Вирок № 96156095, 05.03.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7453/19

Провадження № 1-кп/487/228/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого головуючого - судді Кузьменко В.В., суддів Карташевої Т.А., Нікітіна Д.Г. за участю секретаря Рафальської Т.В., прокурора Воровського П.П., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Мілюченка А.Г., представника потерпілої Павленко Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві обвинувальний акт в кримінальному провадженні, що внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018150030004817 від 11.12.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні батьків похилого віку, працюючого в ТОВ «Віста-К» на посаді начальника відділення, раніше засудженого: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Корабельним РС м. Миколаєва за ч. 3 ст. 81 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 45 КК України - від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік; 28.06.1995 р.н. Корабельним РС за ч. 3 ст. 81 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 УК УКР відстрочено відбуття покарання на 2 роки; 09.12.1998 Корабельним РС м. Миколаєва за ст. 86-1, 44, 89, ч. 1, 2 ст. 140 ст. 44, 42 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі; 08.12.2004 року Жовтневим РС Миколаївської області за ч. 3,4,5 ст. 185, ст. 70 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі; 18.03.2013 Корабельним РС в Миколаївській області за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 05.08.2015 Корабельним РС м. Миколаєва за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 23.09.2016 Соломенським РС м. Києва за ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2019, у денний час доби, більш точного часу під час проведеного досудового розслідування встановити не представилось можливим, у ОСОБА_1 виник злочинний намір на скоєння крадіжки майна та грошових коштів із офісних приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 09.04.2019 біля 23.50 години, знаходячись за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , приготував приладдя для проникнення до офісних приміщень, на автомобілі «Volkswagen Passat» д\н НОМЕР_1 направився до офісної будівлі за адресою АДРЕСА_2. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 припаркував автомобіль неподалік від вказаної адреси.

10.04.2019 року, після опівночі, більш точного часу під час проведеного досудового розслідування не представилось можливим, ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за допомогою металевих кусачок та викрутки через вікно проник до приміщення кабінету «ІНФОРМАЦІЯ_3», який розташований за вище вказаною адресою, та який орендує ФОП ОСОБА_2 , однак грошових коштів та оргтехніки там не виявив.

Продовжуючи знаходитись у приміщенні офісної будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, скоїв ряд крадіжок.

Так, шляхом зламу замка вхідних дверей, останній проник до приміщення кабінету ТОВ «Житло», звідки із металевого сейфа, який знаходився у зазначеному кабінеті, повторно, таємно викрав грошові кошти, належні потерпілій ОСОБА_3 , на суму 8100 гривень, після чого залишив вказане приміщення. Крім того, шляхом зламу замка вхідних дверей, проник до приміщення кабінету адвоката ОСОБА_4 , де викрав грошові кошти у сумі 1650 гривень та два ноутбуки «ASUS» Eee PC 1001 PX, вартістю 8000 гривень кожен, належних потерпілій ОСОБА_4 , спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 17650 грн, після чого залишив вказане приміщення. Крім того, шляхом зламу замка вхідних дверей, проник до приміщення кабінету ТОВ «Валіон-Миколаїв», директором якої є ОСОБА_6 , однак грошових коштів та оргтехніки там не виявив.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням до приміщення, вчинену повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєні інкримінованого злочину за епізодом від 09 -10.04.2019 р. визнав повністю, за епізодом від 10-11.12.2018 р. не визнав. Пояснив суду, що 09.04.2019, у денний час доби, більш точного часу він не пам`ятає, проходив повз офісну будівлю за адресою АДРЕСА_2 , та у нього виник злочинний намір на скоєння крадіжки із офісних приміщень вказаної будівлі. Він приготував приладдя для проникнення до офісних приміщень, після чого на автомобілі «Volkswagen Passat» д\н НОМЕР_1 направився за адресою АДРЕСА_2 , за допомогою металевих кусачок та викрутки через вікно він проник до приміщення, де шляхом зламу замків проник до кабінетів розташованих в офісі, об`єм викраденого майна не заперечує. Стосовно крадіжки з офісу нотаріуса йому ні чого не відомо. Стверджував, що в той день знаходився дома та не міг його покинути, так як погано себе відчував після вживання алкоголю напередодні, крім того, його машина знаходилася в ремонті та він не міг добратися до місця скоєння злочину.

Незважаючи на його часткове визнання вини, вина ОСОБА_1 повністю підтверджується дослідженими в суді доказами.

Відповідно до рапорту старшого інспектора чергового Заводського відділу поліції ГУНП Миколаївської області Криницького Д.В. 10.04.2019 р. від служби 102 надійшло повідомлення про те, що 10.04.2019 о 03.02 годині затримано крадія, який скоїв крадіжку з офісу.

Протоколом прийняття заяви ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 10.04.2019 р., відповідно до якої з 18.00 09.04.2019 р. по 03.30. 10.04.2019 р. невідома особа проникла до офісу «адвоката» по АДРЕСА_3, звідки таємно викрали майно на суму 18000 грн.

Заявою ОСОБА_4 на надання добровільної згоди на огляд кабінету

Протоколом прийняття заяви ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 10.04.2019 р., відповідно до якої з 18.00 09.04.2019 р. по 03.30. 10.04.2019 р. невідома особа проникла до офісу ТОВ «Житло» по АДРЕСА_3, звідки таємно викрали майно на суму 10000 грн.

Заявою ОСОБА_3 на надання добровільної згоди на огляд кабінету

Протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 10.04.2019 р., відповідно до якої з 18.00 09.04.2019 р. по 03.30. 10.04.2019 р. невідома особа проникла до офісу «ІНФОРМАЦІЯ_3» по АДРЕСА_3.

Заявою ОСОБА_2 на надання добровільної згоди на огляд кабінету «ІНФОРМАЦІЯ_3».

Протоколом прийняття заяви ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 10.04.2019 р., відповідно до якої з 18.00 09.04.2019 р. по 03.30. 10.04.2019 р. невідома особа проникла до офісу ТОВ «Валіон-Миколаїв» по АДРЕСА_3.

Заявою ОСОБА_6 на надання добровільної згоди на огляд кабінету «ІНФОРМАЦІЯ_3».

Відповідно протоколу огляду місця події від 10.04.2019 , об`єктом огляду є приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . Зліва від входу знаходяться двері № НОМЕР_2 з написом «Приватизація житла», двері на момент огляду відчинені, в кімнаті знаходиться відкритий сейф з пошкодженнями у виді віджиму. Далі по коридору знаходяться двері №2, в яких на момент огляду пошкоджена частина циліндрового механізму, в приміщені знаходиться вікно зі слідами злому. Також в приміщенні знаходяться двері №3 та 4 зі слідами злому. Під час огляду були вилучені: сліди трасологічного походження; циліндричні механізми замків; викрутка; металевий інструмент.

Протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за особою, відповідно зафіксовано фактичні обставини скоєння ОСОБА_1 крадіжки, шляхом злому віконної решітки, в офісі, розташованому по АДРЕСА_3

Протоколом затримання ОСОБА_1 від 10.04.2019 р. під час якого у останнього було вилучено - грошові кошти у сумі 9695 грн, шурупи у кількості 8 шт., рукавиці чорного кольору, 2 нетбука ASUS Eee PC 1001 PX білого кольору, викрутка, ліхтарик, розвідний ключ.

Відповідно до висновку експерта №469 від 19.06.2019 р. на чотирьох таблицях до протоколу огляду місця події від 10.04.2019 за фактом крадіжки в офісі, розташованому по АДРЕСА_3 , сліди структури матеріалу з найбільшими розмірами 19х23 мм, 16х18 мм, 13х19 мм придатні для встановлення групової приналежності слідоутворюючого об`єкту, що їх залишив. Дані сліди залишені рукавичкою з таким же поверхневим захисним шаром на пальцях, як і на пальцях рукавички наданій на експертизу.

Відповідно висновку експерта №470 від 19.06.2019 р. на зовнішніх поверхнях фрагменту циліндрового механізму замка з розмірами 32,9х30,6х16,9 мм, вилученого під час огляду місця події в офісі, розташованому по АДРЕСА_3 , наявні два сліди дії знаряддя зламу з розмірами 1,5х10,2 мм та 0,7х8,6 мм.

Протоколом отримання зразків для експертизи від 25.06.2019 р., відповідно до якого у ОСОБА_1 отримані зразки крові.

Договором купівлі - продажу від 30.11.2011 р., відповідно до якого ОСОБА_4 придбала 2 нетбука ASUS Eee PC 1001 PX білого кольору, вартістю 8000 кожний.

Суд вважає доведеним скоєння обвинуваченим злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

В той же час суд не погоджується з додатковою кваліфікацією його дій за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, тобто закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням до приміщення, яку не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про наявність у обвинуваченого даного складу злочину, суд виходить із сукупності всіх встановлених судом обставин вчиненого діяння, зокрема, враховує умисел, спосіб, характер дій, наслідки вчиненого злочину.

Так, відповідно пред`явленого обвинувачення та за встановлених у судовому засіданні обставин, 09.04.2019 р. у ОСОБА_1 виник злочинний намір на скоєння крадіжки майна та грошових коштів із офісних приміщень розташованих за адресою АДРЕСА_2 . Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , дії якого охоплювались єдиним умислом, проник до вказаних приміщень, де заволодів майном потерпілих та отримав можливість розпорядитися ними, що свідчить про доведеність злочину до кінця, а тому його дії додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України не потребують.

На підставі викладеного, обвинувачений ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, повинен бути виправданий на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК в зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

За епізодом крадіжки за адресою: АДРЕСА_4 формулювання обвинувачення визнано судом не доведеним.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що у нічний час з 10.12.2018 по 11.12.2018, більш точного час в ході проведення досудового розслідування та суду встановити не видалось можливим, ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи біля офісного приміщення нотаріуса ОСОБА_8 по АДРЕСА_4 , переслідуючи корисливі мотиви та з метою власного незаконного збагачення, діючи умисно, маючи заздалегідь приготовані приладдя для проникнення до офісного приміщення, подолав електронну сигналізацію та проник до офісного приміщення приватного нотаріуса ОСОБА_8 . У приміщенні кабінету ОСОБА_1 , застосовуючи руйнівні методи та металеву фомку, відчинив сейф, звідки таємно викрав:

?Грошові кошти в сумі 27650 доларів США, що станом на 11.12.2018 по курсу НБУ становить 768038 грн.

?6000 гривень (купюрами номіналом 500 гривень), які також були у сейфі та належали потерпілій;

?Браслет з білого золота на якому зображені пелюстки квітів, у кожному з яких знаходилось по два діаманта, а по середині маленький рубін червоного кольору, вагою 30г, вартістю 135000 гривень;

?Кільце з великим сапфіром з білого золота вагою 5г - вартістю 11000 гривень;

?Ладанка із жовтого золота квадратної форми, в якій зображений знак зодіаку «Близнюки», вагою 3 грами - вартістю 1500 гривень;

?Сережки із жовтого та білого золота продовгуватої форти, з пелюстками, вагою 10 г - вартістю в 17000 гривень;

?Набір «Осінь» з жовтого золота, який складається з кільця у формі листків та пари сережок такої ж форми, вага сережок 5г, кільце 4 грами - вартістю 14000 гривень;

?Золоті самоколки з топазом, вагою 2 - вартістю 3000 гривень;

?Золотий ланцюжок із жовтого золота, плаский 60 см. довжиною, вагою 10 г - вартістю 14000 гривень;

?Жіночу золоту печатку із жовтого та білого золота з діамантами, вагою 10 г - вартістю - 17000 гривень;

?Золоту чоловічу печатку із топазом, вагою 10 г - вартістю 11000 гривень;

?Ладанку золоту із зображенням Божої Матері - вагою 2г - вартістю 3000 гривень;

?Монети періоду Царської Росії, номіналом 10, 15, 20 копійок, у кількості 48 одиниць вартістю 100 доларів США за одиницю (133328 гривень станом 11.12.2018).

В подальшому ОСОБА_1 , утримуючи викрадене майно при собі з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані обвинуваченням за ч. 5 ст. 185 КК України - (крадіжка) поєднана із проникненням до приміщення, вчинену повторно, в особливо великих розмірах.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєні інкримінованого злочину не визнав. Пояснив суду, що стосовно крадіжки з офісу нотаріуса йому ні чого не відомо. Стверджував, що в той день знаходився дома та не міг його покинути, так як погано себе почував після вживання алкоголю напередодні, крім того його машина знаходилася в ремонті, та він не міг добратися до місця скоєння злочину.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 державним обвинуваченням надані наступні докази.

Допитана в суді потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що 11.12.2019 їй подзвонила її секретар ОСОБА_9 та повідомила, що в її офісі вирвані замки, вони викликали поліцію. Під час огляду офісу вона побачила сейф зі слідами злому, з нього пропали: грошові кошти в сумі 27650 доларів США; 6000 гривень (купюрами номіналом 500 гривень); браслет з білого золота на якому зображені пелюстки квітів, у кожному з яких знаходилось по два діаманта, а по середині маленький рубін червоного кольору, вагою 30г вартістю 135000 гривень; Кільце з великим сапфіром з білого золота вагою 5г - вартістю 11000 гривень; ладанка із жовтого золота квадратної форми, в якій зображений знак зодіаку «Близнюки», вагою 3 грами - вартістю 1500 гривень; сережки із жовтого та білого золота продовгуватої форти, з пелюстками, вагою 10 г. - вартістю в 17000 гривень; набір «Осінь» з жовтого золота, який складається з кільця у формі листків та пари сережок такої ж форми, вага сережок 5г, кільце 4 грами - вартістю 14000 гривень; золоті самоколки з топазом, вагою 2 г - вартістю 3000 гривень; золотий ланцюжок із жовтого золота, плаский 60 см. довжиною, вагою 10 г - вартістю 14000 гривень; жіночу золоту печатку із жовтого та білого золота з діамантами, вагою 10 г - вартістю - 17000 гривень; золоту чоловіча печатку із топазом, вагою 10 г - вартістю 11000 гривень; ладанку золоту із зображенням Божої Матері - вагою 2г - вартістю 3000 гривень; монети періоду Царської Росії, номіналом 10, 15, 20 копійок, у кількості 48 одиниць вартістю 100 доларів США, за одиницю (133328 гривень станом 11.12.2018).Також біля сейфу працівники поліції знайшли лом.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що вона працює секретарем нотаріуса ОСОБА_8 , 11.12.2018 р. вона прийшла на роботу побачила зрізані решітки та зателефонувала до поліції, охорони та ОСОБА_8 . Знайдений в офісі лом в них не зберігався вперше вона його побачила коли зайшла до приміщення. В сейфі зберігались особисті гроші ОСОБА_8 , ювелірні вироби, монети царської Росії. Зі слів охорони їй відомо, що вночі тричі спрацьовувала сигналізація, але вони про це нікому не повідомляли. ОСОБА_1 вона не знає, але його обличчя здається їй знайомим.

Протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 11.12.2018 р., відповідно до якої з 16.45 10.12.2018 р. по 01.45 11.12.2018 р. невідома особа проникла до офісу нотаріуса за адресою: АДРЕСА_4.

Відповідно протоколу огляду місця події від 11.12.2018 р, об`єктом огляду є приміщення за адресою: АДРЕСА_4 . Під час якого встановлено пошкодження серцевини замку вхідної двері, пошкодження датчику руху та сейф зі слідами злому, біля якого знаходиться металевий предмет, зовні схожий на лом. Під час огляду вилучений металевий предмет схожий на лом, який поміщений до сейф - пакету ЕХР 0421134.

Висновком експерта №866 від 26.12.2018 р. відповідно до якого на зовнішніх поверхнях фрагменту циліндрового механізму замка та циліндрового механізму замка, вилученого під час огляду місця події в офісі нотаріуса за адресою м. Миколаєв пр.. Центральний, 16/2, слідів знаряддя зламу не виявлено. Однак, всередині однієї із шпарин для ключа циліндрового механізму замка наявний один металевий гвинт.

Відповідно до висновку експерта №197 від 02.04.2019 р., на металевому ломі (який знаходився в сейф - пакеті ЕХР 0421134) виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження. Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на металевому ломі, збігаються між собою та належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі.

Відповідно до висновку експерта №914 від 18.09.2019 р. генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на металевому ломі, збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_1 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_1 та об`єктах 1,2 у ВЕ Миколаївського НДЕКЦ МВС України від 02.04.2019 №197 складає 6,75х10-21. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,48х1020 осіб.

Дорученням від 13.06.2017 р., якою ОСОБА_11 доручила ОСОБА_8 бути її представником.

Договором купівлі продажу від 02.11.2018 р. ОСОБА_8 , діючи від імені ОСОБА_11 , продала ОСОБА_12 квартиру АДРЕСА_5 за 142385 грн.

Показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , допитаних за клопотанням захисника та обвинуваченого, не стосуються обставин справи.

Дослідженні за клопотанням захисту протоколи обшуків за місцем проживання: ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 , під час проведення яких доказів по справі не отримано, не спростовують та не підтверджують вину обвинуваченого.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст..62 Конституції України Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не обов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно ст. 84-87 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст.17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Згідно з ч.1 ст.92 КПК, обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

Зі змісту ч.2 ст.5 КПК випливає, що допустимість доказів визначається положеннями цього кодексу, які були чинними на момент їх отримання.

Згідно з приписами ч.1 ст.87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. При цьому п.1 ч.2 ст.87 КПК регламентовано, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Згідно з ч.1 ст.217 КПК у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо кількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, в яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Проте таким вимогам закону надані докази не відповідають

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 в основу його обвинувачення було покладено докази, здобуті в результаті проведення слідчих дій під час досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні:

Так, в рамках кримінального провадження №12018150030004817 від 12.12.2018 р була проведена експертиза №197 від 02.04.2019 р., відповідно до якої на металевому ломі (який знаходився в сейф - пакеті ЕХР 0421134) виявлено клітини з ядрами, та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження. Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на металевому ломі, збігаються між собою та належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі.

В подальшому, ухвалою слідчого судді від 18.06.2019 р. по кримінальному провадженню №12019150030001455 від 10.04.2019 р. надано дозвіл на примусове відібрання зразків крові у ОСОБА_1 .

Протоколом отримання зразків для експертизи від 25.06.2019 р. відповідно до якого у ОСОБА_1 , в рамках зазначеного провадження, відібранні зразки крові.

В рамках кримінального провадження №12018150030004817 від 12.12.2018 р. проводиться експертиза №914 від 18.09.2019 р., відповідно до якої генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на металевому ломі, збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_1 . Під час проведення експертизи на дослідження експерту надається копія висновку експерта №197 від 02.04.19 р. по справі №12018150030004817 та зразки крові ОСОБА_1 отримані в рамках розслідування кримінального провадження №12019150030001455.

В подальшому постановою від 25.09.2019 р. матеріали кримінального розслідування у кримінальному провадженні №12019150030001455 та №12018150030004817 об`єднуються в одне провадження за №12018150030004817.

Таким чином, експертиза №914 від 18.09.2019 р., в рамках кримінального провадження №12018150030004817, була проведена з використанням зразків для проведення експертизи, отриманих в рамках розслідування кримінального провадження №12019150030001455. Об`єднані кримінальні провадження були пізніше 25.09.2019 р.

Отже, єдиний доказ вини ОСОБА_1 , який безпосередньо вказує на його участь у вчинені крадіжки за адресою буд. АДРЕСА_4, був здобутий в результаті проведення слідчих дій в іншому кримінальному провадженні, що є безумовною підставою для визнання такого доказу недопустимим.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом (справа «Avsar v. Turkey»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

Аналогічну позицію ЄСПЛ викладено у рішенні від 13.01.2005 у справі «Capeau v Belgium», де зазначено, що у кримінальних справах питання доказів належить досліджувати загалом у світлі §2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і вимагає воно, крім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.

Таким чином, для обвинувачення ОСОБА_1 було використано докази, які збиралися в іншому кримінальному провадженні, що є істотним порушенням норм КПК.

В ході судового розгляду стороною обвинувачення не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувальний вирок із врахуванням ч.3 ст.373 КПК України не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюватися лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Із врахуванням наданих сторонами кримінального провадження доказів, створення судом необхідних умов для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд тлумачить всі сумніви на користь обвинуваченого і приходить до висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, що є підставою для його виправдання в цієї частині обвинувачення.

Вирішуючи питання про призначення покарання, керуючись ст..65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, вини особи та обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання, а саме: вчинення обвинуваченим тяжкого злочину, те що обвинувачений не перебуває на обліку у лікаря психіатра, нарколога, його позитивну характеристику, наявність судимості за скоєння аналогічного злочину, як обставини, що пом`якшує покарання - щире каяття, повне відшкодування заподіяної шкоди - суд вважає, можливим виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ними нових злочинів за умови призначення покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутної частини покарання з покарання призначеного вироком Соломенського районного суду м. Києвавід 23.09.2016 р. остаточне покарання призначити у виді позбавлення волі строком 4 роки.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 23074 гривні 61 копійку .

Заходи забезпечення кримінального провадження до набрання вироком чинності залишити без змін.

На підставі викладеного , керуючись ст.. 6 Конвенції Про захист прав і основоположних свобод людини, ст..6, 19, 32, 62 Констітуції України, ст. ст. 373, 374, 394, 475КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити міру покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутної частини покарання з покарання призначеного вироком Соломенського районного суду м. Києвавід 23.09.2016 р. остаточне покарання призначити у виді позбавлення волі строком 4 роки.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 15 ч.3 ст.185 КПК України в зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення та виправдати.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.5 ст.185 КПК України в зв`язку з не доведеністю вчинення ним кримінального правопорушення та виправдати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 23074 гривні 61 копійку .

Заходи забезпечення кримінального провадження до набрання вироком чинності залишити без змін.

Час покарання рахувати з моменту затримання.

Зарахувати у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 10.04.2019 р.по 09.10.2019 р.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя В.В.Кузьменко

Судді Т.А. Карташева

Д.Г. Нікітін