Постанова № 9618914, 12.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2010 року Справа № 2а-2031/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Пляшкової К.О.

за участю

секретаря судового засідання Любімової Г.Ю.

та

представників сторін:

від прокурора - прокурор відділу представництва інтересів громадян

та держави в судах прокуратури області

Майборода О.О. (посвідчення від 20.11.2008 № 672)

від позивача головний спеціаліст-юрисконсульт

Брицька Н.В. (довіреність від 20.01.2010 № 8/08-126)

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі

Лисичанського міського центру зайнятості

до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вузол виробничо-технологічного звязку»

про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 4035,86 грн.,

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2010 року Прокурор м. Лисичанська Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Лисичанського міського центру зайнятості до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вузол виробничо-технологічного звязку» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (недоїмки) у сумі 3961,65 грн. та пені у сумі 74,21 грн.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що відокремлений підрозділ «Вузол виробничо-технологічного звязку» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» зареєстроване у Лисичанському міському центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у звязку з чим прийняв на себе зобовязання по своєчасній та в повному обсязі сплаті страхових внесків до Фонду, але свої зобовязання належним чином не виконує.

Згідно акта планової перевірки від 16 листопада 2009 року № 251 за відокремленим підрозділом «Вузол виробничо-технологічного звязку» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» за період з 27 травня 2009 року по 30 вересня 2009 року значиться прострочена заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (недоїмка) у сумі 1735,58 грн., на яку нарахована пеня у сумі 74,21 грн., усього: 4035,86 грн. Станом на 01 січня 2010 року відповідно до наданої відповідачем розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2009 рік недоїмка вже становить 3961,65 грн.

Таким чином, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Лисичанського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття недоїмку по страхових внесках та пеню в розмірі 4035,85 грн.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові, просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, відзивом на позовну заяву від 31 березня 2010 року № 01/37 позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив суд провести судовий розгляд справи без участі його представника (арк. справи 26).

Суд, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що відокремлений підрозділ «Вузол виробничо-технологічного звязку» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» є платником страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття і зареєстроване у Лисичанському міському центрі зайнятості.

Як вбачається з акта планової перевірки від 16 листопада 2009 року № 251, у перевіряємому періоді з 01 січня 2007 року до 30 вересня 2009 року Лисичанським міським центром зайнятості була виявлена недоїмка зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у розмірі 1735,58 грн., на яку нараховано пеню у сумі 74,21 грн. (арк. справи 10).

Акт планової перевірки підписаний посадовими особами сторін без заперечень та зауважень.

На підставі акта перевірки Лисичанським міським центром зайнятості прийнято рішення № 9 від 17 грудня 2009 року про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу, яке відповідачем добровільно не виконано до цього часу (арк. справи 14).

Відповідно до поданої відокремленим підрозділом «Вузол виробничо-технологічного звязку» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного страхування України на випадок безробіття за 2009 рік заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (недоїмки) становить 3961,65 грн., а також пеня в сумі 74,21 грн.(арк. справи 17).

Також сума заборгованості відокремленого підрозділу «Вузол виробничо-технологічного звязку» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» перед Лисичанським міським центром зайнятості підтверджується розрахунком заборгованості та пені за результатами перевірки і актом звірки розрахунків від 31 березня 2010 року б/н (арк. справи 12-13, 25).

Згідно із ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обовязкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Лисичанський міський центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та виконує покладені на нього функції, серед яких є здійснення обліку та ведення реєстру платників страхових внесків, збір страхових внесків, контроль за правильністю їх нарахування, своєчасністю сплати, представництво інтересів Фонду в судових органах та інших органах.

Згідно із ст. 34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд має право застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону. Фонд зобовязаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття.

Відповідно до статті 35 Закону України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Пунктів 5.1, 5.2, 5.6, 5.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 № 339 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 за № 30/5221, роботодавець зобовязаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Розмір страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підлягають сплаті до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України, встановлений ч. 2 ст. 1 Закону України від 11.01.2001 № 2213-ІІІ «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України від 02.03.2000 №1533-ІІІ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 38 Закону України від 02.03.2000 №1533-ІІІ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Згідно з абз. 3 ч. 1. ст. 38 Закону України від 02.03.2000 №1533-ІІІ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 38 Закону України від 02.03.2000 №1533-ІІІ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 № 339 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 за № 30/5221, затверджено порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків. При цьому Розділом 9 продубльовано вказані положення Закону стосовно відповідальності платників страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 38 Закону України від 02.03.2000 №1533-ІІІ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Сума недоїмки зі сплати страхових внесків та нарахованої пені, що заявлена до стягнення, обґрунтована та підтверджена матеріалами справи.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що прокурор та позивач відповідно до пунктів 30 та 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 12 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 35, 38 Закону України від 02.03.2000 № 1533-111 «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Розділом 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 № 339 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 за № 30/5221, ст.ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" (ідентифікаційний код 32359108, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1) на користь Лисичанського міського центру зайнятості (ідентифікаційний код 13391634, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, проспект Леніна, буд. 177) заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (недоїмку) у сумі 3961,65 грн. (три тисячі девятсот шустдесят одна гривня шістдесят пять копійок) та пеню в сумі 74,21 грн. (сімдесят чотири гривні двадцять одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 16 квітня 2010 року.

СуддяПляшкова К.О.