Постанова № 9618415, 27.04.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2010 р. Справа № 2a-3475/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Басай О.В.

при секретарі Короташ О.Б.

за участю:

представника позивача - Чумаченко С.М.;

представника відповідача - Балінська М.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом:Житлово-експлуатаційної організації №9, вул. Галицька, 53а,м. Івано-Франківськ,76019

до відповідача:Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20,м. Івано-Франківськ,76000

про скасування податкового повідомлення-рішення № 001743/503/0 від 17.12.2009 року,-

ВСТАНОВИВ:

Житлово-експлуатаційна організація №9 звернулася в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення №001743/503/0 від 17.12.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що в червні 2009 року Управління житлово-комунального господарства Івано-Франківської міської ради зобовязало житлово-експлуатаційні організації міста Івано-Франківська провести інвентаризацію земель, які використовуються для обслуговування житлового фонду. Згідно проведеної інвентаризації за ЖЕО №9 під житловим фондом обліковується земельна ділянка в розмірі 5, 3390 га. В той час, як у попередні роки обліковувалася земельна ділянка площею 55, 32 га. На підставі листа Управління житлово-комунального господарства від 15.06.2009 року за №1041/1-7 та листа Управління держкомгоспу в м. Івано-Франківську від 01.06.2009 року №301/010-10/072 для житлово-експлуатаційної організації №9 визначено грошову оцінку землі в розмірі 480, 50 грн. за 1 м. кв. Відповідно до ст.18 Закону України «Про плату землю»ЖЕО №9 подано уточнений розрахунок по земельному податку на 2007-2009 роки. В поданих уточнених розрахунках в ЖЕО №9 зменшилося податкове зобовязання по земельному податку за 2007-2009 роки в сумі 27972, 21 грн. Перерахування грошових коштів в бюджет по земельному податку в поточному році ЖЕО не проводилося у звязку з важким фінансовим становищем. Проте, податковий борг по земельному податку зменшився без будь-якого перерахування коштів у бюджет. Згідно ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»до житлово-експлуатаційної організації застосовані штрафні санкції в розмірі 24579, 28 грн., але дану статтю застосувати неможливо, оскільки за 2007-2009 роки були подані розрахунки по земельному податку з розрахунку 55, 32 га., а не 5, 3390 га. як було виявлено позаплановою перевіркою інвентаризації земель. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що ЖЕО №9 було подано розрахунки по земельному податку №2189 та №4945 відповідно від 25.01.2007 року та від 30.01.2008 року за податкові періоди по термінах сплати з 04.05.2007 року по 31.01.2009 року. 06.08.2009 року позивачем подано до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську уточнюючі розрахунки по земельному податку за 2007-2009 роки, які свідчили про зменшення задекларованих в минулому сум земельного податку. Таким чином, уточненими податковими розрахунками проведено зменшення нарахування по земельному податку за вказані звітні періоди на суму 27972, 21 грн. Зазначив, що у даному випадку подання позивачем уточнюючих розрахунків по земельному податку за 2007-2009 роки не звільняє платника податку від відповідальності за порушення граничних термінів сплати узгодженого (самостійно задекларованого) податкового зобовязання з цієї плати згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами». Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позову заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що відповідачем проведено перевірку позивача по питанню своєчасності і повноти сплати в бюджет податків, зборів та інших обовязкових платежів за період з 04.05.2007 року по 31.08.2009 року. За результатами даної перевірки складено акт №20964/15-03 від 09.12.2009 року (а. с. 28). З даного акту вбачається, що при проведенні розрахунків з бюджетом по земельному податку з юридичних осіб за період з 04.05.2007 року по 31.08.2009 року допущено факт несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання, чим порушено вимоги п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

На підставі вищенаведеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №001743/503/0 від 17.12.2009 року, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 50% в сумі 12289, 64 грн за платежем земельний податок (а. с. 29).

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачем подано податковий розрахунок земельного податку на 2007-2009 роки (а. с 16-27).

Також судом встановлено, що в червні 2009 року Управління житлово-комунального господарства Івано-Франківської міської ради зобовязало житлово-експлуатаційні організації міста Івано-Франківська провести інвентаризацію земель, які використовуються для обслуговування житлового фонду. Згідно проведеної інвентаризації за ЖЕО №9 під житловим фондом обліковується земельна ділянка в розмірі 5, 3390 га. В той час, як у попередні роки обліковувалася земельна ділянка площею 55, 32 га. На підставі листа Управління житлово-комунального господарства від 15.06.2009 року за №1041/1-7 та листа Управління держкомгоспу в м. Івано-Франківську від 01.06.2009 року №301/010-10/072 для житлово-експлуатаційної організації №9 визначено грошову оцінку землі в розмірі 480, 50 грн. за 1 м. кв.

У звязку із проведеною інвентаризацією позивачем подано уточнений розрахунок по земельному податку на 2007-2009 роки (а. с. 7-15).

Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю»№2535-XII від 03.07.1992 року (далі Закону) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ст.14 Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

В ст.17 Закону зазначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000 року визначено, що Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Як вбачається з аналізу п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 вищенаведеного Закону, сума штрафу за не сплату узгодженої суми податкового зобовязання розраховується в процентному відношенні до погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено та підтверджується поясненнями представників сторін, що перерахування коштів по земельному податку за 2007-2009 роки позивачем не проводилися, а тому нарахування штрафу у розмірі 50% відсотків від погашеної суми податкового боргу є неправомірним.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №001743/503/0 від 17.12.2009 року, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 50% в сумі 12289, 64 грн за платежем земельний податок є протиправним, а тому підлягає до скасування.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську № 001743/503/0 від 17.12.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Житлово-експлуатаційна організація №9, вул. Галицька, 53а, м.Івано-Франківськ, 76019, код ЄДРПОУ 19400216 - 3,40 грн. державного мита.

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Басай О.В.

Постанова складена в повному обсязі 30.04.2010 року.