Рішення № 96167731, 02.04.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1663/20

Провадження № 2/740/89/21

РІШЕННЯ

іменем України

02 квітня 2021 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., за участі секретарів судового засідання Бережняк О.О., Прокопенко О.В.,

позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Страшного М.М.,

відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Грабової Ю.В.,

представника відповідача Вертіївської сільської ради-Гаврилей І.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,-приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Гребенюк Сергій Миколайович, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

встановив:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,-приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Гребенюк С.М., про встановлення факту постійного проживання разом із своїм батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , з березня 2002 року до його смерті; визнання в порядку спадкування права власності на буд. АДРЕСА_2 та дві земельні ділянки серії ЧН №0099719, ЧН №0099697 від 30 серпня 1996 року по 7,4 га кожна. Позов обґрунтований тим, що рішенням суду від 04 жовтня 2019 року позивачу визначений додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_4 .. При зверненні до нотаріуса щодо видачі свідоцтва на спадщину останній відмовлено у цьому з посиланням на те, що існують різні відомості щодо місця проживання спадкодавця та кола спадкоємців, що прийняли спадщину. Нотаріусу також подані заяви про прийняття спадщини племінниками позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 після смерті їхнього батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьки позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_4 проживали в АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_6 14 березня 2002 року її спадщину фактично прийняв ОСОБА_4 , який у цьому ж році захворів, що змусило позивача забрати батька до себе додому в м.Чернігів і доглядати за ним останні два роки до його смерті. ОСОБА_4 проходив лікування в Чернігівському обласному медичному центрі соціально значущих та небезпечних хвороб з 05 лютого 2004 року по 27 лютого 2004 року і після встановлення діагнозу весь час знаходився у позивача, останньому неодноразово викликалась наркобригада Чернігівської міської лікарні №1 за адресою вул.Бланка, 24 б. Відкрилась спадщина на дві земельні ділянки, площею 7,4 га кожна, та на буд. АДРЕСА_2 . Позивач є спадкоємцем першої черги, племінники відносяться до п`ятої черги. ОСОБА_4 був зареєстрований у квартирі свого сина-рідного брата позивача ОСОБА_5 ,-в АДРЕСА_3 , проте він там не проживав жодного дня. Після смерті батька ОСОБА_5 заяву про прийняття спадщини не подавав. На день смерті батько проживав разом із позивачем. Просить позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву від 09 липня 2020 року відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 проти позову заперечують з посиланням на те, що постійне місце проживання їх дідуся ОСОБА_4 після смерті бабусі ОСОБА_6 було в АДРЕСА_3 . Після зміни ОСОБА_4 постійного місця проживання з буд. АДРЕСА_2 , на кв. АДРЕСА_4 , останній звернувся до пенсійного фонду та оформив пенсію за новим місцем постійного проживання, і особисто її отримував за вказаною адресою. Також ОСОБА_4 було оформлено телефонний номер НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 мав сталі сімейні зв`язки з родиною відповідачів. ОСОБА_4 у весняно-літній період тимчасово проживав в АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 останні 2 місяці до смерті проживав в АДРЕСА_1 , для медичного догляду, оскільки у відповідачів не було можливості забезпечити доступ наркобригади. Батьки відповідачів постійно доглядали за ОСОБА_4 , відвідували його. Позивач порушує права відповідачів на спадкування.

Ухвалою суду від 07 серпня 2020 року за результатами підготовчого засідання справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, пояснивши, що її батько ОСОБА_4 з кінця вересня 2003 року у зв`язку з хворобою та лікуванням жив у неї в АДРЕСА_1 , до цього він літом жив в АДРЕСА_2 . З 2002 року батько жив у неї в АДРЕСА_5 її батько не жив, її брат здійснив реєстрацію батька по вказаній адресі для розширення. За рішенням суду їй визначено додатковий строк для прийняття спадщини свого батька. Вона прийняла спадщину батька. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є внуками ОСОБА_4 .. Дана позиція підтримана в судовому засіданні представником позивача адвокатом Страшним М.М., який зазначив про належний спосіб захисту прав позивача на спадкування шляхом встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем та визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що її дідусь ОСОБА_4 з 2000 року був зареєстрований і постійно проживав разом із сім`єю його сина ОСОБА_5 в АДРЕСА_5 . Дідусь за вказаною адресою оформив пенсію та телефон. ОСОБА_2 , як свідок в порядку ст.92 ЦПК України показала, що з середини 2000 року дідусь постійно проживав у сім`ї свого сина в АДРЕСА_5 , оформив пенсію та телефон. В літній час дідусь проживав в АДРЕСА_2 . На декілька днів дідусь від`їжджав до позивача, потім повертався до них. Дідусь помер за місцем проживання позивача. Дана позиція підтримана в судовому засіданні її представником адвокатом Грабовою Ю.В., яка також є представником відповідача ОСОБА_3 , і пояснила, що позивач не позбавлена можливості оформлення спадщини в нотаріальному порядку. Сертифікати посвідчують право на земельні ділянки і не можуть бути підставою для визнання права власності на земельні ділянки. Позивачу рішенням суду наданий додатковий строк для прийняття спадщини, що свідчить про відсутність проживання позивача разом із спадкодавцем ОСОБА_4 та вказує на недобросовісність її дій. Була домовленість між ОСОБА_5 та позивачем про те, що позивач забере ОСОБА_4 до себе. Відсутні документи щодо належності ОСОБА_4 буд. АДРЕСА_2 . Перебування спадкодавця у будинку позивача пов`язане з його лікуванням. Позивач мала право звернення за захистом порушеного права щодо факту постійного проживання до кінця 2008 року, у зв`язку з чим просить застосувати наслідки спливу позовної давності до вимоги щодо встановлення факту постійного проживання.

Представник відповідача Вертіївської сільської ради Гаврилей І.О. в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що останнє місце проживання ОСОБА_4 в с.Вертіївка відсутнє, як свідок в порядку ст.92 ЦПК України показав, що в літній час ОСОБА_4 проживав в АДРЕСА_2 , потім проживав в м.Чернігів, останній перебував в АДРЕСА_5 .

Третя особа приватний нотаріус Гребенюк С.М. під час судового розгляду подав суду копії матеріалів спадкової справи після ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення судового розгляду відсутні.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що після захворювання ОСОБА_4 у 2003 році переїхав жити до позивача, до цього проживав в с.Вертіївка. ОСОБА_4 також був у сім`ї свого сина в АДРЕСА_5 .

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 з вересня 2003 року проживав разом із позивачем в АДРЕСА_1 , його возили до лікарні.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 проживав в с.Вертіївка до смерті його дружини, потій його забрали в м.Чернігів, вул.Космонавтів. Влітку ОСОБА_4 жив в с.Вертіївка, взимку-в м.Чернігів. ОСОБА_4 постійно жив із позивачем, де лікувався і помер, був прописаний у сина для поліпшення житлових умов.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 постійно проживав у сім`ї сина ОСОБА_5 в період 2002-2003 років. ОСОБА_4 помер, перед цим його забрала до себе позивач.

Із врахуванням доказів по справі судом встановлено слідуюче.

Позивачем по справі є ОСОБА_11 , зареєстроване місце проживання з 30 грудня 2003 року в АДРЕСА_1 , остання є дочкою ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Чернігів, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Чернігів, та рідною сестрою ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Чернігів.

Відповідачі ОСОБА_12 та ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_5 , та відповідно-рідними онуками ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , щодо позивача ОСОБА_1 -племінниками.

ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом після смерті батька ОСОБА_4 , звернулась до нотаріальної контори із заявою при прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину та у заведенні спадкової справи після смерті останнього відмовлено у зв`язку з пропуском строку звернення до нотаріальної контори.

Після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_4 їх син ОСОБА_5 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлих батьків не звертався і спадкова справа не заводилась.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 жовтня 2019 року, яке набрало законної сили згідно постанови Чернігівського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року, ОСОБА_1 визначений додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини свого батька ОСОБА_4 терміном на 3 місяці.

Згідно копій матеріалів спадкової справи після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Чернігів, наявна заява ОСОБА_1 (надійшла до приватного нотаріуса 13 січня 2020 року) про прийняття спадщини свого батька.

Постановою приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Гребенюка С.М. від 27 січня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на різні відомості щодо місця проживання спадкодавця на день смерті та кола спадкоємців, що прийняли спадщину.

Спірні правовідносини сторін виникли з приводу встановлення факту постійного проживання позивача ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 з березня 2002 року по час смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , та визнання права власності в порядку спадкування після останнього на житловий будинок та земельні ділянки.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, в даному випадку позивача ОСОБА_1 ..

Згідно зі ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1-3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.

Як зазначено вище позивачу ОСОБА_1 за рішенням суду від 04 жовтня 2019 року визначений додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини свого батька ОСОБА_4 терміном 3 місяці. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що на день смерті ОСОБА_4 не проживав за місцем реєстрації у кв. АДРЕСА_4 , а проживав на час смерті разом із своєю дочкою ОСОБА_1 за її місцем проживання у буд. АДРЕСА_1 .

За приписами ст.ст.1269, 1272 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вищезазначене рішення суду від 04 жовтня 2019 року постановлене із врахуванням ст.ст.1269, 1272 ЦК України і враховується судом відповідно до ч.ч.4, 5 ст.82 ЦПК України, при цьому ч.7 вказаної статті встановлено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Також судом враховується, що сторонами в судовому засіданні не заперечуються обставини смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання позивача ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , при цьому позовні вимоги стосуються періоду з березня 2002 року до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно копії довідки Вертіївської сільської ради від 20 липня 2020 року ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті в АДРЕСА_2 , не був зареєстрований.

Відповідно до довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 07 травня 2019 року у кв. АДРЕСА_4 станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані: ОСОБА_4 , якого знято з реєстрації 29 червня 2004 року у зв`язку із смертю, його син ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 ..

Згідно приписів ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Аналогічну норму містить п.3.21 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Згідно з п.3.22 глави 10 розділу ІІ даного Порядку у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що під постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 червня 2019 року у справі № 552/2691/16-ц (провадження № 61-12св17).

Згідно довідки ГУ ПФУ в Чернігівській області від 03 серпня 2020 року ОСОБА_4 , що проживав в АДРЕСА_3 , знаходився на обліку в Управлінні ПФУ ГУ ПФУ в Чернігівській області з 01 травня 2002 року по 30 квітня 2004 року і отримував пенсію по інвалідності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які прийняли спадщину свого батька ОСОБА_5 шляхом подачі відповідних заяв нотаріусу, що підтверджується копіями матеріалів спадкової справи №8/2018, заведеної приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Гребенюком С.М. після ОСОБА_5 , відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України, як внуки спадкодавця ОСОБА_4 , спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхньому батькові ОСОБА_5 ..

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.29 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться. Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування-це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання-це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Реєстрація-внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування-документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 , як на підставу своїх вимог, посилається на те, що існують різні відомості щодо місця проживання спадкодавця ОСОБА_4 та кола спадкоємців, що прийняли його спадщину, у зв`язку з чим нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Позивач забрала батька, який захворів, до себе додому, доглядала за ним останні два роки до його смерті. ОСОБА_4 проходив лікування в Чернігівському обласному медичному центрі соціально значущих та небезпечних хвороб і після встановлення діагнозу весь час знаходився у позивача, останньому неодноразово викликалась наркобригада Чернігівської міської лікарні №1. ОСОБА_4 був зареєстрований за місцем проживання ОСОБА_5 , але не проживав за даним місцем.

За змістом ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

У ч.2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Позивачем суду подані повідомлення КНП «Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб» Чернігівської обласної ради від 11 лютого 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні даного закладу з 05 лютого 2004 року по 27 лютого 2004 року; та повідомлення КНП «Чернігівська міська лікарня №1» Чернігівської міської ради від 03 лютого 2020 року, згідно якого ОСОБА_4 14, ІНФОРМАЦІЯ_1 був оглянутий дільничим терапевтом вдома за місцем проживання по АДРЕСА_1 .

Вказані обставини самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, спільного побуту, наявності взаємних прав і обов`язків, спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї, не можуть свідчити про те, що між нею та ОСОБА_4 склались та мали місце протягом з березня 2002 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , усталені відносини, які притаманні сім`ї, а показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які різняться із показаннями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , не можуть бути єдиною підставою для встановлення вказаного факту, так само не можуть бути прийняті і доводи позивача щодо опікування спадкодавця в силу його похилого віку, стану здоров`я та лікування до часу його смерті.

Також судом враховується довідка Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 07 травня 2019 року щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_4 станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 у кв. АДРЕСА_4 .

Із врахуванням визначеного позивачу за рішенням суду додаткового строку для прийняття спадщини, подальшого прийняття нею спадщини ОСОБА_4 , встановлення факту згідно позовних вимог і встановлених судом обставин не припиняє її права в порядку спадкування після свого батька, тобто позивачем в цій частині обрано спосіб захисту прав, який не призведе до відновлення її права на спадкування.

В даній частині позов задоволенню не підлягає. Дані вимоги не є обгрунтованими, при цьому позовна давність застосовується лише до обґрунтованого позову.

Позивачем також заявлені вимоги про визнання в порядку спадкування після ОСОБА_4 права власності на буд. АДРЕСА_2 та дві земельні ділянки серії ЧН №0099719, ЧН №0099697 від 30 серпня 1996 року по 7,4 га кожна.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) серії ЧН №0099719, серії ЧН №0099697 від 30 серпня 1996 року, площею по 7,4 в умовних кадастрових гектарах.

Згідно копії довідки Вертіївської сільської ради від 20 липня 2020 року ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті була зареєстрована одна в АДРЕСА_2 , при цьому у довідці вказаної сільської ради від 13 травня 2019 року ОСОБА_6 на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_2 , за даною адресою був зареєстрований її чоловік ОСОБА_4 ..

Відповідно до копії довідки КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 16 липня 2020 року буд. АДРЕСА_2 станом на 31 грудня 2012 року зареєстрований на праві особистої власності за ОСОБА_15 в цілому згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 19 лютого 1982 року.

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану… від 17 травня 2019 року ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Вертіївка Ніжинського району.

Згідно копії заповіту від 13 грудня 1982 року ОСОБА_15 заповіла своє майно ОСОБА_4 ..

Відповідно до копії довідки Вертіївської сільської ради від 13 травня 2019 року ОСОБА_15 на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 була зареєстрована в АДРЕСА_2 , за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ..

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно… від 31 липня 2020 року відомості щодо реєстрації даного будинку на праві власності чи іншому речовому праві відсутні.

Відповідно до витягу (з по господарської книги) Вертіївської сільської ради від 10 травня 2019 року №03-05/400 померлий ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , станом на 15 квітня 1991 року був зареєстрований та проживав у буд. АДРЕСА_2 . Номер об`єкта ПГО №1266 в погосподарській книзі №195 відкритий на ОСОБА_4 .. Власник будинку- ОСОБА_4 .. Голова господарства ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_6 .. Земельна ділянка-0,50 га.

У повідомленні від 04 серпня 2020 року сільський голова Вертіївської сільської ради Мороз І. просить суд не брати до уваги витяг з погосподарської книги станом на 15 квітня 1991 року, виданий 10 червня 2019 року №03-05/400 щодо домоволодіння АДРЕСА_2 , де явно виявлена невідповідність даних, занесених в довідку з оригіналу погосподарської книги. Вказані обставини також зазначені в судовому засіданні представником відповідача Вертіївської сільської ради Гаврилей І.О..

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

Позивач ОСОБА_1 є особою, яка має право на спадкування після ОСОБА_4 і вона це право вже реалізувала, прийнявши спадщину у встановленому законом порядку.

Постановою приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Гребенюка С.М. від 27 січня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на різні відомості щодо місця проживання спадкодавця на день смерті та кола спадкоємців, що прийняли спадщину, тобто відмова нотаріуса обгрунтована з посиланням на встановлення місця проживання спадкодавця та кола спадкоємців, дана постанова не містить відмови з підстав неналежності чи відсутності документів щодо нерухомого майна, яке входить до складу спадщини спадкодавця.

Також судом враховується, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Допустимих доказів неможливості отримання свідоцтва про право на спадщину матеріали справи не містять.

Судом також враховується, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай), в порядку спадкування можливе визнання права на земельну частку (пай), а не права власності, яке реалізується у встановленому порядку.

За таких обставин позов в частині визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки задоволенню не підлягає.

Частиною 1 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Із змісту позовної заяви не вбачається,-в чому саме полягає спір між позивачем та відповідачем Вертіївською сільською радою, та яким чином даний відповідач не визнає, оспорює чи порушує права позивача.

При вирішенні справи судом також враховується, що у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі, у зв`язку з чим залучення позивачем до участі у справі як третьої особи приватного нотаріуса Гребенюка С.М., який здійснює діяльність відповідно до Закону України «Про нотаріат», не відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя В.Олійник

Повне рішення суду складене 12 квітня 2021 року