Рішення № 96160764, 01.03.2021, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/680/20

2/706/61/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року Христинівський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого - судді Олійника М.Ф.,

за участі секретаря Дехканбаєвої О.О.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача державного підприємства «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України Ситника Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, виконавчого комітету Верхняцької селищної ради про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію земельної ділянки та зустрічним позовом державного підприємства «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виконавчий комітет Верхняцької селищної ради, про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, виконавчого комітету Верхняцької селищної ради про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію земельної ділянки.

Просив визнати незаконними та скасувати: - рішення відділу Держгеокадастру у Христинівському районі від 28.05.2012 р. про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001, площею 29,3350 гектарів за користувачем ДП «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України в Державному земельному кадастрі; - рішення виконавчого комітету Верхняцької селищної ради Христинівського району № 42745022 від 29.08.2018 р. про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001, площею 29,335 гектарів за користувачем ДП «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилався на такі обставини.

Він з грудня 2007 р. є орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 8,9127 га, яка знаходиться в адміністративних межах Христинівської сільської ради Христинівського району (за межами населеного пункту).

Зазначене право виникло на підставі договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладеного ним із Христинівською районною державною адміністрацією 18.10.2007 р. та посвідченого державним нотаріусом Христинівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 3515.

Зазначений договір оренди зареєстрований у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11.12.2007 р. за № 040779500003.

Відповідно до пункту 1 зазначеного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі розпорядження Христинівської районної державної адміністрації № 220 від 26.09.2007 р.

В пункті 2 договору оренди визначено, що в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 8,9127 га, в тому числі 8,9127 га ріллі.

В пункті 8 договору оренди сторони визначились, що договір укладено на сорок дев`ять років (тобто до грудня 2056 р.).

В пункті 26 договору оренди зазначена гарантія орендодавця, що на момент укладення договору земельна ділянка в спорі, під забороною, арештом не перебуває, інші обмеження і обтяження у використанні земельної ділянки та права третіх осіб відсутні.

В прикінцевих положеннях зазначеного договору передбачено, що невід`ємними частинами цього договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; акт визнання меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди.

В акті визначення меж земельної ділянки в натурі від 28.07.2007 р. зазначено, що орендована земельна ділянка від літери «А» до літери «Б» межує із землями ДП «Нива». Цим актом суміжні землекористувачі визначили та погодили розміри меж земельної ділянки, наданої йому в оренду.

Станом на дату подання позову він має право оренди земельної ділянки загальною площею 8,9127 га згідно з договором оренди від 18.10.2007 р. і це право зареєстровано відповідно до чинного на той час земельного законодавства у державному реєстрі земель.

У липні 2019 р. він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки, наданої йому в строкове платне користування, з метою внесення відомостей про наявність цього права у нього до Державного земельного кадастру та Державного реестру речових прав на нерухоме майно.

23.08.2019 р. Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області листом № 2965/0/95-19 повідомило його, що частина земельної ділянки площею 8,9127 га, на яку він хотів отримати згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою, перебуває у постійному користуванні суміжного землекористувача, що унеможливлює прийняття рішень по суті.

Згідно з кадастровим планом, актом визначення меж земельної ділянки в натурі, планом встановлення меж, які є невід`ємними частинами договору оренди, таким суміжним землекористувачем є ДП «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України.

У червні 2020 р. його представником ОСОБА_2 за її заявою отримано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7114505832020 від 09.06.2020 р. з доданими до нього кадастровим планом та описом меж з експлікацією земель земельної ділянки з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001, з якого вбачається, що 28.05.2012 р. відділом Держгеокадастру у Христинівському районі протиправно внесено до Державного земельного кадастру інформацію про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номеру 7124687500:03:002:0001, а саме: проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості), виготовленого ПП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що призвело до подвійної реєстрації частини земельної ділянки, яка зареєстрована в Державному реєстрі земель 11.12.2007 р. за № 040779500003 в його строковому користуванні на підставі договору оренди на 49 років.

З витягу та додатків до витягу з Державного земельного кадастру від 09.06.2020 р. № НВ-7114505832020 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 межує із земельними ділянками від «А» до «Б» землі Христинівської сільської ради та від «Б» до «А» земельні ділянки ДГ «Нива».

Такі відомості, які внесені до Державного земельного кадастру державним кадастровим реєстратором, не відповідають дійсності та вказують на те, що особи, які 28.05.2012 р. виготовили технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий помер 7124687500:03:002:0001, на замовлення ДГ «Нива», допустились метричної помилки та визначили межі зазначеної земельної ділянки для ДГ «Нива» від літери «А» до «Б», частина якої проведена посередині земельної ділянки, яка на праві оренди належить йому та взагалі не зазначили його суміжним користувачем.

Відділ Держгеокадастру у Черкаській області у травні 2012 р. вніс до Державного земельного кадастру відомості про реєстрацію земельної ділянки ДП «Нива» з присвоєнням їй кадастрового номеру 7124687500:03:002:0001, не перевіривши того факту, що частина земельної ділянки вже зареєстрована в Державному реєстрі земель за ним, і протиправно прийняв рішення про повторну її реєстрацію.

Крім того, зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 зареєстрована за відповідачем і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.11.2019 р. № 187840989 вбачається, що рішення про державну реєстрацію права постійного користування ДП «Дослідне господарство «Нива» на земельну ділянку з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001, площею 29,335 га, прийнято державним реєстратором виконавчого комітету Верхняцької селищної ради Христинівського району за № 42745022 від 29.08.2018 р.

Державний реєстратор виконкому Верхняцької селищної ради належним чином не використала свої повноваження, передбачені в ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», що призвело до прийняття помилкового рішення, яким порушено право оренди наданої йому земельної ділянки.

Відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області був поданий до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. У відзиві зазначено, що 1998 р. Інститутом землеустрою виготовлено технічний звіт по складанню державного акта на право постійного користування дослідному елітно - насінницькому господарству «Нива», яким сформовано ділянку та визначено межі землекористування. Дана документація була розглянута та на її підставі Христинівською районною радою винесено рішення від 31.07.1998 р. № 4-9 про видачу державного акта. До державного акта жодних змін щодо меж земельної ділянки не вносилось, право посвідчено належним чином, тому право постійного користування дійсне, не скасоване та розповсюджується на всю площу землі, яка вказана у державному акті. В подальшому розпорядженням від 28.04.2012 р. № 60/04-02-1 Христинівської районної державної адміністрації державному підприємству «Дослідне господарство «Нива» надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 49,1108 га, які перебувають у постійному користування державного підприємства. На виконання даного дозволу було розроблено проект відведення, який розпорядженням Христинівської районної державної адміністрації від 23.11.2012 р. №190/01-02-1 був затверджений. Розпорядженням від 26.09.2007 р. № 220 Христинівською районною державною адміністрацією прийнято рішення про передачу ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном на 49 років земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 8,9127 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщену в адміністративних межах Христинівської сільської ради. На підставі даного розпорядження 18.10.2007 р. укладено нотаріально посвідчений договір оренди, який зареєстрований у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11.12.2007 р. № 0407795003. Межі земельної ділянки встановлюються під час проведення робіт із землеустрою та складення відповідної землевпорядної документації. У фонді землевпорядної документації відсутня документація землеустрою щодо встановлення та визначення меж земельної ділянки площею 8,9127 га або будь - якої іншої документації, що складалась під час відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в користування. Дане положення підтверджується як текстом розпорядження від 26.09.2007 р. № 220 Христинівської районної державної адміністрації, так і пунктом 18 укладеного договору, в якому вказано, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення. З огляду на зазначене під час укладення договору оренди не було дотримано встановленого законодавством порядку та не визначено межі земельної ділянки, яка передавалась в оренду. Кадастровий номер земельній ділянці 7124687500:03:002:001 площею 29,335 га був присвоєний на підставі розробленого проекту відведення. Враховуючи викладене, Головне управління вважає, що реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі відбувалась на підставі та в порядку, визначених законом.

Позивачем ОСОБА_1 була подана до суду відповідь на відзив відповідача Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. У відповіді на відзив зазначено, що додані до відзиву ксерокопії не є належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст.77, 78 ЦПК України, а відтак суд не може брати їх до розгляду з огляду на ч.4 ст.77 ЦПК України. Відповідач у відзиві доводить, що на дату формування та реєстрації земельної ділянки площею 29,3350 га з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 у ДП «ДГ «Нива» було наявне право постійного користування земельною ділянкою згідно з державним актом ІІ-ЧР №000046 від 29.12.1998 р. Однак, у постійне користування ДП «ДГ «Нива» передавалась сформована земельна площею 2774,7 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Христинівської районної ради народних депутатів від 31.07.1998 р. №4-9, якій згідно з діючим на той час земельним законодавством кадастровий номер не присвоювався. Водночас з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №222895303 від 07.09.2020 р.) вбачається, що за ДП «ДГ «Нива» зареєстровані 76 земельних ділянок, в тому числі земельна ділянка, з приводу якої приймались спірні рішення, з правом постійного користування земельними ділянками, яке, як зазначено в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виникло на підставі державного акта на право постійного користування землею серія ІІ-ЧР №000046, виданого 29.12.1998 р. В пункті 4.18 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України земельних ресурсів від 22.06.2009 р. № 325, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.08.2009 р. за № 735/16751 (далі - Інструкція №325) зазначається, що у випадку припинення права власності (права користування) земельною ділянкою, добровільної заміни державного акта або поділу чи об`єднання земельної ділянки землевласник (землекористувач) повертає свій примірник держаного акта до територіального органу Держкомзему, де зберігається інший примірник державного акта, після чого на них робляться відмітки «скасовано». Такі акти залишаються на зберіганні в архіві територіального органу Держкомзему. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.09.2020 р. № 222895303 вбачається, що земельна ділянка площею 2774,7 га, яка згідно з державного актом на право постійного користування землею серії ІІ-ЧР № 000046 від 29.12.1998 р. надана у постійне користування ДП «ДГ «Нива», взагалі не була зареєстрована у Державних реєстрах, а здійснена реєстрація 76 земельних ділянок у державному земельному кадастрі та реєстрі речових прав на нерухоме майно вказує на те, що державний кадастровий реєстратор зареєстрував новосформовані земельні ділянки в результаті поділу земельної ділянки, яка у 1998 р. надавалась ДП «ДГ «Нива» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за відсутності належної правової підстави на всі 76 земельних ділянок, в т. ч. земельну ділянку площею 29,350 га з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001, з приводу якої прийнято спірне рішення. Відповідачем не надано жодного належного доказу, яким би була підтверджена правомірність поділу земельної ділянки площею 2774,7 га, наданої ДП "ДГ "Нива" у постійне користування для товарного сільськогосподарського виробництва згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ЧР №000046 від 29 грудня 1998 р. на 76 новостворених земельних ділянок, в т. ч. земельну ділянку площею 29,3350 га з кадастровим 7124687500:03:002:0001, межа якої протиправно сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі на частині земельної ділянки, яка раніше у 2007 р. сформована і надана в оренду ОСОБА_1 згідно з діючим на той час земельним законодавством. У державного кадастрового реєстратора не було законних підстав здійснювати реєстрацію земельної ділянки площею 29,3350 га з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001, оскільки Христинівська РДА рішення щодо її надання у постійне користування ДП "ДГ "Нива" не приймала. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.06.2020 р. №НВ-7114505832020, доданого до позовної заяви, підставою для здійснення державної реєстрації земельної ділянки площею 29,3350 гектарів з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 слугував "проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості) 28.05.2012 р.; ПП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ". Натомість зазначений проект відповідач також не надає, хоча з огляду на положення п. 54 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051, зазначений проект додається до поземельної книги в паперовій формі. Частина цієї ділянки в точках повороту 1, 2, 3 з лінійними промірами між ними з 2007 р. перебуває в оренді у ОСОБА_1 згідно з договором оренди, що підтверджується кадастровим планом земельної ділянки, планом встановлення меж, актом визначення меж земельної ділянки в натурі, узгодженого із ДП "ДГ "Нива", які є невід`ємними частинами договору оренди. Йому не приходило жодних повідомлень від виконавців землевпорядних робіт щодо земельної ділянки, з приводу якої виник спір, а відтак він як суміжний землекористувач ДП "ДГ "Нива" по межі земельної ділянки від Б до А з точки повороту 11 з довжиною лінійного проміру 606,21 згідно з додатками до договору оренди, акт визначення меж земельної ділянки в натурі з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 не підписував і, вочевидь, не міг підписувати, оскільки частина площі земельної ділянки з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 від А до Б з точки повороту 13 до точки повороту 1 довжиною лінійного проміру 606,21; з точки повороту 1 до точки повороту 2 довжиною лінійного проміру 83,37; з точки повороту 2 до точки повороту 3 довжиною лінійного проміру 606,21, що складає 5,05397 га, сформована за рахунок частини земельної ділянки, яка передана в оренду йому. Державний реєстратор в порушення пункту 111 Порядку № 1054 протиправно зареєстрував земельну ділянку з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001.

Відповідачем виконавчим комітетом Верхняцької селищної ради був поданий до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. У відзиві зазначено, що державний реєстратор виконавчого комітету діяв відповідно до вимог чинного законодавства. 29.08.2018 р. засідання виконавчого комітету Верхняцької селищної ради не проводилось та ніякі рішення, зокрема №42745022, не приймались. Рішення з таким номером взагалі ніколи не приймалось виконавчим комітетом. Під час державної реєстрації прав реєстратор в порядку, передбаченому ст. 10 Закону України № 1952-ІУ мав би запитати від відповідних органів інформацію, необхідну для державної реєстрації. Такий запит здійснюється в письмовому вигляді у разі відсутності доступу до електронних носіїв чи відсутності необхідної інформації в електронних реєстрах. В даному випадку державний реєстратор подав електронний запит та отримав відомості безпосередньо з державного земельного кадастру, до якого має відповідно доступ, та в зв`язку з наявністю необхідної для державної реєстрації інформації письмового запиту не подавав. В даному випадку мало місце перенесення існуючого права, зареєстрованого в установленому законом порядку до 01 січня 2013 р., про що містились відомості в Держаному земельному кадастрі, у зв`язку з чим державний реєстратор зобов`язаний був перенести відповідну інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор під час здійснення реєстраційних дій керується Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та обтяжень, затвердженим постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 р.

Позивачем ОСОБА_1 була подана до суду відповідь на відзив відповідача виконкому Верхняцької селищної ради. У відповіді на відзив зазначено, що відповідач помилково до спірних правовідносин застосовує положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки у спірних правовідносинах відповідач діяв як державний реєстратор, маючи у своєму штаті найманого працівника ОСОБА_5 , яка на виконання своїх службових повноважень одноосібно приймала спірне рішення. До спірних правовідносин належить застосовувати Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в ст. 9 якого наведені повноваження державного реєстратора, якими службова особа виконавчого комітету Верхняцької селищної ради знехтувала. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №187840989 від 07.11.2019 р., доданої до позову, вбачається, що підставою виникнення у державного підприємства «Дослідне господарство «Нива» права постійного користування земельною ділянкою площею 29,3350 га з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001, став державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЧР №000046, виданий 24.12.1998 р., видавник Христинівська районна рада. Зазначений документ не стосується земельної ділянки площею 29,3350 гектарів з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001, оскільки згідно з державним актом на право постійного користування землею у постійне користування передана земельна ділянка площею 2774,7 га і жодних доказів того, що цю земельну ділянку було поділено та сформовані інші земельні ділянки, з огляду на положення ст.79 Земельного кодексу України відповідач не надав. Таким чином, державний реєстратор слугувався документом, яким не підтверджується формування земельної ділянки площею 29,3350 га, якій присвоєно кадастровий номер 7124687500:03:002:0001, та надання її у постійне користування ДП «Дослідне господарство «Нива», а інших належних документів, а саме: технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, наданої раніше у постійне користування відповідачу ДП «Дослідне господарство «Нива» та її затвердження відповідним органом виконавчої влади, уповноваженим її затверджувати, до відзиву не надано. Крім того, з відзиву на позов вбачається, що відповідач взагалі не керувався приписами ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», а тільки покладався на те, що в Державному земельному кадастрі відомості про земельну ділянку площею 29,3350 га з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001 були внесені правомірно. Натомість це не так, оскільки в Державному земельному кадастрі містяться сумнівні відомості про підстави формування та реєстрації земельної ділянки площею 29,3350 га з кадастровим номером 7124687500:03:002:0001.

Відповідач ДП «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук Українизвернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виконавчий комітет Верхняцької селищної ради, про визнання недійсним договору оренди землі.

Відповідач ДП «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук Україниу зустрічному позові просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений 18.10.2007 р. між ОСОБА_1 та Христинівською районною державною адміністрацією.

В обґрунтування зустрічного позову ДП «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук Українипосилалось на такі обставини.

З огляду на вимоги ст. 79-1 ЗК України у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ДП «ДГ «Нива» втратить своє право постійного користування земельною ділянкою, яке набуте на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ЧР № 00046. Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що йому на підставі договору оренди землі від 18.10.2007 р., укладеного з Христинівською районною державною адміністрацією, належить право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 8,9127 га. Згідно з розробленою на замовлення ОСОБА_1 землевпорядною документацією, на думку первинного позивача, вбачається накладення земельних ділянок, які надані останньому в оренду, та ділянки, яка надана ДП «ДГ «Нива» у постійне користування. Однак, право ДП «ДГ «Нива» на постійне користування спірними землями набуто раніше, відтак саме при укладенні ОСОБА_1 та Христинівською РДА договору оренди цих земель останні мали враховувати наявність існуючого права ДП «ДГ «Нива». Оскільки існування одразу двох титулів на право користування однією і тією ж ділянкою законом не допускається, а наявність такого договору оренди землі порушує права ДП «ДГ «Нива» на ці землі, останнє зобов`язане звернутися до суду із зустрічним позовом про визнання договору оренди землі за 2007 р. недійсним. Укладенню ОСОБА_1 у 2007 р. договору оренди землі мала передувати процедура припинення (вилучення) з постійного користування ДП «ДГ «Нива» орендованих земель. Сам факт передачі земель в оренду без ухвалення у встановленому законом порядку рішення про припинення права постійного користування та без згоди на це постійного користувача не може вважатися законним та таким, що законно припиняє право постійного користування. Передача в оренду спірних земель у 2007 р. відбулась з порушенням прав ДП «ДГ «Нива» та норм права, зокрема статей 116 та 140 ЗК України, ст. 321 ЦК України. ДП «ДГ «Нива» заявляє, що ОСОБА_1 пропустив строк позовної давності по оскарженню факту формування та реєстрації земельної ділянки у 2012 р., що виключає задоволення первісного позову у цій частині. Реєстрація права постійного користування у 2018 р. є похідною від виданого державного акта на право постійного користування земельною ділянкою та її формування в ДЗК як об`єкта речових прав. А тому і підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині скасування державної реєстрації права постійного користування теж немає. Про факт накладення земель, а відтак і про існування договору оренди землі, який порушує права ДП «ДГ «Нива», останнє дізналося лише із первісного позову. За таких умов ДП «ДГ «Нива» мало об`єктивні причини, з яких не могло оскаржити даний договір раніше.

Відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області був поданий до суду відзив на зустрічну позовну заяву. У відзиві зазначено, що у зустрічному позові Головне управління зазначене відповідачем, з даним статусом Головне управління не погоджується. Розпорядженням від 26.09.2007 р. № 220 Христинівською районною державною адміністрацією прийнято рішення про передачу ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном на 49 років земельної ділянки сільськогосподарського призначенням загальною площею 8,9127 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщену в адміністративних межах Христинівської сільської ради. На підставі даного розпорядження 18.10.2007 р. укладено нотаріально посвідчений договір оренди, який зареєстрований у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державного комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11.12.2007 р. №0407795003. Зустрічний позов вмотивований порушенням порядку укладення зазначеного договору, в зв`язку з чим просять визнати його недійсним. Головне управління не є тим органом, який приймав рішення про передачу у користування земельної ділянки та укладення договору оренди, тому не може надати пояснення або заперечення з приводу процедури укладення оспорюваного договору оренди землі. Під час розгляду зустрічної позовної заяви Головне управління посилається на розсуд суду.

Представником позивача ОСОБА_2 був поданий до суду відзив на зустрічну позовну заяву відповідача ДП «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України,в якому вона вказала, що у суду достатньо правових підстав для відмови у задоволенні зустрічного позову як з підстав пропуску строку позовної давності, так і по суті. У відзиві зазначено, що зустрічні вимоги викладені у зустрічному позові некоректно. Із зустрічної позовної заяви не вбачається, що саме зазначений договір оренди ДП «ДГ «Нива» просить визнати недійсним. Водночас з тексту зустрічного позову вбачається, що ДП «ДГ «Нива» посилається на договір оренди, який додав ОСОБА_1 до первісного позову, звідси останній припускає, що саме цей договір оскаржуються позивачем за зустрічним позовом. Належними відповідачами за зустрічним позовом є ОСОБА_1 та Христинівська РДА як сторони спірного договору оренди. Натомість ДП «ДГ «Нива» без належних правових підстав визначило відповідачами у цьому спорі Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та виконавчий комітет Верхняцької селищної ради. В зустрічній позовній заяві ДП «ДГ «Нива» стверджує, що про існування спірного договору оренди земельної ділянки воно дізналось лише із первинного позову, а тому з об`єктивних причин не могло в межах строку позовної давності оскаржити договір оренди земельної ділянки. Такі твердження зустрічного позивача не відповідають дійсності, оскільки з акта визначення меж земельної ділянки в натурі, складеного 28 липня 2007 р., який є невід`ємною частиною спірного договору оренди земельної ділянки, вбачається, що ДП «ДГ «Нива» як користувач суміжної земельної ділянки погодило межі земельної ділянки, яка надавалась в оренду ОСОБА_1 , що підтверджується підписом та печаткою ДП «ДГ «Нива». Зустрічний позивач мав звернутись до суду в межах строку позовної давності не пізніше 11 грудня 2010 р. Натомість подав зустрічний позов у серпні 2020 р., тобто із його пропуском на десять років. ОСОБА_1 заявляє, що ДП «ДГ «Нива» подало зустрічну позовну заяву щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки після спливу позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову. ДП «ДГ «Нива» стверджує, що на дату укладення договору оренди земельної ділянки у 2007 р. частина цієї земельної ділянки перебувала у його постійному користуванні на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ЧР №000046 від 29.12.1998 р., а відтак саме його право було порушене. Такі твердження зустрічного позивача жодними належними доказами не підтверджуються. Інші докази, надані первісним позивачем, спростовують такі твердження. Згідно із зазначеним державним актом у постійному користуванні ДП «ДГ «Нива» з 1998 р. перебувала земельна ділянка площею 2774,7 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Натомість згідно з додатками до договору оренди, а саме кадастровим планом, планом встановлення меж, актом визначення меж земельної ділянки межа частини земельної ділянки, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Нива», проходила від Б до А в точках повороту з 11 до 1 з лінійним проміром між ними. Ця межа погоджена ДП «ДГ «Нива», про що в акті визначення меж земельної ділянки в натурі від 28.07.2007 р. проставлений підпис керівника юридичної особи та печатка ДП «ДГ «Нива», посаду якого згідно з реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.10.2020 р. №160918906229 станом на 27.07.2007 р. займав ОСОБА_6 .Таким чином, зустрічний позивач безпідставно стверджує, що у 2007 р. ОСОБА_1 було передано в оренду земельну ділянку, частина якої перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Нива». Враховуючи викладене, зустрічний відповідач-1 стверджує, що у суду достатньо правових підстав для відмови в задоволенні зустрічного позову як з підстав пропуску позовної давності, так і по суті.

Ухвалою суду від 21.10.2020 р. зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом та вимоги за зустрічним позовом об`єднані в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою суду від 17.12.2020 р. до участі у справі залучено як співвідповідача за зустрічним позовом Христинівську районну державну адміністрацію, оскільки остання є стороною правочину, який оспорюється.

Ухвалою суду від 13.01.2021 р. було закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги первісного позову підтримала повністю, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві, зустрічний позов не визнала повністю, посилаючись на обставини, зазначені в зустрічній позовній заяві.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги первісного позову підтримав повністю, зустрічний позов не визнав повністю.

Представник відповідача ДП «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України Ситник Т.А. у судовому засіданні первісний позов не визнав повністю, вимоги зустрічного позову підтримав повністю, посилаючись на обставини, зазначені в зустрічній позовній заяві. Заявив про застосування наслідків спливу позовної давності щодо вимог позивача. Вказав, що з 2012 р. позивач міг би внести зміни до Державного земельного кадастру.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у судове засідання не з`явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Представник відповідача виконавчого комітету Верхняцької селищної ради у судове засідання не з`явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача виконавчого комітету Верхняцької селищної ради.

Представник відповідача за зустрічним позовом Христинівської районної державної адміністрації у судове засідання не з`явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за зустрічним позовом Христинівської районної державної адміністрації.

Заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, дослідивши письмові докази у справі: копії розпорядження Христинівської районної державної адміністрації «Про надання в оренду земель» від 26.09.2007 р. № 220, протоколу №31-07 засідання конкурсної комісії про розгляд матеріалів, поданих ОСОБА_1 до райдержадміністрації про оренду землі, від 11.09.2007 р., договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 18.10.2007 р. з додатками, листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 23.08.2019 р. № 2965/0/95-19, інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 07.11.2019 р. та 07.09.2020 р., витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.06.2020 р., державного акта на право постійного користування землею ІІ-ЧР № 000046, виданого 29.12.1998 р. Христинівською районною радою, інші письмові докази, суд вважає, що у задоволенні первісного позову та зустрічного позову необхідно відмовити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до державного акта на право постійного користування землею ІІ-ЧР № 000046 (а.с. 120-121), виданого 29.12.1998 р. Христинівською районною радою, дослідному елітно- насінницькому господарству «Нива» с. Христинівка (на даний час- державне підприємство «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України) на підставі рішення Христинівської районної ради № 4-9 від 31.07.1998 р. надано у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 2774,7 га землі в межах згідно з планом землекористування. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 49.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.06.2020 р. (а.с. 26-28) за відповідачем державним підприємством «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України зареєстрована на праві постійного користування земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 29,3350 га, кадастровий номер 7124687500:03:002:001, в адмінмежах Христинівської сільської ради. Органом, який зареєстрував земельну ділянку, зазначений відділ Держгеокадастру у Христинівському районні Черкаської області. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 25.12.1998 р. Документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрації земельної ділянки, - проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановленні в натурі (на місцевості), 28.05.2012; ПП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:42745022 від 29.08.2018 р., державний реєстратор Волощук Олена Михайлівна, виконком Верхняцької селищної ради, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про державну реєстрацію права постійного користування відповідачем державним підприємством «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 29,3350 га, кадастровий номер 7124687500:03:002:001.

18.10.2007 р. між Христинівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та позивачем ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (т. 1, а. с. 10-11), відповідно до якого позивачу була передана в оренду земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 8,9127 га в адміністративних межах Христинівської сільської ради. Договір укладений строком на 49 років, посвідчений державним нотаріусом Христинівської районної державної нотаріальної контори, в реєстрі за № 3515, та зареєстрований у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державного комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11.12.2007 р. за №0407795003. Земельна ділянка передана в оренду на підставі розпорядження Христинівської районної державної адміністрації № 220 від 26.09.2007 р. (т. 1, а .с. 9).

У задоволені позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю з таких підстав.

Як на підставу для задоволення позовних вимог позивач вказує на те, що до Державного земельного кадастру протиправно внесена інформація про земельну ділянку площею 29,3350 га з кадастровим номером 7124687500:03:002:001, належну відповідачу ДП «ДГ «Нива», що призвело до подвійної реєстрації частини земельної ділянки, яка зареєстрована в державному реєстрі земель 11.12.2007 р. за № 040779500003 в користуванні позивача ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки.

У той же час позивачем не надано суду доказів того, що земельна ділянка площею 29,3350 га з кадастровим номером 7124687500:03:002:001, яка належна відповідачу ДП «ДГ «Нива», накладається на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди.

А відповідно до ст. 81 ЦПК України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як на підтвердження накладення земельних ділянок позивач посилається на лист Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 23.08.2019 р. № 2965/0/95-19 (т. 1, а. с. 8) та на кадастровий план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі, план встановлення меж земельної ділянки, наданої в оренду позивачу (т. 1, а. с. 12-14).

Однак, у вказаному листі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області не зазначено про те, що частина земельної ділянки площею 8,9127 га, на яку позивач хотів отримати згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою, перебуває у постійному користуванні саме суміжного землекористувача, як про це вказано у позовній заяві. Та й суміжними землекористувачами відповідно до кадастрового плану, акта визначення меж земельної ділянки в натурі, плану встановлення меж земельної ділянки, наданої в оренду позивачу, є не тільки відповідач ДП «ДГ «Нива», а й Христинівська сільська рада.

З врахуванням зазначених обставин суд позбавлений можливості зробити висновок, чи дійсно частина земельної ділянки, наданої в оренду позивачу, має подвійну реєстрацію.

А тому у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

У задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити повністю з таких підстав.

У зустрічній позовній заяві вказано, що про існування спірного договору оренди земельної ділянки ДП «ДГ «Нива» дізналось лише із первісного позову.

Однак, в матеріалах справи наявний акт визначення меж земельної ділянки, яка перебуває в оренді у позивача, в натурі від 28.07.2007 р. (т. 1, а. с. 14), який є невід`ємною частиною спірного договору оренди і який спростовує вказане вище твердження ДП «ДГ «Нива».

Відповідно до вказаного акта визначено та погоджено розміри меж земельної ділянки, наданої в оренду позивачу ОСОБА_1 . Підписали цей акт представники землевласників (землекористувачів) суміжних земельних ділянок: Христинівської сільської ради та ДП «ДГ «Нива». Зокрема, акт підписаний керівником ДП «ДГ «Нива» ОСОБА_6 , підпис якого скріплюється печаткою ДП «ДГ «Нива».

Тобто, 28.07.2007 р. ДП «ДГ «Нива» було відомо про наявність спірного договору оренди.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Про можливе порушення свого права ДП «ДГ «Нива» довідалось 28.07.2007 р. Тобто, ДП «ДГ «Нива» мало звернутись до суду з позовом в межах строку позовної давності не пізніше 28.07.2010 р. У той же час ДП «ДГ «Нива» звернулось до суду із зустрічним позовом 31.08.2020 р.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивачем ОСОБА_1 заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Керуючись ст. ст. 256, 257, 261 ч. 1, 267 ч. 4 ЦК України, ст. ст. 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, виконавчого комітету Верхняцької селищної ради про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію земельної ділянки відмовити повністю.

У задоволенні зустрічного позову державного підприємства «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виконавчий комітет Верхняцької селищної ради, про визнання недійсним договору оренди землі відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.

Суддя: М.Ф. Олійник