Постанова № 9617569, 29.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2010 р. справа № 2а-8692/10/0570

Постановлена у нарадчій кімнаті.

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Логойди Т. В.

при секретаріКузнецова К.В.

з участю представника позивача Красьохи В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області до фермерського господарства «Старий Млинець» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

У квітні 2010 року Державна податкова інспекція у Великоновосілківському районі Донецької області звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що фермерське господарство «Старий Млинець» має податковий борг по орендній платі за землю в сумі 8 600,89 грн.

Заборгованість перед бюджетом утворилась внаслідок часткової несплати податкових зобовязань по декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 02 листопада 2008 року № 12780, та декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 22 січня 2009 року № 273 в сумі 8 294,70 грн., та пені в розмірі 306,19 грн.

Просила стягнути з відповідача загальну суму заборгованості 8 600,89 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Фермерське господарство «Старий Млинець» як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області і ним до податкового органу подані податкові декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності :

- уточнююча декларація від 02 листопада 2008 року № 12780, в якій зазначено суму додаткової орендної плати за землю, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет: з червня по грудень 2008 року 5242,51 грн.;

- декларація звітна від 22 січня 2009 року № 273, в якій зазначено суму орендної плати за землю, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет: за 2009 рік 9476,07 грн.

Орендну плату сплачено частково.

Внаслідок неповної сплати орендної плати за землю по вказаним деклараціям утворилася заборгованість в сумі 8 294,70 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

На суму податкового боргу податковим органом нарахована пеня в розмірі 306,19 грн.

Таким чином станом на 30 березня 2010 року податковий борг відповідача по орендній платі за землю склав 8 600,89 грн., з них: основний платіж 8 294,70 грн., пеня нарахована за несвоєчасну сплату податкового боргу 306,19 грн. Вказані суми відображено в зворотному боці облікової картки платника податків.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій. Зокрема, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 вказаного Закону вони подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення в доход держави заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону вони мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про плату за землю» органи державної податкової служби здійснюють контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 14 Закону України «Про систему оподаткування» орендну плату віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 15 вказаного Закону істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, яка визначає строки погашення податкового зобов'язання, визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 вказаного Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня в розмірі, встановленому п. 16.4 ст. 16 Закону.

Відповідач протягом встановленого законом строку та на час розгляду справи суми податкових зобов'язань, зазначених у поданій ним податковій декларації, повністю не сплатив.

Податковим органом правомірно нараховано пеню у відповідності до вимог законодавства.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Виходячи з вимог законодавства несплачена сума податкових зобовязань по орендній платі за землю та нарахованої контролюючим органом пені є податковим боргом, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Державної податкової інспекції у Великоновосілківському районі Донецької області до фермерського господарства «Старий Млинець» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства «Старий Млинець» (ЄДРПОУ 33409547) на користь місцевого бюджету (рахунок № 33214812700162, код платежу 5013050201, отримувач: Великоновосілківська селищна рада Донецької обл., код ЄДРПОУ отримувача 34686977, банк ГУДКУ в Донецькій обл., МФО 834016) в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі за землю 8600 (вісім тисяч шістсот) грн. 89 (вісімдесят девять) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання вказаної заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Логойда Т. В.