Ухвала суду № 96172965, 12.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

12 квітня 2021 р. Справа № 120/3183/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Вінниці

заяву представника позивача про забезпечення позову до ухвалення рішення у справі за позовом:

ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування вимог,-

У С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимог.

Разом з позовом, 09.04.2021 року від представника Позивача на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом: зупинення дії вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-45543-17-у, виданої Головним управлінням ДПС в м. Києві від 14.05.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 21030,90 грн та заборони державному виконавцю Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Клименко К.В. вчиняти дії з примусового стягнення з Позивача за вимогою № Ф-45543-17-у, виданою ГУ ДПС в м. Києві від 14.05.2019 р. боргу (недоїмки) у сумі 21030,90 грн до набрання законної сили рішенням у цій адміністративній справі.

Заява мотивована тим, що Головним управлінням ДФС у м. Києві складено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-45543-17 від 01.02.2019 року. Даною Вимогою Головне управління ДПС у м. Києві повідомляє ОСОБА_1 (далі — «Позивач»), про наявну заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимагає здійснити оплату у розмірі 15819,54 грн.

Надалі, Відповідачем складено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-45543-17 від 14.05.2019 року повідомляє Позивача про наявну заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимагає здійснити оплату у розмірі 21030,90 грн.

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №62251605 від 03.06.2020 року, Державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Клименко К.В. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого документу за вимогою №Ф-45543-17-у, виданою Головним управлінням ДПС в м. Києві від 14.05.2019 року про стягнення з Позивача 21030,90 грн.

Постановою про арешт коштів боржника ВП №62251605 від 11.03.2021 року Державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Клименко К.В., накладено арешт на грошові кошти Позивача, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту, та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 23502,99 грн.

Як наслідок, у березні 2021 року Позивач не зміг скористатись для розрахунків належною йому банківською картою. Зателефонувавши до банківської установи, він дізнався, що на грошові кошти, які знаходяться на його картковому рахунку накладений арешт.

Відповідно до Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №62251605 від 03.06.2020 року, виданою за вимогою №Ф-45543-17-у, виданою Головним управлінням ДПС в м. Києві від 14.05.2019 року про стягнення з Позивача 21030,90 грн та Автоматизованої системи виконавчих проваджень, було здійснено наступні дії:

- 20.08.2020 року - винесено Постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, якою встановлено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: за винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 195,30 грн;

- 20.08.2020 року - винесено Постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість Категорія стягнення: стягнення коштів зазначено Категорія стягнення: стягнення коштів па користь держави;

- 11.03.2021 року винесено Постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 23502,99 грн.

Позивач не погоджується з вимогою №Ф-45543-17-у, виданою Головним управлінням ДПС в м. Києві від 14.05.2019 року, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню і не має наміру сплачувати у добровільному порядку накладений на нього цією вимогою борг (недоїмку), на даний час існує реальна можливість примусового виконання зазначеної вимоги Відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання. Наведене, на думку позивача, свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, а саме майну та коштам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Визначаючись щодо заяви про забезпечення позову, суд виходив з такого.

Забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення ускладнення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають дискримінаційного характеру стосовно однієї із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відповідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд зазначає, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи (позовної заяви) та керуючись законом.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник зазначає, що існує велика вірогідність примусового виконання зазначеної вимоги Відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання. Наведене, на думку позивача, свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, а саме майну та коштам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Суд зауважує, що мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника. Інших обставин існування небезпеки порушення його прав або очевидної протиправності рішення відповідача, обґрунтованих відповідними доказами, позивачем не зазначено та судом не встановлено.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню. На підставі викладеного і керуючись статтями 9, 150, 151, 154, 229, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Позивача про забезпечення позову до ухвалення рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимог, відмовити.

Примірник ухвали надіслати заявнику.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Крапівницька Н. Л.