Постанова № 9618615, 05.05.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 6.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 травня 2010 року Справа № 2а-1421/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Островської О.П.,

при секретарі: Кірян О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю «Стахановместоп» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, штрафів та пені, -

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що відповідач є платником збору на обовязкове соціальне страхування, що має найману робочу силу, зареєстрований в Стахановській міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 44310000244. Згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності форми 4-ФСС, станом на 01.01.2010 за відповідачем існує заборгованість у сумі 3357,42 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області як юридична особа 15.08.2000 (а.с. 10, 13), з 20.11.2001 є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с. 11-12), у звязку з чим прийняв на себе зобовязання страховика по сплаті страхових внесків до Фонду, але свої зобовязання належним чином не виконав.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» роботодавець є страхувальником для осіб, зазначених у ч. 1 ст. 6 цього Закону, а це особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб.

Згідно ч. 2 п. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник зобовязаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Пунктом 4.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженою Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001 року, передбачено, що страхувальники повинні щомісячно нараховувати страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому, не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Згідно п. 4.4 вказаної Інструкції перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банку.

У порушення вказаних норм Закону відповідач не сплачує страхові внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності, у звязку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 01.01.2010 складає 3357,42 грн.

Вказані обставини підтверджуються довідкою з ЄДРПОУ, звітом про нараховані внески, довідкою про заборгованість, заявою про взяття на облік платника страхових внесків, повідомленням про реєстрацію страхувальника, карткою страхувальника.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір, а стягнення судових витрат з відповідача в даному випдаку не передбачене.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженою Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001, ст. ст. 2, 17, 87, 94, 112, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю «Стахановместоп» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, штрафів та пені задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стахановместоп» (94000, Луганська область, м. Брянка, вул. Балтійська, 1, інд. код 31083574, р/р 26008002574980, МФО 304717) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 13, інд. код 21785643, р/р 25606170 в ЛОД АППБ «Райффайзенбанк Аваль», МФО 304007) заборгованість зі страхових внесків у сумі 3357 грн. 42 коп. (три тисячі триста пятдесят сім грн. 42 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано 05 травня 2010 року.

СуддяОстровська О.П.

<Довідник >