Рішення № 96188310, 30.03.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6419/20

Провадження №2/333/907/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

судді Круглікової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іщенко А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_4.,

третьої особи ОСОБА_3 ,

перекладача Семенютенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1

про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 15.12.2001 року по 15.09.2015 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу донька залишилась проживати з матір`ю - ОСОБА_1 . Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.11.2015 року по цивільній справі №333/7190/15-ц стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 24.01.2020 року донька сторін у справі досягла повноліття. При цьому, з 01.09.2019 року ОСОБА_3 навчається на факультеті соціальної педагогіки та психології Запорізького національного університету, форма навчання - денна, строк навчання - до 23.06.2023 року. Позивач у справі, з якою проживає ОСОБА_3 , є інвалідом ІІІ групи з дитинства, не працює, через що не може забезпечити належне матеріальне утримання доньки відповідно до її віку та потреб. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає. З цих підстав, ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 16.11.2020 року до закінчення навчання останньою, але не більше як до досягнення нею 23 років.

01.02.2021 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, який судом прийнято до розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просили су їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача та зазначила, що ОСОБА_3 не має змоги надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, оскільки останній є інвалідом ІІІ групи з дитинства, з вересня 2015 року не працює та отримує пенсію у розмірі 2 100 грн. Інших заробітків відповідач не має. Крім того, ОСОБА_4 надає матеріальну допомогу непрацездатним батькам - ОСОБА_6 , 1956 року народження, та ОСОБА_7 , 1958 року народження.

Третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін у справі, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.09.2015 року по цивільній справі №333/5825/14-ц встановлено, що з 15.12.2001 року сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі.

Зазначеним вище рішенням шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірвано. Рішення набуло законної сили - 28.09.2015 року (а.с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно з свідоцтвом про народження від 07.08.2008 року серії НОМЕР_1 , актовий запис від 26.02.2002 року № 151, сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

Статтею 199 СК України визначено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (ч. 1). Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч. 3).

З матеріалів справи слідує, що повнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та фактично проживає з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Комунарським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області 20.08.2016 року (а.с. 11), та довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 31.08.2020 року №04-28/3-12612 (а.с. 5).

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є студенткою ІІ курсу освітнього рівня «Бакалавр», факультету «Спеціальної педагогіки та психології», спеціальності «Дизайн», освітньої програми «Графічний дизайн», денної форми здобуття освіти Запорізького національного університету. Термін навчання з 01.09.2019 року по 30.06.2023 року за умови успішного виконання навчального плану. Зазначена обставина підтверджується довідкою за підписом начальника відділу кадрів Запорізького національного університету від 11.11.2020 року №03-56/1919 (а.с. 8), а також довідкою від 16.03.2021 року №17-61/257-4 (а.с. 54).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 стипендію не отримує, що підтверджується довідкою за підписом першого проректора та головного бухгалтера Запорізького національного університету від 16.03.2021 року №17-61/257-4 (а.с. 54) та не має змоги влаштуватись на роботу у зв`язку з навчанням, власного доходу не має, перебуває на утриманні матері, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Доказів протилежного матеріали справи №333/6419/20 станом на час її розгляду не містять та сторонами у справі не надано.

Позивач ОСОБА_1 , з якою проживає та на утриманні якої перебуває ОСОБА_3 , є інвалідом ІІІ групи з дитинства по слуху, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК від 04.05.2009 року №123911 серії АД (а.с. 6), посвідченням від 11.10.2019 року НОМЕР_10 (а.с. 7), з 03.06.2016 року не працює, що підтверджується копією трудової книжки від 03.08.1984 року серії НОМЕР_3 (а.с. 56) та отримує дохід у вигляді державної соціальної допомоги особами з інвалідністю з дитинства ІІІ групи у розмірі 1 769 грн., що підтверджується довідкою з УПСЗН ЗМР по Комунарському району №1445 (а.с. 54).

Із змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з дати звернення з цим позовом до суду до закінчення навчання останньою, але не більше як до досягнення нею 23 років.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на період навчання останньої, але не більше як до досягнення нею 23 років.

Встановлюючи розмір аліментів, які необхідно стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Статтею 200 Сімейного кодексу України визначено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина в твердій грошовій сумі і (або) у частці від доходу (заробітку) платника аліментів з урахуванням обставин зазначених в статті 182 цього Кодексу (ч. 1). При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч. 2).

Відповідно до положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При визначені розміру аліментів, які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, судом враховано, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є інвалідом ІІІ групи з дитинства, що підтверджується довідкою сер. МСК+Е №003293 (а.с. 29), а також пенсійним посвідченням від 24.09.2019 року НОМЕР_11 серії НОМЕР_4 (а.с. 38).

Відповідно до повідомлення з Управління обслуговування громадян Кам`янсько-Дніпровського відділу обслуговування громадян ГУПФУ в Запорізькій області, ОСОБА_4 отримує пенсію у розмірі 2 100 грн. (а.с. 36).

При цьому, суд виходить з того, що будь-яких доказів, що підтверджують факт безробіття відповідача матеріали справи не містять та ОСОБА_4 не надано.

Також, в обґрунтування своїх заперечень ОСОБА_4 у відзиві на позовну заяву зазначає, що останній надає матеріальну допомогу своїм непрацездатним батькам - ОСОБА_6 , 1956 року народження, та ОСОБА_7 , 1958 року народження.

З матеріалів справи слідує, що батьками відповідача у справі є ОСОБА_6 , 1956 року народження, та ОСОБА_7 , 1958 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження від 02.11.1978 року серії НОМЕР_5 , актовий запис про народження №100 (а.с. 28).

ОСОБА_6 , 1956 року народження, та ОСОБА_7 , 1958 року народження, є інвалідами ІІІ групи, що підтверджується довідкою від 28.10.1980 року серії НОМЕР_6 (а.с. 30), та довідкою від 23.01.1978 року серії НОМЕР_7 (а.с. 31).

Мати відповідача, згідно з обвинувальним актом від 28.11.2019 року, є потерпілою у кримінальному провадженні №62019080000000363 від 05.08.2019 року за ч. 1 ст. 286 КК України (а.с. 32-34) та внаслідок кримінального правопорушення отримала тілесні ушкодження, у зв`язку з чим проходить лікування, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 16.08.2019 року (а.с. 35), консультативним висновком від 15.05.2020 року (а.с. 37), та потребує матеріальної допомоги.

Дослідивши надані відповідачем зазначені вище докази, суд виходить з того, що останні жодним чином не підтверджують факту надання ОСОБА_4 матеріальної допомоги своїм батькам.

Крім того, будь-яких доказів, що підтверджують факт перебування ОСОБА_6 , 1956 року народження, та ОСОБА_7 , 1958 року народження, на утриманні сина - ОСОБА_4 матеріали цивільної справи станом на час її розгляду не містять, відповідачем та його представником не надано.

З матеріалів справи слідує, що належних та допустимих доказів того, що матеріальний стан відповідача не дозволяє виконати рішення суду, останнім надано не було.

Також, при визначенні розміру аліментів, суд виходить з того, що сторони в рівних частках повинні утримувати свою дитину, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне її утримання.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

З огляду на викладене, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, враховуючи інтереси дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, повного та всебічного розвитку, а також матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 16.11.2020 року, оскільки, на підставі ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, до закінчення навчання останньою, але не більше як до досягнення нею 23 років.

Відповіднодо п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Також, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір у розмірі 840,80 грн. судом покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 139 ЦПК України, перекладач отримує винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків (ч. 3). Суми, що підлягають виплаті залученому судом перекладачу, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат (ч. 4).

В підготовчому засіданні 30.03.2021 року, на підставі ст. 75 ЦПК України, ухвалою суду залучено до участі у справі ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якості перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими, до участі у справі №333/6419/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Із змісту протоколу підготовчого та судового засідання від 30.03.2021 року слідує, що фактично ОСОБА_9 надавала свої послуги з усного перекладу 45 хвилин, тобто, з моменту винесення ухвали про залучення її до участі у справі (о 12 год. 02 хв.) і до закінчення судового засідання (о 12 год. 47 хв.).

Згідно з п. 6-1 Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 року № 710, розмір винагороди перекладача, якщо виконана робота не є його службовим обов`язком, становить за годину надання послуг з усного перекладу - 15 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року складає 2 270 грн.

З огляду на викладене, враховуючи те, що перекладач ОСОБА_9 надавала свої послуги з усного перекладу 45 хвилин, а також вимоги п. 6-1 вказаної вище Інструкції, суд вважає за необхідне зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області здійснити оплату послуг перекладача Семенютенко Олени Іванівни, наданих в судовому засіданні 30.03.2021 року у цивільній справі 333/6419/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, у розмірі 334 (триста тридцять чотири) грн. 05 коп.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 266, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 ) аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 16.11.2020 року до закінчення навчання останньою, але не більше як до досягнення нею 23 років.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному обов`язковому виконанню.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області здійснити оплату послуг перекладача Семенютенко Олени Іванівни, наданих в судовому засіданні 30.03.2021 року у цивільній справі 333/6419/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, у розмірі 334 (триста тридцять чотири) грн. 05 коп.

Повне рішення складено 09.04.2021 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова