Ухвала суду № 96171549, 08.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.04.2021Справа № 910/16374/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши заяву державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акванова Девелопмент» (вул. Васильківська, буд. 1, м. Київ, 03040) до Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032) про стягнення 3 186 715,46 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Моржинська І.С.,

від відповідача: Коваль О.С.

ВСТАНОВИВ:

26.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у вказаній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.12.2020. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; запропоновано позивачу у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акванова Девелопмент» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1, код 36049826) суму штрафних санкцій за договором № 11649/01 від 26.10.2015 у розмірі 3 186 715 (три мільйона сто вісімдесят шість тисяч сімсот п`ятнадцять) грн 46 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 47 800 (сорок сім тисяч вісімсот) грн 73 коп.

25.03.2021 через загальний відділ діловодства суду від державного підприємства "Гарантований покупець" надійшла заява про відстрочку виконання рішення у справі № 910/16374/20 та передана судді Демидову В.О. відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вищевказана заява 26.03.2021 передана судді Демидову В.О.

Представником державного підприємства "Гарантований покупець", вищевказана заява обґрунтована, зокрема, скрутним фінансовм станом відповідача. Також, відповідач зазначає, що ним виконувалися договірні зобов`язання щодо періодичного здійснення платежів на користь позивача. При цьому, запроваджений державою механізм розрахунків передбачає, що здійснення розрахунків Гарантованим покупцем з виробниками електроенергії прямо залежить від забезпечення НЕК Укренерго оплати Гарантованому покупцеві, та наразі перед останнім у НЕК Укренерго наявна заборгованість у розмірі 26 127, 42 млн. грн.

02.04.2021 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшло заперечення стосовно заяви відповідача про відстрочку виконання рішення.

Вищевказане заперечення обґрунтоване тим, що відстрочення виконання рішення від 18.03.2021 може призвести до істотного порушення гарантованих прав позивача на отримання грошових коштів та своєчасного виконання власних договірних зобов`язань, зокрема зазначає, що невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором спричинило затримки по виплаті заробітної плати найманим працівникам Позивача, оскільки єдиним джерелом доходів підприємства є діяльність з продажу електричної енергії.

Крім того як вбачається із заперечення представника позивача, відповідач жодним чином не обгрунтував запропонований термін відстроченння та не надав жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду у даній справі буде виконане. Зокрема зазначив, що існування спору у справі Господарського суду міста Києва № 910/16664/20 за позовом державного підприємства "Гарантований покупець" до ПАТ НЕК «Укренерго» про стягнення боргу у розмірі 25 724 290 343,04 грн не є гарантованим підтвердженням грошових коштів на рахунки державного підприємства "Гарантований покупець".

З врахуванням вищевикладеного, а також обставин, які зазначені у заперечення просить суд відмовити у заяві представнику відповідача про відстрочку виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 призначено розгляд заяви на 05.04.21.

У судовому засіданні 05.04.2021 було оголошено перерву до 08.04.2021.

У судове засідання 08.04.2021 представники сторін прибули.

Представник відповідача (заявника) у судовому засідання 08.04.2021 подану заяву про відстрочку виконнання рішення підтримав, надав усні пояснення.

В свою чергу, представник позивача судовому засіданні 08.04.2021 заперечував щодо задоволення заяви, підтримав надані раніше заперечення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В свою чергу, частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В зв`язку з тим, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поза як, заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання або обумовлюють наявність ускладнень під час виконання судового акту.

В свою чергу, частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (боржником) всупереч приписів частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності коштів та винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення.

Відповідно до частини 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення (підписання) та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 09.04.2021

Суддя В.О. Демидов