Вирок № 96187145, 12.04.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3841/20

Провадження №1-кп/639/144/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Караванського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220500001760 від 05.10.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин, Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:

-22.06.2010 року Люботинським міським судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 03.05.2012 року з Первомайської виправної колонії Харківської області (№117) за відбуттям строку покарання;

-23.11.2012 року Люботинським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 09.12.2014 року з Темнівської виправної колонії Харківської області (№100) на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 01.12.2014 року умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 1 день;

-28.01.2016 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186, 70, 71 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі, звільнений 27.02.2017 року з Харківської виправної колонії Харківської області (№43) на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.02.2017 року умовно-достроково на невідбутний строк 1 рік 4 дні;

-24.10.2019 року Люботинським міським судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-10.12.2019 року Люботинським міським судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурорів - Караченцева Д.Ю., Попія Д.С.,

потерпілої - ОСОБА_3 ,

захисників - адвокатів Булавінової Ю.В., Зубенко В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи засудженим 28.01.2016 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі, звільнившись 27.02.2017 року на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.02.2017 року умовно-достроково на невідбутний строк 1 рік 4 дні, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, вчинив злочин проти власності за наступних обставин:

Так, ОСОБА_1 04.10.2019 року приблизно о 20 годині, маючи умисел на вчинення крадіжки будь-якого чужого майна, поєднаного з проникненням у будь-яку квартиру, розташовану в двоповерховому житловому будинку АДРЕСА_2 , цілеспрямовано прибув до вказаного житлового будинку.

Саме в той час ОСОБА_1 , оцінивши ситуацію, що склалася, вирішив здійснити проникнення у квартиру АДРЕСА_3 , розташовану на другому поверсі зазначеного житлового будинку, де мешкає раніше йому незнайома ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 спочатку піднявся по зовнішній трубі газопроводу до дерев`яного вікна кухні квартири АДРЕСА_3 , а потім, діючи умисно, скориставшись тією обставиною, що вікно було наполовину закрите, відчинив його руками та проник у квартиру.

Таким чином, ОСОБА_1 виконав всі дії, які вважав за необхідне, для проникнення у житло ОСОБА_3 .

Надалі ОСОБА_1 пройшов до спальні, де відшукав у шафі гаманець з його вмістом, яким і вирішив таємно заволодіти. Потім він, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити доведенню його злочинного умислу до кінця, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, таємно заволодів виявленим у спальній кімнаті жіночим гаманцем, вартість якого у ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, а також грошовими коштами, що знаходилися всередині, в сумі 700 гривень, належними ОСОБА_3 .

Після цього, ОСОБА_1 , звернувши на свою користь викрадене майно та грошові кошти, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ними в подальшому на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 у зазначений вище період часу виконав усі дії, які вважав за необхідне для таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 700 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 на початку судового розгляду свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, не визнав повністю та надав показання, що він не причетний до вчинення крадіжки майна з квартири потерпілої ОСОБА_3 .

З показань обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що 04.10.2019 року у вечірній час він прийшов до свого знайомого, який працює на пункті приймання металобрухту неподалік від заводу «Світло Шахтаря», в якого він перебував деякий час. Приблизно о 19:30 годині він вийшов від свого знайомого та пішов в напрямку залізничної зупинки, для подальшої поїздки на електричці додому в м. Люботин. Приблизно о 20 годині він проходив біля багатоквартирного будинку, який розташований в тому ж районі, де у нього виникла конфліктна ситуація з раніше незнайомим чоловіком, це був свідок ОСОБА_4 , з яким відбулась словесна перепалка та він забрав у ОСОБА_1 належний йому мобільний телефон. Приблизно о 20:30 годині ОСОБА_1 безпідставно затримали місцеві мешканці, після чого його передали працівникам поліції.

Перед завершенням судового розгляду під час додаткового допиту обвинувачений ОСОБА_1 надав показання, що вину у вчиненні цього злочину він визнає повністю та добровільно, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення він не оспорює.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 надав показання, що 04.10.2019 року у вечірній час він дійсно перебував поблизу одного із будинків по вул. Академіка Богомольця м. Харкова, де вирішив вчинити крадіжку майна з квартири. Надалі він по трубі газопроводу заліз до вікна однієї квартири на другому поверсі, а потім, скориставшись тим, що вікно було наполовину закрите, відчинив його руками та проник всередину квартири. Після цього ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні квартири, діючи таємно, викрав грошові кошти у сумі 700 гривень, та з місця вчинення злочину зник. Приблизно через 10 хвилин після цього він був затриманий місцевими мешканцями неподалік від місця вчинення злочину, після чого його передали працівникам поліції. Свою вину у вчиненні цього злочину на початку судового розгляду ОСОБА_1 не визнавав, оскільки працівники поліції не вилучали в нього викрадені грошові кошти чи будь-які речові докази, а тому він вважав, що його причетність до вчинення цієї крадіжки не буде доведено.

На теперішній час ОСОБА_1 зазначає, що вину у вчиненні злочину він визнає повністю та у вчиненому кримінальному правопорушенні щиро розкаюється.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину, його винність підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, а саме: показаннями потерпілої ОСОБА_3 , показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є працівниками Управління патрульної поліції в Харківській області, письмовими та речовими доказами, які є належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми доказами для прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 надала показання, що 04.10.2019 року приблизно о 19 годині вона пішла з квартири. Приблизно о 20 годині їй зателефонувала сусідка та повідомила, що в її квартирі відкрите вікно на другому поверсі, та повідомила, що можливо було вчинено крадіжку. Коли вони прийшла додому, вхідні двері в квартиру були не зламані, в кухні було відкрите вікно, в квартирі був безлад та були розкиданими речі. З квартири було викрадено жіночий гаманець з грошовими коштами у сумі 700 гривень. Пізніше вона також встановила, що того дня з її квартири були викрадені наступні речі, про які вона не заявляла в поліцію, а саме: дитячий Smart-годинник, приставки для телевізора, дитяча статуетка, старий фотоапарат, старий планшет. Зі слів сусіда ОСОБА_4 їй стало відомо, що злочинець також намагався залізти до них в квартиру, однак його спугнули та він втік з місця вчинення злочину. Після цього вона викликала працівників поліції. Через деякий час в сусідньому дворі сусід ОСОБА_9 (як встановлено під час допиту потерпілої це був ОСОБА_5 ) затримав чоловіка, який можливо був причетним до вчинення цієї крадіжки. Будь-яких викрадених речей потерпілої у затриманого чоловіка виявлено не було. З працівниками поліції вони шукали належні їй речі неподалік від місця затримання ОСОБА_1 , однак будь-яких речей вони так і не знайшли.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надав показання, що 04.10.2019 року він з дружиною повернувся додому з роботи, вдома вони вдвох дивились телевізор. Приблизно о 20 годині дружина почула, що хтось стукає у вікно на кухні. Після цього він зайшов у кухню, ввімкнув світло та побачив, що невідомий чоловік наполовину заліз в приміщення кухні через кватирку («форточку»). Після цього цей чоловік злякався, почав вилазити назад, потім він по трубі газопостачання пройшов вздовж вікна, спустився на кришу при вході в під`їзд та стрибнув на землю, при цьому він підвернув ногу. ОСОБА_4 виглянув у вікно та почав кричати сусідці ОСОБА_10 , яка в цей час знаходилась біля під`їзду, щоб вона затримала цього чоловіка. Однак, сусідка злякалась, після цього цей чоловік піднявся та почав втікати, він кульгав на ліву ногу. Вказаний чоловік був одягнутий в темну куртку з капюшоном, спортивні штани та кросівки сірого кольору з білими смугами. Коли ОСОБА_4 вийшов на вулицю, то побачив, що в квартирі АДРЕСА_3 на другому поверсі відкрите вікно. Після цього він зателефонував сусідці ОСОБА_11 та повідомив про це. Коли сусідка прийшла додому, то вона виявила, що в її квартирі відбулась крадіжка, після чого вона викликала поліцію. Доки вони чекали працівників поліції, на вказане місце під`їхав сусід на ім`я ОСОБА_9 та сусід ОСОБА_12 , які проживають в сусідньому будинку, з яким вони обговорювали цю ситуацію, після чого вони розійшлись. Приблизно через 30 хвилин він почув, що сусіди ОСОБА_9 та ОСОБА_12 в їх дворі затримали особу, яка причетна до вчинення цієї крадіжки. Вказаний чоловік пропонував ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 300-400 гривень, щоб вони його відпустили. Після цього працівники поліції затримали вказаного чоловіка та посадили його в службовий автомобіль. Затриманим був чоловік, який був дуже схожим на того, який намагався залізти в його квартиру, він був так само одягнутий, цей чоловік також кульгав на ліву ногу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надав показання, що восени 2019 року у вечірній час він повернувся додому та від сусідів йому стало відомо про вчинення крадіжки в одній з квартир в сусідньому будинку. Коли він прийшов на вказане місце, сусіди йому розповіли, що злочинець намагався залізти в одну із квартир на другому поверсі, а коли його побачили, то він стрибнув не землю та втік. Сусіди розповіли, що злочинець був одягнутим у «толстовку». Після цього він прийшов до себе додому та побачив, що в його квартирі на першому поверсі на кухні поламана москітна сітка, яка лежала на підлозі. Далі він пішов у сарай, щоб поставити велосипед, та побачив там невідомого чоловіка, який був одягнутий в толстовку. Цей чоловік не міг пояснити, що він тут робить, та пояснював, що він не місцевий та заблукав. Він затримав цього чоловіка та подзвонив сусідам, щоб вони прийшли та впізнали його. Потім цей чоловік вирвався та намагався втекти, однак йому все ж таки вдалось його повторно затримати. Після цього затриману особу, яким виявився ОСОБА_1 , він передав працівникам поліції. Також, на вказане місце прийшов сусід ОСОБА_4 , який сказав, що саме цей чоловік цього ж дня намагався залізти в його квартиру.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надав показання, що він працює інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області. 04.10.2019 року він разом із ОСОБА_8 здійснювали патрулювання в Новобаварському районі м. Харкова. Приблизно о 19-20 годині надійшов виклик про незаконне проникнення в житло. По прибуттю на місце події встановлено, що невідома особа проникла в квартиру заявниці за адресою: АДРЕСА_2 , квартира розташована на другому поверсі. Двері в квартиру були відчинені, в квартирі був безлад та були розкидані речі. Надалі стало відомо, що місцеві жителі неподалік від цього будинку через дорогу в іншому дворі затримали громадянина, який, зі слів свідків, був злочинцем. Затриманий чоловік представився як ОСОБА_13 , він категорично заперечував свою причетність до вчинення цієї крадіжки. Після цього вони посадили затриманого в службовий автомобіль, а в подальшому передали його працівникам слідчо-оперативної групи, які прибули за викликом на місце події.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надав показання, що він працює інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області. 04.10.2019 року він разом із ОСОБА_7 здійснювали чергування. Приблизно о 21 годині надійшов виклик за фактом незаконного проникнення до житла. Прибувши на місце виклику вони побачили заявницю, яка повідомила, що невідомий чоловік через вікно проник до її квартири, після чого через вікно зник з квартири. Приблизно через 5 хвилин місцеві мешканці у сусідньому дворі затримали чоловіка, на якого вказували заявники, що саме цей чоловік був злочинцем. Затриманим виявився ОСОБА_1 , якого вони в подальшому передали слідчо-оперативній групі.

Окрім показань потерпілої ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду письмових та речових доказів у кримінальному провадженні.

Так, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.10.2019 року вх. № 18215, поданої до Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області, підтверджується, що потерпіла ОСОБА_3 звернулась з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, а саме: у період часу з 19:15 по 20:20 невідома особа проникла до квартири АДРЕСА_4 , та вчинила крадіжку гаманця, у якому знаходились кошти у сумі близько 700 гривень, кредитні картки та інше (к.п. а.с. 2).

Протоколом огляду місця події від 04.10.2019 року підтверджується, що під час проведення огляду місця події в приміщенні квартири АДРЕСА_4 встановлено, що обстановка в квартирі порушена, під час проведення огляду вилучено сліди пальців рук на дверці шафи у кухні та сліди пальців рук з картонної коробки з під чайника, які було вилучено (к.п. а.с. 5-8).

Висновком експерта Харківського НДЕКЦ МВС України № 19/121-21/4842-Д від 09.03.2021 за результатами проведення судової дактилоскопічної експертизи підтверджується, що два сліди пальців рук розмірами 35х13 мм та 20х12 мм, які були вилучені в ході огляду місця події 04.10.2019 року за адресою: АДРЕСА_5 , залишені відповідно середнім та безіменним пальцями лівої руки особи, дактилокарта якої надана на дослідження та заповнена на ім`я « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » (судова справа а.с. 183-191).

Постановою слідчого СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області Ващенка Є.І. від 26.03.2020 року вилучені у ході огляду місця події 04.10.2019 року за адресою: АДРЕСА_5 , сліди пальців рук - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (к.п. а.с. 41).

Фактичними даними, викладеним в протоколі пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками від 14.12.2019 підтверджується, що під час проведення слідчої дії свідок ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка 04.10.2019 року намагалась проникнути в його квартиру та яку в подальшому він затримав (к.п. а.с. 22-24).

Протоколом пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками від 12.12.2019 підтверджується, що під час проведення слідчої дії свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка 04.10.2019 року намагалась проникнути у його квартиру та яку в подальшому було затримано коли він намагався проникнути до іншої квартири (к.п. а.с. 28-30).

Первинні показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв крадіжку майна з квартири потерпілої ОСОБА_3 , суд оцінює критично, розцінює їх як позицію захисту від пред`явленого обвинувачення та намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, оскільки його показання повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які прямо вказують на ОСОБА_1 як на особу, причетну до вчинення цього злочину.

Крім цього, вказані показання ОСОБА_1 спростовуються висновком судово-дактилоскопічної експертизи № 19/121-21/4842-Д від 09.03.2021 року, яким підтверджується, що два сліди пальців рук, виявлені в ході огляду місця події 04.10.2019 року за адресою: АДРЕСА_5 , залишені особою, дактилокарта якої надана на дослідження та заповнена на ім`я ОСОБА_1 .

Потерпіла ОСОБА_3 під час допиту у судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_1 раніше вона не знала та у неї в квартирі він ніколи не був присутнім, що підтвердив і сам обвинувачений ОСОБА_1 .

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого ОСОБА_1 та визнання його винуватості.

Оцінюючи відповідно до вимог ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину доведена поза розумним сумнівом та підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_3 , показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,сукупністю досліджених під час судового розгляду письмових та речових доказів у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд здійснюється лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Враховуючи той факт, що в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_1 при кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 185 КК України не зазначена кваліфікуюча ознака «повторність», тому суд не може вийти за межі висунутого особі обвинувачення, у зв`язку з чим кримінальне правопорушення кваліфікується судом зач. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

Аналогічний правовий висновок щодо неможливості виходу суду за межі висунутого особі обвинувачення викладено в постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.02.2021 року по справі №653/1023/16-к (провадження №51-54км20).

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, на обліку у лікаря-нарколога в КНП «Люботинська міська лікарня» не перебуває, перебуває на обліку в лікаря-психіатра в КНП «Люботинська міська лікарня» з діагнозом F70, офіційно не працевлаштований, інвалідності чи тяжких захворювань не має, одружений та перебуває у шлюбі з громадянкою ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (к.п. а.с. 42-71, судова справа а.с. 125-127).

Висновком судово-психіатричного експерта №227 від 17.06.2020 року (к.п. а.с. 107-109) підтверджується, що ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі легкої розумової відсталості з порушеними формами поведінки. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставиною, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття.

Обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким умисним корисливим злочином, наявність пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, його відношення до скоєного злочину, у зв`язку з чим суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 185 КК України, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім цього, оскільки інкримінований злочин обвинуваченимОСОБА_1 було вчинено до постановлення вироку Люботинського міського суду Харківської області від 10.12.2019 року, за яким він був засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, тому остаточне покарання йому необхідно призначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, із застосуванням принципу часткового складання призначених покарань.

Враховуючи відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, після звільнення 27.02.2017 року з місць позбавлення волі обвинувачений на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності, тому суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень неможливо без ізоляції від суспільства та без реального відбування покарання в місцях позбавлення волі.

Таким чином, при призначенні остаточного покарання немає правових підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 положень статті 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням).

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_3 не заявлено, що не позбавляє її права заявити позов про відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним правопорушення, в порядку цивільного судочинства.

На підставі статті 124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Оскільки обвинуваченому ОСОБА_1 судом призначається покарання у виді позбавлення волі, яке підлягає відбуванню реально в місцях позбавлення волі, до набрання вироком законної сили у цьому кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 369 - 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати покарання за вироком Люботинського міського суду Харківської області від 10.12.2019 року у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі, та призначити обвинуваченому ОСОБА_1 до відбування остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з дати початку відбування покарання за попереднім вироком суду, тобто з 07 жовтня 2019 року (к.п. а.с. 50-52).

До набрання вироком законної сили обрати стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави процесуальні витрати за проведені Харківським НДЕКЦ МВС України судові дактилоскопічні експертизи у кримінальному провадженні на загальну суму 2890,58 грн. (дві тисячі вісімсот дев`яносто гривень 58 коп.), стягувач платежу - Держава, код доходів - 24060300, отримувач платежу - ГУК Харків обл./МТГ Харків/24060300, п/рахунок - UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998 (к.п. а.с. 40, судова справа а.с. 192).

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 2 (два) сліди пальців рук, виявлені та вилучені у ході огляду місця події 04.10.2019 року за адресою: АДРЕСА_5 - залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення, а для обвинуваченого, який тримається під вартою - з моменту вручення йому копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз`яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Суддя В.О. Курило