
Справа № 461/3391/20
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.04.2021 року Галицький районний суд м.Львова
у складі: головуючого судді Мисько Х.М.,
з участю: секретаря судового засідання Волошин Ю.П.,
прокурора Грицишина В.С.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника обвинуваченного Шевчук М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження /внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12018140050005146 від 20.11.2018 року /про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Володимир-Волинський Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.3 ст.186 КК України,
В С Т А Н О В И В:
обвинувачений ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою протиправного збагачення, маючи умисел на пособництво у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного з проникненням у житло особи, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, вступив у злочинну змову з ОСОБА_2 , надавши йому інформацію про майно, яке зберігає потерпілий ОСОБА_3 за місцем свого проживання у АДРЕСА_2 , а також погодив план вчинення кримінального правопорушення, розподіливши між собою функції та ролі.
Так, ОСОБА_1 , 04.07.2018 року, приблизно о 00.55 год., з метою реалізації заздалегідь обумовленого плану відкритого викрадення майна, увійшовши в довіру до потерпілого та під виглядом дружнього візиту, зайшов до квартири ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , усунув перешкоди та незаконно впустив ОСОБА_2 у вказану квартиру, попередньо надавши йому засоби та знаряддя для вчинення злочину - пневматичний пістолет та клейку стрічку.
04.07.2018 року в період часу з 03.25 год. до 03.57 год., ОСОБА_2 , скориставшись тим, що ОСОБА_1 відчинив для нього вхідні двері, незаконно проник у вказану квартиру, направив на ОСОБА_3 наданий ОСОБА_1 пневматичний газобалонний пістолет моделі «КМ-47DHN» № НОМЕР_1 , який потерпілий сприймав як не бойовий, при цьому, висловлюючи вказівки потерпілому лягти на землю та, застосувавши надану ОСОБА_1 клейку стрічку, з метою позбавлення потерпілого можливості пересуватися, кликати на допомогу або втекти, зв`язав його руки і ноги та відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Xiaomi Mi Max 2», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 вартістю 7000,00 грн. із встановленою сім-картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 50,00 грн., сім-картою мобільного оператора «Лайфселл», вартістю 60,00 грн., фотоапаратом марки «Canon EOS 7D» із об`єктивом марки «Canon» 50 мм, вартістю 9000,00 грн., об`єктивом марки «Сігма» 10-20 мм, вартістю 220 доларів США (згідно курсу НБУ станом на серпень 2017 року становить 5599,00 грн.), об`єктивом марки «Tamron» 70-300 мм, вартістю 2000,00 грн., колонкою марки «Тronamart», вартістю 1350 грн., чим завдали ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 25 059,00 грн.
Вироком Галицького районного суду м.Львова від 13.08.2019 року у справі №461/9232/18, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України та обрано покарання - 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням та встановленням 2 років 6 місяців іспитового строку, а також з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 , після роз`яснення йому суті обвинувачення, свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та дав пояснення, які в повній мірі відповідають обставинам, викладеним в описовій частині обвинувального акту. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій. Зокрема, пояснив, що дійсно, 04.07.2018 року, попередньо домовившись з ОСОБА_2 та надавши йому пневматичний пістолет і клейку стрічку, проник у житло свого друга - ОСОБА_3 , куди через кілька годин впустив ОСОБА_2 . Близько 03.25 год. ОСОБА_2 , незаконно проникнувши до вказаної квартири, направив на ОСОБА_3 пневматичний газобалонний пістолет, надавши при цьому, останньому вказівку лягти на землю та зв`язавши його руки і ноги, заволодів мобільним телефоном, фотоапаратом, трьома об`єктивами та колонкою.
Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, скерував на адресу суду клопотання, в якому просить проводити розгляд справи без його участі. Крім того, зазначив, що з обвинуваченим примирився, претензій до останнього не має та просить суворо його не карати.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з`ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.3 ст.186 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.5 ст.27 - ч.3 ст.186 КК України, оскільки він здійснював пособництво відкритого викрадення чужого майна (грабіж), з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в житло.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, повне визнання вини, повне відшкодування завданих збитків. Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.
Щодо особи обвинуваченого, встановлено, що ОСОБА_1 є особою молодого віку, вперше притягається до кримінальної відповідальності, за місцем праці, навчання та проживання характеризується позитивно, здійснює волонтерську діяльність, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, вину у вчиненому визнав повністю, з потерпілим примирився, матеріальну і моральну шкоду йому відшкодував.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів - в межах санкцій статей особливої частини Кримінального кодексу України, за якими кваліфіковано його дії.
З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів - в межах санкцій статей особливої частини Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням та встановленням іспитового терміну, а також з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ч.6 ст.100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування основного призначеного судом покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 , рахувати з часу його фактичного затримання, а саме: з 14.04.2020 року.
Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_1 , строк його попереднього ув`язнення з 14.04.2020 року по 25.08.2020 року включно.
Речові докази, а саме:
- мобільний телефон марки «Xiaomi Mi Max 2» - залишити потерпілому ОСОБА_3
- DVD - R диск - залишити при матеріалах справи на окремому аркуші;
- пневматичний газобалонний пістолет моделі «КМ-47DHN» № НОМЕР_1 , який знаходиться у спецпакеті експертної служби №3128042 - знищити.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Мисько Х.М.
Судове рішення № 96189139, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 01.04.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 461/3391/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: