Рішення № 96181435, 12.04.2021, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1326/20

Номер провадження 2/341/175/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року місто Галич

Галицький районний суд у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «Приватбанк» (далі - Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 107244,31 грн. за кредитним договором № б/н від 27.11.2008 та сплачений судовий збір у розмірі 2102,0.

Позовна заява обгрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за договором про надання банківських послуг від 27.11.2008 № б/н, у зв`язку з чим у нього виникла загальна заборгованість на суму 107244,31грн.

Ухвалою від 03.09.2020 відкрито провадження у справі і справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Запропоновано відповідачу, у випадку заперечення проти позову, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду подати до суду відзив на позов, копію якого разом із доданими до нього документами надіслати позивачу.

Ухвалою суду від 10.02.2021 справу прийнято до свого провадження новим складом суду і призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.03.2021. Учасники справи у судове засідання не прибули. Заяв чи клопотань до суду не подали. Справу було відкладено на 12.04.2021.

Позивач у позовній заяві не заперечував проти розгляду справи без його представника.

Проте, своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористалася, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилала.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ухвала суду про відкриття провадження від 03.09.2020 разом з позовною заявою і додатками надсилалась на офіційно зареєстровану адресу відповідача, проте повернулась не врученою з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач вважається таким, який отримав судову повістку, ухвалу про відкриття провадження і копії позовної заяви з додатками.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав. Жодних клопотань не подав. Ходом розгляду справи не цікавився.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З огляду на викладені обставини та строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи та ухвалення рішення без участі сторін.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Між сторонами укладено договір про надання банківських послуг від 27.11.2008 № б/н, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а. с. 24). Вказана заява містить умови нарахування відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 2,5 % на місяць із розрахунку 360 днів у році.

Водночас, до матеріалів позовної заяви Банк додав копію довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» GOLD light (а. с. 25), яку власноруч підписав ОСОБА_1 27.11.2008 Згідно з даними вказаної довідки установлено пеню не менше 50 грн на місяць за наявності прострочення зі сплати кредиту чи відсотків.

Відповідно до наданої довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (а. с. 22), з 19.08.2015 відповідачу зменшено кредитний ліміт до 5700,0 грн.

Позивач зазначає, що у зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 30.06.2020 має загальну заборгованість 107244,31 грн, яка складається з: 5675,80 грн - заборгованість за тілом кредиту, 98968,51 грн - заборгованість за відсотками, 2600,0 грн - пеня.

Отже, Банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 107244,31 грн станом на 30.06.2020 та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5675,80 грн суд виходить з такого.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з приписами статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з даними наданої Банком виписки по рахунку ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 (а. с. 14-21), відповідачу установлено кредитний ліміт з 19.08.2015 відповідачу зменшено кредитний ліміт до 5700,0 грн. З цього часу ОСОБА_1 фактично кошти банку не використовував, а заборгованість постійно зростала за рахунок нарахування відсотків та пені.

Таким чином, максимальна сума, яку позичальник міг фактично отримати (використати) за рахунок коштів Банку не могла перевищувати 5700,0 грн. Вказане, своєю чергою, доводить обґрунтованість доводів Банку про те, що заборгованість відповідача саме за тілом кредиту становить 5675,80 грн, оскільки останній навіть теоретично не міг використати (отримати) коштів на суму більше, ніж кредитний ліміт, тобто 5700,0 грн.

При цьому, з наданих Банком розрахунків заборгованості відповідача станом на 30.06.2020 (а. с. 9-13) убачається, що позивач, розрахував заборгованість позичальника за відсотками у розмірі 98968,51 грн з розрахунку ставки (переважно) 42% на рік, починаючи з квітня 2015 року, що відповідає ставці 3,5 % на місяць. При цьому, під час укладення договору сторонами була погоджена ставка 2,5 % на місяць.

Таким чином, суд установив, що з моменту підписання договору у 2008 році Банк періодично змінював умови нарахування відсотків, зокрема з квітня 2015 установив їх на рівні 3,5 % на місяць.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).

У заяві зазначена базова процентна ставка за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на залишок заборгованості.

Банк, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, просив у тому числі, крім тіла кредиту (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів банку та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua, як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку розумів відповідач і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірі і порядку нарахування.

При цьому, у позовній заяві Банк жодним чином не обґрунтовує заявлену до стягнення суму відсотків у розмірі 98968,51 грн. Посилається лише на Умови та Правила надання батьківських послуг в ПриватБанку. Тоді як з наданого розрахунку заборгованості вбачається періодична зміна відсоткової ставки Банком.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (2008 рік) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (червень 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. При цьому, суд установив зміну відсоткової ставки Банком в односторонньому порядку.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг у ПриватБанку, наданий Банком витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Водночас, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані Банком Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в довідці про умови кредитування, яка безпосередньо підписана позичальником і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 провадження № 14-131цс19).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, наявні правові підстави для стягнення з відповідача суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 5675,80 грн.

Своєю чергою, вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості за відсотками, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги у цій частині у зв`язку з недоведеністю та необґрунтованістю наявності такої заборгованості у розмірі 98968,51 грн, виходячи з погодженої сторонами ставки 2,5 % на місяць, оскільки Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору, а Банк в односторонньому порядку з 2008 року неодноразово змінював процентну ставку.

Зважаючи на приписи статей 12, 13, 81 ЦПК України, суд не зобов`язаний самостійно вираховувати обґрунтовану (реальну) заборгованість відповідача зі сплати відсотків з розрахунку 2,5 % намісять, зокрема, враховуючи, що з 2008 року сума кредитного ліміту також неодноразово змінювалась Банком.

Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Стосовно заявленої до стягнення суми пені у розмірі 2600,0 грн, то виходячи з погоджених сторонами умов щодо нарахування такої у розмірі не менше 50 грн на місяць та наявності у відповідача заборгованості більше 52 місяців (2600,0 / 50), суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у цій частині.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, зокрема в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 5675,80 грн та пені у розмірі 2600,0. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь Банку підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 162,27 грн (8275,8/107244,31*100=7,72 %, 2102,0*7,72 %=162,27).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 43, 76-81, 89, 95, 128, 141, 178, 229, 247, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХ В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5675 гривень 80 копійок та понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 162 гривень 27 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.

Позивач: АТ КБ «Приватбанк», (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570);

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ІПН: НОМЕР_1 ).

СуддяМ. Р. Мергель