Ухвала суду № 96158739, 09.04.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

09.04.2021

Справа №642/2016/21

Провадження № 2/642/1150/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року суддя Ленінського районного суду м.Харкова Грінчук О.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про зняття арешту з майна,

встановив :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив зняти арешт з Ѕ частини будинку за адресою АДРЕСА_1 , вказуючи, що власником зазначеної частини майна був його батько, ОСОБА_2 . Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18.12.2002 ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму матеріального боргу у розмірі 1465,44 грн. В порядку виконання, Відділом ДВС Дзержинського району накладено арешт на майно боржника, ОСОБА_2 , а саме на Ѕ частини будинку за адресою АДРЕСА_1 . Наразі ОСОБА_2 помер, та у зв`язку з наявним арештом позивач не має можливості прийняти спадщину після смерті батька. Крім того, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, заборон, накладено арешт на Ѕ частину будинку за адресою АДРЕСА_1 , при цьому, власником (боржником) відносно цього майна зазначений ОСОБА_2 , хоча вірним є « ОСОБА_4 ». Тому він звернувся до суду із позовом про зняття арешту з майна.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно ч.6 ст.175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/386/18 від 26.11.2019 року, відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна, а орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Таким чином, суд роз`яснює позивачу, що Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) не є належним відповідачем у даній справі.

Крім того, згідно п. п. 5-6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спор.

Згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Натомість, позивачем до позовної заяви не додано обґрунтованої постанови нотаріусу, щодо відмови у видачі позивачу свідоцтва про право власності на спадкове майно чи то відмови у вчиненні нотаріальної дії, з підстав зазначених в позовній заяві.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Як вбачається з додатків до позову, державним виконавцем Державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Харкова від 03.11.2006 винесено постанову №10-31/06 про звільнення майна ОСОБА_2 з-під арешту.

Тому, позивачем не обгрунтовано та не наведено докази і підстави відмови уповноважених органів в знятті арешту з майна його батька за наявності вищезазначеної постанови, що би свідчило про наявність спору про право та було би підставою звернення до суду з позовом саме про зняття арешту.

Враховуючи вказані обставини, позивачу на виконання вимог п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України потрібно впевнитись в правильності обраного способу захисту.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про зняття арешту з майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ним копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: