Ухвала суду № 96168019, 09.04.2021, Вишгородський районний суд Київської області

"09" квітня 2021 р. Справа № 363/1470/21

УХВАЛА

09 квітня 2021 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 , третя особа - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про звільнення майна з-під арешту,

встановив:

пред`явлену заяву слід залишити без руху, виходячи з такого.

Як убачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовну заяву подано без дотримання вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, згідно роз`яснень даних у п. 2 постанові Пленуму ВССУ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" № 5 від 03 червня 2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI).

Водночас у позові не зазначено відповідачем стягувача, в інтересах якого накладено арешт на нерухоме майно й не надано копії позовної заяви з додатками у кількості цього учасника справи, що перешкоджає суду відкрити провадження у справі з дотриманням вимог ст. 175, 177 та 190 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 (один) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2 102 грн.

Разом з тим, оригінал документу про сплату судового збору позивачем до заяви не долучено.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05 липня 2016 року межах виконавчого провадження №50926863, на підставі якої накладено арешт на спірну квартиру, до матеріалів заяви не долучено.

Відтак позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви.

Відтак відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 175, 185, 190, 260 ЦПК України,

ухвалив:

позовну заяву залишити без руху.

Для усунення зазначених недоліків надати строк до 07 травня 2020 року, але не пізніше 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя