Ухвала суду № 96182171, 12.04.2021, Славутицький міський суд Київської області

У Х В А Л А

Справа №377/527/20

Провадження №2-п/377/2/21

12 квітня 2021 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання –Щуковської А.М., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 377/527/20, провадження № 2/377/280/20 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У с т а н о в и в:

Заочним рішенням Славутицького міського суду Київської області від 30 листопада 2020 року, ухваленому у справі № 377/527/20, П № 2/377/280/20 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.07.2018 року в сумі 25 247 гривень 32 копійки, яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 18570,24 гривень та заборгованості за простроченими відсотками в сумі 6677,08 гривень і судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2102 гривні.

24 лютого 2021 року ОСОБА_1 до суду подано заяву про перегляд заочного рішення у справі, в якій заявник просив скасувати заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 30.11.2020 року в цивільній справі № 377/527/20, П № 2/377/280/20 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Заява обґрунтована тим, що заочне рішення суду ним було отримано 04 лютого 2021 року, він не мав можливості з`явитися до суду у зв`язку з обмеженнями, встановленими КМУ з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та прийняти участь у судовому розгляді даної справи, надати суду відзив на позовну заяву позивача та докази, якими заперечує повністю проти позовних вимог позивача. Докази, які надані позивачем на обґрунтування стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 31.07.2018 року не підтверджують укладення будь-якого кредитного договору між ним та позивачем, оскільки є неналежними та недопустимими доказами у відповідності до ст. ст. 77-79 ЦПК України. В заяві б/н від 31.07.2018 року не зазначений виданий розмір кредитного ліміту, ні процентна ставка, ні строк надання банківських послуг, на номер картки, ні будь-які інші умови надання банківських послуг, про які йдеться у ній. Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, що додані позивачем до позовної заяви, не містять підпису відповідача. При цьому позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов`язання зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту. Зазначена правова позиція міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17), Верховного Суду від 14 грудня 2014 року (справа № 6-2462цс16), від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16). У позовній заяві позивач стверджував, що всі умови надання відповідачу банківських послуг, якими обґрунтовуються позовні вимоги, містяться у Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», однак вказані Тарифи не підписані ні позивачем, ні відповідачем, і не ідентифіковані, як частина укладеного договору про надання банківських послуг. Позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо самого виду договору (кредитний або будь-який інший), а також щодо інших умов, викладених в Умовах та Правилах надання банківських послуг, не доведено факту надання кредиту на підставі заяви б/н від 31.07.2018 року, вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором є безпідставними і задоволені бути не можуть. Розрахунок заборгованості, доданий позивачем до позовної заяви, не містить даних про вид договору, реквізитів розрахункових рахунків чи виду та номеру платіжної картки, на якому (якій) виникла заборгованість. Крім того, розрахунок не містить даних щодо посадових осіб, якими він сформований та не скріплений печаткою банку, а відтак не може бути належним та допустимим доказом у справі. Необхідною умовою такого правочину як надання кредитних коштів є укладення кредитного договору. Однак, у матеріалах справи відсутній цей договір, натомість наявна анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, що свідчить про те, що між сторонами не було укладено безпосередньо договору кредиту без номера, як вказує позивач в позовній заяві. Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором без номера є безпідставними, за його відсутності як такого. Вказана правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17 та в Ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2015 року (справа № 6-32662ск15), від 25 січня 2017 року (справа № 666/5737/15-ц).

29 березня 2021 року на адресу суду від представника позивача за довіреністю надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якому представник позивача просила відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що для скасування заочного рішення суду потрібно не лише поважність причин неявки відповідача, а й додатково і поважність причин неповідомлення суду про неможливість з`явитись в судове засідання. Виходячи з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, від нього не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи. Позивачем надана до суду копія анкети-заяви, з якої вбачається, що відповідач висловив згоду на укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчив, що згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. З матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідачу було надано кредитку «Універсальна» та встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3,5 % (42,0 % на рік), вказано розміри комісій та штрафів, тобто сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Приймаючи до уваги те, що за ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, а також, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є недопустимими доказами. Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг. Підпису клієнта у примірнику Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку бути не може, оскільки сторони заключили договір про надання банківських послуг у формі договору приєднання, особливістю якого є викладення умов в стандартних формулярах (Умовах та Правилах), а укладення такого договору здійснюється лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. До суду надано виписку з карткового рахунку, що має статус первинного документу, де чітко прослідковується, що відповідачу був встановлений кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, частково погашав заборгованість за договором, а отже й отримав картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій неможливе без наявності платіжної картки. Користуючись кредитними коштами відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Оскільки банк надав кошти відповідачу шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком та відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. 31.07.2018 року відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, власноручним підписом клієнт підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що надані виходячи з обраних ним умов кредитування. Крім того, відповідач погодився із запропонованими тарифами, оскільки здійснював часткове погашення заборгованості. З матеріалів справи не вбачається, що відповідачем доведено відсутність заборгованості, та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, що додані до позовної заяви, є належними та допустимими доказами по справі.

Заявник в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. До канцелярії суду від представника заявника за довіреністю надійшла заява про розгляд заяви про перегляд заочного рішення за його відсутності та відсутності заявника, заяву про перегляд заочного рішення підтримав та просив задовольнити.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення у справі, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 вересня 2020 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою судді від 11 вересня 2020 року після виконання вимог, передбачених ч. 6 ст. 187 ЦПК України, було відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 07 жовтня 2020 року. Ухвалою суду від 07 жовтня 2020 року судовий розгляд справи було відкладено на 30 жовтня 2020 року на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України. 30 жовтня 2020 року справа була знята з розгляду та призначено судове засідання на 30 листопада 2020 року. Відповідач про дату, час і місце судових засідань під час судового розгляду повідомлявся неодноразово судовими повістками за зареєстрованим місцем проживання, які були направлені рекомендованими листами, 17.09.2020 року, 12.10.2020 року, 16.11.2020 року. Суд за згодою позивача в особі представника ухвалив заочне рішення у справі на підставі наявних доказів у справі. Копію заочного рішення, направленого рекомендованим листом 02 грудня 2020 року, ОСОБА_1 отримав 04.02.2021 року. На підтвердження поважності причин неявки в судові засідання та неповідомлення ним про причини неявки, ОСОБА_2 зазначив, що у зв`язку з обмеженнями, встановленими карантином, впровадженими Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), він не мав можливості з`явитися до суду та прийняти участь у судовому розгляді даної справи, надати суду відзив на позовну заяву та докази, якими заперечує проти позовних вимог позивача.

Згідно з п.1 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», в редакції чинній на дату винесення заочного рішення, з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на всій території України, в тому числі і Київської області, установлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Вказані обставини свідчать про те, що відповідач не з`явився в судові засідання та не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається у заяві, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що є всі підстави, передбачені ч. 1 ст. 288 ЦПК України, для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в спрощеному позовному провадженні.

За таких обставин заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 377/527/20, провадження № 2/377/280/20 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, необхідно задовольнити та скасувати заочне рішення суду від 30 листопада 2020 року у даній справі, призначивши справу до розгляду в спрощеному позовному провадженні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 280-288 ЦПК України, -

У х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 377/527/20, провадження № 2/377/280/20 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 30 листопада 2020 року за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, скасувати.

Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Призначити судове засідання у справі на 12 травня 2021 року о 10 годині 00 хвилин.

У судове засідання викликати представника позивача, відповідача.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвала підписана 12 квітня 2021 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька