Ухвала суду № 96172845, 12.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

12 квітня 2021 р. Справа № 120/3123/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Голови Державної служби геології та надр України Опімаха Романа Євгеновича про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Голови Державної служби геології та надр України Опімаха Романа Євгеновича про визнання протиправним та скасування рішення.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, всупереч викладеним вище вимогам, у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки позивача за його наявності або номер і серії паспорту; ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (якщо такі відомості відомі позивачу), а також не зазначено адреси електронної пошти позивача, відповідача чи відомостей щодо їх відсутності.

Також, пунктом 11 частини 5 статті 160 КАС визначено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, у порушення вказаної вимоги позивач письмово не підтвердив про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить:

- визнати протиправним рішення (наказ) №154 від 11 квітня 2017 року про продовження дії дозволу;

- скасувати наказ №154 від 11 квітня 2017 року про продовження дії дозволу;

- визнати недійсною Угоду про користування надрами №831;

- зобов`язати Державну службу геології на надр України, видати наказ про анулювання дозволу №831.

При цьому, до суду позивач звернувся лише 08.04.2021, тобто з пропуском строку визначеного частиною 2 статті 122 КАС України, не надавши при цьому заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Додатково, слід відмітити, що матеріали позовної заяви не містять доказів того, що ОСОБА_1 не був обізнаний (не мав змоги ознайомитись) про існування оскаржуваних наказу та Угоди про користування надрами №831.

Також, згідно п. 5, 8, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовні заяві зазначається:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як слідує із адміністративного позову, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог наводить ряд порушень, допущених, на його думку, відповідачем в процесі прийняття оскаржуваного наказу та Угоди. Водночас, не конкретизує, в чому саме полягає порушення саме його прав та інтересів оскаржуваними наказом та Угодою.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 161 позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Слід також відмітити, що ч. 1 ст. 79 встановлено, що позивач, а також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

При цьому, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

З огляду на викладене, звертаю увагу позивача, що останнім до матеріалів позовної заяви не додано оскаржуваних наказу №154 від 11 квітня 2017 року про продовження дії дозволу та Угоду про користування надрами №831, як і не повідомлено причини, з яких відповідне рішення не може бути подано.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270,00 грн.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як випливає із матеріалів справи позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, а саме: скасувати наказ №154 від 11.04.2017 про продовження дії договору; визнати недійсною Угоду про користування надрами №831; зобов`язати Державну службу геології та надр України видати наказ про анулювання дозволу №831. Таким чином, позивачу за звернення до суду з даним позовом слід сплатити судовий збір в сумі 2724,00 грн.

Разом з тим, позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Мотивуючи дане клопотання позивач вказав, що його матеріальний стан не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки в умовах карантину він частково обмежений в можливості займатись підприємницькою діяльністю.

Визначаючись щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить із наступного.

Частиною першою статті 133 КАС України вказано, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплюють обставини та умови за яких суд може звільнити сторону від сплати судового збору.

Зокрема, частиною другою вказаної статті Закону встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, а саме у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення сторони від його сплати.

Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Європейський Суд неодноразово, зокрема, у справі "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії", наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

Також, Європейський Суд зазначав про необхідність дотримання з однієї сторони балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.

Тобто, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.

Слід зазначити, що на підтвердження неможливості сплати судового збору зазначено про тяжкий матеріальний стан, однак на підтвердження даних обставин позивачем не надано належних та допустимих доказів.

За наведених обставин, проаналізувавши подане позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, що остання не містить доказів в підтвердження інформації про майновий стан особи.

Відтак, позивачем не подано достатніх доказів, із урахуванням яких суд може розглянути клопотання та об`єктивно встановити майновий стан особи в цілях вирішення процесуального питання про звільнення від сплати судового збору. Такими доказами може слугувати зокрема належним чином засвідчені: довідка органів Державної податкової служби України про розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків із інших джерел за весь 2020 рік, відомості центру зайнятості про отриманий розмір допомоги по безробіттю, копія трудової книжки із відомостями про останнє місце роботи та дату звільнення, тощо.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2019 у справі № 9901/166/19 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №215/4837/18.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб надання до суду:

- зазначення реєстраційного номеру облікової картки позивача за його наявності або номер і серії паспорту; ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (якщо такі відомості відомі позивачу), а також адреси електронної пошти позивача та відповідача чи відомостей щодо їх відсутності;

- надання власних письмових підтверджень позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- надання суду клопотання про поновлення строку звернення та доказів поважності його пропуску;

- наведення обґрунтувань порушення прав та інтересів позивача оскаржуваними наказом та Угодою;

- наведення обґрунтувань

- належним чином засвідчених копій оскаржуваних наказу №154 від 11 квітня 2017 року про продовження дії дозволу та Угоду про користування надрами №831;

- належним чином завірених копій документів в підтвердження викладеної в позовній заяві позиції;

- документу, який підтверджує сплату судового збору у сумі 2724,00 грн. (реквізити для сплати судового збору: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.);

- достатніх доказів сум отриманих у 2020 році доходів (зокрема у вигляді довідки органів Державної податкової служби України, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідки з центру зайнятості про суми отриманої допомоги по безробіттю, довідки про отримання інших виплат, тощо)

Керуючись ст. 169 КАС України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Державної служби геології та надр України Опімаха Романа Євгеновича про визнання протиправним та скасування рішення, залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна