Рішення № 96156629, 09.04.2021, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. І. Виговського, 18, тел./факс (05161) 4-26-20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року м. Первомайськ

Справа :484/229/21

Номер провадження : 2-а/484/11/21

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі судді Фортуни Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О., розглянувши у письмовому провадженні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Некрасенко Олександр Анатолійович, до поліцейського СРПП № 1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області старшого сержанта поліції Ратушного Миколи Анатолійовича, Головного управління національної поліції в Миколаївській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) 27.01.2021 року звернувся до суду (шляхом направлення позовної заяви засобами поштового зв`язку) з адміністративним позовом про скасування постанови поліцейського СРПП № 1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області старшого сержанта поліції Ратушного Миколи Анатолійовича (далі - відповідач-1) про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 261223 від 17.01.2021 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Посилаючись на неправомірність дій відповідача-1, а також на те, що зазначена вище постанова не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення; справу про притягнення до адміністративної відповідальності закрити; визнати дії відповідача-1 неправомірними.

Ухвалою суду від 28.01.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 15.02.2021 року, оскільки позивач виконав вимоги ухвали від 28.01.2021 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; до участі у справі залучено співвідповідача - Головне управління національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач-2); у відповідачів витребувано матеріали, на підставі яких винесено оскаржувану постанову.

Позивач та його представник в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином; представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у їхню відсутність.

Відповідачі в судове засідання не прибули; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином; відповідач-2 надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач-2 направив до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає про безпідставність вимог позивача, просить в задоволенні позову відмовити; надав копію оскаржуваної постанови та копію фото порушення ПДР.

Оскільки позивач та відповідачі у судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, суд відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України (далі КАС України) розглядає справу в порядку письмового провадження.

Ознайомившись із адміністративним позовом та матеріалами доданими до нього, суд дійшов до таких висновків.

Постановою серії БАБ № 261223 від 17.01.2021 року, про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною поліцейським СРПП № 1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області старшим сержантом поліції Ратушним Миколою Анатолійовичем, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З указаної постанови вбачається, що 17.01.2021 року о 21:48 на вул. Коротченко в м. Первомайськ водій автомобіля ВMW523, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив стоянку автомобіля з лівого боку дороги, яка має суцільну смугу дорожньої розмітки 1.1. дод. 2 ПДР та ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території. Дії ОСОБА_1 інспектором поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Крім того, з наданої суду копії оскаржуваної постанови вбачається, що до постанови будь-яких матеріалів (відеозапис, пояснення тощо) додано не було, оскільки пункт 7 постанови не заповнено.

З фотозображень, наданих відповідачем-2, не вбачається джерело походження вказаних доказів та мотиви невідображення їх наявності в оскаржуваній постанові; крім того, з вказаних фото не вбачається дата їх створення, хто саме на них зображений, не зафіксовано номер транспортного засобу та місце його розташування.

Інших доказів матеріали справи не містять.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абз. 1 п. 4 розділ 1 Інструкції).

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.ч 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Надаючи оцінку оскарженому рішенню відповідача-1, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів; тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху (далі - Правила) ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Розділом 34 «Дорожня розмітка» Правил визначено Горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) має таке значення: поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Нормами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з приписами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З досліджених у справі доказів вбачається, що в основу оскаржуваної постанови не було покладено жодного доказу. Такий висновок також підтверджується тим, що відповідачі на вимогу ухвали суду не надали належних доказів, які стали підставою для ухвалення оскаржуваного рішення (відеозапис, пояснення тощо).

Відповідачі не зазначали та не доводили, що ними було вжито всіх можливих заходів для отримання відповідних доказів до прийняття оскаржуваної постанови, але такі докази не були отримані з незалежних від них причин.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України), суд зазначає, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.

Отже, відповідачем-1 у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітника поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).

На підставі викладеного, суд зазначає, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем. У матеріалах справи таких підтверджень немає, є в наявності лише постанова про притягнення до відповідальності, що не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи.

Відтак, відповідачами не доведено, всупереч вищевказаним вимогам законодавства, правомірності винесеної інспектором поліції постанови.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Указаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у цій категорії справ, є вичерпний та не передбачає права суду першої інстанції визнати неправомірними дії суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, проаналізувавши вищенаведені правові норми, суд вважає, що визнання дій інспектора неправомірними при винесенні оскаржуваної постанови під час розгляду справи в суді про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності додаткового вирішення не потребують, оскільки скасування постанови включає в себе і перевірку дій інспектора при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України з відповідача-2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. 9, ст. ст. 72 - 76, ч. ч. 2, 3 ст. 77, ст. ст. 244-246, п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

- адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Некрасенко Олександр Анатолійович, до поліцейського СРПП № 1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області старшого сержанта поліції Ратушного Миколи Анатолійовича, Головного управління національної поліції в Миколаївській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити частково;

- постанову поліцейського СРПП № 1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області старшого сержанта поліції Ратушного Миколи Анатолійовича про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 261223 від 17.01.2021 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, - скасувати;

- справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення 17.01.2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, - закрити;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 40108735, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНПП НОМЕР_2 , витрати на сплату судового збору в розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн. 00 коп.);

- у задоволенні позову в частині визнання дій поліцейського СРПП № 1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області старшого сержанта поліції Ратушного Миколи Анатолійовича неправомірними - відмовити.

Відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 295 КАС України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з положеннями ст. 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

відповідач-1: поліцейський СРПП № 1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області старший сержант поліції Ратушний Микола Анатолійович (вул. Грушевського, 29, м. Первомайськ, Миколаївська область);

відповідач-2: Головне управління національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 40108735).

Суддя Т.Ю. Фортуна