Рішення № 96167314, 10.03.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/30123/18

Провадження № 2/760/194/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Кушнір С.І.

за участю секретаря - Каліш С.В., Федоренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця №902 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 16.11.2018 р. звернулися до Солом`янського районного суду м. Києва із зазначеним позовом до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», в якому просили:

стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 162068 грн. 00 коп.;

стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертних досліджень з метою встановлення причини пожежі та суми завданих збитків в розмірі 37909 грн. 00 коп.;

стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100000 грн. 00 коп.;

стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1999 грн. 77 коп.;

стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1762 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 посилаються на наступне.

Так, 09.11.2017 р. о 21 год. 00 хв., в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу ОСОБА_1 на праві власності, виникла пожежа. Даний факт підтверджується актом про пожежу від 09.11.2017 р., складений комісією у складі провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Солом`янського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві капітана служби цивільного захисту Руденка Р.В., свідка ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку за результатами проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження від 20.12.2017 р. за № 8957, осередок пожежі, яка сталася 09.11.2017 р. у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , знаходився у кухні, у меблевому відсіку під газовою плитою для варки. Механізм виникнення даної пожежі: в електромережу квартири була подана підвищена напруга (значно більше, ніж 220 В), почали нагріватися електричні обмотки трансформатора електрозапалювача конфорок (пальників) газової плити, ізоляція підвідних проводів до трансформатора оплавились, від доторкання оголених провідників до корпусу газової плити виникло коротке замикання з виділенням тепла, відбувся нагрів струмоведучих жил та оточуючого середовища, і в кінцевому результаті займання ізоляції та інших спалимих матеріалів, розташованих поруч, поява полум`яного горіння, початок пожежі та її розповсюдження.

Причиною виникнення пожежі у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , стало виникнення аварійного режиму роботи трансформатора електрозапалювача конфорок (пальників) газової плити в результаті подачі на нього підвищеної напруги від головного розподільчого щита будинку АДРЕСА_1 , внаслідок чого в подальшому виникло стійке коротке замикання між струмоведучою фазною жилою електрозапалювача і металевим корпусом варочної газової панелі, яке супроводжувалося утворенням високої температури і призвели до займання ізоляції електропроводів та горючих матеріалів, які знаходилися поряд.

Загоряння даних матеріалів, що знаходились в ніші під варочною газовою панеллю, можливе за умов перевищення напруги в електромережі, перекосу фазних напруг, або будь-яких інших технічних збоїв в електромережі.

Таким чином, згідно з Висновком за результатами проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження від 20.12.2017 р. за № 8957, встановлено, що пожежа в квартирі позивачів виникла в результаті того, що в електромережу квартири була подана підвищена напруга (значно більше, ніж 220 В).

В зв`язку з пожежею, яка мала місце 09.11.2017 р., позивачу ОСОБА_1 були завдані матеріальні збитки, які виразились в пошкодженні ремонту, побутової техніки, меблів, тощо.

Так, згідно висновку експерта за результатами проведення судового будівельно-технічного експертного дослідження від 24.11.2017 р. за № 8934, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились внаслідок пожежі в приміщеннях квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на час проведення дослідження становить: 57128 грн. 00 коп.

Відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження від 06.12.2017 р. за № 8948, загальний матеріальний збиток, який заподіяний власнику внаслідок пожежі в квартирі складає: 104940 грн. 00 коп.

Окрім того, за складання вказаних висновків для встановлення причини пожежі та підрахунку збитків, позивач ОСОБА_1 поніс додаткові витрати, а саме: за проведення судового будівельно-технічного експертного дослідження від 24.11.2017 р. за № 8934, було сплачено 6259 грн. 00 коп.; за проведення пожежно-технічного та електротехнічного дослідження від 20.12.2017 р. за № 8957, було сплачено 12900 грн. 00 коп.; за проведення експертного товарознавчого дослідження від 06.12.2017 р. за № 8948, було сплачено 18750 грн. 00 коп.

Загальна сума матеріальних збитків, завданих позивачу ОСОБА_1 внаслідок пожежі, яка мала місце 09.11.2017 р. у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , становить: 162068 грн.00 коп. Додаткові витрати, в зв`язку з проведенням експертних досліджень з метою встановлення суми завданих збитків, складають 37909 грн. 00 коп.

Відповідно до відповіді на претензію від 15.06.2018 р. за вих. № 1/08-14, головний розподільчий щит будинку АДРЕСА_2 , перебуває на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».

11.07.2018 р. за вих. № 20, позивач ОСОБА_1 звернувся до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» з претензією про відшкодування збитків, завданих пожежею його майну, а також витрат, які він поніс на встановлення причини пожежі та розміру матеріальних збитків на загальну суму 199977 грн. 00 коп. Однак, відповідач надіслав відповідь від 30.07.2018 р. за вих. № 38-3542/03, в якій відмовив позивачу у відшкодуванні шкоди.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, в зв`язку з чим просить стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на свою користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 162068 грн. 00 коп. та витрати на проведення експертних досліджень в розмірі 37909 грн. 00 коп.

Крім того, в квартирі, де сталась пожежа, постійно проживав син позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що підтверджується актом про проживання від 07.11.2018 р. В квартирі знаходились його речі повсякденного вжитку та особисті речі. Позивач ОСОБА_2 посилається на те, що він постійно проживав та користувався квартирою. Під час пожежі позивач ОСОБА_1 змушений був проникати в квартиру, оскільки в квартирі знаходився кіт. Під час того, як позивач рятував тварину, його життя та здоров`я було в небезпеці. Внаслідок пожежі, яка мала місце, 09.11.2017 р. у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , було знищено все майно позивача ОСОБА_2 , в результаті чого йому завдано моральну шкоду, яка полягає в порушенні сталого режиму його життя у зв`язку з пожежею, постійних переживаннях та нервових потрясіннях. Внаслідок пожежі, позивач фактично залишився не лише без житла, а й без теплого одягу у холодну пору року. Він втратив спокій та нормальний сон. Розмір моральної шкоди позивач ОСОБА_2 оцінив в сумі 100000 грн. 00 коп., яку просить стягнути з відповідача на його користь.

На підставі викладеного, позивачі просять позов задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 16.11.2018 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Ухвалою суду від 21.11.2018 р., відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця №902 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та призначено підготовче судове засідання.

27.03.2019 р. до суду від представника відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. У поданому відзиві на позовну заяву, представник вказує на те, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі розпорядження Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації №279 від 06.05.2015 р.

Вини КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» у пожежі, яка мала місце 09.11.2017 р. у квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_1 , немає з огляду на те, що відповідач не є енергопостачальною/електропостачальною організацією та не здійснює постачання електричної енергії позивачу. КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» не має можливості та підстав контролювати якісні показники електричної енергії та, в тому числі, на відповідність її нормативним показникам.

Представник відповідача у поданому відзиві вказує на те, що у доказах, зазначених позивачем, вбачається лише ймовірність виникнення пожежі через перенапругу в електричній мережі будинку. Разом з тим, позивач не укладав з відповідачем договір про користування електричною енергією. Таким чином, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» не є винною особою у шкоді, яка завдана позивачу у зв`язку з пожежею.

Ухвалою суду від 18.04.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання, судом залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

12.06.2019 р. до суду від представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої представник позивачів просить:

стягнути солідарно з ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 162068 грн. 00 коп.; витрати на проведення експертних досліджень з метою встановлення причини пожежі та суми завданих збитків в розмірі 37909 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1999 грн. 77 коп.;

стягнути солідарно з ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100000 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1762 грн. 00 коп.

15.07.2019 р. до суду від представника відповідача ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в частині вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», вказуючи на те, що ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» не є належним відповідачем у справі.

Так, 01.01.2016 р. між ПАТ «Київенерго» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» як Власником мереж укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № СВ 0213. Згідно додатку до договору житловий будинок АДРЕСА_2 з кількістю квартир в ньому 82, є об`єктом комунального підприємства. Таким чином, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» відповідає за електричне обладнання, включаючи електричні мережі, розташоване, зокрема, в буд. АДРЕСА_2 та зобов`язаний забезпечувати підтримання параметрів якості електроенергії та належного рівня надійності електропостачання споживачів, яким постачає електричну енергію електропостачальник.

Згідно висновку експерта № 8957 від 20.12.2017 р., причиною пожежі в квартирі АДРЕСА_3 , стало виникнення аварійного режиму роботи трансформатора електрозапалювача конфорок газової плити в результаті подачі підвищеної напруги від головного розподільного щита будинку, що знаходиться поза межами квартири.

При цьому, головний розподільний щит електромереж даного будинку знаходиться в середині самого будинку та перебуває на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».

Таким чином, вини ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у завдані матеріальної шкоди позивачі внаслідок пожежі немає, а відповідальність за збитки, завдані споживачу електричної енергії, несе комунальне підприємство, як балансоутримувач внутрішньобудинкових електричних мереж.

Ухвалою суду від 16.01.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені у позовні заяві, та надані докази.

Представники відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, вказуючи на те, що вини КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» у пожежі, яка мала місце 09.11.2017 р. у квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_1 , немає, оскільки відповідач не є енергопостачальною/електропостачальною організацією та не здійснює постачання електричної енергії позивачу. КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» не має можливості та підстав контролювати якісні показники електричної енергії та, в тому числі, на відповідність її нормативним показникам.

Представник відповідача ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в частині вимог до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, наголошуючи на тому, що відповідальність за збитки, завдані споживачу електричної енергії, несе комунальне підприємство, як балансоутримувач внутрішньобудинкових електричних мереж.

Представник третьої особи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» ЖЕД №902 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи третю особу було повідомлено належним чином, будь-яких заяв/клопотань, письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог від третьої особи до суду не надійшло.

Заслухавши пояснення учасників процесу, врахувавши їх доводи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування квартири від 12.01.2012 р., посвідченого державним нотаріусом дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Майданником І.В., зареєстрованого в реєстрі за № 7-56.

В квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, постійно проживає син позивача ОСОБА_1 - позивач ОСОБА_2 , що підтверджується актом про фактичне проживання від 07.11.2018 р.

Частиною 1 статті 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

За змістом ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

09.11.2017 р. о 21 год. 03 хв., в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить поживачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, сталася пожежа, що підтверджується Актом про пожежу, складеному 09.11.2017 р. комісією у складі провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Солом`янського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві капітана служби цивільного захисту Руденка Р.В., свідка ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 .

Згідно Висновку за результатами проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження №8957, складеного 20.12.2017 р. судовим експертом ОСОБА_7, ОСОБА_5 . Незалежного інституту судових експертиз за замовленням позивача ОСОБА_2 , осередок пожежі, яка сталася 09.11.2017 р. у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , знаходився у кухні, у меблевому відсіку під газовою плитою для варки.

Механізм виникнення даної пожежі: в електромережу квартири була подана підвищена напруга (значно більше, ніж 220 В), почали нагріватися електричні обмотки транформатора електрозапалювача конфорок (пальників) газової плити, ізоляція підвідних проводів до трансформатора оплавилась, від доторкання оголених провідників до корпусу газової плити виникло коротке замикання з виділенням тепла, відбувся нагрів струмоведучих жил та оточуючого середовища, і в кінцевому результаті займання ізоляції та інших спалимих матеріалів, розташованих поруч, поява полум`яного горіння, початок пожежі та її розповсюдження.

Причиною пожежі у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , стало виникнення аварійного режиму роботи трансформатора електрозапалювача конфорок (пальників) газової плити в результаті подачі до нього підвищеної напруги, від головного розподільчого щита будинку АДРЕСА_2 , що знаходиться поза межами кв. 13, внаслідок чого в подальшому виникло стійке коротке замикання між струмоведучою фазною жилою електрозапалювача і металевим корпусом варочної газової панелі, яке супроводжувалося утворенням високої температури і призвели до займання ізоляції електропроводів та горючих матеріалів, які знаходилися поряд.

Загоряння даних матеріалів, що знаходились в ніші під варочною газовою панеллю, можливе за умов перевищення напруги в електромережі, перекосу фазних напруг, або будь-яких інших технічних збоїв в електромережі.

Факт пожежі та спричинення як наслідок збитків позивачу учасниками справи не заперечувалась, однак жодним з відповідачів не визнається відповідальність з її завдання.

Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2019 року у справі № 466/4051/15-ц.

Встановлено, що відповідно до розпорядження Солом`янської РДА №279 від 06.05.2015 року «Про передачу та закріплення майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передано до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» закріплений на праві господарського відання, зокрема, будинок за адресою: АДРЕСА_2 , в установленому порядку житловий і нежитловий фонд та майно, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передано до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації.

01.01.2016 р. між ПАТ «Київенерго» (Користувач) та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» як Власником мереж укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № СВ 0214.

Згідно додатку до договору, житловий будинок АДРЕСА_2 з кількістю квартир в ньому 82, є об`єктом комунального підприємства.

Відповідно до п. 1.1 договору, комунальне підприємство зобов`язалося забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами у точки приєднання електроустановок Користувача або споживачів Користувача, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач.

Згідно п. 2.2 договору, власник мереж зобов`язаний забезпечувати на межі балансової належності електромереж підтримання параметрів якості електроенергії відповідно до ГОСТ 13109-97 та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів Користувача або інших суб`єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, згідно з ПУЕ та п. 2.7. ДБН В.2.5-23-2003.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в ред. станом на 09.11.2017 р.), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.

Відповідно до ст. 6 Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг є:

1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача;

2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом;

3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація;

4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води;

5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання;

6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення;

7) послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Статтею 8 Закону визначено прав і обов`язки виконавців комунальних послуг та управителів.

Так, зокрема Виконавець комунальної послуги зобов`язаний: 1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; 2) готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором; 3) без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством; 4) своєчасно проводити підготовку об`єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період; 5) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг; 6) вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством; 7) виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному законодавством; 8) своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг; 9) своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини; 10) у разі укладення індивідуальних договорів про надання комунальних послуг здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку; 11) інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства (ч. 2 ст. 8 Закону).

Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний: 1) забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; 2) від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків; 3) вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку; 4) інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку; 5) у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг; 6) укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг; 7) за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку; 8) у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку; 9) вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором; 10) щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження. За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов`язки управителя багатоквартирного будинку. (ч. 4 ст. 8 Закону).

Ст. 24 ЖК України передбачає, що експлуатацією державного і громадського житлового фонду, в якому проживають більшість громадян нашої країни, займаються житлово-експлуатаційні організації.

Згідно з п.2.1 Статуту КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району», затвердженого розпорядженням КМР (КМДА) 06.01.2015 року № 4, підприємство створене з метою забезпечення ефективного управління, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій, об`єктів благоустрою та отримання прибутку.

Відповідно до п.2.2.1Статуту предметом діяльності підприємства є, зокрема, утримання житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплений за підприємством на праві господарського відання.

Отже, як свідчать матеріали справи, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району» фактично виконує функції управителя, пов`язані із забезпеченням інтересів співвласників будинку в межах наданих повноважень, зобов`язане забезпечити належний експлуатаційний стан майна, що закріплено за ним на праві господарського відання.

При цьому, під правом господарського відання слід розуміти речове право суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна (ч. 1 ст. 136 ГКУ).

Таким чином, обов`язком підприємства є забезпечення належної експлуатації та утримання майна, що перебуває на його балансі.

КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району» відповідає за електричне обладнання, включаючи електричні мережі, розташоване, зокрема, в будинку АДРЕСА_2 , та зобов`язаний забезпечувати підтримання параметрів якості електроенергії та належного рівня надійності електропостачання споживачів, яким постачає електричну енергію енергопостачальник.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2018 р. між ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та позивачем ОСОБА_1 укладено договір про користування електричною енергією № 07158400908 за об`єктом: квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, між ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та позивачем ОСОБА_1 договірні зобов`язання виникли лише у 2018 р.

Поряд з цим, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», що створене 16.02.2018 р., відповідно до Прикінцевих та перехідних положень та п. 2.3 Статуту, є правонаступником Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільним балансом, а також в частині прав та обов`язків:

- пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією;

- за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж;

- за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж;

- за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства;

- за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;

- за зобов`язаннями, пов`язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу;

- за зобов`язаннями, пов`язаними з емісією, володінням цінними паперами та іншими зобов`язаннями, пов`язаними з власними або придбаними цінними паперами.

Згідно Висновку експерта Незалежного інституту судових експертиз (НІСЕ) за результатами проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження № 8957 від 20.12.2017 р., причиною пожежі в квартирі АДРЕСА_3 , стало виникнення аварійного режиму роботи трансформатора електрозапалювача конфорок газової плити в результаті подачі підвищеної напруги від головного розподільчого щита будинку, що знаходиться поза межами квартири.

Судові експерти прийшли до висновку, що причиною пожежі стало коротке замикання проводів трансформатора електрозапалювача конфорок газової плити з виділенням тепла, нагріву та спалахування ізоляції та інших спалимих матеріалів, розташованих поруч.

У Висновку зазначається, що загоряння даних матеріалів можливе при перевищенні напруги, перекосі фазних напруг або будь-яких інших технічних збоїв в електромережі. Експертами досліджено захисні апарати, які встановлені в квартирному розподільчому щитку квартири АДРЕСА_3 . Всі встановлені захисні апарати в квартирному розподільчому щитку даної квартири відповідають вимогам ПУЕ щодо захисту електропроводок від струмів короткого замикання, перенавантажень та від ураження електричним струмом.

На фото 15 до Висновку зображено квартирний розподільчий щиток, з якого вбачається наявність в ньому підключеного реле напруги (на момент фіксації напруга 197 В). Функція цього пристрою полягає у відключенні електроживлення при раптових та істотних відхиленнях від номінального значення напруги в мережі та автоматичному включенні при відновленні параметрів напруги.

Отже, узагальнений висновок експертів - причиною короткого замикання є подача на електроустановку підвищеної напруги від головного розподільчого щита будинку, що знаходиться поза межами квартири.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно ч. 3 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Оцінивши висновок експерта за результатами проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження № 8957 від 20.12.2017 р., складеного судовими експертами Незалежного інституту судових експертиз, виконаним на замовлення позивача ОСОБА_2 , в сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи.

Зважаючи на викладене, висновок слід вважати належним та допустимим доказом у справі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, суд вважає висновок вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечать матеріалам справи, і може бути взятими до уваги судом при ухваленні рішення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що 09.11.2017 року о 20 год в будинку по АДРЕСА_2 , де він проживає, миготіло світло. Він вимкнув у квартирі запобігачі та електротестором заміряв у щитку в під`їзді напругу, одна фаза не працювала. Почувши крик сусіда поверхом вище про пожежу, взяв вогнегасник та побіг на допомогу. В цей день перегоріла побутова техніка також в інших квартирах. В під`їзді, де знаходиться електрощитова було задимлення.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 підтвердив наданий висновок експертизи щодо встановлення причини пожежі в квартирі позивача.

В свою чергу, представниками відповідачів вказаний висновок не спростовано. Клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи від представників відповідачів не надходило, жодних звітів або висновків складених на замовлення відповідачів, відповідно до ст. 106 ЦПК України, які б спростовували висновок експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження № 8957 від 20.12.2017 р., складеного судовим експертом Незалежного інституту судових експертиз, представниками відповідачів також не надано.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами договору та стандартами якості електричної енергії; на відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання його контрагентами умов договорів, укладених на ринку електричної енергії.

Згідно п. 2.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 р. № 312, за стан внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (від вводу в будинок до відхідних клем вузла вимірювання побутового споживача) відповідає власник (балансоутримувач) цих мереж. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності у багатоквартирному будинку встановлюється: 1) між власником (балансоутримувачем) внутрішньо будинкових електричних мереж багатоквартирного будинку та оператором системи - відповідно до пункту 2.2.2 або пункту 2.2.3 цієї глави; 2) між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку та власником вузла обліку побутового споживача, розміщеного у квартирі, - на вхідних клемах вузла вимірювання.

Згідно п. 2.2.2 ПРРЕЕ, межа експлуатаційної відповідальності між споживачем та оператором системи за технічний стан і обслуговування електроустановок напругою до 1000 В встановлюється: у разі кабельного вводу - на наконечниках кабелю живлення, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарата, встановленого у ввідному пристрої будівлі споживача.

Згідно схеми електроустановки та точки розподілу мереж на об`єкті: АДРЕСА_2 , погодженої 09.12.2010 р., межа розподілу електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін між комунальним підприємством «Чоколівське» та Районом кабельних мереж «Південний» «Київенерго» знаходиться на вводі в будинок АДРЕСА_2 .

Відповідно до розпорядження Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.05.2015 р. № 279, від комунального підприємства «Чоколівське» до комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» було передано та закріплено на праві господарського відання за останнім житловий фонд, серед якого і будинок АДРЕСА_2 .

Головний розподільний щит електромереж будинку АДРЕСА_2 знаходиться в середині самого будинку та перебуває на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».

Як вбачається з матеріалів справи, в обладнанні (трансформаторна підстанція № 1669), яке перебуває на балансі ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» і що живить електричною енергією будинок АДРЕСА_2 , підвищення напруги чи інших аварійних режимів роботи не було ні 09.11.2017 р., ні на наступний день, що підтверджується витягами за ці дати з оперативного журналу чергового диспетчера № 11 Району електричних мереж «Південний» структурного відокремленого підрозділу «Київські електричні мережі» ПАТ «Київенерго» та листом ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 15.06.2018 р. № 1/08-14.

Поряд з цим, оперативним журналом підтверджується, що 09.11.2017 р. за ініціативи балансоутримувача та за участю його представника о 00 год. 58 хв. було проведено огляд обладнання електрощитової будинку АДРЕСА_2 . За результатами огляду встановлено, що в щитовій відгорів фазний провід.

Також дана обставина підтверджується листом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» від 04.05.2018 р. № 902/836, в якому йдеться про те, що до центральної диспетчерської служби Солом`янського району м. Києва «Городок» 09.11.2017 р. надходили заявки про відсутність електропостачання в будинку АДРЕСА_2 у зв`язку з тим, що відгоріла одна фаза ввідного кабелю в електрощитовій житлового будинку.

О 01 год. 21 хв. збірку в трансформаторній підстанції № НОМЕР_1 відключено (за відомостями з оперативного журналу).

Після проведення працівниками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» ремонтних робіт в електрощитовій будинку о 02 год. 04 хв. обладнання включено в роботу (за відомостями з оперативного журналу).

Таким чином, було зафіксовано пошкодження електромереж, що перебувають на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».

Відповідно до інформації центральної диспетчерської служби Солом`янського району м. Києва «Городок», в день пожежі - 09.11.2017 р. всі заявки щодо проблем з електропостачанням в житловому будинку АДРЕСА_2 , які поступали на центральну диспетчерську службу «Городок», передавались на виконання до ОДС РЕМ «Південний» ПАТ «Київенерго», що підтверджується листом від 04.05.2018 р. № 902/836 Житлово-експлуатаційної дільниці № 902 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».

КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», не заперечуючи факту перебування на його балансі та утримання внутрішньо-будинкових електричних мереж, зазначає, що у доказах, наданих позивачем, вбачається лише ймовірність виникнення пожежі через перенапругу в електричній мережі будинку.

Разом з тим, судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема Висновком експерта Незалежного інституту судових експертиз (НІСЕ) за результатами проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження № 8957 від 20.12.2017 р., що пожежа в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 , виникла саме через бездіяльність відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».

При цьому, суд звертає увагу на те, що в даному випадку позивач повинен лише довести наявність шкоди та її розмір (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2019 року у справі № 466/4051/15-ц).

Крім того, саме відповідач, з огляду на імперативні приписи ч. 2 ст. 1166 ЦК України та факт заперечення ним своєї вини, мав можливість просити суд призначити експертизу. Натомість останній, не скориставшись своїм право на подання доказів, обмежився лише запереченнями наявності його вини, що не є підставою для відмови в задоволенні позову.

Таким чином, за результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що саме суб`єкт господарювання, який не належно виконував обов`язок щодо забезпечення збереження об`єкта, що перебуває у його віданні, несе повну відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки.

В даному випадку, вбачається, що саме відповідач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», як балансоутримувач внутрішньо будинкових мереж, має вживати заходи щодо уникнення аварійних ситуацій, враховуючи, що такими обов`язками не наділена ні підрядна організація, ні управління житлово-комунального господарства та будівництва.

Протиправна поведінка відповідача полягає у бездіяльності щодо забезпечення пожежної безпеки ввіреного йому майна. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що саме внаслідок незабезпечення підтримання параметрів якості електроенергії та належного рівня надійності електропостачання споживачів, яким постачає електричну енергію енергопостачальник, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , відбулася пожежа, якою було завдано майнову (матеріальну) шкоду майну позивача.

Отже, за позовними вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок знищення пожежею належного позивачу майна, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» є належним відповідачем як управитель, якому делегуються обов`язки балансоутримувача в обсязі, визначеному законодавством.

Так, шкода, яка була причинена позивачу ОСОБА_1 , виникла внаслідок пожежі, факт якої зафіксовано і відповідачами не спростована.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 1192 ПК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна та робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стороною позивача надана оцінка вартості збитків.

Так, згідно Висновку експерта № 8934 Незалежного інституту судових експертиз, складеного 24.11.2017 р. за результатами проведення судового будівельно-технічного експертного дослідження, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились внаслідок пожежі в приміщеннях квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на час проведення досліджень становить 57128,00 грн.

Згідно Висновку експерта № 8948 Незалежного інституту судових експертиз, складеного 06.12.2017 р. за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження, розмір матеріального збитку, що заподіяний власнику майна ОСОБА_2 внаслідок пошкодження побутової техніки, меблів, одягу та іншого домашнього майна згідно переліку внаслідок пожежі, що сталася 09.11.2017 р. в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , складає 104940,00 грн.

Висновком експерта № 8948 від 06.12.2017 р. визначено загальний матеріальний збиток, що заподіяний власнику в результаті пошкодження переліченого домашнього майна внаслідок пожежі на суму, що складає 104940,00 грн.

Разом з тим, як вбачається з Висновку до переліку пошкодженого внаслідок пожежі майна входять жіночі речі, зокрема одяг: жіночі светри (3240,00 грн.), жіночі блузи (3600,00 грн.), жіночі плаття (3750,00 грн.), жіночі брюки (1800,00 грн.), жіночі піджаки та жакети (4950,00 грн.), жіноча спідня білизна (комбінації та сорочки) (1500,00 грн.), жіноче взуття (2400,00 грн.), а всього на загальну суму - 21240 грн., який не належить позивачам, що було підтверджено позивачем ОСОБА_2 в судовому засіданні.

Таким чином, встановивши, що через перенапругу в загальнобудинковій електромережі, відповідальність за технічну справність якої несе відповідач - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», у квартирі позивача ОСОБА_1 сталася пожежа, внаслідок якої було пошкоджено належне позивачу майно, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову про відшкодування майнової шкоди та про стягнення з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь позивача ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 140828 грн. (104940,00 грн. (загальний матеріальний збиток згідно Висновку експерта № 8948 від 06.12.2017 р.) - 21240,00 грн. (загальна сума пошкодженого жіночого одягу) + 57128,00 грн.(вартість ремонтно-будівельних робіт згідно Висновку експерта № 8934 від 24.11.2017 р.).

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на проведення експертних досліджень з метою встановлення причини пожежі та суми завданих збитків в розмірі 37909 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини третьої цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з частинами 3, 4 статті 139 ЦПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

Частинами 6, 7 статті 139 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою встановлення причини пожежі та суми завданих збитків, позивач ОСОБА_1 звертався до Незалежного інституту судових експертиз з відповідними заявами, на підставі яких складено наступні висновки: Висновок за результатами проведення експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження № 8957 від 20.12.2017 р.; Висновок експерта за результатами проведення судового будівельно-технічного експертного дослідження № 8934 від 24.11.2017 р., Висновок № 8948 експертного товарознавчого дослідження від 06.12.2017 р.

На підтвердження витрат щодо оплати експертних послуг на суму 37909 грн. 00 коп., позивачем ОСОБА_1 надано рахунки-фактури на оплату експертних послуг № СФ-1211171 від 12.11.2017 р., № СФ-1511175 від 15.11.2017 р., № СФ-1511176 від 15.11.2017 р., та акти надання послуг № 469 від 22.12.2017 р., № 465 від 20.12.2017 р., № 447 від 24.11.2017 р.

Разом з тим, вказані акти наданих послуг не містять підписів замовника, а відтак сторонами не узгоджено вартість таких послуг. Рахунки-фактури також не можуть бути доказом оплати експертних послуг, оскільки рахунок-фактура не підтверджує факт здійснення господарської операції, а лише фіксує пропозицію оплати за товар (роботи, послуги).

Таким чином, витрати понесені позивачем на проведення експертних досліджень у розмірі 37909 грн. 00 коп. стягненню з відповідача не підлягають, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження їх сплати.

За таких обставин, вимога про стягнення витрат за оплату проведення експертних досліджень у розмірі 37909 грн. 00 коп. задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000 грн., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, постійно проживає син позивача ОСОБА_1 - позивач ОСОБА_2 , що підтверджується актом про фактичне проживання від 07.11.2018 р.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

П. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Внаслідок пожежі, яка сталася у квартирі позивача, було пошкоджено оздоблення стін, стелю та підлогу, знищено побутову техніку, меблі, одяг та домашнє майно. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема висновками експертних досліджень.

Пошкодження майна зумовило порушення усталених способів особистого і сімейного життя позивача, безпеки житла, звуження можливостей використання позивачем та його сім`єю побутової техніки, меблів, одягу, взуття, дрібних речей домашнього вжитку, тощо. У зв`язку з цим, позивачу ОСОБА_2 , який проживає в квартирі, було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях.

Суд, визначаючи у відповідності до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір відшкодування за спричинену позивачу моральну шкоду, з урахуванням принципів розумності та справедливості, конкретних обставин справи, приходить до висновку, розмір відшкодування за спричинену моральну шкоду в сумі 100000 грн., яку просить стягнути позивач є завищеним, а, відтак, достатнім та співмірним із заподіяною позивачеві моральною шкодою буде грошове відшкодування у розмірі 10000 грн.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

За таких обставин, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 102, 139, 141, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця №902 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (ЄДРПОУ 35756919, місцезнаходження: м. Київ, вул. Соціалістична, 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) матеріальну шкоду в сумі 140828 грн., судовий збір в сумі 1408,28 грн., а всього стягнути 142236 (сто сорок дві тисячі двісті тридцять шість) грн. 28 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (ЄДРПОУ 35756919, місцезнаходження: м. Київ, вул. Соціалістична, 6) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в сумі 10000 грн., судовий збір в сумі 704,80 грн., а всього стягнути 10704 (десять тисяч сімсот чотири) грн. 80 коп.

В решті позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Кушнір