Рішення № 96176976, 08.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року справа № 580/818/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, оформлене протоколом від 19.08.2020 № 231550001179 та листом від 28.08.2020 № 2300-0302-8/42576 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 в пільговий стаж за списком № 1 період роботи електрослюсарем підземним: на шахті "Кіровська" в/о (виробниче об`єднання) "Донецькуголь" з 09.09.1989 по 31.12.1999 (стаж роботи на шахті складає 10 років 3 місяці 23 дні); на "Шахті 17-17 бис" з 01.01.2000 по 31.12.2000 (стаж роботи на шахті складає 1 рік);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 10 серпня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що незарахування відповідачем стажу на пільгових умовах є протиправним, оскільки наявний трудовий стаж позивача повний робочий день під землею на посадах, які відносяться до Списку № 1, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом, а відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Крім того, позивач зазначає про безпідставність посилання відповідача як на одну з підстав відмови у призначенні пенсії на не проведення атестації робочих місць, адже особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки вказані в даній ухвалі.

03 березня 2021 року позивач подав до суду клопотання про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26 березня 2021 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що до страхового стажу не зараховані пільгові періоди роботи позивача за Списком №1 по довідках, наданих позивачем, оскільки організації вказані в даних довідках розташовані в місті Донецьк. Дане місто відноситься до затвердженого переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження згідно розпорядження Кабінету міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" і підтвердити та зарахувати пільговий стаж не дається можливим.

Окрім того, відповідач наголошує, що позивач не звертався до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про підтвердження стажу роботи. Відповідно позивач не вжив всіх заходів щодо належної підготовки документів перед подачею заяви щодо призначення пенсії.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що позивач звернувся до Головного управління із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах як особі, яка працювала на роботах з особливою шкідливістю і особливо важкими умовами праці за Списком № 1.

Листом № 2300-0302-8/42576 від 28.08.2020 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку пільговий стаж за Списком № 1 становить 6 місяців.

До страхового стажу не зараховані пільгові періоди роботи позивача за Списком № 1 по довідках, наданих позивачем, оскільки організації вказані в даних довідках розташовані в місті Донецьк. Дане місто відноситься до затвердженого переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження згідно розпорядження Кабінету міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" і підтвердити та зарахувати пільговий стаж не дається можливим.

Отже, у зв`язку з відсутністю стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, прийнято рішення (протокол № 231550001179 від 19.08.2020) про відмову позивачеві у призначенні пенсії за віком по Списку № 1 на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

24 вересня 2020 року позивач повторно звернувся із аналогічною заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, 23 жовтня 2020 року відповідач листом №27692-25676/Ц-03/8-2800/20 повідомив ОСОБА_1 , що 10.08.2020 позивач уже звертався до Головного управління щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Окрім того, відповідач зазначив, за інформацією згідно даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, пільговий стаж за Списком № 1 складає 6 місяців, а тому підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відсутні.

Таку відмову позивач вважає протиправною, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду.

Під час вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

У відповідності до частини першої статті 13 Закону № 1058 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

У відповідності до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - закон № 1788-XII) особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 цього ж Закону України, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону України, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637) у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У подальшому, Список № 1 доповнено позицією 22.1-1 г, якою передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах працівників, зайнятих повних робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджений Міністерством надзвичайних ситуацій за погодженням з Міністерством праці та Міністерством охорони здоров`я (постанова KM України № 173 від 24.02.2010). Постанова передбачає, що визначеним цією постановою працівникам призначається пенсія за віком на пільгових умовах починаючи з 01 січня 2010 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Отже обов`язок проведення атестації робочих місць за умовами праці виник після 21.08.1992.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.

Згідно пункту 4 Порядку та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Крім того, пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення (перерахунок) пенсії, зокрема додається довідка про періоди роботи в зоні відчуження за формою ф. № 122.

Згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 09.09.1989 ОСОБА_1 09 вересня 1989 року прийнятий на роботу учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею на шахту Кировська. 26.10.1990 переведений електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею, а з 19.09.1991 переведений електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею. Звільнений 31.12.2000 на підставі ч. 1 ст. 40 КзПП України. З 01.01.2000 по 30.06.2001 ОСОБА_1 працював на Шахті № 17-17 «бис» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею.

Згідно наказу шахти "Кировська" № 321 к від 22.10.1990 ОСОБА_1 переведено на посаду електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею.

Згідно наказу шахти "Кировська" № 284к від 16.09.1991 ОСОБА_1 переведено на посаду електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею.

Згідно наказу шахти "Кировська" № 267к від 31.12.1999 ОСОБА_1 звільнено у зв`язку із ліквідацією шахти "Кировська".

Факт пільгового стажу підтверджується також: довідкою архівного відділу ТОВ "КРОК" № 301 від 18.08.2014; довідкою архівного відділу ТОВ "КРОК" № 302 від 18.08.2014 (інформація про заробітну плату ОСОБА_1 з 1989 по 1994 роки); довідкою архівного відділу ТОВ "КРОК" № 303 від 18.08.2014 (інформація про заробітну плату ОСОБА_1 з 1995 по 1999 роки); довідкою архівного відділу ТОВ "КРОК" № 304 від 18.08.2014 (інформація про кількість спусків-підйомів ОСОБА_1 з 1989 по 1995 роки); довідкою архівного відділу ТОВ "КРОК" № 305 від 18.08.2014 (інформація про кількість спусків-підйомів ОСОБА_1 з 1996 по 1999 роки); довідкою ОП "ВОК ЛШ ім. М.Горького" від 02.04.2020 № 120; довідкою ОП "ВОК ЛШ ім. М.Горького" від 02.04.2020 № 142 (інформація про роботу на Шахті 17-17 "бис" з 01.01.2000 по 30.06.2001); довідкою ОП "ВОК ЛШ ім. М.Горького" від 02.04.2020 № 162 (інформація про заробітну плату ОСОБА_1 на Шахті 17-17 "бис" з 01.01.2000 по 30.06.2001); особистою карткою ОСОБА_1 № 343.

Таким чином, з 09.09.1989 по 30.06.2001 ОСОБА_1 працював на підземних роботах з повним робочим днем, але ГУ ПФУ в Черкаській області зарахувало лише пільговий стаж з 01.01.2001 по 30.06.2001, та не зарахувало пільговий стаж роботи з 09.09.1989 по 31.12.2000.

Щодо посилання відповідача на непроведення атестації робочих місць позивача у період його праці на вказаних підприємствах, як на підставу відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 та № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442 не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII "Про охорону праці" працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобовязаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

На підставі аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту "а" статті 13 Закону № 1788-XII - "за результатами атестації робочих місць" як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Отже, суд зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 03 лютого 2021 року у справа № 750/4692/17.

Щодо посилання відповідача, що м. Донецьк відноситься до затвердженого переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, то суд зазначає наступне.

Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були сформовані до проведення антитерористичної операції і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відмови в зарахуванні спірних періодів роботи позивача, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами.

У зв`язку з тим, що трудова книжка позивача є належним чином оформленою, містить всі необхідні записи, в сукупності з наявними довідками, суд дійшов висновку про неправомірність відмови відповідача у призначені пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

При цьому відповідно до пункту 1 частини 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини 1 статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Таким чином, суд зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу, тобто перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у пільгових довідках відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (зі змінами та доповненнями) місто м. Донецьк - включене до переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а тому відповідачем зроблено висновок, що через неможливість проведення перевірки первинної документації, на підставі якої ці довідки видані, пільговий характер роботи не підтверджено.

За приписами частинами 1 та 2 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

За приписами частиною 2 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, відповідно до наведених норм закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Трудовий стаж ОСОБА_1 набув у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснюють господарську діяльність, перебували під контролем української влади.

Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були сформовані до проведення антитерористичної операції і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відмови в зарахуванні спірних періодів роботи позивача, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами.

Позовна вимога про нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 10 серпня 2020 року є передчасною, оскільки заявлена на майбутнє.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, то всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Відповідно до ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно із частиною 2 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд стягує з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 грн та здійснює розподіл судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, оформлене протоколом від 19.08.2020 № 231550001179 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 в пільговий стаж за Списком № 1 період роботи електрослюсарем підземним: на шахті "Кіровська" в/о (виробниче об`єднання) "Донецькуголь" з 09.09.1989 по 31.12.1999 (стаж роботи на шахті складає 10 років 3 місяці 23 дні); на "Шахті 17-17 бис" з 01.01.2000 по 31.12.2000 (стаж роботи на шахті складає 1 рік).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Черкаської області прийняти рішення про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп на користь Державного бюджету України: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566, банк отримувача Казначейство України, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA528999980313131206084023759, код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу: 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 08.04.2021.

Суддя В.О. Гаврилюк