Рішення № 96161728, 01.02.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12115/20

провадження № 4-с/753/6/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Трусова Т.О.,

за участю секретаря Кримчук Я.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на дії та рішення державного виконавця Радивілівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів),

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ТОВ «Трау Нутришин Україна», звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Радивілівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Орищиної І.О., про скасування повідомлення від 15.07.2020 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, в якій просить визнати неправомірним та скасувати повідомлення начальника відділу Радивілівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Орищиної І.О. від 15.07.2020 №8673-62565998 про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання виконавчого листа №753/17320/18 від 27.04.2020 та зобов`язати Радивилівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повторно розглянути можливість прийняти до примусового виконання виконавчий лист №753/17320/18.

В обгрунтування скарги посилається на те, що повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

В судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлялися, проте неявка останніх не є перешкодою для розгляду скарги у відповідності до ч. 2 ст. 450 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

25.10.2020 Дарницьким районним судом м. Києва було винесено рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Трау Нутришин Україна» заборгованості в розмірі 24 177 грн. 26 коп. Рішення набрало законної сили.

27.04.2020 Дарницьким районним судом м. Києва було видано виконавчий лист /а.с.8-9/.

03.07.2020 стягувач звернувся до державного виконавця Радивилівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження /а.с.10-11/.

15.07.2020 за №8673-62565998 начальником відділу Радивилівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Орищиною І.О. винесено від повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання /а.с. 13-14/, у зв`язку із тим, що у виконавчому листі відносно боржника ОСОБА_1 не вказано дату народження боржника.

Проте, суд не може погодитися з такими висновками, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (пункт 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавчий збір").

Разом з тим, за змістом частин першої та другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Таким чином відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.

Така правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 639/2561/18-ц від 24 грудня 2020 р. № 554/13475/15-ц від 31.07.2019.

Тому, в даному випадку, відсутність у виконавчому листі інформації про дату народження боржника не може слугувати підставою для повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Уразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, оскільки постановляючи повідомлення про повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання, державний виконавець не вчинив дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а тому винесене державним виконавцем повідомлення підлягає скасуванню відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 353, 354, 447-453 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на дії та рішення державного виконавця Радивілівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - задовольнити.

Визнати повідомлення від 15 липня 2020 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесене начальником відділу Радивилівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Орищиної Ірини Олександрівни за №8673-62565998 - неправомірним.

Повідомлення від 15 липня 2020 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесене начальником відділу Радивилівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Орищиної Ірини Олександрівни за №8673-62565998 - скасувати.

Зобов`язати начальника відділу Радивилівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Орищину Ірину Олександрівну повторно розглянути питання про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №753/17320/18, виданого 27.04.2020 Дарницьким районним судом м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: