Рішення № 96160596, 09.04.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 712/11367/20

Провадження 2/712/750/21

05 квітня 2021 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання – Тітової О.І.

представника позивача адвоката Юрченка В.О.

відповідачки ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Манзар Т.В.

представника третьої особи Харченка О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальних збитків,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог та аргументів учасників справи

17 листопада 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки, третя особа: ПАТ «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальних збитків, посилаючись на те, що 13.09.2020 року о 15 год. 00 хв. на перехресті вулиць Б. Вишневецького та Хрещатик в м.Черкаси відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Citroen DS3 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідачки та належного позивачу автомобіля Scoda Fabia д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 . Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси по справі № 712/9180/20 від 20.10.2020 року відповідачку визнано винною у вищезазначеній ДТП. Відповідальність відповідачки застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС», яка 07.10.2020 року здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 9 200 грн. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ склала 17 740 грн. 12.10.2020 року позивачем на адресу відповідачки була надіслана претензія з вимогою відшкодування 8 540 грн. Листом від 19.10.2020 року відповідачка відмовила в задоволені претензії. Різницю ж між фактичним розміром шкоди та сумою страхового відшкодування – 8450 грн. – має сплатити винна в ДТП особа – ОСОБА_1 .

Просить суд стягнути з відповідача матеріальні збитки в розмірі 8 540 грн. та судові витрати.

18 лютого 2021 року представник відповідача адвокат Манзар Т.В. скерувала до суду відзив на позовну заяву, які обґрунтувала тим, що відповідачка ОСОБА_1 13.09.2020 року о 15 год.00 хв. в м. Черкаси по вул.. Б.Вишневецького, керуючи автомобілем Citroen DS3 д.н.з. НОМЕР_1 , виїхала на регульоване перехрестя з вул.. Хрещатик на заборонений червоний сигнал світлофора та скоїла зіткнення з автомобілем Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_2 ) під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по вул.. Хрещатик на зелений сигнал світлофора, чим порушила п. 8.7 ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.10.2020 року відповідачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп

Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № АР/7964343 у ПрАТ «СГ «ТАС», строк дії з 08.07.2020 року по 07.07.2021 року, де сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну складає 130 000 грн. Крім того, у відповідача наявний договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FO - 00746241 від 07.07.2020 року «Повний автозахист».

З урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС» згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № АР/7964343 ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну встановлений 130 000 грн., франшиза нульова та договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FO - 00746241 від 07.07.2020 року «Повний автозахист», то покладення обов`язку відшкодування майнової шкоди за рахунок особи, яка її завдала відповідача можливе лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком (франшиза, втрата товарної вартості, страховий ліміт).

Оскільки таких законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком в межах ліміту відповідальності, передбаченого страховим полісом, не встановлено, покладення обов`язку на відповідача щодо відшкодування позивачу матеріальної шкоди в розмірі 8 540 грн. є необгрунтованим.

Отже, як видно із позовних вимог предмету та підстав позову, позивач погодився зі страховою виплатою, адже в межах ліміту страхового відшкодування не пред`являв претензій до страховика ПрАТ «СГ «ТАС».

Крім того, надані позивачем рахунок - фактура № 102 від 01.10.2020 року, акт № 76 від 30.10.2020 року та квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 30.10.2020 року є не допустимими та не належними доказами в контексті ст. 76-81 ЦГТК України.

Крім того, в рахунку - фактурі № 102 від 01.10.2020 року чітко зазначені реквізити по оплаті, однак чомусь не було здійснене оплату по даним реквізитам.

Зазначені ремонтні роботи та заміна деталей по автомобілю позивача не відповідають дійсності після ДТП та є завищеними.

02 березня 2021 року представник позивача адвокат Юрченко В.О. скерував до суду відповідь на відзив, який обґрунтував тим, що позивачем була надана заява на виплату страхового відшкодування, яка і була виплачена ПрАТ «СГ «ТАС». Однак, страхове відшкодування не враховує в себе суму застосованого коефіцієнта фізичного зносу, на складники, транспортного засобу, що підлягали до заміни. Таким чином, позивачем була пред`явлена претензія (вимога) до третьої особи - страховиком, а останнім здійснена виплата страхового відшкодування.

ОСОБА_2 надав докази здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, що підтверджує розмір завданого збитку та надав докази оплати страхового відшкодування. Також позивач якраз і пред`явив позов після сплати страхового відшкодування.

Щодо того, що на думку відповідача ремонтні роботи не відповідають пошкодженням, які були отримані транспортним засобом після ДТП та є завищеними, звертав увагу суду, що пошкодження зазначені в схемі ДТП, Акту огляду Страховиком відповідають проведеним ремонтним роботам транспортного засобу. Відповідачем не зазначено в чому саме невідповідність, та які, на її думку, роботи є завищені в ціні, що свідчить про необґрунтованість вказаних заяв відповідача.

Огляд транспортного засобу проводив Страховик відповідача, з яким у останньої договірні відносини, а не позивач, тому зазначення щодо незалучення Відповідача до огляду є недоречними.

02 березня 2021 року представник відповідача адвокат Манзар Т.В. скерувала до суду заперечення на позовну заяву, які обґрунтувала тим, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № АР/7964343 у ПрАТ «СГ «ТАС», строк дії з 08.07.2020 року по 07.07.2021 року, де сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну складає 130 000 грн.

Крім того, у відповідача наявний договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № РО - 00746241 від 07.07.2020 року «Повний автозахист».

З урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС» згідно поліса ОСЦПВВІІТЗ № АР/7964343 ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну встановлений 130 000 грн., франшиза нульова та договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № РО - 00746241 від 07.07.2020 року «Повний автозахист», то покладення обов`язку відшкодування майнової шкоди за рахунок особи, яка її завдала відповідача можливе лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком (франшиза, втрата товарної вартості, страховий ліміт).

Оскільки таких законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком в межах ліміту відповідальності, передбаченого страховим полісом, не встановлено, покладення обов`язку на відповідача щодо відшкодування позивачу матеріальної шкоди в розмірі 8 540 грн. є необґрунтованим.

Також позивач сам визнає факт про погодження зі страховиком суми страхового відшкодування та отримання останнім від страхової компанії виплату страхового відшкодування в розмірі 9 200 грн., хоча позивач чітко усвідомлював, що ліміт страхового відшкодування становить 130 000 грн.

Факт добровільного погодження суми позивача із страховиком добровільно підтверджується заявою про страхове відшкодування від 25.09.2020 року.

Отже, як видно із позовних вимог предмету та підстав позову, позивач погодився зі страховою виплатою, адже в межах ліміту страхового відшкодування не пред`являв претензій до страховика ПрАТ «СГ «ТЛС».

Крім того, надані позивачем рахунок - фактура № 102 від 01.10.2020 року, акт № 76 від 30.10.2020 року та квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 30.10.2020 року є не допустимими та не належними доказами в контексті ст. 76-81 ЦПК України.

Також в рахунку - фактурі № 102 від 01.10.2020 року чітко зазначені реквізити по оплаті, однак чомусь не було здійснено оплату по даним реквізитам.

Зазначені ремонтні роботи та заміна деталей по автомобілю позивача не відповідають дійсності після ДТП та є завищеними, адже як зазначено в акті огляду транспортного засобу від 17.09.2020 року, на автомобілі позивача уже були пошкодження переднього бамперу в лівій частині до ДТП, яка трапилася 13.09.2020 року, крім того фари цілі після ДТП , а позивач здійснив повну заміну фар та бампера, який уже був пошкоджений і при цьому покладає повну вартість нового переднього бампера на відповідача, аналогічна ситуація і з передніми фарами, адже страхова компанія не враховувала фари та передній бампер при виплаті в повному розмірі.

Представник позивач адвокат Юрченка В.О. в судовому засіданні підтримав позовну заяву та просив суд її задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповідід на відзив.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Манзар Т.В. в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченні.

Представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Суд вислухавши в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши матеріали справи цивільної справи, матеріали адміністративної справи № 712/9180/20, приходить до наступного.

Хід розгляду справи

15 грудня 2020 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

05 квітня 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси залишено без розгляду заяву адвоката Юрченка Віктора Олександровича в інтересах позивача ОСОБА_2 про залишення без розгляду частину позовних вимог, а саме кількісного складу предмету позову в сумі 848,33 грн.

2.Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 13 вересня 2020 року о 15 год. 00 хв. на перехресті вулиць Байди Вишневецького та Хрещатик в м.Черкаси, сталась дорожньо-транспорнта пригода за участю автомобіля Scoda Fabia д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , належного позивачу та автомобіля Citroen DS3 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням та належного відповідачці.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 жовтня 2020 року у справі №712/9180/20, описку в якій виправлено постановою Соснівського районного суду м. Черкаси 28 жовтня 2020 року відповідачку ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП . Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 13.09.2020 року о 15 год. 00 хв. в мЧеркаси по вул. Б.Вишневецького, керуючи автомобілем Citroen DS3 д.н.з. НОМЕР_1 , виїхала на регульоване перехрестя з вул. Хрещатик на заборонений червоний сигнал світлофора та скоїла зіткнення з автомобілем Scoda Fabia д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по вул. Хрещатик на зелений сигнал світлофора, чим порушила п. 8.7 ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження зх. Матеріальними збитками.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. (ч.6 ст.82 ЦПК України).

Власником автомобіля Scoda Fabia д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 12.10.2004р.

Власником автомобіля Citroen DS3 д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 26.05.2020р.

На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Citroen DS3 д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в АТ «СГ «ТАС» згідно полісу № АР/7964343 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, із лімітом відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 130 000 грн., франшиза 0 грн. Відповідно до договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків від 07.07.2020 р. «Повний автозахист» страхова сума: легке КАСКО 100 000 грн., дорожній амулет 100 000грн., автоцивілка Плюс (з додатковим асистантом) 300 000 грн.

Згідно схеми місця події в матеріалах справи про адміністративне правопорушення автомобіль Scoda Fabia отримав пошкодження, а саме передній бампер, капот, решітка радіатора, обидві передні фари, радіатор, декоративні елементи.

17 вересня 2020 року позивач повідомив АТ «СГ «ТАС» про дорожньо-транспортну пригоду.

Актом огляду (дефектна відомість) від 17 вересня 2020 року зафіксовані пошкодження автомобіля Scoda Fabia д.н.з. НОМЕР_2 , : код пошкодження А (деформація) - капот, передній номерний знак, код пошкодження В (розбито,зламано): решітка радіатора, блок-фара ліва – розлом кріплень, блок-фара права-розлом кріплень, передній бампер, молдінг бампера, протитуманна фара права, решітка радіатора нижня права, решітка радіатора нижня центральна, накладна номерного знака,рамка номерного знака передня, передня панель (екран), кріплення радіатора, коди пошкодження F,B (розбито, зламано + відсутність) решітка радіатора нижня ліва, код пошкодження С (подряпина) - крило переднє праве. Пошкодження, що не пов`язані з подією – передній бампер-пошкодження лако-фарбового покриття в лівій частині.

25 вересня 2020 року позивач звернувся з заявою про страхове відшкодування до АТ «СГ «ТАС». В даній заяві зазначено, що ОСОБА_2 погоджується з тим, що розмір страхового відшкодування складає 9200 грн. з вирахуванням франшизи та не наполягає на проведенні оцінки, експертизі пошкодженого майна. Погоджується з тим, що до вартості запчастин, які підлягають заміні можливе застосування коефіцієнту фізичного зносу.

Відповідно до рахунку-фактури ПП ОСОБА_5 № 102 01.10.2020 р. вартість ремонтних робіт загальну суму без ПДВ 17 740 грн. складає : монтаж, демонтаж - 1600 грн., рихтувально-зварювальні роботи - 1600 грн., підготовка до фарбування - 2200 грн., фарбування - 1200 грн., матеріали - 800 грн., фарба - 990 грн., лак - 500 грн., розчинник - 200 грн., бампер передній - 1950 грн., фара 2шт.-2900 грн, фара протитуманна - 300 грн,, рамка радіатора (телевізор) - 1410 грн, молдінг бампера - 2 шт. - 340 грн., накладна під номер - 220 грн, решітка бампера (права, ліва) - 260 грн., решітка в бампер (середня) - 220 грн, решітка радіатора - 800 грн, номерний знак - 250 грн.

Страховим актом № 22600/34/920 від 05.10.2020 р. укладеного між АТ «СГ`ТАС» та ОСОБА_2 погоджено страхову виплату в сумі 9200 грн.

АТ «СГ «ТАС» листом від 17.09.2020 року повідомило ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування в розмірі 9200 грн.

07.10.2020р. позивачу перераховано страхове відшкодування на суму 9200 грн. згідно виписки з банківського рахунку.

12.10.2020 року позивач направив відповідачці претензію щодо відшкодування матеріальних збитків на суму 8540 грн. у зв`язку з недостатністю страхового відшкодування для відшкодування вартості ремонту пошкодженого автомобіля.

Відповідачка у відповіді на претензію від 19.10.2020 року зазначила, що не володіє інформацією про реальні пошкодження автомобіля позивача. Гарантом покриття нанесених нею збитків виступає АТ «СГ «ТАС». Не згода ОСОБА_2 із сумою страхового відшкодування, призначеною страховою компанією в сумі 9200 грн. повинна вирішуватися саме із АТ «СГ «ТАС».

Згідно до акту № 76 від 30.10.2020 р. про здачу-прийняття робіт (надання послуг) ПП ОСОБА_5 вказані проведенні роботи, а саме монтаж, демонтаж, рихтувально-зварювальні робота, підготовка до фарбування, фарбування, матеріали, фарба, лак, розчинник, бампер передній, фара, фара протитуманна, рамка радіатора (телевізор), молдінг бампера,накладна під номер, решітка бампера (права, ліва), решітка бампера (середня), решітка радіатора, номерний знак на загальну суму без ПДВ 17 740 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 30.10.2020 року. позивачем сплачено ПП ОСОБА_6 17740 грн., підстава - акт № 76 здачі-прийняття робіт від 30.10.2020р.

Відповідно до довідки управління ГУНП в Черкаській області від 17.03.2021р. за участю належного позивачу автомобіля сталась ДТП 25.05.2018р., вид пригоди: наїзд на транспортний засіб.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного та сімейного законодавства.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентуються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на час виникнення ДТП) (далі – Закон).

Відповідно до статті 3 Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб`єктами оціночної діяльності є суб`єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

За положеннями частини другої статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з частиною четвертої статті 8 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна у випадках її обов`язкового проведення, зазначених у статті 7 цього Закону, виконана суб`єктами, які не є суб`єктами оціночної діяльності, визнається недійсною.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження 14-176цс18) зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 30 червня 2020 року у справі справа № 200/12295/17.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 наведено правовий висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Статтею 29 та пунктом 32.7 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

За змістом абзацу 2 пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що Згідно зі статтею 1194 ЦК України з особи, винної у ДТП підлягає стягненню різниця між сумою вартості ремонту пошкодженого автомобіля без урахування коефіцієнта фізичного зносу і сумою вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, в межах якої у страховика виник обов`язок виплати страхове відшкодування потерпілій особі.

Судом встановлено, що позивач у передбачені законом строки – 17 вересня 2020 року, повідомив Страхову компанію АТ «СГ «ТАС» про настання страхового випадку, про що написав відповідну заяву. При цьому розмір шкоди, яка була заподіяна позивачу згідно його позовних вимог не перевищував лімітів відповідальності страховика та вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні мала бути відшкодована страховиком, а з відповідачки як особи, винної у ДТП належала б до виплати різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) і сумою вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, в межах якої у страховика виник обов`язок виплати страхове відшкодування потерпілій особі.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 81 ЦПК України саме на позивача покладено обов`язок доведення наявності шкоди та її розміру, визначення розміру матеріального збитку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема звітом (актом) про оцінку майна.

В судовому засіданні позивачем не підтверджено належними і допустимими доказами вартість відновлювального ремонту в зв`язку з пошкодженнями належного позивачу автомобіля внаслідок дорожньо-транспорнтою пригоди за участю відповідачки, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду, позивач на підтвердження розміру фактичних витрат на вказаний ремонт надав рахунок-фактуру № 102 від 01.10.2020 р. на суму 17740 грн., виданий ПП ОСОБА_5 , в якому реквізити оплати вказані з посиланням на р/р НОМЕР_3 у КБ «Приватбанк», однак доказів перерахування коштів на вказаний у зазначеному рахунку банківський рахунок суб`єкта господарювання позивачем не надано.

Відповідно до квитанції від 30 жовтня 2020 року до прибуткового касового ордера № 1 від позивача ПП ОСОБА_5 прийнято 17 740 грн. на підставі акту № 76 здачі-прийняття робіт від 30.10.2020 р.

Разом з тим, як підтверджено даними акту огляду ТЗ (дефектна відомість) від 17.09.2020 р. та не заперечувалось представником позивача, в числі зафіксованих у вказаному акті ушкоджень були наявні ушкодження, не пов`язані з ДТП за участю відповідачаки, а саме – ушкодження лакофарбового покриття переднього бампера в лівій частин, і відповідно в акті здачі-прийняття робіт № 76 від 30.10.2020р. були враховані також певні ремонтні роботи по усуненню ушкоджень, що виникли не внаслідок ДТП за участю відповідачки.

Доводи представника позивача про те, що зважаючи на площу та характер пошкодження, а також основні засади цивільного законодавства (справедливість, добросовісність, розумність) сума відшкодування робіт з фарбування має бути зменшена судом згідно розрахунку позивача на 50% (1696,67грн. *50% = 848,33) суд вважає такими, що не можуть бути взяті до уваги, оскільки для вирішення питання розмежування вартості ремонтних робіт внаслідок ушкоджень, які виникли внаслідок ДТП з вини відповідачки та вартості ремонтних робіт внаслідок ушкоджень, які виникли до ДТП з вини відповідачки потребуються спеціальні знання у галузі автотоварознавства, однак позивачем не надані висновки експертів з даного питання.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що обсяг проведених ремонтних робіт та замінених деталей зазначених у акті виконаних робіт від 30.10.2020 року повною мірою відповідає характеру та обсягу ушкоджень, отриманих автомобілем позивача в результаті ДТП з вини відповідачки, а також заміна вказаних у акті огляду ТЗ (дефектна відомість) від 17.09.2020 р. ушкоджених вузлів і агрегатів була з технічної точки зору необхідною, а деформація не відновлювальною.

В судовому засіданні також не підтверджено належними і допустимими доказами суму вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, в межах якої у страховика виник обов`язок виплати страхове відшкодування потерпілій особі та яка підлягає врахуванню при вирішенні спору.

Зокрема, між страховиком та позивачем було погоджено розмір виплати страхового відшкодування в сумі 9200 грн. без проведення оцінки, однак після перерахування 07 жовтня 2020 р. страхового відшкодування у вказаному розмірі позивачу між ним та відповідачкою як особою, винною у ДТП, виник спір щодо розміру витрат на відновлювальний ремонт внаслідок ДТП.

Так, у відповіді на претензію 19 жовтня 2020 року відповідачка вказувала про те, що огляд транспортного засобу здійснювався в її відсутність і тому остання не володіє інформацією про реальні пошкодження автомобіля позивача та належне йому за законом страхове відшкодування, на суму якого зменшується її відповідальність.

Після отримання претензії до проведення ремонтних робіт 30 жовтня 2020 року позивачем не було проведено оцінку ремонтних робіт за участю відповідачки та в ході розгляду справи клопотання про призначення відповідної судової експертизи позивачем не заявлялось.

Представник позивача зазначав, що по суті різниця між сумою, фактично понесеною позивачем на ремонт, та сумою отриманого позивачем страхового відшкодування складає величину фізичного зносу.

Разом з тим, суд доходить висновку, що розмір відновлювального ремонту з урахуванням зносу при настанні страхового випадку повинен бути підтверджений звітом (актом) про оцінку майна або експертним висновком, оскільки його визначення потребує спеціальних знань у галузі автотоварознавства, .

Суд вважає обгрунтованими доводи відзиву відповідачки на позовну заяву про те, що узгодження потерпілим зі страховиком розміру страхового відшкодування без проведення оцінки відновлювального ремонту не покладає на особу, винну у ДТП, обов`язку з відшкодування шкоди в обсязі, більшому, ніж встановлено Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, оскільки позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, на які позивач посилався як на підставу позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв`язку з відмовою від позову ОСОБА_2 понесені ним судові витрати по оплаті судового збору та витрат на правничу допомогу не підлягають до відшкодування відповідачем.

Представник відповідач адвокат Манзар Т.В. заявила клопотання про вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 12, 13, 81, 80, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальних збитків - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до суду апеляційної інстанції) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст рішення виготовлено 09 квітня 2021 року.

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 )

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (ЄДРПОУ 30115243, м. Київ, пр.-т Перемоги, 65)