Ухвала суду № 96186076, 07.04.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/2578/2021

Справа № 428/2957/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Олійник В.М., за участю секретаря Ляленка М.В., прокурора Зіньковського А.Ю., слідчого Яблонського Є.О., захисника Кізіми В.В., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу 3 управління (з дислокацією в м.Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях Яблонського Є.О., погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Зіньковським А.Ю., винесене в кримінальному провадженні за № 22017130000000178 від 25.07.2017, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Довжанськ (м.Свердловськ), громадянина України, працюючого адміністратором ТСЦ №6544 (на правах відділу, м.Гола Пристань), не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікарів психіатра нарколога не перебуває, не є інвалідом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч.2 ст.260 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого слідчого відділу 3 управління (з дислокацією в м.Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях Яблонського Є.О., погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Зіньковським А.Ю., винесене в кримінальному провадженні за № 22017130000000178 від 25.07.2017, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч.2 ст.260 КК України.

В обґрунтування клопотання вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що у грудні 2015 року (більш точну дату встановити не виявилось можливим) у громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був обізнаний про незаконність дій збройних підрозділів та політичного керівництва самопроголошеної «ЛНР», спрямованих на нанесення шкоди державній безпеці України, вчинення дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України, виник злочинний умисел, направлений на участь на території України в діяльності силового блоку псевдодержавного утворення «ЛНР» та здійсненні збройного опору силам АТО/ООС.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вчинення вищезазначених дій, ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою скоєння тяжкого злочину, у період з грудня 2015 року по серпень 2016 року брав участь у діяльності незаконного збройного формування «Міністерство державної безпеки ЛНР», зокрема, проходив військову службу на посаді «оперуповноваженого Свердловського міжрайонного відділу МДБ ЛНР».

У вищевказаний період часу, ОСОБА_1 перебравши на себе функції т.зв. «оперуповноваженого Свердловського МРВ Міністерства державної безпеки ЛНР», забезпечував стійкість псевдодержавного утворення «ЛНР», створював безпечні умови для функціонування його «органів влади», проводив вербувальну діяльність серед населення підконтрольної українській владі та окупованої території Луганської області щодо вчинення дій, з метою зміни меж території та державного кордону України.

Відповідно до відведеної йому ролі у плані спільних злочинних дій, на виконання функцій та покладених на нього обов`язків, ОСОБА_1 протягом грудня 2015 – серпня 2016 року, умисно, з власної ініціативи, з корисливих та ідеологічних мотивів, виконував функціональні обов`язки, передбачені так званим «Законом Луганської народної республіки Про оперативно-розшукову діяльність», а саме проведення оперативно-розшукових заходів (опитування, наведення довідок, спостереження, оперативне проникнення, тощо), направлених на отримання інформації щодо місць дислокації та засобів безпеки адміністративних будівель та транспортних засобів органів державної влади та правоохоронних органів України, а також іншої оперативно-вагомої для діяльності «МДБ ЛНР» інформації.

Займаючи посаду т.зв. «оперуповноваженого Свердловського МРВ Міністерства державної безпеки ЛНР», ОСОБА_1 , відповідно до юридично нікчемних нормативних актів - Положення «Про Міністерство державної безпеки ЛНР», «Тимчасовий порядок роботи органів державної безпеки Луганської народної республіки», «Тимчасовий порядок Луганської народної Республіки Про військовий обов`язок та військову службу» тощо з грудня 2015 по серпень 2016 року на території України, визнаній Постановою ВРУ №254-VIII від 17.03.2015 тимчасово окупованою, вчиняв дії, направлені на участь у не передбаченому законом збройному формуванні, а саме брав участь у діяльності незаконного збройного формування «Міністерства державної безпеки ЛНР», керуючись положеннями виданих органами влади «ЛНР» документів з питань організації військових одиниць у структурі організації, зокрема відповідно до положення «Про Міністерство державної безпеки ЛНР» від 09.10.2014 № 16/01/10/14 «МДБ ЛНР», тим самим брав участь в діяльності вказаної організації.

Крім того, перебуваючи на військовій службі у період з грудня 2015 року по серпень 2016 року у складі незаконного збройного формування на посаді «оперуповноваженого Свердловського міжрайонного відділу МДБ ЛНР», ОСОБА_1 виконував службові обов`язки, направлені на забезпечення функціонування т.зв. «органів влади ЛНР», інших незаконних воєнізованих та збройних формувань окупаційної адміністрації Російської Федерації, вчиняв дії фільтраційного, вербувального характеру стосовно громадян України, які проживають на підконтрольній українській владі території, з метою перешкоджання діяльності працівників правоохоронних органів України та військовослужбовців Збройних Сил України, задіяних у проведенні операції Об`єднаних сил у відновленні територіальної цілісності України, тобто звільненні тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях та відновлення на цих територіях конституційного ладу.

6 квітня 2021 року слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 2 ст. 260 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаних злочинів та обґрунтованість оголошеної йому підозри підтверджується зібраними доказами, а саме:

протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 26.01.2021, згідно з яким свідок повідомив, що під час відбування кримінального покарання у Свердловській ВК №38, приблизно у 2015 році свідка викликали до оперативної частини ВК, де його допитували співробітники т.зв. «МДБ ЛНР», які представлялись як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 26.01.2021;

протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 27.01.2021, згідно з яким свідок показав, що під час відбування кримінального покарання у Свердловській ВК №38, приблизно у грудні 2015 року свідка викликали до оперативної частини ВК, де його допитував співробітник т.зв. «МДБ ЛНР», який представився як лейтенант державної безпеки ОСОБА_3 ;

протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімком від 27.01.2021;

протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 27.01.2021, згідно з яким свідок показав, що під час відбування кримінального покарання у Свердловській ВК №38, приблизно на початку 2016 року свідка викликали до оперативної частини ВК, де його допитував співробітник т.зв. «МДБ ЛНР», який представився як ОСОБА_3 та показав службове посвідчення т.зв. «МДБ ЛНР»;

протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімком від 27.01.2021;

протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 04.02.2021, згідно з яким свідок показав, що наприкінці 2015 року його товариша мешканця Свердловського району Луганської області ОСОБА_8 затримали співробітники т.зв. «МДБ ЛНР» за розкрадання трубопроводу, який проходив через Свердловський район. В процесі розслідування справи стосовно ОСОБА_9 , співробітники «МДБ ЛНР» проводили слідчі дії, за результатами яких складали відповідні документи. За грошову винагороду ОСОБА_10 уникнув «відповідальності» та передав свідку складені співробітниками «МДБ ЛНР» документи для подальшої їх передачі правоохоронним органам України. Свідок надав наступні документи: рапорт від 24.12.2015, протокол огляду від 26.12.2015, протокол огляду від 27.12.2015, пояснення від 29.12.2015;

протоколом огляду від 05.02.2021, згідно якому на вказаних «документах» вказується, що проводив слідчі дії оперуповноважений МРВ (м. Свердловськ) МДБ ЛНР лейтенант ОСОБА_11 . На вказаних «документах» також містяться зразки підпису, які за зовнішніми ознаками схожі на підпис ОСОБА_1 . Також вказані «документи» містять інформацію про інших учасників НЗФ «МДБ ЛНР», у т.ч. керівництва «Свердловського МРВ МДБ ЛНР»;

протоколом огляду Інтернет-ресурсів від 06.02.2021, відповідно до якого на Інтернет сайті т.зв. « Міністерства державної безпеки ЛНР», 04.02.2016 розміщено повідомлення про те, що співробітники «МДБ ЛНР» у Свердловському районі запобігли розкраданню металевого трубопроводу, який належить ДУП «Луганське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів»;

відповіддю на доручення Луганського ПЗ ДПСУ від 18.02.2021, згідно якому ОСОБА_1 заїхав на підконтрольну українській владі територію 05.08.2016 через КПП «Чугунівка»;

протоколом дослідження інформації, отриманої за результатами проведення НСРД від 19.02.2021, згідно якому ОСОБА_1 спільно із начальником «Свердловського МРВ МДБ ЛНР» вирішуються кадрові питання щодо його подальшої служби в «МДБ ЛНР», проведення слідчих дій, взаємодія між підрозділами та інші оперативно-службові питання;

висновком експерта Харківського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/121-21/5909-ВЗ від 22.03.2021, згідно з яким встановлено, що на мовлення однієї особи ОСОБА_1 зафіксоване на фонограмах, наданих для дослідження;

протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 31.03.2021, згідно з яким свідок у грудні 2015 року звернувся до «Свердловського МРВ МДБ ЛНР» та повідомив про наявну в нього інформацію про склад боєприпасів підрозділів ЗСУ, які відступили у 2014. Вказаною справою займались співробітники «Свердловського МДБ ЛНР» ОСОБА_1 та ОСОБА_13 . ОСОБА_1 спільно із іншим співробітником за участю свідка проводив відповідь слідчі дії;

іншими доказами, що наявні в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів. Вказане кримінальне правопорушення вчинене з прямим умислом.

За вчинення вказаних злочинів, що за ступенем тяжкості є тяжкими, у разі визнання ОСОБА_1 винуватим в його скоєнні, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.

Підозрюваний ОСОБА_1 , на утриманні нікого не має.

Отже, соціальні зв`язки підозрюваного в місці його постійного проживання не є настільки міцними для того, щоб ОСОБА_1 на час розслідування та судового розгляду не вчинив спроб переховуватися від слідства та суду.

Зважаючи на те, що територія м. Нова Каховка Херсонської області, де проживає підозрюваний ОСОБА_1 , тісно межує із тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим, у зв`язку з чим існує ризик того, що ОСОБА_1 на час розслідування та судового розгляду вчинить спроби переховуватися від слідства та суду. До того ж, 20.08.2015 року ОСОБА_1 отримав громадянство Російської Федерації, а саме документований паспортом громадянина РФ серії НОМЕР_1 , виданий 20.08.2015 відділенням №3 Міжрайонного відділу УФМС РФ по Ставропольському краю в м. Ізобільному (з дислокацією в м. Новоалександрівськ). Крім того, ОСОБА_1 володіє паспортом громадянина РФ для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 14.07.2016 підрозділом 61033 УФМС РФ в Ростовській області.

Враховуючи викладене, періодична явка ОСОБА_1 до слідчого без застосування запобіжного заходу не може з впевненістю гарантувати виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 проходив військову службу в т.зв. «спеціальній службі» НЗФ т.зв. «Міністерство державної безпеки ЛНР» та володіє навичками приховування, конспірації, оперативного мистецтва, має фотоматеріали, документи, які свідчать про проходження ним служби в НЗФ т.зв. «ЛНР».

Таким чином, перебуваючи на свободі ОСОБА_1 , маючи можливість вільного пересування та контактів, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення об`єктивних обставин кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 вчинено злочин на шкоду державній безпеці України та проти громадської безпеки, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна. Вказаний злочин є тяжким та вчинявся ОСОБА_1 добровільно, умисно у змові із невстановленими досудовим розслідуванням особами.

Знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, ОСОБА_1 спроможний незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків у кримінальному провадженні, оскільки вказані особи проживають як на території Луганської, так і Херсонської областей. З урахуванням набутих навичок конспірації, маніпулювання, досвіду проведення негласних дій, та маючи відповідні знаряддя та ресурси, може використовувати вказані досвід для впливу на свідків.

Таким чином, викладені обставини з достатністю свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити спроби незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_1 , маючи громадянство РФ, перебуваючи на відповідальній посаді адміністратора Територіального сервісного центру №6544 РСЦ ГСЦ МВС України в Херсонській області, маючи доступ до відповідних реєстрів, баз даних ГСЦ МВС України може продовжувати здійснювати протиправну діяльність на шкоду державній безпеці України. З урахуванням того, що вказана інформація може стосуватися військовослужбовців ЗСУ, СБУ, ДПСУ та службовців інших державних органів та, в свою чергу, використовуватися співробітниками т.зв. «МДБ ЛНР» та ФСБ РФ.

Таким чином, ОСОБА_1 , знаходячись на свободі, має можливість вчинювати інші подібні кримінальні правопорушення, пов`язані із участю в незаконних збройних формування та продовжувати вчиняти дії, направлені на зміну меж території та державного кордону України, а так само інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний своїми незаконними діями проявив схильність до скоєння злочинів.

Викладене в сукупності свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що за матеріалами даного кримінального провадження по відношенню до ОСОБА_1 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

При цьому враховується, що жоден з більш м`яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам. Так особисте зобов`язання не може бути застосовано в зв`язку з тим, що він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Крім того, обирати відносно підозрюваного запобіжний захід – домашній арешт недоцільно, оскільки він в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження – забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Враховуючи характер вчиненого підозрюваним тяжкого злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним, яке полягає у безальтернативному позбавленні волі на строк від 5 до 10 років, сімейне становище, вік, стан здоров`я, наявність громадянства країни-агресора, та відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів сторона обвинувачення просить обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши заставу у максимальному розмірі.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні додали до наданих матеріалів повідомлення про підозру, документи в підтвердження громадянства РФ, підтримали доводи клопотання просили його задовольнити та з огляду на тяжкість покарання, обґрунтованість підозри, а також обставини кримінального провадження та наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК, просили обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Зазначили, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК не затримувався.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Кізіма В.В. у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого, з огляду на ненадання документів в підтвердження повноважень в даному кримінальному провадженні, заперечення підозрюваним причетності до зазначеного кримінального провадження оскільки з травня 2014 перебуває на території України, має місце мешкання, роботу.

Вивчивши клопотання, вислухавши надані пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд установив наступні обставини.

Як вбачається з наданих матеріалів 25.07.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017130000000178 були внесені відомості за ознаками кримінальних правопорушень, зокрема і передбачених ч. 2 ст. 110, ч.2 ст.260 КК України.

06.04.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 110, ч.2 ст.260 КК України.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_1 , органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано такі докази:

протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 26.01.2021;

протокол пред`явлення для впізнання за фотознімками від 26.01.2021;

протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 27.01.2021;

протокол пред`явлення для впізнання за фотознімком від 27.01.2021;

протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 27.01.2021;

протокол пред`явлення для впізнання за фотознімком від 27.01.2021;

протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 04.02.2021;

протокол огляду від 05.02.2021;

протокол огляду Інтернет-ресурсів від 06.02.2021;

відповідь на доручення Луганського ПЗ ДПСУ від 18.02.2021, згідно якому ОСОБА_1 заїхав на підконтрольну українській владі територію 05.08.2016 через КПП «Чугунівка»;

протокол дослідження інформації, отриманої за результатами проведення НСРД від 19.02.2021;

висновок експерта Харківського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/121-21/5909-ВЗ від 22.03.2021;

протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 31.03.2021;

інші додані до клопотання документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри повинно бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 у інкримінованих злочинах, так як надані слідчим матеріали свідчать про те, що ОСОБА_1 міг вчинити дії при зазначених у клопотанні обставинах. Суд зауважує, що наразі відсутні підстави стверджувати, що надані докази є недопустимими з підстав порушення порядку їх збирання, а отже вони є достатніми для того, аби вирішити питання наявності обґрунтованості підозри.

Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч.2 ст.260 КК України. Злочини, передбачені ч. 2 ст. 110, ч.2 ст.260 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 та 8 років відповідно.

Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовує наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення підозрюваного, а також особистість ОСОБА_1 , суд погоджується з тим, що на даний час, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , його соціальні зв`язки, відсутність осіб на його утриманні, наявність постійного місця роботи, наявність громадянства РФ, оскільки він отримав паспорт громадянина РФ серії НОМЕР_1 , виданий 20.08.2015, володіє паспортом громадянина РФ для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 14.07.2016, злочин вчинено на шкоду державній безпеці України та проти громадської безпеки, злочини вчинялися, добровільно, умисно у змові із невстановленими досудовим розслідуванням особами, перебуваючи на відповідальній посаді адміністратора Територіального сервісного центру №6544 РСЦ ГСЦ МВС України в Херсонській області, маючи доступ до відповідних реєстрів, баз даних ГСЦ МВС України може продовжувати здійснювати протиправну діяльність на шкоду державній безпеці України. З урахуванням того, що вказана інформація може стосуватися військовослужбовців ЗСУ, СБУ, ДПСУ та службовців інших державних органів та, в свою чергу, використовуватися співробітниками т.зв. «МДБ ЛНР» та ФСБ РФ, має можливість продовжувати вчиняти дії, направлені на зміну меж території та державного кордону України, а так само інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний своїми незаконними діями проявив схильність до скоєння злочинів, також, враховуючи обставини вчинення інкримінованого злочину, тривалість протиправних дій та зухвалість, з якою вони були скоєнні, на підтвердження чого надано матеріалами кримінального провадження, враховуючи особу підозрюваного, що свідчить про доведеність наявності ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення слідчого, прокурора, беручи до уваги пояснення підозрюваного, а також особистість ОСОБА_1 , суд погоджується з тим, що на даний час наявні ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється або вчинити інше. Ці обставини доведені слідчим та прокурором у судовому засіданні, оскільки підозрюваний вчинив умисні тяжкі злочини, а його дії були спрямовані на спричинення шкоди державній безпеці України та проти громадської безпеки.

Однак, розглядаючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність стороною обвинувачення ризиків незаконно впливати на свідків, можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки жодних доказів намагання здійснення впливі не свідків в даному кримінальному провадженні суду не надано, як і не надано доказів в підтвердження існування речей чи документів, що мають саме істотне значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, що свідчить про невстановленість та недоведеність існування ризиків передбачених п.2, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, враховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція ч.2 ст.110 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч.2 ст.260 КК України.

Згідно з ч.1, ч.3 ст.196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені у судовому засіданні обставини, на думку слідчого судді, свідчать, що сторона обвинувачення довела обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів, як і обставини, передбачені п. 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як – тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.

Встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що на даний час лише застосування до підозрюваного ОСОБА_1 такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є необхідним для запобігання встановленому у судовому засіданні ризику, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_1 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.

Суд враховує, що встановлення обставин, як і підстав вчинення злочину, повинно відбуватися судом при розгляді справи по суті, та не можуть свідчити про відсутність або зменшення вірогідності ризиків, які встановлені в судовому засіданні.

Отже, клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 25.07.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017130000000178, у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки у відповідності до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, з наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, як і формулювання підозри, суспільної небезпеки діяння, а також обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, даних про його особу та наявних ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на думку суду, відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня 2021 року (2270 грн), що становить 113500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) гривень), що на думку суду достатньою мірою гарантуватиму виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього, а випадку внесення застави підозрюваним ОСОБА_1 , слід покласти на останнього обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування; 2) не відлучатися із міста м.Нова Каховка Херсонської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому, судом також перевірено, наявність повноважень в даному кримінальному провадженні слідчого та прокурора, що свідчить про неспроможність пояснень сторони захисту, а також те, що підозрюваному ОСОБА_1 06.04.2021 відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2 ст. 110, ч.2 ст.260 КК України, що свідчить також про відсутність порушень прав ОСОБА_1 . Судом також перевірено, що підозрюваний ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні порядку ст.208 КПК України не затримувався, і під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи можливих застосувань незаконних засобів при затриманні чи в процесі доставки до слідчого судді, як і права на захист.

Керуючись ст. 7, 131, 132, 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196-197, 199, 309 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу 3 управління (з дислокацією в м.Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях Яблонського Є.О., погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Зіньковським А.Ю., винесене в кримінальному провадженні за № 22017130000000178 від 25.07.2017, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, в межах строку досудового розслідування.

Ухвала діє до 05.06.2021 включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу в розмірі 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_1 з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування;

2) не відлучатися із міста м.Нова Каховка Херсонської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком не більше двох місяців, та не можуть бути застосованими довше ніж строк досудового розслідування.

Підозрюваному роз`яснюється положення п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали вручити прокурору, слідчому, підозрюваному, захиснику, а також надати для виконання конвойній службі ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУПН в Луганській області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В. М. Олійник