Рішення № 96172877, 12.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 квітня 2021 р. Справа № 120/8668/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Томашпільська селищна рада (Томашпільська селищна територіальна громада) про: визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 11.05.2020 він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Велико-Русавської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.

Наказом від 09.06.2020 за №2-11776/15-20-СГ відповідач відмовив позивачу в наданні дозволу.

Вважаючи протиправним винесений наказ, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 11.01.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано та зобов`язано надати до суду належним чином завірені копії: клопотання з доданими до нього матеріалами, за результатами якого відповідач прийняв оскаржуваний наказ від 09.06.2020 за №2-11776/15-20-СГ, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки за кадастровим номером 0523980900:02:000:0600, витягу з Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки за кадастровим 0523980900:02:000:0600, Поземельної книги, яка відкрита на земельну ділянку 0523980900:02:000:0600. Установлено строк для подання заяв по суті.

02.02.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву за змістом якого відповідач заперечує щодо позовних вимог. Зазначено, що позивач звернувся до Головного управління з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Велико-Русавської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.

Наказом від 09.06.2020 за №2-11776/15-20-СГ відповідач відмовив позивачу в наданні дозволу на підставі ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, оскільки земельна ділянка сформована і має кадастровий номер 0523980900:02:000:0600, загальною площею, то згідно з ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок здійснюється за технічною документацією щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Також вказано, що земельна ділянка має схил більше 5-7 градусів, а тому відповідно до статті 47 Закону України "Про охорону земель", забороняється розорювання схилів крутизною понад 7 градусів (крім ділянок для залуження, залісення та здійснення грунтозахисних заходів). На схилах крутизною від 3 до 7 градусів обмежується розміщення просапних культур, чорного пару тощо, тому дана ділянка фактично не може використовуватись для ведення особистого селянського господарства. Якщо земельна ділянка має схил більше 5 градусів, то вона не придатна для ведення особистого селянського господарства.

За наведеного вище, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Разом із відзивом, на виконання вимог ухвали суду, відповідачем надано витребувані докази, а саме клопотання з доданими до нього матеріалами, за результатами якого відповідач прийняв оскаржуваний наказ від 09.06.2020 за №2-11776/15-20-СГ, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки за кадастровим номером 0523980900:02:000:0600, витягу з Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки за кадастровим 0523980900:02:000:0600, Поземельної книги, яка відкрита на земельну ділянку 0523980900:02:000:0600 (а.с. 28-77).

Також на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Томашпільську селищну раду. Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник відповідача зазначив, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №11-ОТГ від 04.12.2020 Томашпільській селищній раді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4266,6233 га. Бажана позивачем земельна ділянка за кадастровим номером 0523980900:02:000:0690 входить до земель які передано у комунальну власність. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 13.01.2021 Томашпільською селищною радою було зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0523980900:02:000:0690.

Як наслідок, Головне управління вже не є розпорядником частки земельної ділянки яку позивач бажає отримати у власність.

Ухвалою суду від 18.02.2021 в задоволенні клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відмовлено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Томашпільську селищну раду (Томашпільську селищну територіальну громаду). Зобов`язано позивача направити на адресу третьої особи зміст позовної заяви з додатками, докази чому надати суду до 25.02.2021. Запропоновано третій особі подати до суду у 10-денний строк письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог.

Ухвалу суду від 18.02.2021 третя особа отримала 24.02.2021, що підтверджується рекомендованим листом про вручення поштового відправлення.

Крім того, позивачем у строк, встановлений судом, подано докази направлення на адресу селищної ради змісту позовної заяви з додатками.

Проте, третя особа своїм правом щодо надання до суду письмових поясненнь не скористалась, позиція щодо вимог позивача суду не відома.

З огляду на положення ст.ст. 159, 162, 165 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку письмового провадження відповідно до доказів, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11.05.2020 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для «01.03» для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га (кадастровий номер 0523980900:02:000:0600), яка розташована на території Велико-Русавської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.

Спірним наказом від 09.06.2020 за №2-11776/15-20-СГ відповідач відмовив позивачу в наданні дозволу на підставі ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, оскільки земельна ділянка сформована і має кадастровий номер 0523980900:02:000:0600, загальною площею, то згідно з ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок здійснюється за технічною документацією щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Також вказано, що земельна ділянка має схил більше 5-7 градусів, а тому відповідно до статті 47 Закону України "Про охорону земель", забороняється розорювання схилів крутизною понад 7 градусів (крім ділянок для залуження, залісення та здійснення грунтозахисних заходів). На схилах крутизною від 3 до 7 градусів обмежується розміщення просапних культур, чорного пару тощо, тому дана ділянка фактично не може використовуватись для ведення особистого селянського господарства. Якщо земельна ділянка має схил більше 5 градусів, то вона не придатна для ведення особистого селянського господарства.

Вважаючи такий наказ відповідача протиправним, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Статтею 81 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.

Так, згідно із ст. 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.

Зокрема, ч. 6 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмовляючи у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідач вказав дві підстави, а саме що земельна ділянка є сформованою, їй присвоєно кадастровий номер, має загальну площу 8, 8154га, а тому має виготовлятись технічна документація щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Також, в порядку відмови зазначено, що земельна ділянка має схил більше 5-7 градусів, а тому відповідно до статті 47 Закону України "Про охорону земель", забороняється розорювання схилів крутизною понад 7 градусів (крім ділянок для залуження, залісення та здійснення грунтозахисних заходів).

Статтею 79-1 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок здійснюється:

- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

- шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

- шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом;

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Із аналізу вищенаведених норм видно, що формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків, формування їх шляхом поділу чи об`єднання із раніше сформованих ділянок, що, в свою чергу, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до ст. 1 Закону від 22.05.2003 № 858-IV: технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування;

проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Згідно ст. 25 Закону від 22.05.2003 № 858-IV видами документації із землеустрою, зокрема є зокрема: технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Тобто, згідно з Земельним кодексом України способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже ч. 2 ст. 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (мотиви суду узгоджуються із висновком Верховного Суду викладеному у постанові від 04.05.2020 справа № 802/1539/17-а).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки є належною документацією із землеустрою, оскільки земельна ділянка, за рахунок якої позивач бажає отримати безоплатно у власність 2,0 га, є сформованою та присвоєно кадастровий номер 0523980900:02:000:0600.

Отже, формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

З огляду на наведені вище положення, та обставини справи, суд погоджується з доводами позивача в частині того, що в клопотанні не зазначено на який вид документації він просить надати дозвіл. Проте, в даному випадку зміст клопотання та подані позивачем документи давали відповідачу змогу встановити вид документації із землеустрою, на розроблення якої позивач просив надати дозвіл.

Суд вкотре наголошує, що вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки визначено у ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України. У свою чергу вимоги до письмового клопотання наведені у ч. 6 цієї статті, яка імперативно не зобов`язує особу заявника вказувати в такому клопотанні вид документації згідно статті 25 Закону України «Про землеустрій».

Щодо аргументів відповідача, що земельна ділянка має схил більше 5-7 градусів, а тому відповідно д статті 47 Закону України "Про охорону земель", забороняється розорювання схилів крутизною понад 7 градусів.

Згідно із статтею 47 Закону України "Про охорону земель" визначено, що використання ерозійно- та зсувонебезпечних земельних ділянок дозволяється за умови вжиття заходів щодо їх протиерозійного і протизсувного захисту, передбачених законодавством України.

З метою захисту земель від ерозії та зсувів у землевпорядній, містобудівній та іншій документації передбачаються заходи щодо забезпечення протиерозійної та протизсувної стійкості території.

Забороняється розорювання схилів крутизною понад 7 градусів (крім ділянок для залуження, залісення та здійснення ґрунтозахисних заходів). На схилах крутизною від 3 до 7 градусів обмежується розміщення просапних культур, чорного пару тощо.

Власники земельних ділянок та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані здійснювати ґрунтоохоронні заходи з метою запобігання погіршенню їх якісного стану та якісного стану суміжних земельних ділянок і довкілля в цілому.

Отже, зміст наведеної норми свідчить про те, що законодавцем обмежено здійснення деяких видів діяльності на схилах в залежності від їх крутизни та покладено додаткові зобов`язання щодо здійснення ґрунтоохоронних заходів власниками та користувачами таких земельних ділянок, але не обмежує їх використання для ведення особистого селянського господарства в цілому.

Відтак, твердження позивача щодо необгрунтованості наказу, який оскаржується, знайшли підтвердження в ході судового розгляду, а тому позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 09.06.2020 за №2-11776/15-20-СГ є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З приводу позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Велико-Русавської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, суд виходить з наступного.

Відповідно до матеріалів справи, установлено, що згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №11-ОТГ від 04.12.2020 Томашпільській селищній раді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4266,6233 га. Бажана позивачем земельна ділянка за кадастровим номером 0523980900:02:000:0690 входить до земель які передано у комунальну власність. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 13.01.2021 Томашпільською селищною радою було зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0523980900:02:000:0690.

В силу ч. 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування та порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування передбачені статтями 118, 122 та 123 ЗК України.

Аналіз частин 6 та 7 статті 118 ЗК України дає підстави для висновку, що з метою реалізації права на отримання земельної ділянки зацікавлена особа повинна звернутися із клопотанням до компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування. Наведене законодавче регулювання обумовлено розмежуванням компетенції між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної форми власності.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина 1 статті 122 ЗК України).

Порядок прийняття органом місцевого самоврядування відповідних рішень врегульований Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Отже, враховуючи, що саме органи місцевого самоврядування передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, та враховуючи, що спірна земельна ділянка передана до комунальної власності Томашпільської селищної ради, а відповідач втратив повноваження щодо розпорядженнями ними, відсутні правові підстави для зобов`язання останнього надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

На ряду із цим, наслідком скасування судом у даній адміністративній справі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 09.06.2020 за №2-11776/15-20-СГ є те, що відповідне клопотання позивача від 24.06.2020 про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою залишається актуальним та нерозглянутим.

Згідно ч. 3-4 ст. 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб.

Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Виходячи із обставин цієї справи суд вважає, що з метою ефективного судового захисту слід зобов`язати відповідача направити клопотання позивача від 11.05.2020 року до органу місцевого самоврядування, до комунальної власності якого передано бажану позивачем земельну ділянку, для належного розгляду та постановлення відповідного рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 09.06.2020 за № 2-11776/15-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою".

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області направити на адресу Томашпільської селищної ради (Томашпільська селищна територіальна громада) для належного розгляду та прийняття рішення щодо клопотання ОСОБА_1 від 11.05.2020 із додатками про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для «01.03» для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га (кадастровий номер 0523980900:02:000:0600), яка розташована на території Велико-Русавської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 420,40 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ); Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 39767547, вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Томашпільська селищна рада (Томашпільська селищна територіальна громада), місцезнаходження якої: 24200, Вінницька область, Томашпільський район, смт. Томашпіль, площа Т. Шевченка, буд. 1).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна