Вирок № 96182918, 12.04.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7313/20

Провадження 1-кп/219/527/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.

прокурора Мітіної В.О.

представника потерпілого Павличука В.П.

захисника Борбата С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Бахмут матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050150002248 від 16 листопада 2019 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Первомайськ Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, пенсіонера, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2019 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, водій ОСОБА_1 , маючи посвідчення на право керування транспортними засобами категорії «В», керуючи автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWOO T-13110», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався на спуск по проїжджій частині об`їзної автодороги у м. Бахмут Донецької області з боку міського сміттєзвалища в напрямку вулиці Незалежності зі швидкістю приблизно 66,4-69,4 км/год, наближаючись до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг об`їзної автодороги м. Бахмут з автодорогою сполученням «Бахмут - Іванград». В той самий час з автодороги сполученням «Бахмут - Іванград», яка є другорядною по відношенню до об`їзної автодороги у м. Бахмут Донецької області, рухався велосипед марки «Салют» під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював маневр повороту ліворуч відносно свого руху виїжджаючи на об`їзну автодорогу м. Бахмут і порушуючи тим самим вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», що створили необхідні умови для настання події, і знаходились у причинному зв`язку з подією, яка настала.

Разом з тим, в ході руху водій автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO T-13110», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , рухаючись по проїжджій частині об`їзної автодороги м. Бахмут з боку міського сміттєзвалища в напрямку вулиці Незалежності, порушуючи вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно якого «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год», вимоги підпункту «б» п. 12.9 Правил дорожнього руху України, згідно якого «Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7,…», вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, де зазначено «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», діючи необережно, із злочинною недбалістю, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен і міг їх передбачити, рухаючись зі швидкістю, яка перевищувала максимально дозволену, скоїв наїзд на велосипед марки «Салют» під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок вказаної пригоди водій велосипеда марки «Салют» ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку (контузійно-геморагічне вогнище розміром до 16,0 мм у базальному відділі лівої лобної долі), субдуральної гематоми скронево-тім`яної ділянки справа, травматичного субарахноїдального крововиливу, параорбітальної гематоми праворуч, забійної рани волосяної частини голови (у правій тім`яній ділянці), які потребують для одужання строк більш 21-го дня та відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного злочину за викладених обставин не визнав та пояснив суду, що, дійсно, 16 листопада 2019 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «ЗАЗ-DAEWOO T-13110», рухався по головній об`їзній автодорозі з боку міського сміттєзвалища в бік вулиці Незалежності в м. Бахмут Донецької області. На передньому пасажирському сидінні їхала дружина обвинуваченого. На думку обвинуваченого він рухався зі швидкістю приблизно 60 км/год, але на спідометр не дивився. Під`їжджаючи до перехрестя з другорядною дорогою з сел. Іванград, за 20 метрів до перехрестя побачив, що з другорядної дороги, яка розташовувалася зліва від руху автомобіля обвинуваченого, на головну виїжджає велосипед, який, виїхавши на головну дорогу, продовжив рух по її лівій стороні в попутному напрямку з автомобілем обвинуваченого. В той час коли автомобіль обвинуваченого рухався на відстані приблизно 3-х метрів від правого краю проїжджої частини та почав наближатися до велосипеда, водій велосипеда різко почав звертати направо прямо перед автомобілем обвинуваченого. При цьому з моменту виїзду на головну дорогу до різкого повороту направо велосипед проїхав по лівій стороні автодороги приблизно 3-5 метрів. ОСОБА_1 застосував екстрене гальмування, але уникнути наїзду на велосипед не вдалося, тож лівою передньою частиною свого автомобіля обвинувачений здійснив наїзд на велосипед потерпілого. В результаті ДТП автомобіль отримав пошкодження бамперу, а велосипедиста забрала карета швидкої медичної допомоги, при цьому медики повідомили обвинуваченому, що від потерпілого відчувався різкий запах алкоголю, а переламів не було. В той же день обвинувачений з дружиною навідували потерпілого у лікарні, він був притомний, лікар повідомив, що у нього середні тілесні ушкодження, при цьому обвинувачений дав дружині потерпілого 2 000 грн на лікування потерпілого. Також обвинувачений пояснив, що зауважень щодо складеної схеми дорожньо-транспортної пригоди він не має та погоджується з усіма замірами, відміченими на ній, окрім того, що на ній не зазначений знак «Дати дорогу» на другорядній дорозі, з якої виїжджав потерпілий. Тож, обвинувачений та його захисник вважають, що саме дії потерпілого стали причиною дорожньо-транспортної події, а тому просили виправдати обвинуваченого.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина повністю підтверджується іншими доказами, а саме показаннями потерпілого та свідка.

Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 16 листопада 2019 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, він рухався на велосипеді з мішком картоплі по другорядній автодорозі з с. Іванград в напрямку головної дороги, під`їхавши до якої він зупинився та подивився направо та наліво, не побачивши автомобілів на головній автодорозі, окрім автомобіля світлого кольору справа, який рухався за 400 метрів до перехрестя, потерпілий звернув наліво на головну дорогу та, перетнувши перехрестя, виїхав на праву сторону головної дороги, продовживши по ній рух в одному метрі від краю асфальту. Проїхавши так 30-40 метрів, потерпілий відчув удар, після чого прийшов до тями лише у лікарні 15 березня 2020 року. Крім того, потерпілий заперечував, що вживав алкогольні напої, при цьому підтвердив, що перед виїздом з другорядної дороги на головну є дорожній знак «Дати дорогу», якого він дотримався, зупинившись та переконавшись у відсутності перешкод для виїзду. Також потерпілий та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, зауваживши, що в результаті ДТП у потерпілого погіршився стан здоров`я, в нього виникли проблеми з пересуванням та самостійним обслуговуванням себе, він став знервованим та тривожним, його звичний уклад життя змінився, а тому вони вважають, що відшкодування моральної шкоди у сумі 60 000 грн є справедливою сатисфакцією.

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що потерпілий є її чоловіком. 16 листопада 2019 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин, вона їхала на громадському транспорті в м. Бахмут в напрямку ринку, їй зателефонувала донька та повідомила, що потерпілого збив автомобіль і він знаходиться в травматологічному відділенні лікарні в м. Бахмут. Свідок одразу ж поїхала туди, де побачила чоловіка, у якого було два синці на очах, очі опухлі, один бік його тіла був синього кольору, він був не в собі, від лікарів стало відомо, що у нього закрита черепно-мозкова травма. До аварії потерпілий ходив та рухався самостійно, а після - пересувається лише у візку. Також свідок зауважила, що потерпілий не вживав алкогольні напої, що підтвердив лікар, та не заперечувала, що обвинувачений в той же день дав їй на лікування чоловіка 2 000 грн.

Крім показань обвинуваченого, потерпілого та свідка у судовому засіданні безпосередньо досліджені інші докази, надані сторонами.

З витягу з кримінального провадження № 12019050150002248 вбачається, що 16 листопада 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за ч. 1 ст. 286 КК України за фактом наїзду автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO T-13110», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг пров. Кирпичний з автодорогою С050344 «від Т-05-13 - Семигір`я з під`їздом до с. Іванград, с. Вершина» на велосипед «Салют» під керуванням ОСОБА_2 , який при виїзді з другорядної дороги на головну не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 та не надав дорогу автомобілю «ЗАЗ-DAEWOO T-13110», який рухався по головній дорозі справа по ходу руху. В результаті зіткнення велосипедисту ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження (а.с. 82).

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16 листопада 2019 року, проведеного у присутності водія ОСОБА_1 та двох понятих, зафіксовано розташування автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO T-13110» на проїжджій частині провулку Цегляного передньою частиною в напрямку вул. Незалежності, при цьому відстань від вісі правого переднього колеса до правого краю проїжджої частини провулка Цегляний складає 1,55 м, а від вісі правого заднього колеса до того ж краю - 1,9 м. Велосипед марки «Салют» також знаходиться на проїжджій частині провулка Цегляний, передньою частиною в напрямку правого краю проїжджої частини провулка Цегляний на відстані 6,1 м, а відстань від вісі його заднього колеса до правого краю проїжджої частини провулка Цегляний - 6,9 м. Відстань від вісі переднього колеса велосипеда марки «Салют» до вісі правого переднього колеса автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO T-13110» складає 4 м, при цьому велосипед відносно автомобіля знаходиться з боку вул. Незалежності. За результатами замірів та поясненнями водія ОСОБА_1 було встановлено, що місце зіткнення з велосипедом знаходиться на відстані 4,1 м від правого краю проїжджої частини провулка Цегляний та на відстані 5,3 м від початку сліду гальмування правих коліс автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO T-13110». Довжина гальмування від лівих коліс автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO T-13110» складає 14,1 м, а від правих - 22,9 м. Сліди гальмування закінчуються в місці розташування передніх коліс вказаного автомобіля. З пояснень водія ОСОБА_1 та проведених замірів встановлено що велосипед з моменту виїзду на провулок Цегляний подолав відстань 8,2 м, рухаючись вздовж лівого краю дороги, після чого змінив напрямок руху праворуч, знаходячись на відстані 0,95 м від лівого краю дороги, та до місця зіткнення подолав відстань 8,6 м. На проїжджій частині біля велосипеда марки «Салют» виявлена пляма бурого кольору, схожа на кров. Зафіксовані пошкодження аварійного характеру сконцентровані в лівій передній частині автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO T-13110». Зауважень та доповнень від учасників слідчої дії не надійшло як до протоколу, так і до схеми та фототаблиці, складених до нього (а.с. 83-87).

З висновку експерта № 166-М від 23 липня 2020 року вбачається, що на підставі вивчення представлених меддокументів громадянина, ОСОБА_2 і у відповідь на поставлені питання, лікар судово-медичний експерт дійшов наступних висновків: 1.2.3. В наданих медичних документах вказані наступні тілесні ушкодження: ЗЧМТ, забій головного мозку (контузійно-геморагічне вогнище розміром до 16.0 мм у базальному відділі лівої лобної долі), субдуральна гематома скронево-тім`яної ділянки справа, травматичний субарахноїдальний крововилив, параорбітальна гематома праворуч, забійна рана волосяної частини голови (у правій тім`яній ділянці); садна верхніх та нижніх кінцівок. Пошкодження утворились від контактів з тупими предметами, можливо при вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді та в зазначений в постанові строк, та по ступеню тяжкості відносяться: - ЗЧМТ, забій головного мозку (контузійно-геморагічне вогнище розміром до 16.0 мм у базальному відділі лівої лобної долі), субдуральна гематома скронево-тім`яної ділянки справа, травматичний субарахноїдальний крововилив, параорбітальна гематома праворуч, забійна рана волосяної частини голови (у правій тім`яній ділянці), які потребують для одужання строк більш 21-го дня, відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості (згідно п. 1.5, п. 2.2.1, п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року); - садна верхніх та нижніх кінцівок, які потребують для одужання строк не більш 6 діб відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень (згідно п. 1.5, п. 1.5.2, п. 2.3, п. 2.3.2б, п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року) (а.с. 100-102).

Згідно висновку експерта № 4161-4162 від 12 червня 2020 року за результатами проведення судової транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи встановлено, що проведені діагностичні дослідження свідчать про те, що органи управління автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO T-13110», реєстраційний номер НОМЕР_1 (гальмівна система, рульове управління та ходова частина) на момент події знаходилися в працездатному стані і могли виконувати задані функції з управління автомобілем. Проведені діагностичні дослідження свідчать про те, що органи управління велосипеда марки «Салют» б/н (гальмівна система, рульове управління та ходова частина) на момент події знаходилися в працездатному стані і могли виконувати задані функції по управлінню велосипедом. Виходячи з наявних пошкоджень на автомобілі «ЗАЗ-DAEWOO T-13110», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та велосипеді марки «Салют» з трасологічної точки зору у момент первинного контакту транспортні засоби один відносно одного були розташовані під кутом приблизно 20?5? відлічуваний від лінії повздовжньої осі велосипеда марки «Салют» проти годинникової стрілки до перетину з лінією повздовжньої осі автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO T-13110», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 92-99).

Згідно висновку експерта № 5675 від 24 липня 2020 року за результатами проведення судової автотехнічної експертизи в умовах даної дорожньої обстановки належні дії водія автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO T-13110», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 регламентувалися нормативними вимогами п.п. 12.4, 12.9б), 12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації з моменту виникнення небезпеки для руху водій автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO T-13110», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти зіткненню з велосипедистом шляхом належного виконання нормативних вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах даної дорожньо-транспортної обстановки водій велосипеда марки «Салют» ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. У розглянутій дорожній обстановці велосипедист ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти події шляхом належного виконання нормативних вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. В розглянутій дорожньо-транспортній ситуації, при заданих вихідних даних, дії водія автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO T-13110», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не відповідали нормативним вимогам п.п. 12.4, 12.9б), 12.3 Правил дорожнього руху України, при цьому, його дії, які не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходились в причинному зв`язку з настанням даної події. В діях водія велосипеда марки «Салют» ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, які сформували необхідні умови для настання події, і знаходились в причинному зв`язку з подією, яка настала (а.с. 107-111).

З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 листопада 2019 року, складеного о 14 годині 30 хвилин, вбачається, що ознак сп`яніння ОСОБА_1 не виявлено (а.с. 118).

Відповідно до вимог статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

За змістом статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання та інше. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з частиною 1 статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вважає необхідним зазначити, що досудове розслідування проведено всебічно, повно і об`єктивно, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, дана відповідна і вірна оцінка кваліфікації діям обвинуваченого ОСОБА_1 .

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ для суду не має наперед встановленої сили.

За результатами дослідження наданих стороною обвинувачення доказів, на підтвердження обставин дорожньо-транспортної пригоди та винуватості ОСОБА_1 у інших учасників судового провадження не виникло зауважень щодо їх належності та допустимості. Суд, оцінюючи надані докази з точки зору їх належності та допустимості не встановив підстав, передбачених ст. 87 КПК України, які тягнуть безумовне визнання доказів недопустимими.

Дослідивши та проаналізувавши вищевказані докази, суд дійшов висновку, що дорожня обстановка не перешкоджала обвинуваченому своєчасно виявити велосипедиста ОСОБА_2 , який виїхав на велосипеді з другорядної дороги на головну по ходу руху автомобіля обвинуваченого, спочатку рухався по лівій стороні дороги, а потім почав перестроювання на правий бік дороги, оскільки на момент зіткнення були хороші погодні умови, проїжджа частина була розвантажена, відрізок смуги руху, яка передувала місцю зіткнення та у місці зіткнення по ходу руху не був таким, що обмежував оглядовість.

Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 відсутня, оскільки порушення Правил дорожнього руху України здійснив саме потерпілий і якби він не допустив порушення п. 10.1 ПДР України, то і не стався би наїзд на нього автомобілем обвинуваченого. Такі твердження суперечать висновкам судової автотехнічної експертизи, згідно яких встановлено, що порушення вимог Правил дорожнього руху України допустили обидва водії, і водій автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO T-13110», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти зіткненню з велосипедистом шляхом належного виконання нормативних вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні сторона захисту також стверджувала, що потерпілий виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не зупинився та не переконався, що його маневр буде безпечним, тож такі дії вочевидь вже викликали у обвинуваченого сумніви у безпеці руху, при цьому, як зазначав обвинувачений, він знаходився за двадцять метрів від перехрестя коли потерпілий виїхав на головну дорогу, тож водій ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість вжити заходів для зменшення швидкості з метою запобігти дорожньо-транспортній пригоді.

Крім того, як видно зі схеми ДТП водій автомобіля почав зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу лише під час перестроювання велосипеда з лівого боку дороги на правий лише за 5,3 м, при цьому експертом під час проведення автотехнічної експертизи був встановлений момент виникнення небезпеки для водія ОСОБА_1 на відстані 56,5 - 59 метрів, що свідчить про те, що він мав технічну можливість запобігти зіткненню своєчасним гальмуванням. При цьому, за результатами проведення відповідних обчислень експертом було встановлено, що швидкість руху автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO T-13110», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була на рівні 66,4 - 69,4 км/год, тобто його швидкість була більшою ніж передбачено вимогами Правил дорожнього руху України (з 01 січня 2018 року в населених пунктах дозволена швидкість 50 км/год).

З метою з`ясування усіх обставин які стосуються проведення судової автотехнічної експертизи № 5675 від 24 липня 2020 судом було допитано судового експерта ОСОБА_4 , який підтвердив свій висновок та уточнив, що при проведенні експертизи бралися вихідні дані, отримані від обвинуваченого та схеми ДТП і за результатами дослідження зроблено висновок що водій мав технічну можливість уникнути зіткнення. Експерт також роз`яснив, що знак 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України є попереджувальним знаком, він не зобов`язує водіїв зупинити транспортний засіб, а лише вимагає бути уважним, тож відсутність зазначення цього знаку на схемі ДТП не могла вплинути на висновки експертизи. Експерт повідомив, що ним був встановлений момент виникнення небезпеки для обвинуваченого, а саме за 56,5 - 59 метрів (аркуш судової автотехнічної експертизи 7), а також довжина гальмівного шляху, яка склала 22,9 метрів. Крім того, за результатами дослідження було встановлено, що водій перевищив допустиму у населеному пункті швидкість та рухався зі швидкістю 66,4 - 69,4 км/год замість допустимої швидкості 50 км/год.

Після допиту експерта у суду не виникає сумнівів щодо висновків вищевказаної судової автотехнічної експертизи.

Разом з тим, під час дослідження письмових доказів сторона захисту звернула увагу суду, що як у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16 листопада 2019 року, так і в обвинувальному акті невірно вказано місце дорожньо-транспортної пригоди, оскільки провулок Цегляний у м. Бахмут починається від вулиці Миру і закінчується на перехресті з вулицею Незалежності, а далі продовжується дорога, яка не має назви на топографічній карті м. Бахмут Донецької області, що є також підставою для ухвалення виправдувального вироку. При цьому обвинувачений у судовому засіданні не заперечував, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме на автодорозі з боку сміттєзвалища м. Бахмут в напрямку вулиці Незалежності, за перехрестям якої ця дорога переходить у провулок Цегляний, зазначивши, що мешканці міста звикли називати цю дорогу об`їзною. За таких обставин, судом встановлено, що дорожньо-транспортна подія за участю водія автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO T-13110», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та водія велосипеда марки «Салют» ОСОБА_2 сталася 16 листопада 2019 року на перехресті об`їзної автодороги м. Бахмут з боку міського сміттєзвалища в напрямку вулиці Незалежності з автодорогою сполученням «Бахмут - Іванград».

Отже помилковість зазначеного в протоколі місця дорожньо-транспортної пригоди та в обвинувальному акті місця скоєння ДТП була очевидною для сторони захисту із самого початку як внаслідок безпосередньої участі обвинуваченого в події, яку він ніколи не заперечував, так і з доказів, якими сторона обвинувачення обґрунтовувала свою позицію. Матеріали справи не дають підстав вважати, що вказана помилка якимось чином завадила стороні захисту ефективно захищатися від обвинувачення. Також не можна сказати, що характер і обсяг обвинувачення суттєвим чином залежить від назви місця, де сталася дорожньо-транспортна подія.

З цих міркувань суд відхиляє цей довід сторони захисту і вважає неправильно зазначену назву автодороги в протоколі місця дорожньо-транспортної пригоди та в обвинувальному акті технічною помилкою, що не вплинула ні на правову кваліфікацію події, ні на можливості здійснювати ефективний захист від обвинувачення, а, відповідно, не може вважатися істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в значенні статті 412 КПК.

Аналогічна правова позиція викладена і у Постанові Верховного Суду від 08 грудня 2020 року у справі № 278/1306/17.

Стороною захисту під час досудового розслідування, не подавалися докази, і, в тому числі не ініціювалося їх отримання, у спосіб та у порядку передбаченому КПК України, які б спростовували або ставили під розумний сумнів докази обвинувачення.

З огляду на вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Зокрема, судом враховано, що ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, одружений, перебуває на пенсії, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 112-119).

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, також відсутні.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому судом враховується висновок органу пробації про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк, викладений у досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, відповідно до якого ризик вчинення повторного правопорушення оцінюється як низький, тож, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб) (а.с. 57-59).

Виходячи з обставин справи та враховуючи принцип верховенства права, практику Європейського суду з прав людини, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1 , відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують йому покарання, поведінки обвинуваченого до, під час та після скоєння кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому частиною 1 статті 286 КК України в редакції, що діяла на час вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням вимог ст. 65 КК України, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 1 ст. 126 КК України, судові витрати за проведення судової транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи № 4161-4162 від 12 червня 2020 року в сумі 3 595,70 грн та за проведення судової автотехнічної експертизи № 5675 від 24 липня 2020 року в сумі 2 615,00 грн слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави (а.с. 91, 105).

Цивільний позов прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут» на суму 25 749,87 грн у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від даного кримінального правопорушення підлягає задоволенню в повному обсязі та стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 , так як його вина у вчиненні ним злочину і завданні його діями тілесних ушкоджень потерпілому доведена у судовому засіданні, а сума витрат за лікування потерпілого у травматологічному відділенні підтверджується наданою КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут» довідкою № 4772 від 30 липня 2020 року, згідно якої вартість бюджетних витрат на лікування за один день у листопаді 2019 року складає 1 187,85 грн, в грудні 2019 року - 1 322,02 грн, тож за період з 16 листопада 2019 року до 06 грудня 2019 року сума склала 25 749,87 грн.

Щодо вимог потерпілого ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1 судом встановлено наступне.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України).

Вказана позиція є аналогічною і у вирішенні інших справ Європейського суду: рішення від 15 жовтня 2009 року у справі Антипенко проти Російської Федерації, рішення у справі від 14 лютого 2008 року Пшеничний проти Російської Федерації.

Судом об`єктивно встановлено, що потерпілому внаслідок протиправних дій обвинуваченого були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, що потягло необхідність лікування і реабілітації та отримання у зв`язку з цим душевних страждань, що порушило його нормальний життєвий ритм. Крім того, суд ураховує вік потерпілого та погіршення його емоційного стану через погіршення стану фізичного здоров`я внаслідок отриманих травм. Зазначені обставини в їх сукупності свідчать про заподіяння потерпілому з вини обвинуваченого моральної шкоди.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що внаслідок вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у фізичному болі та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної події, що потребувало в подальшому від нього додаткових зусиль для організації свого життя, при цьому суд приймає до уваги і той факт, що дорожньо-транспортна подія сталася і результаті порушення потерпілим Правил дорожнього руху України, тож, з урахуванням засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000 гривень, яка визначена з урахуванням всіх обставин справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення цивільного позову потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції, що діяла станом на 16 листопада 2019 року) і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні складає 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень у дохід держави без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази, а саме:

-автомобіль марки «ЗАЗ-DAEWOO T-13110», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на штраф майданчику, розташованому на території двору адміністративної будівлі № 2 Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області по 2-му провулку Садовому, буд. 1 в м. Бахмут Донецької області - повернути законному володільцю ОСОБА_1 ;

-велосипед марки «Салют», який зберігається на штраф майданчику, розташованому на території двору адміністративної будівлі № 2 Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області по 2-му провулку Садовому, буд. 1 в м. Бахмут Донецької області - повернути законному володільцю ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати по справі за проведення судової транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи № 4161-4162 від 12 червня 2020 року у сумі 3 595 (три тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 70 копійок та за проведення судової автотехнічної експертизи № 5675 від 24 липня 2020 року у сумі 2 615 (дві тисячі шістсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок.

Цивільний позов прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут» про стягнення витрат за лікування потерпілого у кримінальному провадженні задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут» (р/р UA288201720344370012000034854 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 01990217) витрати за лікування потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на загальну суму 25 749 (двадцять п`ять тисяч сімсот сорок дев`ять) гривень 87 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в сумі 60 000 гривень - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.С. Конопленко