Вирок № 96185910, 12.04.2021, Кремінський районний суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 р. м. Кремінна Справа № 414/2325/20 Провадження № 1-кп/414/71/2021

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Тесленко І.О.,

за участі секретаря судового засідання Горбаньової Ю.М.,

прокурора Волнової О.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Воронова Р.С., обвинуваченого ОСОБА_2 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кремінна Луганської області обвинувального акту по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020135460000091 від 12.09.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кремінна Луганської області, громадянина України, який не працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

встановив:

12 вересня 2020 року близько 03 години на відкритій ділянці місцевості, поблизу кафе-бару «вДрова», розташованого за адресою: пл. Кооперативна, 40 м. Кремінна Луганської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 стався конфлікт, в ході якого, у останнього виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді фізичної шкоди, ОСОБА_2 перебуваючи навпроти ОСОБА_1 захватав рукою за шию останнього та повалив його на спину. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , із положення сидячи на животі ОСОБА_1 , який лежав на асфальтованій площадці, наніс йому декілька ударів руками в різні ділянки в голови. Підвівшись на ноги, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжили конфлікт, в ході якого, не втримавши рівновагу, впали на асфальтовану площадку та останній наніс ще кілька ударів (точну кількість та локалізацію в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) руками в різні ділянки голови ОСОБА_1 . В результаті злочинних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1. , заподіяні тілесні ушкодження, а саме: три синці на лобі справа, синець на лобі по середній лінії, два садна на лобі зліва, крововилив в слизову нижньої губи справа з забійною раною, синець в потиличній ділянці та скроневій області зліва, садно в скроневій області з права, ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м`яких тканин обличчя, які у своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров?я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що дійсно 12.09.2020 року десь о 2-3 годині ночі у нього з сестрою потерпілого виник словесний конфлікт, потерпілий підходив до нього та ліз у бійку, їх розтягували, але потерпілий знову ліз у бійку. Зазначив, що події відбувались на вулиці, він повалив потерпілого на підлогу, той прикривав обличчя руками, обвинувачений у свою чергу тримав потерпілого рукою та наносив удари. Вказав, що годинника на руці потерпілого не бачив. Також ОСОБА_2 зазначив, що він погоджується з тим, що ОСОБА_1 були завдані тілесні ушкодженні, але просив звернути увагу суду що потерпілий звернувся до лікарні не відразу, а після сплину 2 днів. З приводу цивільного позову зазначив, що з ним не згодний, внаслідок бійки його майну також була спричинена шкода, вважає що суми зазначені в цивільному позові сильно завищені.

Допитаний під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_1 повідомив, що 12 вересня 2020 року він разом із сестрою перебував у кафе «Дрова», перебували в стані алкогольного сп`яніння, вийшли на вулицю, його сестра вилила пиво, яке потрапило на ОСОБА_2 , у зв`язку з чим, між ними виник конфлікт, потерпілий намагався їх розборонити, стояв між ними, його штовхнув ОСОБА_2 , він вдарив його та вони почали боротися. Внаслідок бійки йому були спричинені тілесні ушкодження, також після бійки було пошкоджено годинник Apple Watch, від чого саме він сказати не може, але вказав, що удари наносились йому обвинуваченим по лівій руці, на якій був годинник.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що є сестрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до цього не знала. 12 вересня 2020 року вона сиділа з братом ОСОБА_1 в кафе «Дрова» у м. Кремінна, випивали, о 2 годині ночі вона вийшла на вулицю випалити цигарку, якийсь хлопець почав до неї чіплятись, ображав, вона вилила на нього пиво, частина якого потрапила на ОСОБА_2 , відбувся конфлікт, брат за неї вступився, ОСОБА_2 штовхнув ОСОБА_1 , той намагався його вдарити але промахнувся, тоді ОСОБА_2 почав його бити, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почалась бійка, ОСОБА_2 повалив ОСОБА_1 на землю. Внаслідок бійки ОСОБА_1 отримав наступні пошкодження: розбитий ніс, синець під оком, синці на руках. Бійка була припинена коли приїхали співробітники поліції. Також вказала, що напередодні ОСОБА_1 тітка подарувала часи Apple Watch , в цей день вони були на ньому, вона бачила їх у кафе, коли вони з братом перебували у відділку поліції вона побачила що годинник пошкоджений. Після відділу поліції вони з братом поїхали до лікарні куди його в подальшому госпіталізували.

Свідок ОСОБА_7 , яка працює барменом в кафе «Дрова», пояснила, що у вересні 2020 року між відвідувачами виник конфлікт, десь опісля полуночі, була бійка, хто саме її розпочав їй не відомо. Сама бачила бійку між обвинуваченим та потерпілим, яка відбувалась на вулиці біля кафе, вказала, що удари наносили обидва стоячи.

Свідок ОСОБА_8 , який працює офіціантом в кафе «Дрова» вказав, що більше року тому влітку, точніше не пам`ятає, бачив, що сестра ОСОБА_1 чіплялась до всіх відвідувачів, брат за неї заступався, потім вона причепилась до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за неї вступився та почалась бійка. Пам`ятає що билися дві особи, куди саме наносились удари не пам`ятає, коли вийшов на вулицю бачив, що вони були на землі, хто кого бив не пам`ятає, чи були комусь спричинені тілесні ушкодження або пошкоджено майно не бачив.

Свідок ОСОБА_9 повідомив суд, що в барі «Дрова» восени сталася бійка, обвинувачений стояв на вулиці та нікого не чіпав, там була дівчина (сестра потерпілого), виникла сварка між ким саме не пам`ятає, в бійці приймали участь 3 особи (обвинувачений, потерпілий та його сестра). Вказав, що обвинувачений бійку не починав, її розпочав потерпілий, який наносив ОСОБА_2 удари, билися стоячи, потім приїхала поліція. Чи були комусь причинені тілесні ушкодження не пам`ятає, ОСОБА_1 скаржився з приводу втрати годинника.

Свідок ОСОБА_3 вказала, що у вересні 2020 року з 2 до 3 години вона дізналась, що в кафе барі «Дрова» сталася бійка між обвинуваченим та потерпілим, коли вийшла з кафе на вулицю побачила бійку, ОСОБА_2 був зверху на ОСОБА_1 , ОСОБА_4 потягнула її за волосся, вона відійшла. Коли приїхала поліція бачила, що у ОСОБА_2 була розірвана футболка, він її викинув у сміття. Вона хотіла підійти до них, щоб припинити бійку, оскільки знає обох. У ОСОБА_2 були подряпини, потім дізналися, що у нього також був розбитий телефон та він загубив ланцюжок, від кого вона це чула не пам`ятає. Чи був у ОСОБА_1 годинник не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що десь у вересні 2020 року прийшов в кафе «Дрова», через деякий час до нього підбігла дівчина, яка сказала, що ОСОБА_2 з кимось б`ється, він вийшов на вулицю. Він почав розбороняти бійку та відтягнув учасника бійки, який був з верху. Зазначена бійка була між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та припинилася після його дій.

Вказані показання обвинуваченого, потерпілого та свідків є узгодженими та логічними між собою, не містять суперечностей та протиріч, тому суд оцінює їх як належні та допустимі докази та приймає до уваги.

Як вбачається з Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3704, датованої 02.10.2020 року, ОСОБА_1 перебував на стаціонарі неврологічного відділення з 14.09.2020 року по 02.10.2020 року з діагнозом: ЗЧМТ. Струс головного мозку (у побуті від 12.09.20). Забій м`яких тканин обличчя. Помірний астенічний синдром. Супутній діагноз: міопічний астигматизм правого ока (внаслідок проникаючого роговічного поранення правого ока у побутовій від 2016). Наслідки перенесеного ЗЧМТ, астенічний синдром легкого ступеня (а.с. 21).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020135460000091, 12.09.2020 року до ЧЧ Кремінського ВП ГУНП в Луганській області надійшла заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 12.09.2020 року о 02-00 годині невстановлена особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , спричинила йому тілесні ушкодження (а.с. 45).

З проглянутого відеозапису камери відеоспостереження кафе-бару «ДРОВА» від 12.09.2020 року, вбачається, що 12.09.2020 року о 03-41 годині ОСОБА_2 штовхає руками ОСОБА_1 , після чого ОСОБА_1 намагається нанести декілька ударів рукою ОСОБА_2 . Після цього обидва опинилися на землі в горизонтальному положенні та продовжують заподіювати один одному тілесні ушкодження. Бійка припинилася після того, як ОСОБА_1 заподіяв удар ногою в ногу ОСОБА_2 (а.с. 65).

Згідно протоколу огляду предмету від 23.10.2020 року, за часом відео 03-41 2020.09.12 ОСОБА_1 , якого впізнала ОСОБА_3 , наніс удар рукою ОСОБА_2 . ОСОБА_3 впізнала у особах, між якими виникла бійка ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Також ОСОБА_3 впізнала ОСОБА_4 (а.с. 90, 91).

Як вбачається з протоколу огляду предмету від 16.10.2020 року, було оглянуто медичну карту стаціонарного хворого №3704 від 14.09.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій міститься інформація про діагноз останнього - ЗЧМТ струс головного мозку (у побуті 12.09.2020 р.). Забій м?яких тканин обличчя. Помірний астенічний синдром (а.с. 97).

Висновком експерта №117 від 26.10.2020 р. Кремінського районного відділення судово-медичної експертизи Луганської обласної ради, у ОСОБА_1 встановлені тілесні ушкодження: три синці на лобі справа, синець на лобі по середній лінії, два садна на лобі зліва, крововилив в слизову нижньої губи справа з забійною раною, синець в потиличній ділянці та скроневій області зліва, садно в скроневій області справа. Зазначені тілесні ушкодження у свої сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, які заподіяли короткочасний розлад здоров?я та могли виникнути при обставинах та в термін, вказаний потерпілим в ході проведення слідчого експерименту та його допиту (а.с. 98-100).

У протоколі проведення слідчого експерименту від 06.10.2020 року потерпілий ОСОБА_1 продемонстрував, яким чином йому були завдані удари/ушкодження. До протоколу додана фототаблиця від 06.10.2020 року (а.с. 101-106).

04.11.2020 року було проведено слідчий експеримент за участі підозрюваного ОСОБА_2 , на якому він показав, як саме були завдані потерпілому удари/ушкодження. До протоколу проведення слідчого експерименту від 04.11.2020 року додана фототаблиця (а.с. 107-111).

Згідно протоколу огляду від 20.10.2020 року, оглянуто квитанцію №48533 від 30.12.2019 року про придбання наручного годинника марки «Apple WATCH 5», вартістю 14499 грн.; чеки «Ощадбанку», товариства «Алло», чек магазину «Алло». Також оглянуто картонні коробки. В одній з яких знаходиться годинник чорного кольору з сірими гумовими ремінцями, дисплей годинника має безліч тріщин на екрані (а.с. 112, 113).

Як вбачається з постанови про визнання речовими доказами та передачі їх на зберігання від 30.10.2020 року, годинник «Apple WATCH 5», чеки №№48533, 3210, 89541, 89540, 89539 від 30.12.2019 року, 30.10.2020 року визнані речовими доказами та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Кремінського ВП ГУНП в Луганській області (а.с. 114,115).

Відповідно до висновку експерта №19/113/9/1-1311е від 11.11.2020 року, ринкова вартість годинника бренду «Apple» модель «WATCH Sport» серія «Series 5» розмір «44 мм» артикул «Space Gray Aluminium Case with Black Sport Band» складає 11124,80 грн. (а.с. 118-125).

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 , який свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, окрім визнання в частині цивільного позову потерпілого та дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки він своїми умисними діями заподіяв умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров?я.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує наступні обставини: особу обвинуваченого, який не працює, не є інвалідом, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, вину визнав, окрім частини цивільного позову, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання вини. Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи наслідки вчиненого правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу ближче до найнижчої межі. Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових порушень закону, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався та підстави для його обрання відсутні.

Потерпілим ОСОБА_1 був заявлений цивільний позов, згідно якого він просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн., матеріальну шкоду 11128,40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн. Цивільний позов обґрунтований тим, що діями ОСОБА_2 йому заподіяні моральні страждання, порушення звичайного способу життя, він змушений був звертатися за лікуванням, знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні. Він переживав за стан здоров?я, мав неприємні сновидіння, нервозність, дратівливість, почуття образи та приниження гідності з боку ОСОБА_2 , а тому оцінює заподіяну моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. Також внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 його годинник, вартістю 11128,40 грн., був пошкоджений, а тому він просить стягнути зазначену суму з ОСОБА_2 . З огляду на те, що він скористався платною правовою допомогою та сплатив 20000,00 грн. за її надання, просить стягнути зазначену суму.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Як вбачається з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховним судом України в п. 2 постанови Пленуму «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року за №6 (з подальшими змінами та доповненнями) роз`яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31 березня 1989 року із змінами «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при визначенні розміру шкоди необхідно застосовувати ціни і відповідні коефіцієнти, чинні на момент прийняття рішення про відшкодування шкоди.

Потерпілий у цивільному позові зазначає, що в результаті завдання йому ударів ОСОБА_2 були пошкоджені його часи «Apple Watch 5», які втратили своє функціональне призначення. Згідно висновку товарознавчої експертизи, ринкова вартість оригінального годиннику бренду «Apple» модель «Watch Sport» серії 5 станом на 12.09.2020 року могла становити 11124,8 грн.

Суд не погоджується з вимогами ОСОБА_1 в цій частині, оскільки у судовому засіданні не встановлено, що під час конфлікту потерпілий мав на руці годинник, а пошкодження годиннику потерпілим було виявлено тільки в приміщені поліції. Тобто у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази наявності причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями ОСОБА_2 та негативними наслідками у вигляді пошкодження годинника.

Крім того слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази вартості проведення (або неможливості проведення) відновлюваного ремонту годинника, з огляду на це стягнення повної вартості годинника необґрунтоване.

Щодо вимог потерпілого в частині стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, окрім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що 12 вересня 2020 року близько 03 години на відкритій ділянці місцевості поблизу кафе-бару «вДрова» розташованого за адресою: пл. Кооперативна, 40 м. Кремінна Луганської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 стався конфлікт, який був спровокований неправомірними діями потерпілого. В подальшому конфлікт переріс у бійку, під час якої обвинувачений заподіяв потерпілому умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров?я.

Верховний суд України в п. п. 1, 3 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за №4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У зв`язку з вчиненням обвинуваченим кримінального правопорушення, внаслідок якого потерпілий отримав тілесні ушкодження та знаходився на стаціонарному лікуванні, був порушений звичайний ритм його життя. Тому суд погоджується, що ОСОБА_1 зазнав моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв`язків та інших негативних явищах.

В той же час заявлена потерпілим сума відшкодування моральної шкоди не відповідає рівню страждань, яких при викладених вище обставинах він зазнав. При цьому суд враховує, що сам потерпілий був ініціатором конфлікту. Тому суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 грн., яка буде відповідати принципу справедливості, співмірності та розумності.

Щодо вимог потерпілого про стягнення з обвинуваченого витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI). Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі 755/9215/15-ц.

Отже, на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Укладений між адвокатом Вороновим Р.С. та потерпілим ОСОБА_1 договір про надання правової допомоги №27/10 від 27.10.2020 року не містить розрахунку вартості послуг адвоката за надання правової допомоги.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу надано Акт №13/11 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 13.11.2020 року, відповідно до якого адвокатом були надані такі послуги клієнту за договором №27/10 від 27.10.2020 року: 27.10.2020 року - консультація стосовно прав та обов`язків потерпілого - 500 грн.; 27.10.2020 року - ознайомлення з матеріалами кримінального провадження - 500 грн.; 28.10.2020 року - ознайомлення з матеріалами кримінального провадження - 500 грн.; 28.10.2020 року - подання клопотання про проведення слідчих дій - 500 грн.; 13.11.2020 року - складання позовної заяви в порядку ст. 128 КПК України - 1500 грн.; 13.11.2020 року - представництво інтересів потерпілого на стадії судового провадження - 16 500 грн.

Відповідно до копії квитанції №13/11 від 13.11.2020 року адвокатом Вороновим Р.С. отримано від потерпілого ОСОБА_1 гонорар у розмірі 20000 грн. за договором про надання правової допомоги №27/10 від 27.10.2020 року та Актом №13/11 здачі-прийняття виконаних робіт.

Проте суд звертає увагу, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 надійшло в провадження Кремінського районного суду Луганської області 16.11.2020 року, отже в Акт №13/11 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 13.11.2020 року була включена вартість майбутніх послуг представництва інтересів потерпілого на стадії судового провадження у розмірі 16 500 грн. як вже отриманих потерпілим послуг.

Крім того, до матеріалів справи не доданий детальний опис робіт із зазначенням погодинної вартості наданих адвокатом послуг та фактично затраченого ним часу для надання таких послуг.

За таких обставин суд дійшов висновку, що потерпілий не підтвердив належними доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги №27/10 від 27.10.2020 року та Актом №13/11 здачі-прийняття виконаних робіт в частині стягнення суми у розмірі 16500 грн.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що витрати на правову допомогу підлягають стягненню у розмірі 3500 грн.

Питання щодо речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню.

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Так, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Отже суд, керуючись ст. ст. 124, 368 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судових товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-1311е від 11 листопада 2020 року, які складають 1471,05 грн.

Керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п?ятдесят) грн.. 00 коп.,який підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Луг.обл./МТГ м.КРЕМІН/21081100, код отримувача: (Код за ЄДРПОУ) 37991110, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA658999980313070106000012455, код класифікації доходів бюджету: 21081100

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 1471,05 грн. на наступні реквізити: отримувач: ГУК у Луг.обл./МТГ м.КРЕМІН/24060300, код отримувача: 37991110, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA148999980313090115000012455, код класифікації доходів бюджету: 24060300.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 (п?ять тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди; 3500 (три тисячі п?ятсот) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, а разом 8500 (вісім тисяч п?ятсот) грн. 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити у задоволенні.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження згідно ухвали Кремінського районного суду Луганської області від 03 листопада 2020 року справа №414/2030/20 провадження №1-кс/414/834/2020.

Речові докази: фрагмент відеозапису камер відеопостереження кафе-бар «вДрова», від 12.09.2020 року, записаний на флеш накопичувач micro Kingston залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження; годинник «Apple WATCH 5», чеки №№48533, 3210, 89541, 89540, 89539 від 30.12.2019 року 30.10.2020 року визнані речовими доказами та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Кремінського ВП ГУНП в Луганській області (відділу поліції №2 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області) повернути ОСОБА_1 за приналежністю.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.О. Тесленко