Рішення № 96160051, 05.04.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 695/2435/20

номер провадження 2/695/436/21

05 квітня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Середи Л.В.

за участю:

секретаря – Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, –

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у відділі РАЦС Кіровського міського управління юстиції Луганської області за актовим записом № 136, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.10.2004 року) .

Пісдя одруження дружині присвоєно прізвище – ОСОБА_4 .

Від шлюбу сторони мають не повнолітню дочку: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за твердженням позивача проживає із нею.

Позивач стверджує, що спору про поділ спільного майна на час звернення з позовом до суду між сторонами не існує.

Шлюбні відносини між подружжям припинені. Сторони проживають окремо, шлюб існує формально, а тому вважаючи, що примирення неможливе, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 та стягнення з нього на її користь аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі 2000,0 грн., так як батько не надає достатньої допомоги на утримання дитини.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги підтримує повністю. Після розірвання шлюбу просить залишити шлюбне прізвище – ОСОБА_4 .

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про суть позову, час та місце розгляду справи, не звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи на іншу дату, відзив на позов не подав.

Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, та враховуючи клопотання позивача, яка не заперечувала проти винесення заочного рішення в разі неявки відповідача, а тому суд, розглядає справу за відсутності сторін, по матеріалах справи – заочно, на підставі ухвали суду від 05.04.2021 року.

Оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд проводить судове засідання за відсутності позивача та відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.

Згідно із ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає і ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН від 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки та жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей.

У судовому засіданні було достовірно встановлено, що збереження шлюбу неможливе, так як сторони подружніх стосунків не підтримують, мір до примирення не приймають, позивач категорично на примирення не згідний, вільної його згоди на проживання у шлюбі немає, а тому суд вважає, що подальше спільне життя подружжя буде суперечити його інтересам, і за таких обставин приходить до висновку про задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Нормами ст. 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з частиною другою статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів). Відповідно до свідоцтва про народження (серії НОМЕР_2 від 05.04.2005 року) батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини. У відповідності до ч. 2 ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Отже кожній дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, що повинні забезпечувати обоє батьків. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Позивач просить суд стягувати на свою користь з відповідача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн., щомісячно. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Оскільки відповідач має задовільний стан здоров`я, на своєму утриманні інших непрацездатних членів сім`ї не має, бо про таких не повідомив суд, є працездатним, а тому може та зобов`язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття. А тому з врахуванням вищенаведених правових норм та поданих суду доказів, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача на утримання доньки аліментів у розмірі 2000 грн., щомісячно, що буде достатнім для забезпечення дитині належних умов для фізичного, духовного та культурного розвитку, а також відповідатиме чинному законодавству, не порушуючи також і інтересів і становища, як відповідача так і позивача. При цьому на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред`явлення позову, тобто з 08.10.2020 року.

Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Оскільки з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання їх дитини, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Так як, позивач звільнена від сплати судового збору за вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини, на підставі норм статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволені повністю, суд на підставі ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати, що складаються із судового збору, за вимогою про розірвання шлюбу.

На підставі зазначеного та керуючись ст., ст. 112, 113, 114 СК України та ст., ст. 13, 81, 133, 141, 259,

ст., ст. 268, 280, 284,354 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 жовтня 2004 року у відділі РАЦС Кіровського міського управління юстиції Луганської області за актовим записом № 136, (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.10.2004 року) .

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище набуте в шлюбі – ОСОБА_4 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 2000,0 грн. щомісячно, починаючи з 08 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , судовий збір сплачений нею при подачі позову до суду в розмірі 840,40 грн., за вимогою про розірвання шлюбу. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, за вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини, судовий збір в розмірі 840,80 грн, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код отримувача (МФО)899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів 22030106. Рішення може бути переглянуте Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Рішення може бути оскаржено в порядку, визначеному ч. 4 ст. 287 та ст. 288 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Л.В.Середа