Рішення № 96173053, 09.04.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2214/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульський В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач вказує, що з вини відповідача у строк з 01.01.2016 по 13.07.2018 йому не було виплачено частини нарахованого доходу. При цьому, відповідач, виплативши заборгованість 13.07.2020, відмовився здійснювати передбачені чинним законодавством виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. ОСОБА_1 категорично не згідний з таким рішенням, оскільки ним порушено його законні права та інтереси, у зв`язку з чим позивач вважає бездіяльність відповідача щодо відмови у здійсненні нарахування й виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати протиправною.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України (а.с.18).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечує проти позову, оскільки на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 відповідачем проведено з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 . У свою чергу, згідно з протоколом засідання Комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду доплата, нарахована за вказаним рішенням суду, за період з 01.01.2016 по 29.08.2018 та зарахована на картковий рахунок позивача. Кошти, нараховані позивачу на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №803/1204/18 виплачені згідно із Постанови №649 у порядку черговості (а.с.21-24).

Крім того, представник відповідача вказує, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер (оскільки не була триваючою, а нарахована позивачу за минулий час одноразово на виконання рішення суду) і підпадає під визначення доходів, передбачених Законом №2050, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Представник відповідача зазначає, що затримка у виплаті перерахованої пенсії позивача за період з 01.01.2016 по 29.08.2018 - відсутня, оскільки в даний період часу позивач отримував пенсію у розмірі, визначеному Законом України №2262.

Також, представник відповідача вказує, що позивач не може підміняти державний орган, бездіяльність якого оскаржується, та самостійно робити розрахунки, якими давати вказівки, що свідчили б про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії належать виключно до компетенції відповідача. Крім того, зазначена позивачем сума компенсації викликає обґрунтовані сумніви, оскільки самостійно розрахована позивачем, а правильність розрахунку нічим не підтверджена. Щодо вимоги позивача про стягнення із бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області судових витрат, представник відповідача зазначає, що забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив, позивач не погоджується з відзивом відповідача та підтримує свої позовні вимоги (а.с.27-28).

У відповідності до частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, та не заперечується відповідачем у справі те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 у справі №803/1204/18 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01.01.2016 максимального розміру пенсії на рівні 70% від відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 у розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.

Як слідує з розрахунку доплати, обчисленого на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 у справі №803/1204/18 загальна сума доплати пенсії за період з 01.01.2016 по вересень 2019 року становить 21 140,00 грн. (а.с.11).

Фактично виплату пенсії в сумі 19 618,68 грн. на виконання зазначеного вище судового рішення проведено 13.07.2020, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача від 15.02.2021 (а.с.12).

15.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою, у якій просив здійснити виплату компенсації втрати частини доходів зв`язку з порушенням в період з 01.01.2016 по 13.07.2020 строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 по справі №803/1204/18 (а.с.5-8).

Листом від 26.02.2020 №1548-1228/В-02/8-0300/21 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для нарахування та виплати грошової компенсації за несвоєчасну виплату частини пенсії (а.с.9).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати грошової компенсації за несвоєчасну виплату частини пенсії, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), частиною другою статті 46 якого встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до частини другої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон №2262-XII), нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III (далі - Закон № 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно із статтею 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 цього Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

З метою реалізації Закону № 2050-III Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пунктом 1 Порядку № 159 визначено, що дія такого поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Пунктом 5 Порядку №159 передбачено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №336/4675/17.

Крім того, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19.09.2019 у справі № 522/2370/17.

Як було встановлено судом, сума перерахованої пенсії в розмірі 19 618,69 грн. за період з 01.01.2016 по 31.08.2018, згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 по справі №803/1204/18 була виплачена позивачу лише 13.07.2020, про що відповідачем не заперечується.

Відтак, оскільки відповідач не здійснив належні позивачу нарахування та виплату суми пенсії, то суд дійшов висновку про наявність підстав для компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Суд зазначає, що враховуючи правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 по справі №681/423/15-а, у розумінні Закону № 2050-III пенсія є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випаду її присудження за рішенням суду.

За таких обставин, коли тривале не нарахування пенсії за минулі періоди відбулося з вини відповідача, а фактична виплата проведена лише після набрання законної сили судовими рішеннями, а не з моменту виникнення права на підвищення пенсії, тому суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених йому на підставі рішень суду.

Доводи ГУ ПФУ у Волинській області про те, що виплата перерахованої пенсії позивачу на підставі рішення суду є одноразовим платежем та не є доходом, на який нараховується компенсація є безпідставними, оскільки вищенаведені кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі. Тобто, вказані кошти є доходом в розумінні статті 2 Закону № 2050-III.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 по справі №521/940/17.

Також , посилання відповідача на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії також є безпідставними, оскільки вона визначає лише механізм погашення власне самої заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету. Жодної норми щодо заборони нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ця постанова не містить, так як дані правовідносини регулюються Законом № 2050-III та Порядком №159.

Механізм нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є чітко визначеними у статті 3 Закону № 2050-III та в пункті 4 Порядку №159.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, як на підставу для відмови у задоволенні позову є помилковими, оскільки зазначена постанова не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

З урахуванням вищевказаного, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою перерахованої пенсії.

На думку суду, відповідач не довів належними та достатніми доказами правомірність своїх дій щодо відмови у нарахуванні та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 13.07.2020.

Таким чином, враховуючи встановлені обставин справи та наведені норми чинного законодавства України, з урахуванням наданих статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 13.07.2020 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 13.07.2020.

Питання про розподіл судових витрат у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору не вирішується.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський