Ухвала суду № 96183099, 12.04.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1115/21

Провадження №2-а/226/11/2021

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12.04.2021 місто Мирноград

Суддя Димитровського міського суду Донецької області Салькова В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського інспектора СРПП ВП№4 Маріупольського РУП майора поліції Зайцева Дмитра Олександровича про визнання протиправними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

09.04.2021 до суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить визнати протиправними дії поліцейського при винесенні постанови БАА№808906 від 05.04.2021 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 та ч.2 ст.122 КпАП України та скасувати вказану постанову.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

За положеннями частини третьої ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не сплачено судовий збір за подання адміністративної позовної заяви до суду.

В той самий час Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 (справа №543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 13.12.2016 (провадження №21-1410а16), та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права слід вважати, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, належить застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270,00 грн.

За вимогами ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Таким чином, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у сумі 454,00 грн, а у разі наявності визначених у ст.5 Закону України «Про судовий збір» пільг по його сплаті позивач має надати суду належним чином засвідчені копії відповідних документів, що підтверджують підставу його звільнення від сплати судового збору.

Також позивачеві належить роз`яснити, що пунктом 7-1 частини другої статті 255 КпАП України передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Частиною третьою статті 288 КпАП України, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтями 121,122 КпАП України, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КпАП України покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 с.121, ч.2 ст.122 КпАП України.

Частина перша ст.169 КАС України вказує, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31,160-161,169 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського інспектора СРПП ВП№4 Маріупольського РУП майора поліції Зайцева Дмитра Олександровича про визнання протиправними дій та скасування постанови – залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали та роз`яснити, що у разі неусунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та буде їй повернута.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: В.С. Салькова