Рішення № 96176943, 12.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року справа № 580/1459/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Паламаря П.Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (18005, м. Черкаси, бул. Шевченка, 307 далі - позивач) до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, м. Київ, пр. Музейний, 2Д, далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 11.03.2021 ВП №63705513.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем перевищено надані законом державному виконавцю повноваження, оскільки рішення Черкаського окружного адміністративного суду №580/1187/20 від 02.11.2020 про повернення грошових коштів, виділених на житлову субсидію ОСОБА_1 , на особові рахунки надавачів послуг за період з 01 грудня 2014 року до 30 квітня 2019 року виконати неможливо з поважних причин в наслідок відсутності механізму відшкодування, а тому виконавче провадження підлягає закриттю. З даних підстав, позивач вважає, що і перерахування на депозитний рахунок відділу Центрального міжрегіонального управління юстиції у Черкаській області (м.Київ) виконавчого збору у сумі 20 000грн. та штрафу в розмірі 5100грн. також є протиправним. Вказує, що частково рішення суду виконане у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.

Представник відповідача, в термін встановлений судом не надав відзив на позов про причини ненадання суду не повідомив.

В судове засіданні сторони не з`явилися.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив розгляд заяви здійснювати у письмовому провадженні у зв`язку з неприбуттям учасників у судове засідання та відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювати фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.

З ЄДРСР судом встановлено, що 10.07.2020 рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/1187/20, яке набрало законної сили 16.10.2020, зокрема зобов`язано Департамент соціальної політики Черкаської міської ради повернути грошові кошти, виділені на житлову субсидію ОСОБА_1 , на особові рахунки надавачів послуг за період з 01 грудня 2014 року до 30 квітня 2019 року.

При чому з автоматизованої системи виконавчих проваджень судом з`ясовано, що у провадженні відповідача перебуває на виконанні виконавче провадження №63705513 щодо примусового виконання виконавчого листа від 02.11.2020 №580/1187/20, виданого Черкаським окружним адміністративним судом про зобов`язання позивача у цій справі повернути грошові кошти, виділені на житлову субсидію ОСОБА_1 , на особові рахунки надавачів послуг за період з 01 грудня 2014 року до 30 квітня 2019 року.

Виконавче провадження відкрите згідно з постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. від 23.11.2020 після набрання 16.10.2020 законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 в справі №580/1187/20.

23.11.2020 відповідач виніс постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у вказаному виконавчому провадженні на загальну суму 20000грн.

21.01.2021 відповідач виніс постанову, якою на позивача, як боржника у виконавчому провадженні, накладено штраф в сумі 5100,00грн. за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця.

З ЄДРСР судом встановлено, що 25.02.2021 рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/355/21, яке не набрало законної сили, відмовлено повністю у задоволенні позовної заяви Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправною і скасування постанови від 21.01.2021 ВП №63705513 про накладення штрафу.

11.03.2021 за вих №2289 державним виконавцем винесено вимогу щодо негайного виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду №580/1187/20 та негайне перерахування на депозитний рахунок відділу Центрального міжрегіонального управління юстиції у Черкаській області (м.Київ) виконавчого збору у сумі 20 000 грн. і штраф в розмірі 5100 грн.

18.03.2021 за вих №1686/28-5/01-10 позивачем направлено лист про неможливість виконання рішення суду.

Не погоджуючись з винесеною вимогою, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, п. 1 ч. 2 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII).

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII).

Отже, вимога державного виконавця адресована боржнику - Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду №580/1187/20 та постанов про стягнення виконавчого збору у сумі 20 000 грн. і штраф в розмірі 5100 грн. узгоджується з вимогами Закону.

Крім того, суд звернув увагу, що постанови державного виконавця від 23.11.2020 про стягнення виконавчого збору на суму 20000грн., а також 21.01.2021 про накладення штрафу в сумі 5100,00грн. не скасовані.

Крім того, вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону №1404-VIII).

Частина 4 статті 19 Закону №1404-VIII визначає, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Боржник зобов`язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.(п. 6 ч. 5 ст. 19 Закону №1404-VIII).

Згідно аналізу положень Закону №1404-VIII, державним виконавцем вчинено передбачені дії щодо примусового виконання рішення суду.

Суд зазначає, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, а тому, суд вважає, що жодним чином в даній частині не порушено права боржника.

Згідно ч. 1, 2 ст. 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону №1404-VIII, за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Стаття 75 Закону №1404-VIII визначає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Як зазначає позивач до часу отримання постанови державного виконавця від 23.11.2020 про відкриття виконавчого провадження частково виконав судове рішення за період з 01.02.2019 до 30.04.2019 в розмірі 3521,47грн. Вказані кошти нараховані в листопаді 2020 року та виплачені під час фінансування субсидії за листопад 2020 року на рахунок відкритий в ПАТ КБ "ПриватБанк".

Однак, докази виконання судового рішення в частині повернення грошових коштів за період з 01.12.2014 до 31.01.2019, тобто саме повного його виконання відсутні.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюється виключно законами. Такими законами є Закон України про Державний бюджет на поточний рік, Бюджетний кодекс України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії; виплати громадянам частини невикористаної субсидії для відшкодування витрат на оплату природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), послуг з електропостачання для індивідуального опалення регулювався постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1101 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги" визнано такою, що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256. Установлено, що невикористані залишки коштів за надані житлові субсидії та пільги на оплату житлово-комунальних послуг, що утворилися на кінець бюджетного періоду 2019 року на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих в органах Казначейства, суб`єкти господарювання перераховують в останній робочий день такого періоду на поточні рахунки, відкриті в банківських установах на їх ім`я. Затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 №656 затверджено Порядок використання у 2020 році коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі", для погашення заборгованості за надані не у грошовій формі пільги та житлові субсидії населенню (далі - Порядок №656).

Відповідно до п.1 Порядку №656 він визначає механізм використання у 2020 році коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі" (далі - бюджетні кошти), для погашення заборгованості за надані не у грошовій формі пільги та житлові субсидії населенню.

Згідно з п.2 Порядку №656 бюджетні кошти спрямовуються на погашення кредиторської заборгованості за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів) та вивезення рідких нечистот, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами (далі - кредиторська заборгованість), що виникла станом на 1 січня 2020 року.

Відповідно до п.3 Порядку №656 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем є Мінсоцполітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Пунктом четвертим Порядку №656 визначено, що погашенню за рахунок бюджетних коштів підлягає кредиторська заборгованість, що виникла станом на 1 січня 2020 р., яка відображена органами Казначейства у річній бюджетній звітності про виконання місцевих бюджетів за формою № 7 мб "Звіт про бюджетну заборгованість", затвердженій наказом Мінфіну від 17 січня 2018 р. № 12.

Згідно з п.5 Порядку №656 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення оновлюють акти звіряння розрахунків за надані пільги та житлові субсидії на оплату житлово-комунальних послуг з виконавцями послуг і звіряють їх із даними органів Казначейства щодо відповідності обсягам кредиторської заборгованості, відображеної у звіті, зазначеному у пункті 4 цього Порядку.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення формують і подають до 1 вересня регіональним органам соціального захисту населення заявки щодо потреби в коштах для погашення кредиторської заборгованості.

Відповідно до п. 6 Порядку №656 регіональні органи соціального захисту населення узагальнюють отримані від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення заявки та не пізніше ніж через три робочих дні після їх надходження подають Мінсоцполітики узагальнені заявки в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

Згідно з п. 7 Порядку №656 Мінсоцполітики протягом семи робочих днів після надходження узагальнених заявок щодо потреби в коштах на погашення кредиторської заборгованості перераховує відповідні кошти на рахунки регіональних органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Відповідно до п. 8 Порядку №656 регіональні органи соціального захисту населення не пізніше ніж наступного робочого дня після отримання коштів від Мінсоцполітики перераховують кошти на рахунки структурних підрозділів з питань соціального захисту населення, відкриті в органах Казначейства.

Пунктом дев`ятим Порядку №656 визначено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення протягом двох робочих днів після надходження коштів на їх рахунки перераховують відповідні кошти на відкриті в банківських установах поточні рахунки виконавців житлово-комунальних послуг, об`єднань співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, щодо яких мають непогашені бюджетні зобов`язання за надані пільги та житлові субсидії населенню станом на 1 січня 2020 року.

Згідно з п. 10 Порядку №656 ведення бухгалтерського обліку, відкриття рахунків, реєстрація, облік бюджетних зобов`язань в органах Казначейства та операції, пов`язані з використанням бюджетних коштів, здійснюються в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку №656 складення і подання фінансової та бюджетної звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку.

Зважаючи, що постанови уряду є підзаконним нормативно-правовим актом, на період їх чинності підлягають безумовному застосуванню, оскільки відповідно до вимог ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Отже позивач, як структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, зобов`язаний сформувати і подати до 1 вересня регіональним органам соціального захисту населення заявки щодо потреби в коштах для погашення кредиторської заборгованості. Доказів вчинення відповідних дій позивач до суду не надав.

Отже, позивачем не доведено, що боржник вжив всі належні від нього заходи щодо виконання рішення суду.

Таким чином, оскільки як встановлено судом вимога державного виконавця прийнята в межах повноважень визначених зокрема ст. 13 та 18 Закону №1404-VIII, а тому скасуванню не підлягає.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають до відшкодування.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя П.Г. Паламар