Рішення № 96172612, 29.03.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/14/20

Суддя Байталюк Володимир Дмитрович, за участю помічниці судді Віщук О. П., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації

до ОСОБА_1

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області;

2) ОСОБА_2

про повернення земельної ділянки водного фонду

Представники сторін:

від позивача - Іліка М. Д. , Гатиж Я. Г. ;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи-1 - не з`явився;

від третьої особи-2 - Підгорна Л. Є.;

за участю прокурора Кацап-Бацала Ю. М.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1. Керівник Кіцманської місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації до фізичної особи ОСОБА_1 , у якій просить суд зобов`язати відповідача повернути державі в особі позивача земельну ділянку водного фонду за кадастровим номером 7322589700:02:002:0232, загальною площею 54,6533 га (під водою 35,4319 га, сінокоси 12,0844 га та інші землі 7,137 га), яка розташована в адміністративних межах Южинецької сільської ради по акту приймання-передачі у стані придатному для подальшого використання.

Позов мотивується тим, що 14.03.2006 між Кіцманською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем Візнюком М. В. укладено договір оренди землі згідно якого останньому передано в тимчасове користування земельну ділянку водного фонду загальною площею 54,6533 га (під водою 35,4319 га, сінокоси 12,0844 га та інші землі 7,137 га), яка знаходиться на території Южинецької сільської ради, Кіцманського району, Чернівецької області. Вказаний договір укладено терміном на 10 років.

14.03.2006 між Кіцманською районною державною адміністрацією та відповідачем підписано акт прийому передачі зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до пункту 20 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим у якому він одержав її в оренду.

Згідно пункту 36 договору дія договору припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

В 2016 році дія договору припинена у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено.

Однак після закінчення договору оренди, земельна ділянка відповідачем за актом прийому передачі не повернута.

1.2. Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у його письмовому відзиві на позовну заяву. Зокрема, зазначає, що при зверненні з позовом прокурором не наведені причини, які перешкоджають захисту інтересів держави безпосередньо належним суб`єктом, а саме, як визначено прокурором Чернівецькою ОДА. Також, на переконання відповідача посилання прокурора на неналежне виконання своїх повноважень Чернівецькою ОДА щодо повернення земельної ділянки є безпідставним, оскільки договір оренди від 14.03.2006 є діючим та не припинив свою дію.

Водночас, у відзиві на позов відповідач просив суд застосувати строки позовної давності.

2. Короткий зміст ухвал суду та хід розгляду справи.

2.1. Ухвалою суду від 03.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі за заявою прокуратури Кіцманську районну державну адміністрацію третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та призначено підготовче засідання на 31.01.2020.

28.01.2020 через канцелярію Господарського суду Чернівецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 295).

30.01.2020 (вх. № 222) до суду із заявою про вступ у справу третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, звернулась ОСОБА_2 - жителька м. Чернівці, посилаючись на те, що починаючи з 28.02.2019 вона є власником нежитлової будівлі-рибниці ( АДРЕСА_1 ), яка раніше належала відповідачу у даній справі - ОСОБА_1 . Будівля знаходиться на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 7322589700:02:002:0232 площею 54,6531 га з цільовим призначенням - для рибогосподарських потреб, яка згідно з договором оренди від 14.03.2006 перебувала в оренді попереднього власника будівлі-рибниці, що належить до державної форми власності і знаходиться у розпорядженні Чернівецької обласної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 31.01.2020 залучено до участі у справі ОСОБА_2 третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та відкладено підготовче засідання на 20.02.2020.

Ухвалою суду від 20.02.2020, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17.03.2020.

Ухвалою суду від 17.03.2020 підготовче засідання у даній справі відкладено на період дії на території України карантину.

Розпорядженням керівника апарату суду № 63/20 від 12.10.2020 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 926/14/20 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_4 у відставку.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 12.10.2020 справу № 926/14/20 передано до провадження судді Байталюку В. Д.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29.12.2020 призначено підготовче засідання на 27.01.2021.

Ухвалою суду від 27.01.2021 підготовче засідання відкладено на 10.02.2021.

27.01.2020 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 у змісті яких третя особа позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі.

09.02.2020 від Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області надійшов лист про розгляд справи без участі її представника.

Ухвалою суду від 10.02.2021 відкладено підготовче засідання на 24.02.2021.

Ухвалою суду від 24.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.03.2021.

15.03.2021 від представника відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із підозрою на COVID-19.

Ухвалою суду від 15.03.2021 відкладено розгляд справи по суті на 29.03.2021 року о 12 год 00 хв.

2.2. Відповідач та/або його представник у судове засідання не заявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Натомість, до початку судового засідання від представника відповідача надійшло чергове клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, суд відзначає, що відповідач у жодне із судових засідань не з`явився та явку свого представника не забезпечив. У зв`язку з цим суд розцінює чергове клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи як зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи. Тому, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними матеріалами.

2.3. У судовому засіданні прокурор надав суду наказ Генерального прокурора № 2-ш від 17.02.2021 відповідно до якого у зв`язку з утворенням з 15.03.2021 окружних прокуратур виключено в структурі та штатному розпису Чернівецької обласної прокуратури Кіцманську місцеву прокуратуру та встановлено в структурі та штатному розпису обласної прокуратури Чернівецьку окружну прокуратуру.

У зв`язку з цим та керуючись статтею 52 Господарського процесуального кодексу України Кіцманська місцева прокуратура підлягає заміні на Чернівецьку окружну прокуратуру.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

3.1. Заслухавши представників позивача, третю особу та прокурора, дослідивши наведені в позовній заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

3.2. Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

3.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 у справі № 926/574/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 в позові фізичної особи-підприємця Візнюка Миколи Васильовича до Чернівецької обласної державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, відмовлено. Даним судовим рішенням встановлено наступні обставини справи.

14.03.2006 між Кіцманською районною державною адміністрацією Чернівецької області (орендодавець) та приватним підприємцем Візнюком М.В. (орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Чернівецькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 березня 2006р. за № 040681500001.

Відповідно до пункту 1 договору орендодавець на виконання розпорядження голови райдержадміністрації від 09.12.2005 № 711 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду для риборозведення та сінокосіння, яка знаходиться на території Южинецької сільської ради (за межами населення пункту) Кіцманського району Чернівецької області.

В оренду передається земельна ділянка водного фонду загальною площею 54,6533 га, у тому числі під водою 35,4319 га, сінокоси 12,0844 га, інші землі - 7,137 га.

Земельна ділянка передається в оренду для риборозведення та сінокосіння (пункт 13 договору).

Згідно з пунктом 14 договору цільове призначення земельних ділянок для іншого сільськогосподарського призначення.

Земельна ділянка передана позивачу 14.03.2006, що підтверджується актом прийому передачі земельної ділянки в с. Южинець Кіцманського району від 14.03.2006.

Відповідно до пункту 7 договору його укладено терміном на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Кадастровим номером земельної ділянки є 7322589700:02:002:0232. Земельна ділянка належить до земель водного фонду (площа земель під водою 35,4319 га), а метою її використання визначено, зокрема, рибогосподарські потреби.

3.4. Орендодавцем за договором оренди землі від 14.03.2006 станом на дату його укладення була Кіцманська районна державна адміністрація Чернівецької області, що узгоджувалось з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, чинній на дату укладення договору.

В подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012, з 01.01.2013 розмежовано землі державної та комунальної власності.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Отже, повноваження щодо передачі у власність або в користування земельної ділянки, що визначена у договорі оренди землі від 14.03.2006, станом на час розгляду спору віднесено до повноважень Чернівецької обласної державної адміністрації, яка є позивачем у даній справі.

Окрім того, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 31.05.2018 спірна земельна ділянка перебуває у державній власності в особі Чернівецької обласної державної адміністрації.

У зв`язку з цим заперечення відповідача щодо неналежного позивача судом до уваги не приймаються.

3.5. Враховуючи те, що договір оренди землі укладено на 10 років, з урахуванням того, що його реєстрацію у Державному реєстрі земель здійснено 16.03.2006 він діяв до 16.03.2016.

Отже, договір припинив свою дію 16.03.2016 у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено. Тому, судом також не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо автоматичного продовження строку дії договору та його чинності станом на день ухвалення даного судового рішення.

3.6. Також вказаним вище рішенням Господарського суду міста Києва встановлено, що відповідач неналежно виконував свої обов`язки зі сплати орендної плати, як в період дії договору, так і після його закінчення.

4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 2 Закону відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону).

Відповідно до статті 31 Закону договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно частини першої статті 34 Закону у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Враховуючи встановлений судом факт припинення договору оренди землі від 14.03.2006, відповідач згідно пункту 20 договору зобов`язаний повернути позивачу спірну земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

5. Щодо повноважень прокурора.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Водночас, згідно з положеннями частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Кіцманською місцевою прокуратурою неодноразово повідомлено позивача про порушення земельного законодавства та необхідності вжиття заходів у судовому порядку, зокрема листами від 04.11.2019 № 94-6195вих-19 та від 26.11.2019 № 94-5508вих-19.

Однак, посадові особи Чернівецької обласної державної адміністрації обмежились формальною перепискою із місцевою прокуратурою та продовжили бездіяльність щодо не вжиття заходів на усунення порушення земельного законодавства шляхом пред`явлення позовної заяви до суду.

Таким чином, сам факт не звернення до суду Чернівецької обласної державної адміністрації з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що указаний орган виконавчої влади неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у Кіцманської місцевої прокуратури виникли обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

6. Щодо строку позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).

Якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, тобто, Чернівецька обласна державна адміністрація.

Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач зазначає, що йому стало відомо, що земельна ділянка кадастровий номер 7322589700:02:002:0232 не повернута належному розпоряднику по акту приймання-передачі з листа Кіцманської місцевої прокуратури від 06 травня 2019 року № 94/1-1263 вих-19. Тому, на переконання позивача початком перебігу строку позовної давності слід вважати дату 06.05.2019.

Проте, суд не погоджується з твердженнями позивача з наступних підстав.

04.04.2017 до Чернівецької обласної державної адміністрації надійшов лист від Кіцманської районної державної адміністрації від 04 квітня 2017 року № 01-29/4-178, про включення земельної ділянки водного фонду загальною площею 54,6531 га, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, яка розташована за межами населеного пункту села Южинець, Кіцманського району, Чернівецької області до переліку земельних ділянок водного фонду разом із водним об`єктом для продажу права оренди на земельних торгах. У листі Кіцманська райдержадміністрація зазначила, що 30 березня 2016 року відповідачу направлено заперечення щодо поновлення з ним договору оренди землі у зв`язку із невиконанням останнім умов договору та закінченням строку його дії 16.03.2016.

Отже, позивачу ще 04.04.2017 стало відомо про незаконне користування спірною земельною ділянкою відповідачем. Тому, початком перебігу строку позовної давності слід вважати дату 04.04.2017.

Враховуючи, що позовна заява надіслана до суду прокурором 27.12.2019 суд констатує відсутність факту пропуску прокурором та позивачем строку позовної давності.

7. Висновки за наслідками розгляду справи.

7.1. Як вбачається з матеріалів справи, за результатами дослідження питання дотримання прокурором процедури, передбаченої у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», суд дійшов висновку як про наявність правових підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації, так і про дотримання процедури такого звернення.

7.2. Оскільки договір оренди землі від 14.03.2006 припинив свою дію 16.03.2016 у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено у відповідача відсутні правові підстави для користування спірною земельною ділянкою, а тому позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

8. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 1921,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури Чернівецької області.

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки водного фонду задовольнити.

2. Зобов`язати ОСОБА_1 протягом 30-ти календарних днів з дня набрання даним судовим рішенням законної сили повернути державі в особі Чернівецької обласної державної адміністрації земельну ділянку водного фонду за кадастровим номером 7322589700:02:002:0232, загальною площею 54,6533 га (під водою 35,4319 га, сінокоси 12,0844 га та інші землі 7,137 га), яка розташована в адміністративних межах Южинецької сільської ради по акту приймання-передачі у стані придатному для подальшого використання.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (Чернівецька область, Кіцманський район, с. Южинець, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Чернівецької області (м. Чернівці, вул. Кордуби Мирона, 21-А, ідентифікаційний код 02910120) судовий збір у розмірі 1921 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді повне судове рішення складено 12.04.2021.

Суддя В. Байталюк

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/