Ухвала суду № 96186032, 12.04.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/1056/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року м. Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Криви Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Чернишової О.С.,

прокурора Ткаченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сватове клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Донецьк Ростовської області, має середню освіту, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений вироком Донецького міського суду Ростовської області від 18 квітня 2016 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 229.1, ч. 2 ст. 228 Кримінального кодексу Російської Федерації, -

встановив:

До Сватівського районного суду Луганської області з Міністерства юстиції України надійшло клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації щодо ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 15 лютого 2021 року наказом Міністерства юстиції України № 549/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до статей 605, 606, 609-611 Кримінального процесуального кодексу України, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 30.11.2020 року за № 06-136111/20.

ОСОБА_1 засуджено вироком Донецького міського суду Ростовської області до покарання у вигляді 10 років 3 місяців позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 229.1, ч. 2 ст. 228, ст. 69 ч. 3 Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні є: Луганська область, Краснодонський район, селище Сєверний, а тому відповідно до ч.1 ст.610 КПК України клопотання подано до суду першої інстанції за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 15 ГУФСВП Росії по Ростовській області». Кінець відбуття строку покарання – 04 листопада 2025.

При визначенні строку покарання, який підлягатиме відбуванню у разі передачі ОСОБА_1 в Україну, заявник просить суд враховувати вимоги частини першої статті 10 та частини першої статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року щодо максимального врахування покарання, визначеного вироком російського суду, з метою створення належних підстав для реалізації засудженим ОСОБА_1 права бути переданим в Україну як державу свого громадянства для подальшого відбування покарання.

Посилаючись на ст. 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та ст. 610 КПК України заявник просить визначити правову кваліфікацію діяння, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним. Визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженою ОСОБА_1 згідно з КК України.

В судове засідання представник Міністерства юстиції України не з`явився, у клопотанні Міністерство юстиції України просить розглянути клопотання за відсутності представника Міністерства юстиції України (а.с.4).

Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання, зазначивши, що воно є обґрунтованим та відповідає вимогам закону.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши письмові докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України згідно частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження.

Останнє відоме місце проживання в Україні є: АДРЕСА_1 , а тому відповідно до ч.1 ст.610 КПК України клопотання подано до суду першої інстанції за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_2 .

Згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Краснодонському міськрайонному суду Луганської області, здійснюється Сватівським районним судом Луганської області.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджено вироком Донецького міського суду Ростовської області Російської Федерації від 18.04.2016 року до покарання у вигляді 10 років 3 місяців позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 229.1, ч. 2 ст. 228, ст. 69 ч. 3 Кримінального кодексу Російської Федерації (а.с.8-14).

ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 15 ГУФСВП Росії по Ростовській області». Кінець відбуття строку покарання – 04 листопада 2025. Невідбута частина покарання складає: 5 років 1 місяць 3 дні. Зазначений вирок набрав законної сили 05.05.2016 року (а.с.15,20).

Під час відбування покарання на території Російської Федерації засуджена ОСОБА_1 написав заяву, у якій просить передати його для подальшого відбування покарання в Україні (а.с.21).

В матеріалах подання також наявний медична довідка щодо ОСОБА_1 , згідно якої згідно оглядів та медичних даних клінічний діагноз: без смотачної патології. По результатам огляду та наявного огляду встановлено: медичних протипоказань до відбування покарання в окремих місцевостях Російської Федерації, у засудженого – немає. Етапом слідувати може без супроводу медпрацівника (а.с.23).

Також міститься характеристика на ОСОБА_1 , відповідно до якої засуджений характеризується негативно (а.с.24).

В матеріалах справи наявна копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Донецьк Ростовської області, Росія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26-30).

Таким чином, на розгляд суду були надані всі необхідні документи згідно зі ст. 6 Конвенції про передачу засуджених від 21.03.1983 р. та ч. 2 ст. 610 КПК України.

Згідно ч.3 ст.610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність за злочин, вчинений засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

Статтею 11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Таким чином, у відповідності до Кримінального кодексу України дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати:

- за ч. 2 ст. 305 КК України як контрабанду психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю;

- за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту у великих розмірах;

За вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.305 КК України визначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією майна.

За вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України визначене покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:

1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;

2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Частиною 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Статтею 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Таким чином, за вироком Донецького міського суду Ростовської області від 18 квітня 2016 року слід вважати ОСОБА_1 засудженим за:

- ч. 2 ст. 305 КК України до 10 років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави. При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків, зокрема, якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Тому, виходячи з положень п. 2 ч. 4 ст. 610 КПК України, остаточне покарання призначене за вироком Донецького міського суду Ростовської області засудженому ОСОБА_1 зміні не підлягає.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді 10 років 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

У період який зараховано ОСОБА_1 вироком Донецького міського суду Ростовської області від 18 квітня 2016 року тримання під вартою з 05.05.2015 року по 17.04.2016 рік, діяли положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 21 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», що набрав чинності 24 грудня 2015 року, а саме: зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Таким чином, період затримання та тримання засудженого під вартою з 05.08.2015 року по 17.04.2016 рік, слід на підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_1 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб(Страсбург, 12 березня 1983 року), ст.ст. 369-372,602,610 КПК України, суд,-

ухвалив:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України - задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Донецького міського суду Ростовської області від 18 квітня 2016 року, яким громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 229.1, ч. 2 ст. 228 Кримінального кодексу Російської Федерації та з врахуванням ч. 3 ст. 69 Кримінального кодексу Російської Федерації остаточно призначено покарання у виді 10 років 3 місяців позбавлення волі.

За вироком Донецького міського суду Ростовської області від 18 квітня 2016 року вважати ОСОБА_1 засудженим за:

- ч. 2 ст. 305 КК України до 10 років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді 10 років 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 18.04.2016 року, зарахувавши у строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення, а саме з 05.08.2015 по 17.04.2016, відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015, із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідають два дні позбавлення волі, до набрання вироком законної сили.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд Луганської області протягом семи днів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії ухвали направити до Міністерства юстиції України для повідомлення Міністерству юстиції Російської Федерації та організації прийняття засудженого в Україну.

Повний текст ухвали проголошено 12 квітня 2021 року о 16-00 год.

Суддя Ю.В.Крива