Рішення № 96172142, 08.04.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2021 справа № 914/3250/20

За позовом: Житлово-будівельного кооперативу «Галіція-Інвест», м. Дрогобич Львівської області,

до відповідача: Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , м.Львів,

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Муравець О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гавдьо Б.Р.,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Житлово-будівельного кооперативу «Галіція-Інвест» та ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області про внесення змін до договору оренди землі, укладеного 15.06.2020 між Дрогобицькою міською радою та ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 як член та співзасновник кооперативу передав нерухоме майно, як пайовий внесок до статутного (пайового) фонду позивача 1, тому позивачі просять суд замінити орендаря за договором оренди землі від 15.06.2020 та внести відповідні зміни у договір.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11.12.2020 справу № 914/3250/20 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою від 16.12.2020 суд залишив без руху позовну заяву та надав позивачу строк для усунення недоліків. Після усунення позивачем допущених недоліків, ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 04.02.2021, надано відповідачу строк на подання відзиву-протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, явка сторін у підготовчому засіданні визнана обов`язковою.

25.01.2021 позивач 2 ОСОБА_1 подав суду заяву (вх.№245/21) про відмову від позовних вимог. Ухвалою від 04.02.2021 Господарський суд Львівської області прийняв відмову позивача 2 від позову і закрив провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача, підготовче засідання відклав на 25.02.2021 та зобов`язав позивача надати суду докази належності на праві власності ОСОБА_1 приміщення, яке ним вносилось як пай до статутного фонду ЖБК «Галіція-Інвест».

18.02.2021 позивач подав суду заяву про виконання вимог ухвали суду від 04.02.2021.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.02.2021 призначено справу №914/3250/20 до судового розгляду по суті на 18.03.2021. Явка сторін у судовому засіданні обов`язковою не визнавалась.

В судове засідання 18.03.2021 відповідач не з`явився, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№6682/21). Ухвалою від 18.03.2021 суд залучив ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, розгляд справи відклав на 01.04.2021, явка у судовому засіданні обов`язковою не визнавалась..

Протокольною ухвалою від 01.04.2021 Господарський суд Львівської області відклав судове засідання на 08.04.2021. Ухвалами від 01.04.2021 Господарський суд Львівської області у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України повідомив відповідача та третю особу про дату, час і місце наступного судового засідання.

07.04.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№8496/21) та чергове клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№8498/21), у якому зазначається, що відповідальний представник перебуватиме у відрядженні у м.Києві.

З приводу поданого відзиву, суд зазначає наступне.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ч. 1 ст. 113 ГПК України).

Згідно з п.1 ч.1 ст.178 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

У даному випадку процесуальний строк на подання відповідачем відзиву на позов було встановлено судом ухвалою від 05.01.2021. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідач отримав 12.01.2021, що підтверджується роздруківкою відстеження поштового відправлення із відомостей на офіційному сайті АТ "Укрпошта" (штрих-кодовий ідентифікатор №7901413671712).

Відповідно до ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Порядок вирішення питань, що виникають у зв`язку з поновленням та продовженням процесуальних строків визначено статтею 119 ГПК України. З відповідним клопотанням відповідач до суду не звертався. У самому відзиві відповідач також не зазначив про продовження пропущеного строку. З огляду на викладене, відзив на позовну заяву не може бути прийнятий судом до розгляду.

Позивач у судове засідання 08.04.2021 з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, причин відсутності не повідомила, з поясненнями по суті спору не зверталася.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд відзначає, що відповідач раніше неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справи і суд відкладав такий розгляд. Своє останнє клопотання про відкладення розгляду справи (перебування представника у відрядженні) відповідач не підтвердив жодними доказами. Крім того, в ухвалі від 01.04.2021 суд звертав увагу учасників на те, що їх участь у наступному судовому засіданні не є обовязковою, та на можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі "EasyCom".

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, явка учасників процесу у судові засідання не визнавалася обов`язковою,суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

27.01.2020 на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.12.2019 у справі № 442/8194/19 про затвердження мирової угоди, ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно будівлю загальною площею 487,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Дрогобицької міської ради 64 сесії сьомого скликання від 19.03.2020 №2277 «Про надання в оренду земельних ділянок» вирішено надати ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 1430 кв.м. по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:005:0134 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, строком на три роки.

15.06.2020 Дрогобицькою міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, яка знаходиться у АДРЕСА_2 (кадастровий номер 4610600000:01:005:0134).

Відповідно до п.2.1 та 2.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1430 кв.м., у тому числі: забудовані землі - 638 кв.м., двір, проїзд - 792 кв.м. на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля, яка належить орендарю на праві власності. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 932'992,14 грн. (п.2.3 договору).

За умовами пунктів 5.1 та 5.2 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Цільове призначення - землі житлової та громадської забудови.

У пункті 4.1 договору сторонами визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 3'332,11 грн. в місяць. Орендна плата вноситься орендарем щомісячно до 20 числа наступного місяця за звітним на бюджетний рахунок Дрогобицької міської ради (п.4.3 договору). У пункті п.4.4. сторонами визначено умови, за якими переглядається розмір орендної плати.

Договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації. Договір укладено строком на три роки з правом поновлення його на новий строк (п.3.1 та 15.1 договору).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права, в оренді у ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 0,143 га за кадастровим номером 4610600000:01:005:0134.

07.07.2020 на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна ЖБК «Галіція-Інвест» набув право власності на нежитлову будівлю (приміщення) загальною площею 487,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на орендованій ОСОБА_1 земельній ділянці за кадастровим номером 4610600000:01:005:0134. Передача вказаного об`єкта, як пайового внеску до статутного (пайового) фонду кооперативу посвідчена нотаріально 07.07.2020 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Папайло Н.Є. та зареєстрована в реєстрі під №№ 751, 752.

Право власності ЖБК «Галіція-Інвест» на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.07.2020 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2020248546106).

Позивач стверджує, що 13.08.2020 кооператив із заявою ОСОБА_1 від 12.08.2020 звертався до Дрогобицької міської ради з проханням внести відповідні зміни до згаданого договору від 15.06.2020 року про оренду земельної ділянки площею 0,1430 га, кадастровий номер 4610600000:01:005:0134, а саме: замінити орендодавця ОСОБА_1 на ЖБК «ГАЛІЦІЯ-ІНВЕСТ», однак звернення міською радою не розглянуте.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів статті 13 Конституції України землі є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ст.4 Закону України «Про оренду землі»).

Частиною першою статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Норма ч.2 статті 120 ЗК України є спеціальною по відношенню до норм ст.ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України у контексті набуття прав на земельні ділянки державної або комунальної, оскільки регулює вужче коло суспільних відносин, у якій визначено що, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки; звуження цих прав за відсутності достатніх правових підстав не допускається. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, при чому на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. При цьому суд відзначає, що у разі переходу права власності на будівлю заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі. (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 27.02.2019 у справі №913/661/17, від 04.07.2019 у справі № 911/2244/18, від 07.10.2020 у справі № 912/1581/19).

Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно кооператив одночасно набув право користування земельною ділянкою, на якій розміщене це майно, адже після передачі об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припинився щодо відчужувача, однак продовжив діяти на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомого майна, який з моменту набуття такого права набув також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а, отже, й відповідні права та обов`язки.

Відтак, суд дійшов висновку, що у зв`язку з набуттям позивачем права власності на нежитлову будівлю (приміщення) загальною площею 487,6 кв.м., розташоване на земельній ділянці площею 0,143 га за кадастровим номером 4610600000:01:005:0134, до позивача, в силу ч.ч. 2, 4 ст. 120 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про оренду землі», перейшло право на оренду зазначеної земельної ділянки в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З огляду на викладене, наявні правові підстави для задоволення позову про внесення змін до договору оренди землі в частині зміни сторони у зобов`язанні, адже земельна ділянка вже була надана у користування на підставі рішення відповідача про надання земельної ділянки позивачу в оренду, а в силу закону відбувається лише перехід існуючого права оренди до позивача (аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду від 04.07.2019 у справі № 911/2244/18).

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується квитанцією № 63 від 09.12.2020 на суму 2'270,00 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на працездатних осіб встановлено у розмірі 2'102,00 гривні. Отже, при зверненні із даною позовною заявою позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2'102,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 2'102,00 грн. судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених п. 1 ч.1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Відтак, судовий збір в розмірі переплаченої суми може бути повернутий позивачу з Державного бюджету України після набрання судовим рішенням законної сили, за відповідним письмовим клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 15.06.2020, укладеного між Дрогобицькою міською радою та ОСОБА_1 про оренду земельної ділянки площею 0,1430га, кадастровий номер 4610600000:01:005:0134 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- викласти преамбулу договору в наступній редакції: «орендодавець»: Дрогобицька міська рада, ідентифікаційний код: 04055972, місце знаходження: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, площа Ринок, 1 з одного боку, та «орендар»: Житлово-будівельний кооператив «ГАЛІЦІЯ-ІНВЕСТ», ідентикаційний код: 43005080, місцезнаходження: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Шевська, 8, кв.1-а з іншого боку, разом надалі - сторони, уклали цей договір про нищенаведене:»;

- в розділі «реквізити сторін» змінити реквізити орендаря, а саме на: «Житлово-будівельний кооператив «ГАЛІЦІЯ-ІНВЕСТ», ідентифікаційний код: 43005080, місцезнаходження: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевська, 8 кв.1-а»;

- решта по тексту договір залишити без змін.

3. Стягнути з Дрогобицької міської ради (82100, Львівська область, м.Дрогобич, пл.Ринок, 1; код ЄДРПОУ №04055972) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Галіція-Інвест» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Шевська, 8/1-а ; код ЄДРПОУ №43005080) 2'102,00 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.04.2021.

Суддя Б.І. Яворський