Вирок № 96186039, 09.02.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/380/2021

Справа № 428/816/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря Ляленка М.В.,

прокурора Лещинської О.Я.,

захисника Гаврилюка Р.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2021 за № 120211300000003 у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сєвєродонецька Луганської області, українця, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, одруженого, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів - психіатра та нарколога не перебуває, групу інвалідності не має, не є внутрішньо-переміщеною особою та учасником ООС (АТО), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31.12.2020 о 08 годині ОСОБА_3 заступив у добовий наряд у складі групи швидкого реагування ПП «Охоронний центр «Легіон» метою якого є забезпечення громадського правопорядку на охоронюваних об`єктах згідно укладених договорів про надання охоронних послуг.

31.12.2020 приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 знаходячись в продуктовому магазині «Кристал-К», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем роботи своєї дружини, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння поводив себе агресивно та виражався нецензурною лайкою в сторону своєї дружини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на ґрунті чого у них виник словесний конфлікт, в ході якого іншим продавцем ОСОБА_5 здійснено виклик охорони за допомогою сигнальної кнопки викликавши групи швидкого реагування ПП «Охоронний центр «Легіон». Отримавши виклик група швидкого реагування ПП «Охоронний центр «Легіон» у складі охоронця ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які є службовими особами та виконують свої службові обов`язки по охороні громадського порядку, на службовому автомобілі, одягнуті у службову форму з знаками належності до ПП «Легіон», прибули до продуктового магазину «Кристал-К» за вищевказаною адресою.

З метою припинення протиправних дій з боку ОСОБА_1 , який перебував в той час біля вищевказаного магазину, по приїзду ПП «Охоронний центр «Легіон» ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_1 та вимагав припинити протиправні дії, на що останній ніяким чином не відреагував та почав висловлюватися грубою нецензурною лайкою в сторону охоронця, тобто службової особи охоронного центру «Легіон».

В цей час у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на спричинення легких тілесних ушкоджень працівнику охорони ПП «Охоронний центр «Легіон» ОСОБА_3 , який здійснював службовий обов`язок з охорони громадського порядку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, розуміючи що ОСОБА_3 є охоронцем, тобто службовою особою, яка виконує громадський обов`язок у зв`язку з його службовою діяльністю, а також небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 умисно кулаком правої руки наніс удар в обличчя охоронцю ОСОБА_3 .

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 у вигляді: травматичної екстракції третього зубу нижньої щелепи справа та третього зубу нижньої щелепи зліва. Забиті поверхневі рани слизової оболонки обох губ. Парадонтоз третього зубу нижньої щелепи справа та третього зубу нижньої щелепи зліва, рухливість третього ступеня, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, тим самим спричинив легкі тілесні ушкодження службовій особі у зв`язку з її службовій діяльністю.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.350 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень службовій особі, у зв`язку з її службовою діяльністю.

29.01.2021 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Лещинською О.Я., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1 , за участю захисника Гаврилюка Р.А., за згодою потерпілого ОСОБА_3 , на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні та зобов`язався: беззастережно визнати у судовому провадженні свою вину в обсязі пред`явленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України, тобто у умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень службовій особі, у зв`язку з її службовою діяльністю, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.350 КК України у вигляді 3 років обмеження волі, із звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявляти клопотання, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Потерпілий ОСОБА_3 надав суду заяву, в якій не заперечував та надав згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості із обвинуваченим ОСОБА_1 .

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 350 КК України - як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень службовій особі, у зв`язку з її службовою діяльністю.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 350 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 29 січня 2021 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Лещинською О.Я. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , за участі захисника Гаврилюка Р.А. за згодою потерпілого відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 350 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, наявність на утриманні малолітньої дитини та відсутністю обставин, що його обтяжують, відповідно до ст. 67 КК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання. Також суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого обов`язки у відповідності зі ст. 76 ч. 1 КК України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений. Речові докази та процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 січня 2021 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Лещинською О.Я. та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника Гаврилюка Р.А. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2021 за № 120211300000003 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя В.М. Олійник