Вирок № 96185565, 12.04.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11050/20

Провадження № 1-кп/344/612/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретаря Мельницької Л.Т.,

прокурорів Калинчук Л.В., Гедзик І.М.,

Мороз Л.В., Гринюка Д.О., Войтовича А.З.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє:

- 13.03.2014 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, звільнений за відбуттям строку покарання 20.10.2016;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у сховище, повторно.

ОСОБА_1 , маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за вчинення умисного кримінального правопорушення проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став, повторно вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, в період часу з 22 год 14.06.2020 до 09 год 20 хв 15.06.2020 ОСОБА_1 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 побачив припаркований автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , сірого кольору, який належить ОСОБА_2 . У цей час в ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 підійшов до вказаного транспортного засобу.

Діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 незаконно проник у салон автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме до сховища тимчасового зберігання майна потерпілого ОСОБА_2 , звідки таємно викрав автомобільний мультимедійний радіоплеєр «Junsun» for Benz Class W169, B200, W245, Sprinter НОМЕР_3 , Android 9.0, 4 Gb оперативної пам`яті, 64 Gb вбудованої пам`яті, вартість якого згідно висновку експерта №СЕ-19/109/14/2-495ТВ/20 від 27.07.2020 становить 7460,40 гривень.

В подальшому ОСОБА_1 з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення відповідно до викладеного в обвинувальному акті. Так, ОСОБА_1 суду показав, що в період часу з 22 год 14.06.2020 до 09 год 20 хв 15.06.2020 знаходився у дворі будинку №88 по вул. Федьковича, що у м. Івано-Франківську, де побачив припаркований автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter». Задні двері даного автомобіля не були закриті на замок, була щілина. Розумів, що автомобіль йому не належить і робити йому там нічого, але у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем вирішив проникнути у вказаний автомобіль і вчинити крадіжку. Проникнувши в автомобіль, викрав звідти автомобільний мультимедійний радіоплеєр «Junsun». Вийшов з автомобіля вже через передні двері. Плеєр продав знайомому за 2500 грн. Через 2 місяці до нього приїхали працівники поліції, визнав свою вину, викупив у знайомого цей радіоплеєр назад і повернув його потерпілому. У вчиненому щиро розкаявся, сприяв досудовому розслідуванню, з`являючись на всі виклики для проведення слідчих дій, повернув потерпілому викрадене, потерпілий жодних претензій до нього не має. Просив суворо не карати та врахувати, що на даний час хворіє.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання вкотре не з`явився, хоча неодноразово належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду кримінального провадження за вказаною ним під час досудового розслідування адресою. Заяв та клопотань про відкладення розгляду кримінального провадження від потерпілого до суду не надходило. Як вбачається з обвинувального акта, заподіяну матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 відшкодовано в повному обсязі шляхом повернення викраденого майна. Цивільний позов потерпілим не заявлявся. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження за відсутності потерпілого.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується нейтрально, раніше судимий 13.03.2014 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, покарання відбуто повністю; не працює, неодружений, на обліках в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що підтверджено також прокурором у судовому засіданні, добровільне відшкодування завданих збитків як обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого, обвинувачений ОСОБА_1 участі у складанні досудової доповіді не приймав. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження його волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (у тому числі для окремих осіб).

З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченого, що раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, але це не призвело до позитивних змін у його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний корисливий злочин, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків, позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, позицію обвинуваченого, що просив суд суворо його не карати, враховуючи також досудову доповідь про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, суд вважає неможливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та за необхідне призначити покарання обвинуваченому в межах санкції ч.3 ст.185 КК у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_2 не заявлявся.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Підстав для обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 124, 370, 373, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання- позбавлення волі на строк три роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з часу фактичного затримання останнього для відбуття покарання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави із зарахуванням на рахунок UA368999980313040115000009612, отримувач: ГУК в Івано-Франківській обл. /ТГ м.Івано-Франківськ/24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача: 37951998, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 5884 грн 20 коп процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз №СЕ-19/109/8/5-453Д/20 від 23.07.2020; №СЕ-19/109/8/5-550Д/20 від 20.08.2020; №СЕ-19/109/14/2-495ТВ/20 від 27.07.2020; №СЕ-19/109/8/3-343ТР/20 від 12.08.2020.

Речові докази: сліди пальців рук та слід взуття згідно постанов від 14.08.2020 та 20.08.2020 - знищити.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко