Рішення № 96161347, 04.03.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6463/19

Провадження № 2-а/752/27/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.03.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді Мазура Ю.Ю.

за участю секретаря Воробйова І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2019 позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 18.03.2019 № 104.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 04.02.2019 по 15.02.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві проведено планову перевірку комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» стосовно дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. На підставі Акту перевірки № 572-10, на позивача, як заступника директора підприємства, відповідачем складено Протокол про адміністративне правопорушення від 15.02.2019 № 36 за ч. 1 ст. 165-2 КУпАП, на який позивачем було надано пояснення. Позивач вважає, оскаржуване рішення необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам законодавства України і винесеним з перевищенням повноважень.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

В травні 2020 року позивач звернувся до суду з заявою про зміну підстави позову у порядку ст. 47 КАС України.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, до судового розгляду по суті.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04.03.2021 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду судового засідання повідомлений в установленому законом порядку. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги, заяву про зміну підстав позову підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду судового засідання повідомлений в установленому законом порядку. Представник відповідача надав до суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти розгляду справи в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, допустимості, достовірності у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік 21.01.2019 позивачу було вручене Повідомлення від 16.01.2019 № 35 Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про проведення планової перевірки суб`єкта господарювання.

Головним управлінням видано наказ від 30.01.2019 № 572 «Про проведення планового заходу (перевірки)», на підставі якого складено направлення Головного управління на проведення заходу від 30.01.2019 № 454, яке вручене директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» ОСОБА_2 04.02.2019.

З 04.02.2019 по 15.02.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві проведено планову перевірку комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» стосовно дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

На підставі Акту перевірки № 572-10, на позивача, як заступника директора підприємства, відповідачем складено Протокол про адміністративне правопорушення від 15.02.2019 № 36, в якому зазначено, що за період з 01.02.2016 по 31.01.2019 під час формування та застосування тарифу на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям окремих будинків житлового фонду Оболонського району м. Києва було порушено вимоги абз. 6, п. 2, п. 6, п. 7, п. 16 «Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869. П.2 ч. 1 ст. 30 та ч. 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальна послуги», ч. 2 ст. 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», про що зазначено в Акті перевірки від 15.02.2019 № 572-10.

Відповідно до вказаного Акту перевірки було виявлено ряд порушень: у період з 01.07.2017 по 20.12.2018 підприємством неправомірно застосовано тарифи, які встановлені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.06.2017 № 668 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» у зв`язку з визнанням протиправним та скасуванням вищезазначеного розпорядження. Вказано, що в період з 21.12.2018 по 31.01.2019 підприємством застосовано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які не встановлені рішенням органу місцевого самоврядування. В період з 01.02.2016 по 31.01.2019 порушено вимоги щодо формування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в частині прибирання прибудинкової території, прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами, у зв`язку з включенням площі, яку закріплено на праві повного господарського відання за КП «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» у м. Києві на підставі Наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002 № 23. Під час перевірки підприємством не надано підтверджуючих документів щодо надання взагалі послуги з обслуговування димових та вентиляційних каналів за період з 01.02.2016 по 31.01.2019.

Підприємство 15.02.2019 подало заперечення до Акту перевірки № 572-10. На підставі Акту перевірки № 572-410 на позивача ОСОБА_1 , як заступника директора підприємства, відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 15.02.2019 № 36, передбаченого ч. 1 ст. 165-2 КУпАП, на який позивачем було подано пояснення.

Постановою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві № 104 від 18.03.2019 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу, що становить 170,00 грн.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно ст. 21 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).

Суд зауважує, що предметом оскарження в даній справі є виключно питання притягнення позивача як посадової особи підприємства до адміністративної відповідальності. В межах даної справи суд не має повноважень оцінювати законність дій державних органів стосовно планової перевірки чи результатів такої перевірки, оскільки такі повноваження віднесення до предметної юрисдикції окружних адміністративних судів згідно ст. 19 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 165-2 КУпАП порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

20.11.2018 позивача було призначено на посаду заступника директора «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва».

Порушення вимог абз. 6, п. 2, п. 6, п. 7, п. 16 «Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869. П.2 ч. 1 ст. 30 та ч. 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальна послуги», ч. 2 ст. 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» під час формування та застосування тарифу на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцями окремих будинків житлового фонду Оболонського району м. Києва зафіксовано актом перевірки від 15.02.2019 № 572-10 за період з 01.02.2016 по 31.01.2019.

Згідно ч. 6 ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

На останній сторінці Акта перевірки № 572-10 КП міститься підпис заступника директора ОСОБА_1 , як посадової особи КП «Керуюча компанія».

Відповідно до Статуту КП «Керуюча компанія», управління підприємством здійснює директор.

Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником КП «Керуюча компанія» є ОСОБА_2 .

Наказом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» від 14.02.2019 № 59-К «Про тимчасове виконання обов`язків директора», з 15.02.2019 виконувачем обов`язків директора призначено головного інженера ОСОБА_3 .

Проте представниками відповідача не було ознайомлено саме керівника суб`єкта господарювання з Актом перевірки № 572-10, оскільки жодного документу розпорядчого характеру позивачем не надавалося щодо іншої уповноваженої особи.

Згідно Наказу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» від 20.11.2018 № 416-К «По особовому складу» ОСОБА_1 прийнятий на посаду заступника директора з випробувальним терміном 2 місяці.

Відповідно до посадової інструкції заступника директора останній, зобов`язаний представляти підприємство в органах державної та виконавчої влади, за відсутності директора має право підписувати та візувати документи в межах своєї компетенції, може виконувати його посадові обов`язки.

А відтак, заступник директора може представляти інтереси підприємства та підписувати документи від імені підприємства лише на підставі довіреності або наказу на тимчасове виконання обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних розпорядчих документів, довіреностей щодо виконання обов`язків директора або представництва підприємства щодо заступника директора Баніта В.Ю. КП «Керуюча компанія» не видавалось.

Статтею 2 Закону України «Про ціни та ціноутворення» зазначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Згідно з п. 1, 5 та 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ціни та ціноутворення» нижченаведені терміни вживаються в наступному значенні: встановлення ціни - затвердження (фіксація) рівня ціни; застосування ціни - продаж (реалізація) товару за встановленою ціною; формування ціпи - механізм визначення рівня ціни товару.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем та представником відповідача не надано достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Частинами 1, 2 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем та представником відповідача не надано достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зважаючи на вимоги діючого законодавства, з урахуванням встановлених по справі обставин, суд вважає, що відповідачем при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не встановлено всіх об`єктивних обставин справи та не підтверджено жодним належним та допустимим доказом вчинення правопорушення позивачем.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності та прийнятої постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, внаслідок чого дана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідно до норм КАС України, суд не наділений повноваженнями закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Вказані процесуальні дії відносяться до компетенції органу, який розглянув справу. Судом має досліджуватись лише питання законності постанови посадової особи про притягнення до адміністративної відповідальності. Також аналогічна позиція викладене в Постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року по справі № 200/14811/16-а (2а/200/574/16), провадження № К/9901/24025/18.

Враховуючи зазначене, вимога позивача щодо закриття відносно останнього провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, за відсутністю в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП не підлягає задоволенню.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КпАП України, то витрати у справі суд відносить на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 241-244, 246 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 18.03.2019 № 104, винесену Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві (код ЄДРПОУ: 40414833, адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 12) відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.Ю. Мазур