Рішення № 96176592, 09.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 квітня 2021 року № 520/3425/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність ГУ ФПУ в Харківській області, яка пов`язана з не зарахуванням періодів роботи з 05.07.1986 по 27.07.1986 та з 25.08.1986 по 01.10.1993 до страхового стажу та зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 10.06.2019 з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду із обчисленням загального стажу роботи позивача на підставі відомостей дублікату трудової книжки; стягнути судові витрати

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що звернулась до відповідача із заявою, у якій повідомила, що при призначенні її пенсії враховано не весь наявний трудовий стаж, просила провести повне нарахування та виплату перерахунку пенсії з 10.06.2019 р., проте листом № 427-17237/Д-02/8-2000/21 від 16.01.2021 відповідач повідомив, що підстави для перерахунку пенсії відсутні, оскільки на думку відповідача, до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 05.07.1986 р. по 27.07.1986 р. та з 25.08.1986 р. по 01.10.1993 р. оскільки записи в трудовій книжці не оформлені належним чином, а саме внесені до дати заповнення трудової книжки - 23.01.1995 р. Позивач вважає таку відмову у перерахунку пенсії з додаванням стажу протиправною бездіяльністю, що зумовило звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Ухвалою суду від 09.03.2021 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначив, що cтраховий стаж ОСОБА_1 склав 30 років 8 місяців 4 дні. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 05.07.1986 р. по 27.07.1986 р. та з 25.08.1986 р. 01.10.1993 р., оскільки записи в трудовій книжці не оформлені належним чином (записи внесені до дати заповнення трудової книжки - 23.01.1995р.), а інших документів, підтверджуючих ці періоди, позивач не надавала. Період з 05.08.1985 року по 04.07.1986 року зараховано до страхового стажу як навчання згідно з дипломом. Крім того відповідач зауважив, що згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області з 10.06.2019 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 та витягом з підсистеми призначення та виплати пенсії (а.с. 22-23).

Позивач звернулась із заявою (вх. № ГУ ПФУ в Харківській області від 21.12.2020 р.), у якій зазначила, що при призначенні пенсі їй не враховано трудовий стаж роботу у сфері охорони здоров`я (посади із пост. 909) в періоди з 05.08.1985 р. по 27.07.1986р. та з 25.08.1986 р. по 01.10.1993р. Просила провести повне нарахування та виплату перерахунку пенсії із 10 червня 2019 року у відповідному розмірі, в тому числі, з урахуванням стажу праці в охороні здоров`я (посади із пост. 909) за спірні періоди, або надати мотивовану письмову відмову, яка буде оскаржена у суді.

Листом від 16.01.2021 року № 427-17237/Д-02/8-2000/21 відповідач повідомив, що за документами, наявними в пенсійній справі, страховий стаж склав 30 років 8 місяців 4 дні.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 05.07.1986 р. по 27.07.1986 р. та з 25.08.1986 р. 01.10.1993 р., оскільки записи в трудовій книжці не оформлені належним чином (записи внесені до дати заповнення трудової книжки - 23.01.1995р.), а інших документів, підтверджуючих ці періоди не надано. Період з 05.08.1985 р. по 04.07.1986 р. зараховано до страхового стажу як навчання згідно з дипломом. Крім того у листі відповідач зауважив, що згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема пенсія за віком.

Положеннями частин першої, другої та четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії досягла необхідного пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зі змісту листа відповідача від 16.01.2021 № 427-17237/Д-02/8-2000/21 судом встановлено, що при призначенні пенсії відповідачем не враховані період роботи з 05.08.1985 по 27.07.1986 та з 25.08.1986 по 01.10.1993 року з тих підстав, що записи в трудовій книжці не оформлені належним чином (записи внесені до дати заповнення трудової книжки - 23.01.1995р.), а інших документів, підтверджуючих ці періоди роботи позивач не надавала.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 N 58 (далі - Інструкція №58), особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.

Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, (тут і далі також - Порядок № 637, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.

Дослідженням записів у дублікаті трудової книжки позивачки встановлено, що у ній наявні записи про роботу позивача за спірні періоди, в тому числі: з 05.08.1985 по 27.07.1986 на посаді лікаря- педіатра інтерна ЦРЛ г. Луга Ленінградської області; з 25.08.1986 по 01.10.1993 на посаді лікаря педіатра Очамчирської ЦРЛ дитячої консультації.

Суд зазначає, що аналізуючи норми Інструкції № 58 вбачається, що дублікат трудової книжки позивачки оформлений у відповідності до вимог законодавства, а саме дублікат містить інформацію стосовно дати прийняття на роботу, найменування підприємства, де працювала позивач, а також посада, на яку було прийнято позивачку, крім того зазначено на підставі яких наказів позивач приймалася на роботу та звільнялася.

Таким чином, посилання відповідача на ту обставину, що для підтвердження страхового стажу необхідно надання уточнюючих довідок, передбачених п. 20 Порядку № 637, суд не бере до уваги, оскільки робота позивачки у спірні періоди в повній мірі підтверджується записами в трудовій книжці.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13 червня 2019 року (справа №489/5805/16-а), оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Приписами ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до п.п 2, 3 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів.

Управлінням не вжиті відповідні заходи для підтвердження спірних періодів роботи, тоді як позивач не може бути позбавлена свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності відомостей зазначених в дублікаті трудової книжки.

Згідно з ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477- ІV від 23.02.2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі "Хонякіна проти Грузії" (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року).

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу». У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Відповідно до ч. 1-2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст. 72-78, 90 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахуванням ОСОБА_1 періодів роботи з 05.07.1986 по 27.07.1986 та з 25.08.1986 по 01.10.1993 до страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 10.06.2019 з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду щодо обчисленням загального стажу роботи на підставі відомостей дублікату трудової книжки.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зоркіна Ю.В.