коп. моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захисникам та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя:

Судді:

Оригінал вироку.