Постанова № 9618378, 11.02.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2010 р. Справа № 2a-67/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остапюк С.В.

за участю секретаря: Бітківської Г.П.

представника позивача: територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області Семенців І.М.

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій за постановою № 080908 від 25.12.2008 року в розмірі 1700 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2009 року територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області (далі позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення фінансових санкцій за постановою № 080908 від 25.12.2008 року в розмірі 1700 гривень.

Позов мотивовано тим, що 16 грудня 2008 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області виявлені порушення вимог положень статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»допущені відповідачем, при наданні послуг з перевезення пасажирів, а саме: відсутність ліцензійної картки, схеми маршруту, таблиці вартості проїзду. Крім того, виявлені інші порушення, а саме: відсутня візуальна інформація для пасажирів, стоянкова гальмівна система не забезпечує нерухомий стан транспортного засобу, заблокований аварійний вихід. Виявлені порушення зафіксовані в акті за № 101278 від 16.12.2008 року. За наслідками розгляду вказаного акту, 25.12.2008 року винесено постанову за №080908 про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень за вчинене правопорушення. У передбачений строк сума застосованих фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень відповідачем добровільно не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову. Суду пояснив, що дійсно в 2008 році надавав послуги по перевезенню пасажирів як автомобільний перевізник, будучи зареєстрованим як субєкт підприємницької діяльності та маючи відповідний дозвіл. Однак, займається цією діяльністю самостійно, наймані працівники у нього відсутні, на підтвердження чого подав копії свідоцтва про сплату єдиного податку та лист Івано-Франківського міського центру зайнятості. Крім того, зазначив, що зазначений в акті про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.12.2008 року за №101278 водій ОСОБА_3, користується належним йому транспортним засобом на підставі довіреності від 23.09.2008 року №6672 і діє самостійно, у власних інтересах, які не повязані із здійснюваною ОСОБА_2, діяльністю. На підтвердження вказаної обставини відповідачем подано суду копію довіреності. З цих підстав, просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідача, дослідивши докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16.12.2008 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області виявлено та задокументовано в акті за №101278 факт перевезення відповідачем пасажирів автомобілем марки EDES-BENZ»(державний номерний знак НОМЕР_1), без наявності ліцензійної картки, схеми маршруту, таблиці вартості проїзду, що є порушення вимог статей 39, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивачем, у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за виявлене порушення щодо відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 1700 гривень. Відповідачем фінансові санкції не сплачено.

Абзац 2 частини 2 статті 40 Закону України «Про автомобільний транспорт», передбачає, що водій автобуса при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом, зобовязаний мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Як вбачається акту перевірки, у водія, який керував транспортним засобом, на час складання акту, були відсутні документи передбачені законодавством.

Відповідно до поданого відповідачем листа Івано-Франківського міського центру зайнятості за №МЦЗ-260/01-10/06 від 26.01.2010 року, приватний підприємець ОСОБА_2, не зареєстрований платником загальнообовязкових страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та трудові договори з найманими працівниками протягом 2007-2008 років не укладав. Однак, судом встановлено, що лікарем по випуску водія ОСОБА_4, 10.02.2009 року, на запит територіального управління Головної державної автотранспортної інспекції в Івано-Франківській області, було зазначено, що водій ліцензіата ОСОБА_2, зокрема ОСОБА_3, згідно договору №24 від 10.11.2008 року, проходять перед рейсовий огляд згідно вимог та договору з асоціацією приватних перевізників.

Крім того, судом встановлено, що відповідач 30.12.2008 року, тобто після виявлення працівниками територіального управління Головної державної автотранспортної інспекції в Івано-Франківській області факту надання послуг з перевезення пасажирів автобусом державний номерний знак НОМЕР_2 без ліцензійної картки на цей транспортний засіб, відповідач звернувся до позивача із заявою про виготовлення ліцензійної картки на транспортний засіб державний номерний знак НОМЕР_2, для здійснення підприємницької діяльності з надання послуг по перевезенню пасажирів вказаним транспортним засобом. Вказані обставини спростовують посилання відповідача на той факт, що ним не здійснювалось використання транспортного засобу державний номерний знак НОМЕР_1, при здійсненні своєї підприємницької діяльності.

В звязку з чим, суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що до нього не можуть застосовуватись фінансові санкції, так як зазначений в Акті водій не перебуває з ним в трудових відносинах, а здійснює самостійну діяльність.

Абзацом 8 частини 1 статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлено, що автомобільний перевізник повинен забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному

транспорті»органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.

Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначає перелік документів, на підставі яких виконують пасажирські перевезення, згідно положень якої:

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинна мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначає, що ліцензійною карткою транспортного засобу є документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частинами 4 та 5 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обовязковою до виконання.

Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України фінансова санкція повинна бути перерахована субєктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом пятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Постанова в порядку передбаченому пунктом 32 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувалась.

Суд зазначає, що при здійсненні відповідачем пасажирських перевезень наявність документів, передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»є обовязком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкції, передбачених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення в дохід Державного бюджету з приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 фінансові санкції в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень за постановою про застосування фінансових санкцій за № 080908 від 25.12.2008 року є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути в дохід Державного бюджету на рахунок №31110106700002, УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО 836014, код одержувача 20568100 з приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 фінансові санкції в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень за постановою про застосування фінансових санкцій за № 080908 від 25.12.2008 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 16.02.2010 року.