Рішення № 96173288, 26.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року Справа № 160/2418/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови йому в призначенні пенсії за рішенням суду та зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області, призначити і виплачувати йому пенсію за вислугу років з 25 квітня 2020 року та виплатити заборгованість, що утворилася з 25 квітня 2020 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 року по справі №160/8463/20 визначено, що суд встановив наявність в нього права на призначення пенсії і зобов`язав відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду, наданих судом у цьому рішенні. Відповідач вказане рішення суду не оскаржував, погодившись з обставинами, викладеними в ньому. Листом №2373-25450/П-01/6-0400/21 від 26.01.2021 р. Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області, повідомило йому, що в призначенні пенсії на виконання рішення суду йому знову відмовлено, при чому з тих же підстав, що були уже предметом оскарження в справі №160/8463/20 - недостатність стажу для призначення пенсії. Позивач з даним діями відповідача погодитися не може, у зв`язку з чим був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог ухвали суду 18.03.2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно наданої позивачем довідки №11-01-22/84 від 21.02.2020 р., яка видана АСК «Укррічфлот» йому зараховано пільговий стаж роботи з 02.02.1987 р. по 31.10.2008 р., за винятком зазначених у довідці: курсів підвищення кваліфікації; тимчасової роботи, що не дає права на пільгову пенсію за ст.55 пункт "д"; відпусток без збереження заробітної плати. Враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, та наданих довідок, загальний страховий стаж позивача складає 26 років 5 місяців 9 днів (при необхідних 26 років 6 місяців), стаж роботи на посаді плавсклад - 20 років 7 місяців 11 днів, що не дає права на даний вид пенсії. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

До суду 25.03.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що його стаж роботи на посаді плавсклад складає 20 років 07 місяців 11 днів, але рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 року по справі №160/8463/20 вже встановлено: умови призначення пенсії за вислугу уроків для чоловіків - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі. Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що усі умови ним виконані (страховий стаж більш 26 років, плавскладу - 20 років 07 місяців 11 днів), але висновки суду пенсійний фонд не враховує. За таких обставин, позивач вважає такі дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області неправомірними, та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення та на належні йому кошти. Позивач просив суд позов задовольнити, з викладених у ньому підстав.

Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з досягненням пенсійного віку у червні 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії за віком.

Листом від 25.06.2020 р. №0400-0305-8/47739 Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії. У відповіді зазначено, що згідно з наданою довідкою №11-01-22/84 від 21.02.2020 року, виданої АСК «Укррічфлот», позивач працював з 02.02.1987 року по 01.11.2008 року на суднах річкового флоту (які не відносяться до портових, що постійно працюють в акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського, внутріміського сполучення) в якості моториста-стернового, моториста-матроса, старшого моториста-матроса, що дає право на отримання пенсії за вислугу років. Згідно з нормами закону загальний стаж для призначення пенсії за вислугу років з 01.04.2020 року по 31.03.2021 року повинен становити не менше 28 років у чоловіків, тоді як відповідно до наданих документів, та даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, загальний стаж становить у позивача 26 років 5 місяців 9 днів.

Не погодившись із відмовою позивач оскаржив її до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 року по справі №160/8463/20 позовні вимоги було задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 25.04.2020 року;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 25.06.2020 року №0400-0305-8/47739, про відмову у призначенні пенсії за вислугу років;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Своїм листом про відмову в призначенні пенсії від 05.01.2021 року №0400-010303-8/849 відповідач повідомив, що згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 р. по справі №160/8463/20 (вих.№ 14454/7 від 13.11.2020 р.) повторно розглянуто заяву про призначення пенсії за вислугу років, згідно з яким призначити пенсію не має законних підстав, оскільки позивач не набув загального стажу. Враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, та наданих довідок, загальний страховий стаж позивача складає 26 років 5 місяців 9 днів (при необхідних 26 роках 6 місяців), стаж роботи на посаді плавсклад - 20 років 7 місяців 11 днів, що не дає права на даний вид пенсії.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).

Абзацом 2 частини 1 статті 26 Закону України № 1058-IV визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 26 років при призначенні пенсії (період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року).

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок № 637).

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Згідно з ст.62 Закону №1788-XII та ч.1 ст.48 КЗпП України, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Що заявлених позовних вимог щодо визнання незаконними дій відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за рішенням суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як видно з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 року по справі №160/8463/20, яке набрало законної сили 26.10.2020 року, згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 02.02.1983 року, позивач працював у період з 02.02.1987 року по 01.11.2008 року на суднах річкового флоту в якості моториста-стернового, моториста-матроса, старшого моториста-матроса. Відповідні періоди роботи позивача підтверджуються довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою АСК «Укррічфлот» від 21.02.2020 року №11-01-22/84. З вказаної довідки відомо, що посади позивача відносяться до плавскладу з оплатою праці по ставках та окладах, погоджені для екіпажів річкового флоту, що передбачено ст.55 пункт «д» Закону України «Про пенсійне забезпечення» і дає право на отримання пенсії за вислугу років. Суд зазначає, що відповідачем підтверджено наявність у позивача страхового стажу 26 років 6 місяців 9 днів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (у редакції протоколів № 11 та № 14 (04 листопада 1950 року)) визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області, відмовляючи позивачу в призначенні пенсії діяло не на підставі та не у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому слід визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача призначити і виплачувати йому пенсію за вислугу років з 25 квітня 2020 року та виплатити заборгованість, що утворилася з 25 квітня 2020 року, суд зазначає таке.

Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо призначення йому пенсії за віком з 25.04.2020 року, з урахування висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає частковому задоволенню з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, тому судовий збір у розмірі 454 грн. (908 грн. : 2) підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення йому пенсії за віком з 25.04.2020 року, з урахування висновків суду.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 454 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма