Постанова № 9618879, 28.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2010 року Справа № 2а-2329/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смішливої Т.В.,

при секретарі Лейбенко О.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Пропльоткіна Н.В. (довіреність від 11.01.10 року №07-10-4),

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафів та пені -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2010 позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що Лисичанське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №4» перебуває на обліку як платник збору на обовязкове соціальне страхування за № 440270000534.

У звязку з несвоєчасним виконанням обовязку щодо сплати страхових внесків у відповідача виникла недоїмка зі сплати внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 19967,82 грн.

Оскільки відповідач не сплатив у добровільному порядку заборгованості зі сплати страхових внесків позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач участь у судовому засіданні свого представника не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.(а.с.31).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Лисичанське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №4» перебуває на обліку як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440270000534.(а.с.10-13).

Відповідно до ст. 23 Закону України від 18.01.01 № 2240-ІІІ “ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ” (далі - Закон) страхувальники роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, повязаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

У відповідності зі ст. 27 Закону страхувальники зобовязані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 Закону.

Частиною 1 статті 30 Закону передбачено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та своєчасно не перераховує названі внески, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 19967,82грн.

Відповідачем у звіті про нарахування страхових внесків, перерахування та витрат, повязаних з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності за 2009 рік самостійно визначено суму недоїмки у розмірі 19967,82 грн., що також підтверджено Актом звірки від 01.01.2010.(а.с.5,6).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Луганської області від 17.11.06 по справі №1/497, на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4» стягнуто заборгованість по страховим внескам у сумі 14004,45 грн.(а.с.14).

Таким чином, заборгованість Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4» зі сплати страхових внесків складає 5963,37 грн. (19967,82 грн. 14004,45 грн.).

Відповідачем позов не оспорено, доказів перерахування заборгованості не надано.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати такими, що підлягають частковому задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 3,5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити частково.

Стягнути з Лисичанського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №4" (код 20187779), заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 5963,37 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят три грн. 37 коп.) р/р 37172500100001 в УДК Луганської області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяСмішлива Т.В.