Постанова № 9617154, 17.05.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

17.05.10 копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2010 р. Справа № 2а-16561/09/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. <Текст > при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представника позивача Шевченка Д.В. представника відповідача Вишнякова С.В. < ПІБ Пр. > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» до Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: 03 грудня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» звернулось із адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просить: - визнати протиправними дії Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції щодо звернення стягнення на виробниче обладнання, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» і використовується в виробничих цілях; - виключити з акту опису й арешту майна виробниче обладнання, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» і використовується в виробничих цілях.

В обґрунтування уточненого позову позивач зазначив, що 14.06.2009 року Заводським відділом державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції розпочато зведене виконавче провадження №495 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод». Постановою від 25.05.2009 року відповідачем накладено арешт на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод», заборонено здійснення відчуження майна, що належить позивачу. 18.08.2009 року державним виконавцем Вишняковим С.В., в присутності понятих, присутніх та із залученням експерта, здійснено опис і арешт виробничого обладнання товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод», про що винесено акт. Позивач вважає протиправними дії Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції щодо звернення стягнення та включення до акту опису і арешту всього виробничого обладнання товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод», що використовується у виробництві. Також позивач зазначив, що при складенні акту опису і арешту майна залучено понятими працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод», що суперечить вимогам п.2.4.1 Наказу Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 р. «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі і просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що 18.08.09 р. державним виконавцем здійснено вихід за місцем розташування позивача з метою виявлення майна. За результатами складено акт опису й арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод». Описано та накладено арешт на 72 одиниці обладнання - станки та устаткування. Постановою державного виконавця від 18.08.09 р. , винесеною в порядку статті 14 Закону України «Про виконавче провадження», призначено експерта для встановлення вартості арештованого майна. 22.10.09 р. державним виконавцем разом з експертом було здійснено черговий вихід за місцем знаходження позивача та проведено опис автотранспорту та автобусних кузовів, які належать товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод». На підставі статті 14 Закону України «Про виконавче провадження», призначено експерта для встановлення вартості арештованого майна. Експертна оцінка триває. Таким чином, при здійсненні виконавчого провадження державний виконавець додержувався норм чинного законодавства. Також представник відповідача зазначив, що в порушення вимог ст.ст. 100, 181 КАС України, позивачем порушено десятиденний строк звернення до суду.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи осіб, які беруть участь у справі, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 25 травня 2009 року державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження по виконанню судового наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська по справі 2-н-276-09, виданого 01.04.2009 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» боргу на користь ОСОБА_5, виконавчого листа Заводського районного суду м. Дніпродзержинська по справі 20950, виданого 21.04.09 р. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» боргу на користь ОСОБА_6, винесено постанову про накладення арешту на все майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» (код 33981727, адреса: м. Дніпродзержинськ, вул. Стасова, 79) та оголошення заборони на його відчуження.

12 червня 2009 року, в порядку ст.ст. 5, 50 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт коштів товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод».

18.08.2009 року державним виконавцем Вишняковим С.В., в присутності понятих, присутніх та із залученням експерта, здійснено опис і арешт виробничого обладнання товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод», про що складено акт серія АА №952515.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження», працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; проводить оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження», для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох спеціалістів або експертів, для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Згідно ст. 64 вказаного вище Закону, у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно. На зазначене майно накладається арешт, і воно реалізується в такій черговості:

1) у першу чергу - майно, яке безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, кошти на депозитних та інших рахунках боржника, валютні цінності, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари);

2) у другу чергу - інші матеріальні цінності, які безпосередньо не використовуються у виробництві;

3) у третю чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для здійснення виробництва.

У разі накладення арешту на майно третьої черги, що належить боржнику - юридичній особі, державний виконавець у 3-денний строк повідомляє власника або уповноважений ним орган, до сфери управління якого належить майно, та у разі необхідності - Фонд державного майна України про накладення арешту на майно боржника - юридичної особи, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача. На пропозицію відповідного органу управління чи Фонду державного майна України державний виконавець за рахунок коштів на фінансування Державної виконавчої служби публікує у пресі повідомлення про звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи.

Відповідно до п.п 6.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року, у разі відсутності в боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності, або закріплене за ним у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмеженого в обороті), незалежно від того, хто фактично використовує це майно. У разі накладення арешту на майно третьої черги, що належить боржнику - юридичній особі, державний виконавець у 3-денний строк повідомляє власника або уповноважений ним орган, до сфери управління якого належить майно, та в разі потреби (якщо державі належить 25%, 50%, плюс одна акція та більше) - Фонд державного майна України про накладення арешту на майно боржника -юридичної особи, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача. Копія зазначеного повідомлення надсилається до податкового органу, який контролює здійснення боржником - юридичною особою платежів до бюджетів усіх рівнів.

Як встановлено під час судового засідання, за 3 місяці до проведення опису майна позивача державним виконавцем, одночасно з постановою про відкриття першого виконавчого провадження про стягнення з ТОВ «ДАЗ», позивачу надіслано листа з вимогою повідомити про наявність майна, підлягаючого опису й арешту, але жодної відповіді з ТОВ «ДАЗ» не отримано, запитаної державним виконавцем інформації не надано. Крім того, листами від 06.07.09 вих. №3\03-14\5089, 12.08.09 вих. №3\03-14\6438, 09.03.10 вих. №3\03-14\3301 позивачу було запропоновано повідомити про майно, яке безпосередньо не використовується у виробничій діяльності з метою звернення на нього стягнення, але жодної відповіді також не було надано.

Відповідно до п.2.4.1 Наказу Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 р. «Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій» визначені підстави залучення понятих до провадження виконавчих дій. Так, присутність понятих обов'язкова при вчиненні виконавчих дій, у тому числі, при проведенні огляду, арешту, вилучення і передачі майна.

Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні громадяни, які не мають особистої заінтересованості в провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю.

В акті опису і арешту виробничого обладнання товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» від 18.08.2009 року, як поняті, зазначені працівники позивача.

Однак, на думку суду, зазначене не може бути підставою для визнання протиправними дій Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції щодо звернення стягнення на виробниче обладнання, що належить позивачу і використовується в виробничих цілях, та виключення з акту опису й арешту майна виробничого обладнання, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» і використовується в виробничих цілях.

Відповідно до вимог ст.ст. 99, 100 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.

Статтею 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Враховуючи, що позивачу про складення акту опису й арешту майна було відомо в день складення акту - 18.08.09 року, так як представники підприємства приймали участь при проведенні опису майна, а позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправними дій та виключення з акту опису й арешту майна тільки 03.12.2009 р., та те, що відповідач наполягає на відмові у задоволенні позову у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову також і з цих підстав.

Враховуючи все вищенаведене, суд не вбачає законних підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод" до Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 20 квітня 2010 року.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно.

< Список >

СуддяВ.М. Олійник

< суддя учасник колегії >

< ПІБ Судді >

В.М. Олійник