Ухвала суду № 96184645, 09.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2163/21

1-кс/308/1539/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання Лупак В.І., прокурора Толочко А.О., слідчого Легети І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Товта М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді клопотання слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Легети І.В., погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури Толочком А.О., у кримінальному провадженні за №12021071030000178, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, м. Ужгород, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого в порядку ст. 89 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2021 року до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду звернувся слідчий СВ Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції Легета І.В., за погодженням із прокурором Ужгородської окружної прокуратури Толочком А.О., із клопотанням у кримінальному провадженні за №12021071030000178, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 у межах строку досудового розслідування.

В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначає, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у п.1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може:

- переховуватися від органу досудового слідства, зокрема, це підтверджується тим, що він вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до десяти років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрюваний ОСОБА_1 має реальну можливість спілкуватися з потерпілим та свідками, зокрема, перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків і потерпілих даного кримінального провадження;

- може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто продовжить умисно пошкоджувати чуже майно шляхом підпалу, існує ризик його протиправної поведінки, так як ОСОБА_1 раніше судимий.

Слідчий вказує, що оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою завершується 15 квітня 2021 року, завершити досудове розслідування до вказаних строків неможливо, та разом з тим ризики, які встановленні слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу 19 лютого 2021 року, не перестали існувати, у зв`язку з чим особисте зобов`язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту. У зв`язку з цим є необхідність у продовженні даного запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваному, оскільки підстави, за яких слідчим суддею обрано підозрюваному запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали.

Захисник підозрюваного заперечив проти зазначеного клопотання, оскільки вважає, що відсутні ризики, зазначені прокурором, підозра у вчиненні злочину не підтверджується, про що свідчать дані експертного дослідження, та просив обрати щодо свого підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали поданого клопотання, слідчий суддя доходить наступних висновків.

Слідчим суддею зі змісту доданого до клопотання витягу ЄРДР встановлено, що Ужгородським районним управлінням поліції ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12021071030000178, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071030000178 слідує, що 17.02.2021 до Ужгородського районного управління поліції надійшла заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що сусід ОСОБА_1 незаконно проник до території її приватного домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 та умисно шляхом підпалу пошкодив автомобіль «Volkswagen Golf» номерний знак НОМЕР_1 бордового кольору.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 17 лютого 2021 року, ОСОБА_1 затримано працівниками поліції 17.02.2021 року о 20 год. 45 хв.

18 лютого 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто у вчиненні умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2021 відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 квітня 2021 року включно.

Підставою для обрання саме такого запобіжного заходу була встановлена слідчим суддею наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, яка підтверджена зібраними та дослідженими під час судового засідання доказами, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, під час розгляду клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного джерела доходу, здійснював спроби підпалити житловий будинок за місцем проживання матері та своїм зареєстрованим місцем проживання, на що вказує зміст протоколів допиту потерпілої та свідка (також додані акти про пожежу), тобто існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення; підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки усвідомлює неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років, у зв`язку з обранням іншого запобіжного заходу, яким міг би бути цілодобовий арешт, є ризик впливу, зокрема, на свідків даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій статті 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Поняття «обґрунтована підозра», наведене в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчому судді не надано доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що ОСОБА_1 залишаючись на волі, не буде ухилятись від слідства та суду, не буде вчиняти інших кримінальних правопорушень (з урахуванням доданих актів про систематичне вчиння пожеж) чи не буде продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, намагатись впливати на свідків (з урахуванням показів свідка ОСОБА_3 ), не надано доказів погіршення його стану здоров`я. Так, при встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду отримуються усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Вплив на вказаних осіб може бути здійснений шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання осіб до надання неправдивих свідчень, введення в оману суду та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження. Наявність обґрунтованих ризиків вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що останній раніше потрапляв в поле зору працівників правоохоронних органів, офіційно не працює, вчиняв неодноразові спроби підпалів. Таким чином, прокурором доведено, що ризики, передбачені п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились.

Розслідуване кримінальне правопорушення в даному провадженні кваліфіковане за ч. 2 ст. 194 КК України, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином. Таким чином, граничним строком досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК є два місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, який у залежності від складності провадження може бути продовжений відповідно до положень ч. 3 ст. 294, п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України. Враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України 18 лютого 2021 року, строк досудового розслідування кримінального провадження з моменту вручення повідомлення про підозру останньому, з урахуванням постанови прокурора про його продовження до трьох місяців, закінчується 18 травня 2021 року.

Слідчий суддя враховує, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 15.04.2021, підстав для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу слідчим суддею не встановлено, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, належними доказами не доведено наявність у нього хронічних захворювань, які б перешкоджали його подальшому триманню під вартою, спосіб життя підозрюваного, зокрема, те, що підозрюваний ніде не працює, не має постійного джерела доходу, продовження існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, які були підставою для обрання саме такого запобіжного заходу щодо підозрюваного, що в свою чергу також свідчить про неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Встановлені під час розгляду даного клопотання обставини свідчать про доцільність продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , тому клопотання слідчого слід задовольнити та продовжити підозрюваному ОСОБА_1 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 травня 2021 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-186, 193-197, 309, 376, 392, 395 КПК України,слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12021071030000178, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто до 16 травня 2021 року включно.

Копію ухвали вручити підозрюваному, його захиснику та прокурору і надіслати начальнику державної установи «Закарпатська установа виконання покарань № 9» (адреса місцезнаходження: Україна, 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Довженка, будинок 8, А, код ЄДРПОУ: 08563441).

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12 квітня 2021 року.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда