Вирок № 96187708, 12.04.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/224/21

Справа № 643/10465/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2021 р. м.Харків

Московський районний суд м.Харкова у складі

головуючого судді Горбунової Я.М.,

суддів Єрмак Н.В., Майстренко О.М.,

при секретарі Арестовій І.В., Сургай Я.С., Ускової Я.А.,

за участю прокурора Гармаш М.М., Гребінник Г.О., Дзюба І.О., Карнаух О.М.,

представника потерпілого Надоля Є.В.,

захисника Абдуллаєва-Мартіросян І.Х.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Веймар Німецької Демократичної Республіки, громадянина України, з середньою освітою, розлучений, має неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, раніше судимий за вироком Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2020 р. до одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним іспитовим строком на один рік, ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 10.08.2020 р. змінено покарання, призначене вироком Московського районного суду м.Харкова від 03.03.2020 р. з одного року позбавлення волі на покарання у виді одного року обмеження волі та звільнено від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України на один рік, та покладено на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 10 липня 2018 р. близько 20:00 год. перебуваючи у вагоні трамваю маршруту №6 на зупинці «Салтівський провулок» поблизу буд. 82/1 по Салтівському провулку у м. Харкові, побачив раніше незнайому ОСОБА_3 , в якої на правому плечі був рюкзак, де знаходився жіночий гаманець чорного кольору, діючи за раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, повторно, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, скориставшись тим, що ОСОБА_3 не слідкує за рюкзаком, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав жіночий гаманець, який матеріальної цінної не представляє, та в якому знаходились грошові кошти в сумі 290 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, однак довести його до кінця і розпорядитися викраденим майном та звернути його на свою користь не зміг, з причин, що не залежали від його волі, так як його дії були помічені пасажирами трамваю, які викликали співробітників поліції.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_1 11 червня 2019 року близько 17 години 00 хвилин, перебуваючи на торгівельному майданчику «Соллі», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 323-а, підійшов до торгівельного місця М-15 та маючи прямий

злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, в час коли потерпілий ОСОБА_4 тимчасово залишив торговельне місце, ОСОБА_1 із торгівельної вітрини викрав належні потерпілому ОСОБА_4 . 7 (сім) мобільних телефонів на загальну суму 8231,88 гривень, а саме: мобільний телефон ТМ «НТС» моделі PJ40110 вартістю 900,00 гривень; мобільний телефон ТМ «Sigma» моделі PQ30 вартістю 1743,90 гривень; мобільний телефон ТМ «Хіаоmі» моделі Redmi note 4х в несправному стані та вартість якого не встановлена; мобільний телефон ТМ «НТС» моделі Desire X вартістю 633,33 гривень; копію мобільного телефону ТМ «Ірhоnе» моделі 7 plus вартістю 1889,70 гривень; мобільний телефон ТМ «Meizu» моделі Ml Note вартістю 2054,70 гривень та мобільний телефон ТМ «Doogee» моделі Х5 вартістю 1010,25 гривень. Після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення із викраденими мобільними телефонами, розпорядившись ними в подальшому на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 8231,88 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна(крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_1 25 червня 2019 року близько 17 години 00 хвилин перебуваючи в будівельно-господарському гіпермаркеті ТОВ «Епіцентр К», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 9-А, маючи прямий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу взяв зі стелажу з товарами належні ТОВ «Епіцентр К» 2 (дві) упаковки кави ТМ «Jacobs Міllісаnо» об`ємом 250 грамів кожна, які сховав у одягнену через плече сумку, далі завершуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_1 вийшов з торговельного магазину пройшовши лінію кас та антикражних воріт магазину приховавши та не оплативши 2 (дві) упаковки кави ТМ «Jacobs Міllісаnо» об`ємом 250 грамів кожна, які належати ТОВ «Епіцентр К», загальною вартістю 508 гривень.

Так, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як його злочинні дії були припинені працівниками торговельного магазину після проходження ним лінії кас та антикражних воріт торговельного магазину з неоплаченим товаром.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_1 будучі у стані, викликаному вживанням алкогольних напоїв, 13 листопада 2019 р. близько о 18 год.10 хв., перебуваючи на території ринку «Віто» за адресою: м. Харків пр. Тракторобудівників, 105, разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 направлялися до аптеки «Оптових цін», яка розташована на території ринку «Віто» за адресою: м. Харків пр. Тракторобудівників, 105, де неподалік від будівлі аптеки ОСОБА_1 зустрів свого раніше знайомого ОСОБА_6 , де між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт на ґрунті раніше неприязних відносин між ними з приводу виниклих в їх спілкуванні суперечок. В ході вказаного словесного конфлікту, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перемістилися до приміщення аптеки «Оптових цін», де продовжували словесно конфліктувати між собою. В цей час, у ОСОБА_1 , який будучи ображеним на висловлювання ОСОБА_6 на свою адресу та відчуваючи особисту неприязнь до останнього виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті останньому, тобто умисел на умисне вбивство ОСОБА_6 .

Далі, ОСОБА_1 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 , тримаючи в правій руці під рукавом куртки в якості знаряддя злочину ніж кустарного виробництва, тобто предмет небезпечний для життя людини, вийшов з вищевказаної аптеки «Оптових цін» на вулицю слідом за ОСОБА_6 .

Після чого, цього ж дня близько 18 год. 15 хв., точний час не встановлено, перебуваючи на території ринку «Віто», розташованого за адресою: м. Харків пр. Тракторобудівників, 105, ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 , почав штовханину з ОСОБА_6 в ході чого ОСОБА_1 наніс коліном один удар по тулубу ОСОБА_6 , в результаті чого вони впали на землю.

Після чого, знаходячись на землі, з метою реалізації вказаного злочину, ОСОБА_1 , тримаючи в правій руці ніж кустарного виробництва, знаходячись у безпосередній близькості до потерпілого ОСОБА_6 при цьому лежачи на правому боці до землі обличчям один до одного, будучі у стані, викликаному вживанням алкогольних напоїв, усвідомлюючи протиправність своїх дій, і бажаючи діяти саме таким чином, умисно, використовуючи в якості знаряддя злочину ніж кустарного виробництва, діючи при цьому швидко та продумано, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті потерпілого, умисно зі значною силою, знаходячись у вищевказаному положенні, наніс ОСОБА_6 зазначеним ножом, тобто предметом небезпечним для життя потерпілого, два удари в область життєво-важливих органів, а саме: 1 поранення спини, що розташоване на рівні між 10 та 11 грудним хребцем, 1 поранення спини в проекції 3-го ребра.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 спрямованих на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 відповідно до висновку № 12-14/816-А/19 від 29.11.2019 відділення №1 відділу судово-медичної експертизи трупів Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи на базі прозектури КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР спричинено непроникаюче колото-різане поранення спини в проекції 3-го ребра по заднє-пахвовій лінії зліва, а також колото різане поранення спини, що розташоване на рівні між 10 та 11 грудним хребцем, що проникає в спино-мозковий канал та повністю перетинає спинний мозок. Вказані вище колото-різані поранення спини утворились від дворазової травматичної дії колюче-ріжучого предмета, можливо клинка ножа, індивідуальні особливості якого в ушкодженнях не відобразились. Колото-різане поранення спини, що розташоване на рівні між 10 та 11 грудним хребцем, що проникає в спино-мозковий канал та повністю перетинає спинний мозок, яке ускладнилось нижньою параплегією та порушенням функцій тазових органів, відповідно до п.2.1.1 «а», п.2.1.2, п.2.1.3. «д» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя. Непроникаюче колото-різане поранення спини в проекції 3-го ребра по заднє-пахвовій лінії зліва відповідно до п2.3.2 «а», п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заподіяння смерті ОСОБА_6 , проте, злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки смерть потерпілого ОСОБА_6 не наступила з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1 так як останній зник з місця вчинення кримінального правопорушення, побоюючись бути затриманим перехожими громадянами та у зв`язку зі своєчасною 13.11.2019 р. госпіталізацією ОСОБА_6 до КНП «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова», де йому надана медична допомога та збережене життя.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, тобто закінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Доказом на підтвердження встановлених судом обставин є показання обвинуваченого, які надані ним в судовому засіданні, під час яких останній свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав у повному обсязі та показав про обставини скоєння злочинів так, як вони зазначені вище у вироку суду.

Судом неодноразово в судовому засіданні роз`яснювалися обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України, ретельно з`ясовувалося чи визнає обвинувачений свою вину та обставини вчинених злочинів, також з`ясовувалося чи правильно він розуміє зміст цих обставин і чи добровільно він їх визнає, роз`яснено було, що у разі визнання цих обставин, він буде позбавлений права оскаржити їх в апеляційному порядку, на що обвинувачений погодився, підтвердив своє розуміння суті обвинувачення і всіх обставин, які підлягають доведенню, та заявив про добровільність їх визнання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_5 , від якого мають неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимий за корисливі злочини, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за висновком судово-психіатричної експертизи № 766 від 02.12.2019 р. ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості, відповідно до свого стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними, а в період часу, якому відповідає правопорушення, перебував у стані поза тимчасового розладу психічної діяльності.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та встановленню об`єктивної істини по справі.

Обставиною, що обтяжують покарання, є рецидив злочину та перебування у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вищезазначені данні щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, і прийшов до висновку про призначення покарання у межах, встановлених санкціями статей КК України, що передбачають відповідальність за вчинені злочини, у вигляді позбавлення волі. Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України суд визначає покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. Положення ч.4 ст.70 КК України судом не застосовуються, так як на момент ухвалення даного вироку закінчився іспитовий строк, встановлений обвинуваченому за вироком Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2020 р., зміненого ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 10.08.2020 р., кримінальні правопорушення в період іспитового строку обвинувачений не вчиняв.

Потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов, в якому він просить стягнути з обвинуваченого на відшкодування розміру фактичних витрат на лікування у розмірі 25292,92 грн., моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн., заробіток (дохід), втрачений внаслідок стійкої втрати працездатності, завданої злочином, у розмірі 16 692 грн., шкоду завдану стійкою втратою працездатності в період з 13.11.2019 р. по 26.12.2019 р. у розмірі 23 925,20 грн.

Обвинувачений в судовому засіданні цивільний позов визнав частково.

Вирішуючи позовні вимоги суд керується положеннями ст.ст.128,129 КПК України та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині їх доведеності.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України з обвинуваченого належить стягнути на користь потерпілого ОСОБА_6 в якості відшкодування матеріальної шкоди затрати, понесені потерпілим на лікування, у сумі 25 292,92 грн., яка підтверджена наданими суду чеками, та визнана обвинуваченим.

Відповідно до положень ст. ст. 1167, 1168 ЦК України в обвинуваченого належить стягнути на користь потерпілого на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 20 000 грн., яка на думку суду відповідає характеру та обсягу перенесених потерпілим переживань та страждань з урахуванням доказів, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до положень ст. 1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до ст. 1197 ЦК України розмір втраченого заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середньомісячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної, а за її відсутності - загальної працездатності.

Для визначення розміру втраченого розміру заробітку слід застосовувати встановлений медико-санітарною комісією відсоток втрати професійної працездатності, який визначається експертизою, яка проводиться відповідно до Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності та Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, якім заподіяні ушкодження здоров`я.

За відсутності висновку даної комісії і без проведення відповідної експертизи суд самостійно не може визначити ступень втрати працездатності через відсутність спеціальних знань в цій галузі та враховуючи законодавчо встановлений механізм визначення ступеня втрати потерпілою особою професійної працездатності.

Таким чином, суд вважає, що вимоги потерпілого щодо стягнення на його користь щомісячних сум заробітку, втраченого внаслідок стійкої втрати працездатності, не підлягають задоволенню, через їх недоведеність, так як суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у потерпілого стійкої втрати працездатності та не визначена ступінь її втрати. Але це не позбавляє потерпілого після встановлення ступеню втрати працездатності звернутись з відповідним позовом до суду відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-374 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання

-за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років,

-за ч. 2 ст. 15 , ч. 2 ст. 185 України у виді позбавлення волі на строк два роки,

-за ч. 2 ст. 185 України у виді позбавлення волі на строк три роки.

Відповідно до ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 за сукупністю злочинів остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді позбавлення волі на строк вісім років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 14.11.2019 р., тобто з моменту фактичного затримання. Згідно ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 14.11.2019 р.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі фактичних витрат на лікування у сумі 25 292,92 грн. та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Речові докази у справі, а саме: футболку білого кольору зі смужками на рукавах червоного кольору марки «Adidas», яка знаходиться у картонному коробі, джинсові штани синього кольору марки «G-STAR», які знаходяться у картонному коробі, куртка камуфляж з биркою на якій мається напис «С5252», яка знаходиться у картонному коробі, шкіряний ремінь орного кольору з написом «Wrangler», куртка з чорної щільної синтетичної тканини, брюки чоловічі світло-синьої джинсової тканини, жіночий гаманець чорного кольору, що містив в собі 5 купюр номіналом 200 грн, 50 грн., 20 грн., 10 грн., 10 грн. та 2 банківські картки «Приватбанку», паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 - повернути законним володільцям; CD-R диски, білий паперовий поштовий конверт зі зразком крові ОСОБА_1 , паперовий конверт «Укрпошта» в якому знаходяться вільні зрізи кінців нігтьових пластин - зберігати в матеріалах кримінального провадження №12019220470006133; картонна коробка у розірваному стані світло-коричневого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, один змив речовини бурого кольору з землі, ніж кухонний у полімерному чохлі, фрагменти марлевого бинта, які знаходяться у паперовому конверті - знищити.

Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Московського районного суду м. Харкова від 20.11.2019 р. по справі №643/18919/19, від 20.11.2019 р. по справі 643/18905/19, від 25.11.2019 р. справі №643/19399/19.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя - Я.М.Горбунова

Судді Н.В.Єрмак,

О.М.Майстренко