Рішення № 96180973, 03.03.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5041/18

Категорія 67

2/295/1205/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді Перекупка І.Г., при секретарі Наральник Н.О., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди та супроводу батька, -

В С Т А Н О В И В:

До Богунського районного суду м. Житомира звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди та супроводу батька. В обгрунтування позовних вимог вказала, що вона, ОСОБА_1 , є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З батьком доньки, ОСОБА_2 , вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі але за їх спільною заявою, поданою до органу реєстрації, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України, ОСОБА_2 визнав себе батьком ОСОБА_3 , про що свідчить запис у Свідоцтві про народження. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 20.04.2016 р. стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі 1000 (одна тисяча) гривень щомісячно, починаючи з 25 січня 2016 р. і до досягнення дочкою повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина проживає разом з нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_4 , коли він знаходиться на території України, що підтверджується довідкою виданою ТОВ «Комфорт «Плюс» № 30 від 24 квітня 2018 р. Вона самостійно несе всі витрати по утриманню доньки, при цьому неодноразово в усній формі зверталась до відповідача з проханням прийняти додаткову участь в утриманні їх спільної доньки ОСОБА_3 , так як 1000 грн. сплачуваних ним по рішенню суду аліментів не вистачає для задоволення всіх потреб дитини, однак її звернення залишені відповідачем без задоволення.

У Федеративній Республіці Німеччина в даний час проживає її колишній чоловік, ОСОБА_4 разом з дітьми та батьками. Вона з ним, ОСОБА_4 та його родиною залишилися у гарних стосунках. ОСОБА_4 постійно приїжджає відвідати її з донькою на Україну та запрошує постійно їх з донькою відпочити та оздоровитися у Німеччині.

Вона неодноразово зверталась до відповідача з проханням надати дозвіл на тимчасовий виїзд доньки ОСОБА_3 до ФРН , Єгипту, Турції з метою відпочинку та оздоровлення, але отримала категоричну відмову.

Окрім того, протягом останніх 17 років відповідач офіційно їздить на сезонну роботу до Австрійської Республіки до фірми Gartnerei Jager (Bundesstra?e 2 6065 Thaur, 43 5223 57880, gaertnerei-jaeger.at) де перебуває безперервно кожні 6 місяців на рік. Час перебування відповідача за кордоном щороку припадає на весняно - літній період, саме той час коли дитині необхідно виїжджати на оздоровлення та відпочинок. Саме така ситуація і стала підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

06 червня 2018 р. Богунським районним судом м. Житомира було винесено заочне рішення згідно якого позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені а саме: «…надати дозвіл на виїзд малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України до будь-яких країн близького та дальнього зарубіжжя у супроводі матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 без згоди та супроводу батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 …». (а. с. 57-58).

20.01.2020 р. від відповідача по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди та супроводу батька, ОСОБА_8 надійшла заява про скасування заочного рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 червня 2018 р. (а. с. 63-65).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 04.06.2020 р., на підставі клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_9 було направлено запит до Державної прикордонної служби про витребування з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної служби України про перетин державного кордону громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за період з 01.03.2015 р. по 27.04.2020 р. з зазначенням даних про те, через який пункт пропуску здійснювався перетин кордону, на якому транспортному засобі (марка автомобіля державний номерний знак) та яка мета поїздки зазначалася ним при перетині державного кордону України. (а. с. 110-116).

Зі змісту інформації Державної Прикордонної служби України від 24.06.2020 року ОСОБА_8 дійсно пересікав кордон України протягом з 26.06.215 р. по 01.03.2020 р. сімнадцять разів. (а. с. 121).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 25.11.2020 р. заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 червня 2018 р. було скасоване та призначено до слухання 28.11.2021 р. на 10.00 год.

28.11.2021 р. засідання не відбулося у зв`язку з заявою відповідача ОСОБА_2 про відкладення слухання у зв`язку з його хворобою. (а. с. 155.)

03.03.2021 р. у судовому засіданні сторони погодилися на задоволені позовних умов на наступних умовах: «…надати дозвіл на виїзд малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом червня, липня 2021 р. за межі України до Німеччини у супроводі матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Серпень, вересень, жовтень 2021 р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повинна перебувати на території України. Грудень 2021 р. січень 2022 р. на території Німеччини у супроводі супроводі матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та у лютому 2022 р. перебувати на території України.

З пояснень третьої особи органу опіки та піклування виконкому Житомирської міської ради свідчить, що «…діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлений певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків, а тому вважаємо, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Житомирської міської ради, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди та супроводу батька підлягають задоволенню…» (а. с. 46-47).

Відповідно до ч. 1 ст. З Конвенції про права дитини при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися в першу чергу максимальним забезпеченням інтересів дітей.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57, виїзд з України громадян, які не досягай 16 - річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску або без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, зокрема, у разі пред`явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16 - річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Відповідно до положень п. 2 статті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон.

За змістом статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно положень статті 16 Закону України « Про охорону дитинства» дитина, батьки якої проживають у різних державах, має право на регулярні особисті стосунки і прямі контакти з обома батьками. Дитина та її батьки для возз`єднання сім`ї мають право на вільний в`їзд в Україну та виїзд з України у порядку, встановленому законом.

Згідно статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно приписів статті 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Суд вважає, що доводи, наведені позивачкою є незаперечними, та такими, що надають підстави робити висновок про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на викладене, відповідно до статей 153,154 Сімейного кодексу України, враховуючи приписи статей 11, 16 Закону України « Про охорону дитинства», статі 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та керуючись ст. ст. 10, 76-81, 133, 265, 284, 3554 ЦПК України,cуд, -

В И Р І Ш И В:

Вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди та супроводу батька, задовольнити частково.

Надати дозвіл на виїзд малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом червня, липня 2021 р. за межі України до Німеччини у супроводі матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Серпень, вересень, жовтень 2021 р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повинна перебувати на території України. Грудень 2021 р., січень 2022 р. може перебувати на території Німеччини у супроводі матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та у лютому 2022 р. перебувати на території України.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 суму сплаченого нею судового збору в сумі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка