Рішення № 96157098, 08.04.2021, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.04.2021

Справа № 497/1811/2020

Провадження № 2/497/205/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

секретаря судового засідання - Ковтун О.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (надалі ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з названим позовом (а.с.1-4) в рамках кримінального провадження №12018160270000402 від 06.08.2018 року, за наслідками розгляду якого було постановлено вирок Болградським районним судом Одеської області від 20.05.2019 року, яким ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 визнано винним та засуджено, однак цивільний позов було залишено без розгляду (а.с.6-10).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.11.2020 року вказаний вирок Болградського районного суду Одеської області від 20.05.2019 року було скасовано в частині залишення цивільного позову без розгляду. Призначено новий розгляд цивільного позову в тому ж суді іншим складом суду в порядку цивільного судочинства (а.с.11-14).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями названий позов було визначено до розгляду судді Кодінцевій С.В. 28.12.2020 року (а.с.15).

Після отримання відповідей Відділу адресно довідкової роботи Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області щодо кожного відповідача (а.с.20-28, 29-53), ухвалою від 05.01.202 року вказаний позов ПАТ «Укртелеком» було залишено без розгляду, та надано строк для усунення недоліків (а.с.55), та відразу ж спрямовано ухвалу для виконання на адресу позивача (а.с.56).

13 січня 2021 року на адресу суду надійшла заява позивача ПАТ «Укртелеком» про усунення недоліків (а.с.57-58, 67-69), до якої було додано позовну заяву в новій редакції (а.с.59-62, 70-75), та позов пред`явлено до трьох відповідачів, а не п`яти як була подана первісна позовна заява, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Цією позовною заявою позивач просив постановити рішення, яким стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 завдану злочином матеріальну шкоду в розмірі 53673.18 гривень.

Однак у заяві від 08.04.2021 року, представник позивача наполягав на стягненні з відповідачів завданої шкоди у дольовому виразі, тобто у рівних частках з кожного відповідача (а.с.111-114).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вироком Болградського районного суду Одеської області від 20.05.2019 року було визнано винними ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.185 ч.2, 15 ч.2 185 ч.2, 360 КК України, та засуджено до відповідного покарання.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.11.2020 року зазначений вирок суду по кримінальному провадженню № 497/1890/18 - скасовано в частині цивільного позову та призначено новий розгляд в порядку цивільного судочинства, в іншій частині залишено без змін.

Вказаними рішеннями підтверджується, що крадіжку майна ПАТ «Укртелеком» 19.08.2018 року вчинили відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неправомірними діями яких нанесені збитки ПАТ «Укртелеком» в особі Одеської філії ПАТ «Укртелеком» у розмірі 53673,18 гривень.

Завдану ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - не відшкодували. Розмір нанесених збитків позивачу визначено згідно оригіналів довідок ПАТ «Укртелеком» про вартість викрадених кабелів, які наявні в матеріалах кримінального провадження №497/1890/18, що є належними доказами по справі про завдання матеріальних збитків у сумі 53673.18 гривень, були досліджені під час розгляду кримінального провадження, та підтверджується вироком суду.

З посиланням на ст.1190 ЦК України позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Таким чином, суд розглядає уточненні позовні вимоги ПАТ «Укртелеком» заявлені до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в межах заявлених вимог.

Ухвалою від 14.01.2021 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 15.02.2021 року о 10:00 годині (а.с.65), про що повідомлено сторони по справі (а.с.66).

15.02.2021 року сторони до суду - не прибули, в зв`язку з чим було відкладено підготовче засідання на 22.03.2021 року (а.с.85, 87), та повторно повідомлено сторін по справі (а.с.86).

Як представник позивача, так і відповідачі, будучи належним чином повідомленими (а.с.88, 90-93) в підготовче засідання 22.03.2021 року не прибули.

Представник позивача надіслав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягав (а.с.81-83).

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали суду заяви про визнання позовних вимог (а.с.78-79), та проведення підготовчого засідання у їх відсутність.

Ухвалою суду від 22.03.2021 року закрито підготовчий розгляд справи та призначено справу до судового розгляду на 08.04.2021 року о 13:00 годині (а.с.95), про що повідомлено сторін по справі (а.с.96-102).

В судове засідання 08.04.2021 року:

Представник позивача не прибув, однак на електронну пошту суду надіслав заяву про підтримання позовних вимог, просив стягнути завдану ПАТ «Укртелеком» шкоду з відповідачів згідно ч.2 ст.1190 ЦК України в дольовому виразі, та судовий розгляд здійснити за його відсутності (а.с.111-114).

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не прибули. Втім кожен окремо подали суду заяви про визнання позовних вимог, наполягали на прийнятті рішення згідно вимог чинного законодавства, та розгляді справи у їх відсутність (а.с.103-104, 105-106, 107-108).

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, пояснення сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення уточнених позовних вимог за наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями статті 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що вироком Болградського районного суду Одеської області від 20.05.2019 року (а.с.6-10) було визнано винними:

- ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.185 ч.2, 15 ч.3, 185 ч.2, 360 КК України та призначено остаточне покарання згідно ст.70 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням ряду обов`язків;

- ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.185 ч.2, 360 КК України та призначено остаточне покарання згідно ст.70 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням ряду обов`язків;

- ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.185 ч.2, 360 КК України та призначено остаточне покарання згідно ст.70 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням ряду обов`язків;

- ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.3, 185 ч.2, 360 КК України та призначено остаточне покарання згідно ст.70 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням ряду обов`язків;

- ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.3, 185 ч.2, 360 КК України та призначено остаточне покарання згідно ст.70 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням ряду обов`язків.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.11.2020 року вказаний вирок в цій частині залишено без змін (а.с.11-14).

Вказаний вирок набрав чинності, та наразі виконаний, засуджені відбули покарання.

Названим вироком встановлено, що:

19.08.2018 року приблизно о 02 годині (точний час не встановлено), ОСОБА_1 , діючи з єдиним спільним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів за попередньою змовою з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та з неповнолітньою особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, з кабельного колодязя електрозв`язку, що розташований біля багатоповерхового будинку №58 на вул. Поштова в м. Болград Одеської області, відрізали за допомогою заздалегідь приготовленого секатору частини кабелів зв`язку ТИП 100x2x0.4 довжиною 80м вартістю 7460.8 грн., ТПП 400x2x0,4 довжиною 80м вартістю 28416.8 грн., пошкодивши таким чином умисно кабельні лінії електрозв`язку, які мають вихід на місцеву телефонну мережу, і таємно викрали ці відрізки кабелю, витягнувши їх з вказаного колодязя та з допомогою автомобіля ВАЗ2101, держ. р.номер НОМЕР_1 , який фактично належить ОСОБА_1 і який ним керував, вивезли викрадені відрізки кабелю, розпорядившись ними на власний розсуд.

Крім того, в той же день, 19.08.2018 року приблизно о 02 годині (точний час не встановлено), продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 , діючи з єдиним спільним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів за попередньою змовою з неповнолітньою особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, ще пішли до кабельного колодязю електрозв`язку, який розташований неподалік від вищевказаних кабельних колодязів електрозв`язку - біля домоволодіння АДРЕСА_1 , де вказана неповнолітня особа, відкривши люк, яким був закритий колодязь, проникнув до нього та за допомогою секатору відрізав кабелі ТПП 500x2x0,4 та Т1ТГІ 300x2x0,4, та витягнув разом з ОСОБА_1 кабель ТИП 300x2x0,4 довжиною 66м, вартістю 17795,58грн., після чого обидва на вищевказаному автомобілі вивезли його з місця злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинили ПАТ «Укртелеком» матеріальний збиток, а умисним пошкодження ліній електрозв`язку, які мають вихід на місцеву телефонну мережу, спричинили припинення надання станційно-лінійною дільницею №3 РЦТ №616 ПАТ «Укртелеком» електрозв`язку 1211 абонентам.

Загальна суму матеріальних збитків, спричинених ПАТ «Укртелеком» 53 673,18 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 скоїли злочини, передбачені:

- ч.2 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєний за попередньою змовою групою осіб,

- ст.360 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне пошкодження кабельної лінії зв`язку, що спричинило тимчасове припинення зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Положеннями ст.82 ЦПК України визначено підстави звільнення від доказування, а саме: вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6).

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їхні правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням чи вироком суду.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються наступні умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі.

Як роз`яснено у п.7постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за №14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їхні правонаступники (частина третя статті 61 ЦПК), то в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1).

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2).

За змістом вказаних норм зобов`язання з відшкодування шкоди - це такі цивільно-правові зобов`язання, в яких потерпіла сторона (кредитор) має право вимагати від боржника (заподіювача шкоди) повного відшкодування протиправно завданої шкоди шляхом надання відповідного майна в натурі або відшкодування збитків.

Крім того, з огляду на положення статті 509 та з урахуванням приписів статей 11, 22, 599, 1166 ЦК України факт завдання особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

Зазначене підтверджується правовою позицією Верховного Суду України №6-954цс16 від 26 жовтня 2016 року.

Приписами ст. 1190 ЦК України врегульовано питання відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами.

1. Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

2. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Згідно заяви представника позивача від 08.04.2021 року позивач наполягав на задоволенні позовних вимог та відшкодуванні шкоди відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в розмірі 53 673.18 гривень, а саме в дольовому виразі з кожного, тобто у рівних частинах (а.с.111-114).

Отже, враховуючи те, що вироком Болградського районного суду Одеської області від 20.05.2019 року у кримінальному провадженні №497/1890/18 (а.с.6-10), залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.11.2020 року (а.с.11-14) була встановлена вина ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у завданні ПАТ «Укртелеком» матеріальної шкоди у розмірі 53 673.18 гривень, яка залишилась невідшкодованою до теперішнього часу, суд приходить до висновку що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню зазначені кошти у дольовому виразі у рівних частках з кожного, тобто по 17 891.06 гривень.

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення(стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст.229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, які є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку про задоволення уточнених позовних вимог ПАТ «Укртелеком» у повному обсязі.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, з послідуючими змінами, а саме статтею 5 визначено пільги щодо сплати судового збору: - від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

А відтак судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95,133, 229, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України суд, суд -

УХВАЛИВ:

Уточнені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину - задовольнити.

Стягнути з:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , посвідка на постійне проживання НОМЕР_2 , видана органом 5101 від 12.03.2018 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , не паспортизований, ідентифікаційний номер відсутній, свідоцтво про народження НОМЕР_4 , видане 14.04.1998 року Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса);

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , паспорт № НОМЕР_5 , виданий органом 5129 від 13.07.2018 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ;

на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (ідентифікаційний код 21560766) в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»: 65023, м.Одеса, вул.Коблевська, буд.39, на п/р IBAN: НОМЕР_7 , код ЄДРПОУ 01186691, ПАТ «Альфа-Банк», МФО300346.

матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення злочину в розмірі 53 673.18 гривень у рівних долях (частках) з кожного, а саме з кожного відповідача по 17 891.06 гривень (сімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто одна гривня шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Болградський районний суд Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя С.В. Кодінцева